Парламент Хорватії в п’ятницю затвердив уряд на чолі з проєвропейським та проукраїнським прем’єр-міністром Андреєм Пленковичем, який заступає на посаду на третій термін.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомило агентство Reuters.
Керівна партія HDZ – Хорватський демократичний союз – сформувала коаліцію з ультраправим рухом „Батьківщина” (DF). Зі 141 присутнього депутата 79 проголосували за уряд, 61 – проти, один утримався.
В уряді, що складається з 18 членів, „Батьківщина” матиме трьох міністрів.
Антиіммігрантська партія DF проводила виборчу кампанію, пропагуючи захист традиційних сімейних цінностей і виступаючи проти того, щоб дозволити сербській меншині приєднатися до майбутньої коаліції.
Згідно з коаліційною угодою між двома партіями, HDZ збереже своїх міністрів внутрішніх справ і культури. За прогнозом аналітиків, це означає, що політика в сферах міграції і прав меншин не зміниться.
DF, яка вперше увійшла до уряду, очолить міністерство сільського господарства, нове міністерство демографії та частину міністерства економіки, яке було розділене на два відомства.
HDZ зберіг міністрів з попереднього уряду, привівши лише одне нове обличчя.
Відтак у Хорватії щонайменше до президентських виборів, що мають пройти наприкінці 2024 року, збережеться дружній до України уряд у той час, як президент залишається проросійським.
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Президент Хорватії Зоран Міланович у п’ятницю доручив сформувати уряд нинішньому тимчасовому прем’єр-міністру Андрею Пленковичу, лідеру правої Хорватської демократичної спільноти (ХДС), яка отримала відносну більшість на парламентських виборах 17 квітня, повідомляє хорватська преса.
Пленкович написав на Х, що він зібрав підписи 78 депутатів для формування уряду.
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
“Мені довірили формування хорватського уряду. Ми продовжимо працювати, щоб рухатися вперед під час третього терміну”, – заявив він.
Згідно з даними, опублікованими Центральною виборчою комісією Хорватії, на основі повного підрахунку голосів правляча партія HDZ, до якої входять три представники діаспори, отримала 61 місце в 151-місцевому парламенті, в той час як виборча коаліція Соціал-демократичної партії (СДП) на чолі з партією “Справедливість Ріверс” отримала 42 місця.
Третє місце посідає Патріотичний рух (ДП) на чолі з мером Вуковара Іваном Пенавою, який отримав 14 місць.
Права партія “Фід (Зараз)” також подолала п’ятивідсотковий бар’єр з 11 місцями, ліво-зелений альянс столичної правлячої партії “Моземо” з 10 місцями, регіональні партії IDS (Істрійська демократична асамблея) та “Незалежна північна платформа” з 2 місцями, а також партія “Фокус/Республіка” з одним місцем.
З восьми місць, виділених для національних меншин, три мають серби, одне – угорці, одне – італійці та по одному – чехи і словаки, тоді як всі інші національності представлені в новому парламенті двома депутатами.
ГДП вступила в коаліцію з ДП, які разом мають 73 депутати у 151-місцевому парламенті. Двоє обраних представників останньої партії не підписалося на формування уряду на чолі з ХДС.
За повідомленнями місцевої преси, двопартійну коаліцію також підтримали Весна Вучемілович, депутат, обрана за списком Fid, яка згодом подала у відставку з усіх партійних посад, і чотири депутати від меншин.
Минулого тижня глава держави заявив, що не буде проводити консультацій щодо формування уряду, а надасть мандат тому, хто зможе забезпечити необхідні 76 підписів на його підтримку.
Пленкович передав документ главі держави в п’ятницю в офісі президента, зустріч тривала лише десять хвилин. Ні він, ні президент не зробили жодної заяви для преси після цієї події. Призначений прем’єр-міністр має 30 днів на формування уряду.
Глава хорватської держави скликав інавгураційну сесію парламенту на 16 травня.
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Конституційний суд Хорватії постановив, що проросійський президент Зоран Міланович не може мати мандат для формування уряду чи бути кандидатом в прем’єри після виборів, в яких друге місце посіла коаліція на чолі з опозиційною Соціал-демократичною партією (СДП), чиїм неформальним лідером той є.
Про це повідомляє HRT.
У рішенні суду йдеться, що своїми заявами та поведінкою, тобто беручи участь у кампанії та не подавши заяву про відставку, Міланович поставив себе в положення, коли він не може мати мандат для формування майбутнього уряду, а також бути кандидатом в прем’єри.
Голова Конституційного суду Мирослав Шепарович заявив, що на відміну від СДП, президент порушив попередження Конституційного суду від 18 березня про те, що йому не можна брати участь у виборах, та прямо стверджував, що агітує як майбутній прем’єр-міністр.
Такими заявами та діями Міланович поставив себе в позицію учасника парламентських виборів, яким він не може бути відповідно до своєї конституційної посади як президент республіки, дійшов висновку Конституційний суд.
Протягом усієї виборчої кампанії Міланович діяв всупереч Конституції та ставив під сумнів верховенство права та демократичну багатопартійну систему як найвищі цінності Конституції, йдеться у рішенні.
Напередодні Хорватський демократичний союз (HDZ) на чолі з прем’єр-міністром Андреєм Пленковичем, який підтримує Україну у війні проти РФ, заявив, вже розпочав переговори про формування нової урядової коаліції попри втрату більшості на виборах у середу.
Раніше повідомляли, що урядовий HDZ отримав 61 місце у 151-місному парламенті. На попередніх виборах 2020 року партія, що останнім часом зіткнулась зі звинуваченнями в корупції, отримала 66 місць.
Коаліція на чолі з опозиційною Соціал-демократичною партією, чиїм неформальним лідером є проросійський президент Зоран Міланович, посіла друге місце з 42 мандатами.
[type] => post
[excerpt] => Конституційний суд Хорватії постановив, що проросійський президент Зоран Міланович не може мати мандат для формування уряду чи бути кандидатом в прем’єри після виборів, в яких друге місце посіла коаліція на чолі з опозиційною Соціал-демократичною ...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1713560340
[modified] => 1713558202
)
[title] => Конституційний суд Хорватії не дозволив президенту очолити уряд
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=110409&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 110404
[uk] => 110409
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 38902
[image] => Array
(
[id] => 38902
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic.jpg
[original_lng] => 250064
[original_w] => 1280
[original_h] => 864
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic-300x203.jpg
[width] => 300
[height] => 203
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic-768x518.jpg
[width] => 768
[height] => 518
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic-1024x691.jpg
[width] => 1024
[height] => 691
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic.jpg
[width] => 1280
[height] => 864
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic.jpg
[width] => 1280
[height] => 864
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic.jpg
[width] => 1280
[height] => 864
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1713547423:2
[_thumbnail_id] => 38902
[_edit_last] => 2
[views_count] => 301
[_oembed_51cef57df0e0fc9431babff035f9c05c] =>
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Близько 3,7 мільйона виборців обиратимуть між більш ніж двома тисячами кандидатів. Очікується, що результати екзит-полів будуть оголошені за кілька хвилин після закриття виборчих дільниць о 19:00 у середу. Офіційні результати очікуються за кілька днів.
Як пише Reuters, вибори стануть своєрідною перевіркою популярності чинного прем’єр-міністра Андрея Пленковича та його правлячої консервативної партії Хорватський демократичний союз (HDZ), яку опоненти звинувачують у корупції.
HDZ сподівається скористатися довгостроковою підтримкою, яку вона отримала внаслідок вступу Хорватії до Європейського Союзу, запровадження євро та буму туристів, які відвідують адріатичне узбережжя країни.
Однак багато хто втомився від HDZ, яка домінує в політиці з моменту здобуття Хорватією незалежності в 1991 році.
Аналітики кажуть, що численні скандали з хабарництвом, зокрема призначення Пленковичем на посаду генерального прокурора кандидата, відомого своїми зв’язками з людьми, причетними до корупційних оборудок, можуть похитнути його більшість. Пленкович свою провину заперечує.
Згідно з останніми опитуваннями IPSOS, HDZ отримає 60 місць у 151-місному парламенті. Це більше, ніж у будь-якої іншої партії, однак недостатньо для отримання абсолютної більшості. Очікується, що після голосування відбудуться коаліційні переговори.
Головним суперником Пленковича є президент Зоран Міланович, який заявив, що піде у відставку і очолить уряд, якщо його Соціал-демократична партія (SDP) прийде до влади за допомогою інших, менших партій.
«Якщо в результаті виборів до влади прийде коаліція на чолі з соціал-демократами, це може змінити позицію країни з таких важливих питань, як підтримка України в її війні з Росією. Міланович виступає проти допомоги Україні», – йдеться у повідомленні.
Хорватські законодавці у четвер проголосували за розпуск парламенту, щоб відкрити шлях до парламентських виборів, які мають відбутися протягом двох місяців.
Про це повідомляє Reuters.
Голосування було заплановане на осінь, але уряд вирішив провести його до виборів у Європарламент в червні.
Офіційну заяву про розпуск парламенту подали 11 опозиційних партій на чолі з Соціал-демократичною партією (SDP) та лівою екологічною партією “Можемо!” після хвилі протестів проти політики керівного Хорватського демократичного союзу (HDZ) на чолі з чинним прем’єр-міністром Андреєм Пленковичем.
Очікують, що президент Зоран Міланович офіційно призначить дату виборів цього тижня.
Правоцентристський HDZ очолює уряд протягом останніх трьох термінів, а Пленкович був прем’єр-міністром протягом останніх восьми років. Опитування показують, що HDZ, швидше за все, переможе на виборах, але сформувати новий уряд буде важко.
Міністр закордонних справ Хорватії Ґордан Грліч-Радман неприйнятно висловився про Сербію та її президента в одному зі своїх телевізійних інтерв’ю, заявило Міністерство закордонних справ Сербії. Очільник МЗС Хорватії назвав Александара Вучича можливим поплічником і сателітом Росії.
Сербія направила Хорватії ноту протесту через заяву міністра закордонних справ Хорватії, в якій він назвав президента Сербії Александара Вучича «російським сателітом». За даними МЗС Сербії, Ґордан Грліч-Радман у новинах регіонального хорватського телеканалу N1 напередодні непристойно висловився про Сербію та її президента. Відомство наголосило, що такі заяви розпалюють ворожнечу і підривають спільну політику сприяння миру та стабільності в регіоні.
«МЗС Сербії очікує, що в майбутньому високопосадовці Хорватії утримаються від заяв, які є втручанням у внутрішні справи Сербії, і продовжуватимуть політику миру та добросусідських відносин», – йдеться у ноті протесту.
Міністр закордонних справ Хорватії у вищезгаданому інтерв’ю заявив, що громадяни Сербії – то одне, а Александар Вучич і його політика – зовсім інше. Він додав, що президент Сербії повинен визначитися, на якому стільці буде сидіти, тому що «на двох неможливо і незручно». За його словами, Вучич може бути поплічником і сателітом Росії, але не можна піддаватися російському впливу чи будь-якому іншому шкідливому впливу, який загрожує стабільності на Західних Балканах.
Александар Вучич у відповідь на це заявив, що міністр закордонних справ Хорватії не тільки втручається у внутрішні справи Сербії, але й ображає сербський народ і погрожує громадянам Сербії. Прем’єр-міністр Ана Брнабич і міністр закордонних справ Івіца Дачич засудили заяву хорватського міністра.
Сербія, яка прагне стати членом Європейського Союзу, досі не приєдналася до санкцій проти Росії та не скоординувала свою зовнішню політику з Європейським Союзом, і це Белград виправдовує тим, що Сербія має історичні, релігійні та культурні зв’язки з Росією.
[type] => post
[excerpt] => Міністр закордонних справ Хорватії Ґордан Грліч-Радман неприйнятно висловився про Сербію та її президента в одному зі своїх телевізійних інтерв’ю, заявило Міністерство закордонних справ Сербії. Очільник МЗС Хорватії назвав Александара Вучича можли...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1709034900
[modified] => 1709032252
)
[title] => Серби обурилися через те, що очільник МЗС Хорватії назвав їх президента сателітом
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=105023&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 104890
[uk] => 105023
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 104891
[image] => Array
(
[id] => 104891
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/vucic.jpg
[original_lng] => 91282
[original_w] => 1024
[original_h] => 682
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/vucic-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/vucic-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/vucic-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/vucic.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/vucic.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/vucic.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/vucic.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 644
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 104891
[_edit_lock] => 1709025053:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_51cef57df0e0fc9431babff035f9c05c] =>
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Уряд Хорватії звернувся до міністра оборони Івана Анушича з проханням вивчити можливість відновлення призову на строкову військову службу, заявив у понеділок прем’єр-міністр Андрій Пленкович після засідання виконавчої ради правлячої партії Хорватська демократична громада (ХДГ).
“Ми повинні діяти відповідально і не впадати в сплячку, поки скрізь існують кризові ніші”, – підкреслив Пленкович.
“Ми повинні підвести голову і подивитися на світ навколо Хорватії”, – зазначив він, маючи на увазі агресію росії проти України, ізраїльсько-палестинський конфлікт і той факт, що напруга в Косово, яка виникла нещодавно, ледь не призвела до війни.
“І якщо ми подумаємо про загрозу нелегальної міграції та тероризму, ми також побачимо, що ХДС приховує одне слово, і це – безпека”, – зазначив він.
Обов’язкова військова служба була скасована в Хорватії у 2008 році.
Міністр оборони повідомив пресі після церемонії у військовій академії на вихідних, що незабаром будуть представлені три пропозиції щодо тривалості обов’язкової військової служби. Вони будуть надіслані прем’єр-міністру і президенту для коментарів, а потім будуть обговорені з прем’єр-міністром, йдеться про форми і терміни призову. Лише після ухвалення політичного рішення плани будуть оприлюднені”, – додав міністр.
Андрей Пленкович, прем’єр-міністр Хорватії, звільнив міністра економіки і сталого розвитку Давора Філіповича та його спеціального радника Юріцу Ловрінцевича. Це слалося після того, як громадськість дізналася, що останній запропонував місцевому телеканалу державну й урядову рекламу, вимагаючи половину сплаченої за неї суми, повідомили в офісі прем’єра.
У вівторок хорватський тижневик Nacional опублікував статтю про телефонну розмову Ловрінцевича з журналістом телеканалу Mreza TV. У ній радник міністра намагається використати медійника, щоб переконати директора телеканалу прийняти його пропозицію. Ловрінцевич запропонував на три місяці державну та урядову рекламу вартістю 200 тисяч євро, а натомість хотів отримати половину цієї суми.
Як заявив на пресконференції прем’єр-міністр Хорватії, якщо телефонна розмова справжня, то це «хрестоматійний приклад корупційної діяльності». «Ми шоковані та обурені», – сказав Пленкович від імені членів уряду, з якими обговорив звільнення міністра економіки. Однак той заперечує, що знав про цей інцидент.
Філіпович, безперечно, відповідальний за те, що «обрав поганого радника», наголосив Пленкович. За словами прем’єра, йому також відомо, що Ловрінцевич зливав опозиції конфіденційну інформацію про уряд.
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович заявив, що новим міністром оборони стане Здравко Якоп. Таке рішення було прийняте після того, як колишній міністр оборони Маріо Банозич спричинив дорожню аварію, унаслідок чого одна людина загинула, а сам урядовець зазнав серйозних травм, повідомляє Reuters.
Здравко Якоп – досвідчений професіонал із досвідом генерала армії. Крім того, він отримав наукову кваліфікацію у військовій академії НАТО в Римі.
Автомобіль Маріо Банозича лоб у лоб зіткнувся з вантажівкою на сільській дорозі на сході Хорватії. Унаслідок аварії 40-річний водій фургона загинув, а міністр зазнав важких травм.
За даними прокуратури, винний у ДТП, імовірно, Банозич. Під час обгону вантажівки поблизу свого рідного міста Вінковці через погану видимість він зіткнувся із зустрічним мікроавтобусом.
Зараз Банозич перебуває в лікарні в Ещецині. За словами медиків, його стан уже не критичний.
[type] => post
[excerpt] => Прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович заявив, що новим міністром оборони стане Здравко Якоп. Таке рішення було прийняте після того, як колишній міністр оборони Маріо Банозич спричинив дорожню аварію, унаслідок чого одна людина загинула, а сам ...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1699889340
[modified] => 1699885721
)
[title] => У Хорватії призначили нового міністра оборони
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=95210&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 95145
[uk] => 95210
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 95146
[image] => Array
(
[id] => 95146
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/gettyimages-521920828-637407.jpg
[original_lng] => 119298
[original_w] => 1125
[original_h] => 633
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/gettyimages-521920828-637407-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/gettyimages-521920828-637407-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/gettyimages-521920828-637407-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/gettyimages-521920828-637407-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/gettyimages-521920828-637407.jpg
[width] => 1125
[height] => 633
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/gettyimages-521920828-637407.jpg
[width] => 1125
[height] => 633
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/gettyimages-521920828-637407.jpg
[width] => 1125
[height] => 633
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 885
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 95146
[_edit_lock] => 1699878686:2
[_edit_last] => 2
[_oembed_51cef57df0e0fc9431babff035f9c05c] =>
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Уряд Словенії вирішив запровадити з 21 жовтня контроль на кордонах з Хорватією та Угорщиною щонайменше на десять днів.
Таке рішення було прийнято після того, як із суботи через зміну ситуації в Європі та на Близькому Сході з міркувань безпеки Італія також запровадила контроль на кордоні зі Словенією.
Про це міністр внутрішніх справ країни повідомив угорській та хорватській сторонам.
Перед засіданням уряду міжвідомча робоча група з питань боротьби з тероризмом підвищила рівень терористичної загрози в Словенії з низького до середнього. Це було необхідно «через ситуацію з безпекою в Європі та на Близькому Сході, і заклики до вчинення терористичних актів».
