Президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден і експрезидент Дональд Трамп домовилися провести дебати. Мають бути два раунди: перший з яких 27 червня, а другий – 10 вересня, повідомляє ABC News.
Так, Байден прийняв запрошення CNN на дебати, які мають відбутися 27 червня. І тоді ж кинув виклик Трампу приєднатися до них.
Натомість, прийнявши запрошення CNN на дебати, передвиборчий штаб Трампа став наполягати на проведенні понад двох таких раундів.
„Пропонуємо дебати в червні, липні, серпні і у вересні на додаток до дебатів віцепрезидента”, – зазначили в службовій записці Кріс ЛаЧівіта і Сьюзі Вайлс із передвиборчого штабу Трампа.
Байден оголосив під час своєї передвиборчої кампанії, що він порушить багаторічну традицію осінніх зустрічей, організованих двопартійною комісією з президентських дебатів. А також закликав Трампа приєднатися до нього на двох телевізійних президентських дебатах у червні та вересні, організованих новинними організаціями.
„Дональд Трамп програв мені дебати двічі 2020 року. Відтоді він не з’являвся на дебатах. Тепер він поводиться так, ніби хоче знову посперечатися зі мною. Що ж, зроби мені день, приятелю”, – сказав Байден у відеозверненні.
Разом з тим Байден погодився провести дебати зі своїм опонентом на майбутніх виборах Дональдом Трампом 10 вересня. І додав, що ці осінні дебати транслюватимуть на телеканалі ABC News.
„Трамп каже, що організує власний транспорт. Я теж візьму свій літак. Планую залишити його ще на чотири роки”, – написав президент США.
Також видання вказує, що передвиборчий штаб Байдена позначив деякі умови для дебатів, хоча поки незрозуміло, чи будуть всі вони дотримані під час дебатів CNN у червні.
У передвиборчому штабі заявили, що перші дебати має організувати будь-яка мовленнєва організація, яка проводила первинні дебати Республіканської партії 2016 року, у яких брав участь Дональд Трамп, і первинні дебати Демократичної партії 2020 року, у яких брав участь президент Байден.
Передвиборчий штаб Байдена також стверджує, що всі дебати мають вестися 1:1, що означає, що Роберт Кеннеді-молодший не зможе брати участі у них.
Крім того, передвиборчий штаб Байдена запропонував провести дебати на посаду віцепрезидента наприкінці липня після Національного з’їзду Республіканської партії.
Слід додати, що позиція Байдена щодо проведення дебатів разюче змінилася, адже кілька місяців він відмовлявся виступати на сцені з Трампом.
У другому турі парламентських виборів в Ірані продовжують перемагати прихильники жорсткої лінії, консервативні політичні сили отримали 233 з 290 місць. Реформістська опозиція закликала до бойкоту виборів після того, як Рада вартових, що стоїть на сторожі ісламського характеру держави, дискваліфікувала кількох її кандидатів.
Другий тур парламентських виборів, який відбувся в п’ятницю, ще більше зміцнив позиції прихильників жорсткої лінії в законодавчому органі Ірану, оскільки консерватори отримали більшість із тих 45 місць, що залишилися.
Міністерство внутрішніх справ Ірану заявило, що за результатами першого туру в березні і другого туру в п’ятницю консервативні і ультраконсервативні політичні сили, які підтримують главу держави Ебрагіма Раїсі, отримали 233 місця з 290.
Влада не розголошує дані про статистику щодо явки виборців. Проте міністр внутрішніх справ Ахмад Вахіді заявив, що явка була високою.
245 місць у парламенті були визначені виборцями в березні, а щодо решти 45 місць було проведено повторне голосування, оскільки навіть найуспішніші кандидати не набрали 20% голосів через велику кількість кандидатів і велику кількість недійсних бюлетенів.
Результати ще має затвердити наглядова рада, і новий парламент може розпочати роботу наприкінці травня.
В Ірані обраний парламент відіграє другорядну роль в управлінні країною, а аятола Алі Хаменеї, верховний релігійний і політичний лідер Ірану, відіграє вирішальну роль у всіх важливих питаннях.
Явка виборців у першому турі в березні становила лише 41 відсоток. За словами Ахмада Вахіді, у другому турі явка традиційно нижча.
Реформістська опозиція закликала до бойкоту виборів після того, як кілька її кандидатів були дискваліфіковані.
Кандидати затверджуються Радою вартових, яка захищає ісламський характер держави, перед виборами і має право дискваліфікувати кандидатів, які, на її думку, не мають права брати участь у виборах.
Еволюція іранської політики набуває все більшого значення на глобальному рівні, оскільки напад терористичної організації ХАМАС на Ізраїль підвищив ймовірність відкритого конфлікту між єврейською та ісламською державами. Агентство Moody’s також оцінило цей ризик у своєму нещодавньому аналізі.
У Литві в неділю, 12 травня, проходять президентські вибори та референдум із легалізації множинного громадянства.
Про це повідомляє Delfi.
За посаду президента країни змагають вісім кандидатів, а саме: чинний лідер Гітанас Науседа, висунута консерваторами прем’єр-міністерка Інгріде Шимоніте, представник Партії свободи, колишній очільник Конституційного суду Дайнюс Жалімас, самовисуванець Ігнас Вегелі, засновник партії «Німанська зоря» Ремігіюс Жемайтатайтіс, Гедрімас Єглінскас – від Спілки демократій «В ім’я Литви» та голова Партії праці Андрюс Мазуроніс.
Переможцем вважатиметься кандидат, який отримає більш ніж 50% голосів. У разі, якщо жодному із претендентів не вдасться здобути більшість, за два тижні організують другий тур виборів, у якому візьмуть участь двоє кандидатів, які здобули найбільшу кількість голосів у першому турі. Той, хто у другому турі здобуде абсолютну більшість, вважатиметься переможцем.
Окрім цього, в країні проходить і референдум щодо легалізації множинного громадянства.
Згідно з попередніми результатами, оприлюдненими в четвер, генерал Махамат Дебі Ітно був оголошений переможцем президентських виборів у Чаді.
Про це повідомляє Euronews.
Підрахунки голосів показали, що Дебі Ітно виграв, здобувши трохи більше 61 відсотка голосів, а кандидат, який посів друге місце, значно відстав від нього, набравши понад 18,5 відсотка голосів.
Після трьох років військового правління в Чаді відбулися президентські вибори, проведення яких довго відкладали. Аналітики очікували, що на цих виборах переможе чинний президент Дебі Ітно, також відомий як Махамат Ідріс Дебі, який захопив владу після того, як його батько, який провів при владі три десятиліття, був убитий у зіткненні з повстанцями у 2021 році.
Дебі-молодший обіцяв провести вибори протягом 18 місяців, але його уряд відкладав голосування та дозволив йому балотуватися на посаду президента.
“Дорогий народе Північної Македонії… Ми зробили це. Македонія перемогла. Це історична перемога народу”, – заявив лідер опозиційної партії “Внутрішня македонська революційна організація – Демократична партія македонської національної єдності” Хрістіан Міцкоскі.
Зазначається, що результати виборчої комісії показали, що партія набрала 42% з 72% підрахованих голосів на парламентських виборах проти 14% для Соціал-демократичного союзу Македонії (SDSM), що змусило лідера SDSM Дімітара Ковачевського визнати поразку.
“Результат розчаровує, і це великий удар для SDSM”, – сказав Ковачевський на пресконференції, під час якої він також закликав до ґрунтовного перегляду своєї партії.
Натомість у другому турі голосування за президента перемогла Гордана Силяновська-Давкова – професорка університету, яку підтримувала ВМРО-ДПМНЄ. Вона отримала 65% голосів проти 29% у Стево Пендаровського, коли було підраховано понад 87%. Вона стала першою жінкою президентом Північної Македонії.
Це – перший випадок, коли будь-який кандидат на посаду мера Лондона виграв третій термін поспіль.
Чинний мер Лондона пакистанець Садік Хан здобув історичний третій термін на цій посаді, випередивши суперницю від консерваторів Сьюзен Голл, повідомляє Sky News.
“Лейборист Садік Хан забезпечив собі історичний третій термін на посаді мера Лондона, здолавши суперницю від Консервативної партії Сьюзен Голл”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що Хан отримав трохи більше 1 088 000 голосів (43,7%), що достатньо, аби бути переобраним, це більшість у 275 000 голосів над Голл, яка набрала трохи менш як 812 000 голосів (32,6%). Явка виборців становила 40,5%.
Це був перший випадок, коли будь-який кандидат на посаду мера Лондона виграв третій термін, оскільки попередники Хана Борис Джонсон та Кен Лівінгстон служили по два терміни на посаді.
53-річний Хан, який став першим мусульманським мером британської столиці у 2016 році, пообіцяв будувати більше соціального житла й співпрацювати з майбутнім національним лейбористським урядом над посиленням правоохоронних органів.
За опитуваннями громадської думки, лейбористи переможуть на наступних національних виборах, що приведе до влади лідера Лейбористської партії Кіра Стармера й покладе край 14-річному правлінню консерваторів у Британії.
У Великій Британії в четвер, 2 травня, проходять місцеві вибори, які можуть поставити прем’єр-міністра Ріші Сунака в небезпечне становище, якщо керівні консерватори “зазнають значних втрат”, повідомляє Bloomberg.
Тисячі політиків змагаються за понад 2 500 місць у місцевих радах, 25 місць у Лондонській асамблеї та десять посад мерів. Виборці можуть проголосувати з 7 ранку до 22.00 за місцевим часом. Очікується, що результати почнуть надходити вранці у п’ятницю, 3 травня. Підрахунок голосів у деяких регіонах триватиме до неділі, 5 травня.
Керівна Консервативна парія вже кілька місяців значно відстає від опозиційної Лейбористської партії Кіра Стармера в загальнонаціональних опитуваннях. Деякі аналітики прогнозують, що партія Сунака може втратити понад 400 з 900 місць у місцевих радах, які вона контролює. Але моральний дух партії і те, чи намагатимуться внутрішні недоброзичливці Сунака усунути його з посади, може залежати від долі лише двох кандидатів: мерів Тіс-Веллі і Вест-Мідлендса Бена Хоухена та Енді Стріта.
За останні роки консерватори з великими перепадами програли лейбористам і ліберальним демократам низку довиборів.
Лейбористи прагнуть здобути перемогу на ключових полях битв у Мідленді та на півночі Англії, що може також слугувати передвісником того, що буде на загальних виборах, які Сунак має провести протягом дев’яти місяців.
За результатами останнього опитування, Дональд Трамп продовжує утримувати перевагу над Джо Байденом, більшість американців вважають, що президентство Трампа було більш успішним.
Наразі серед зареєстрованих виборців підтримка Трампа стабільно тримається на рівні 49%, тоді як Байдена – впала на 2% та становить 43%.
Водночас 55% американців вважають президентство Трампа успішним, тоді як 44% вважають його провальним.
Оцінюючи час перебування Байдена на посаді, 61% вважають його президентство провальним, тоді як 39% – успішним.
На думку 92% республіканців, президентство Трампа було успішним, тоді як лише 73% демократів вважають успішнішим президентство Байдена.
Серед незалежних 51% вважають, що президентство Трампа було успішним, і лише 37% – що Байдена.
Водночас 14% американців вважають, що обидва президенти зазнали невдач, а 8% – що обидва досягли успіху.
Близько половини зареєстрованих виборців, 47%, вважають президентство Байдена провальним, тоді як президентство Трампа було успішним, і лише 30% вважають, що Байден був успішним, а Трамп – ні.
[type] => post [excerpt] => За результатами останнього опитування, Дональд Трамп продовжує утримувати перевагу над Джо Байденом, більшість американців вважають, що президентство Трампа було більш успішним. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1714330725 [modified] => 1714330727 ) [title] => Майже половина американців віддає перевагу Трампу, тоді як підтримка Байдена тримається на рівні 43%, - опитування CNN [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=111313&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 111388 [uk] => 111313 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 111314 [image] => Array ( [id] => 111314 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/w74gzu-33d6f7b5375c2af5ad78a174148e538e.jpg [original_lng] => 53266 [original_w] => 896 [original_h] => 504 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/w74gzu-33d6f7b5375c2af5ad78a174148e538e-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/w74gzu-33d6f7b5375c2af5ad78a174148e538e-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/w74gzu-33d6f7b5375c2af5ad78a174148e538e-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/w74gzu-33d6f7b5375c2af5ad78a174148e538e.jpg [width] => 896 [height] => 504 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/w74gzu-33d6f7b5375c2af5ad78a174148e538e.jpg [width] => 896 [height] => 504 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/w74gzu-33d6f7b5375c2af5ad78a174148e538e.jpg [width] => 896 [height] => 504 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/w74gzu-33d6f7b5375c2af5ad78a174148e538e.jpg [width] => 896 [height] => 504 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1714319928:8 [views_count] => 443 [_thumbnail_id] => 111314 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [translation_required_done] => 1 [_oembed_f162502deed2d3ebe6bcd51c522537da] =>
„Я буду (дебатувати). Я не знаю, коли. Я буду радий з ним дебатувати”, – сказав Джо Байден в інтерв’ю телеведучому Говарду Стерну.
Це стало найчіткішим висловлюванням Байдена щодо перспективи президентських дебатів. Раніше він не брав на себе зобов’язань дебатувати з Трампом, і заявивив, що це залежатиме від поведінки експрезидента Трампа.
В свою чергу, Трамп останніми тижнями закликав Байдена взяти участь у дебатах один на один з ним, пропонуючи дебатувати з чинним демократом “будь-коли, будь-де, у будь-якому місці”.
Цього місяця двоє головних радників Трампа надіслали листа до незалежної комісії, яка зазвичай санкціонує такі заходи. У них вони закликали до прискореного розкладу дебатів, проведення більшої кількості дебатів, ніж зазвичай три, і ранішого їх початку.
Крім того, більше десятка провідних інформаційних організацій США закликали кандидатів публічно взяти на себе зобов’язання вести дебати. Вони запропонували, щоб дебати спонсорувала позапартійна Комісія з президентських дебатів, як це відбувається кожного циклу виборів з 1988 року.
Але у таборі Байдена були стурбовані тим, що, опинившись на сцені, Трамп не буде дотримуватись правил, встановлених Комісією. Деякі радники Байдена кажуть, що вони не хотіли б підвищувати Трампа, ставлячи його на одну сцену з чинним президентом.
У неділю, 21 квітня, у Польщі відбувається другий тур місцевих виборів, під час якого обиратимуть голів гмін, бургомістрів та мерів у населених пунктах, де жоден з кандидатів не набрав більше 50% голосів у першому турі.
У неділю, 21 квітня, у Польщі розпочалося голосування у другому турі місцевих виборів, на яких оберуть голів гмін, бурмистрів і мерів у тих населених пунктах, де переможця не змогли обрати під час першого туру. Про це повідомляє Polsat News.
Зазначається, що виборчі дільниці відкрились о 07:00 у 748 муніципалітетах і містах, де перший тур був безрезультатним, тобто жоден кандидат не набрав понад 50% голосів.
Завершення голосування заплановано о 21:00, але може бути подовжено внаслідок надзвичайних подій, наприклад повені, затоплення виборчої дільниці, будівельної чи транспортної катастрофи або необхідності друкувати додаткові бюлетені.
Голосування відбувається, зокрема, у 60 містах, серед яких Вроцлав, Краків, Познань. Створено 11 888 виборчих дільниць.
