Коли більшість людей готується до свята, деякі депутати Берегівської міської ради працюють над тим, як спаплюжити «КМКС» – Партію угорців України, вигадуючи безпідставні звинувачення.
20 грудня відбулося чергове пленарне засідання Берегівської міської ради, яке знову виявилося багатим на події. Як повідомила очільниця фракції «КМКС» ПУУ Кароліна Дорчі, після розгляду питань порядку денного та голосування двоє лідерів опозиційних фракцій хотіли переконати депутатський корпус порушити закон та здійснили провокацію проти «КМКС» – Партії угорців України. «А саме Віталій Антіпов, керівник фракції «Європейська солідарність», що має лише трьох депутатів у раді, один з яких на цьому засіданні склав свої повноваження, та Золтан Ковач, керівник фракції «Команда Андрія Балоги». Вони закликали депутатів надіслати листа прем’єр-міністру Угорщини з проханням про якнайшвидше виділення Європейським Союзом допомоги Україні та приєднання України до ЄС. Я поінформувала депутатів про Указ Президента України №671/2021 року, згідно з яким лише Президент України, Кабінет Міністрів України та міністр закордонних справ України можуть звертатися з листами, коментарями й запитами до високопоставлених іноземних дипломатів, глав держав та осіб, які обіймають високі посади. Якщо місцевий депутат хоче зробити щось подібне, то в першу чергу має звернутися до українського МЗС, Президента України, Кабінету Міністрів України. Очевидно, метою двох колег-депутатів була провокація», – зазначила Кароліна Дорчі.
«Після цього Золтан Ковач зачитав відкриту петицію до Президента України з проханням заборонити діяльність «KMKС» – Партії угорців України під час війни. Зокрема необґрунтовано звинуватив партію і сформулював такі вигадки, що КМКС, імовірно, подасть у зв’язку з цим заяву в правоохоронні органи, адже це образа та дискредитація честі нашої партії. Це була свідома провокація. До слова, мені цікава реакція української прокуратури та СБУ щодо цього інциденту, оскільки я вважаю абсолютно обурливим те, що два депутати спонукають цілий корпус до протиправних дій», – додала голова фракції «КМКС».
«На засіданні ради я також нагадала Віталію Антіпову, що у 2017 році, коли президентом України був лідер його партії – Петро Порошенко, закарпатські угорці звернулися саме до нього з понад 67 тисячами підписів та численними петиціями, у яких просили законодавців і главу держави не приймати обмежувальний закон про освіту в його тодішньому вигляді. Пізніше цей документ спричинив виникнення проблем, які існують і дотепер. Через прийнятий тоді закон про освіту Україна, зокрема, отримала негативний висновок Венеціанської комісії. Ще у 2017 році KМКС у листі до Петра Порошенка заявляло, що підписання ним згаданого документа в такому вигляді завадить інтеграції України до Євросоюзу. Цікаво, що Антіпов і тоді був депутатом Берегівської міської ради, але не підтримав волевиявлення виборців, підписане 67 тисячами осіб. А тепер, маючи в раді трьох депутатів, – що свідчить про те, скільки голосів набрала їхня партія в територіальній громаді, – вони формулюють листи від імені всіх жителів громади, і це при тому, що їм ніхто не давав таких повноважень», – наголосила Кароліна Дорчі.
Віталій Антіпов нерідко й раніше поводився провокаційно і навіть кілька разів виголошував антиугорські заяви в залі засідань Берегівської міськради. Більше того, під вигаданим ім’ям Віктор Анті він отримав угорське громадянство, а 2019 року був першим у списку осіб, яких розшукувала угорська поліція. А питання про те, наскільки заслуговує на довіру Золтан Ковач, який, будучи угорцем, просить заборонити угорську партію (до речі, ніхто з його фракції з трьох осіб не підтримав цієї пропозиції), залишаємо на розсуд читача. Ці депутати говорили про демократію, при цьому ігноруючи указ президента. Однак не можна забувати: те, що хтось не знає певного указу, не означає, що його не існує. Про те, що ці особи – невігласи як депутати, свідчить і їхня спроба переконати депутатський корпус діяти проти закону у зв’язку з питанням, щодо якого минулого тижня в Брюсселі на зустрічі прем’єр-міністрів країн Європейського Союзу вже було прийняте рішення.
«Провокаційне спрямування цієї акції підтверджує й те, що лист, петицію чи подання (вони навіть не могли сформулювати, що це) не підписали і вони самі. Якщо депутат має серйозний намір, то пише своє прізвище і ставить підпис, а не просто 40 хвилин провокує інших депутатів у залі ради», – прокоментувала подію Кароліна Дорчі.
Громадська організація «Товариство угорської культури Закарпаття.» (ГО «ТУКЗ-КМКС) висловлює жаль, що конструктивні пропозиції угорських організацій і цього разу не були враховані при внесенні змін до Закону про нацменшини. Відповідно до закону, прийнятого у другому читанні, було вилучено важливий критерій визначення національних меншин – факт традиційного проживання їхніх представників на території України, що нівелює поняття національної меншини та виключає будь-які колективні права, пов’язані з меншинами. Дискримінаційний або суто декларативний характер деяких положень законодавчого акту створює можливість його довільного тлумачення. Закон також не визначає, хто і на якій підставі належить до тієї чи іншої меншини, і не відрізняє корінні, традиційні меншини від іммігрантів.
Прийнята поправка все ще не гарантує права меншин, які гарантовани Конституцією та іншими міжнародними документами, а також не відновлює права меншин, які існували раніше.
Ужгород, 26 вересня 2023 р. Президія ГО «ТУКЗ-КМКС»
1.5 billion EUR announced at the #CopenhagenUkraine today. 26 countries have agreed to support the continued military assistance to Ukraine. Their fight is our fight. Read the full declaration here: https://t.co/gP6Vsa7Ece
— Forsvarsministeriet/Danish MoD (@Forsvarsmin) August 11, 2022
This funding will ensure financial support for vital military kit & training, helping Ukraine defend against Putin’s invasion. pic.twitter.com/fLFTIfcrpo
Acabo de llegar a Kyiv para trasladar el compromiso y apoyo de España al pueblo y al gobierno de Ucrania en la defensa de su soberanía, su paz y libertad; y respaldar y agradecer por su labor a los miembros de la Embajada de España en Ucrania @EmbEspKyiv. pic.twitter.com/0KT0ryAdKW
Перше засідання новообраної ради Вилоцької ОТГ, призначене на 28 листопада, перенесли через те, що з обраних 26 депутатів з’явилося лише 11. Представники «КМКС» Партії угорців України та партії «Слуга народу» своєю відсутністю висловивили протест проти того, що четверо їхніх представників, через певні адміністративні затримки, не могли бути присутніми на засіданні.
Наступне засідання було призначене на 10 грудня, на якому були присутні 25 депутатів. Проте фракціям не вдалося дійти до спільного знаменника.
На початку засідання 11 депутатів «КМКС» та 3 партії «Слуга народу» отримали посвідчення. Відтак, голова Вилоцької ОТГ Іштван Ковач зачитав питання порядку денного та імена голови та членів лічильної комісії, за яких депутати мали проголосувати. Із присутніх депутатів 12 проголосували «за», проте 13 представників «КМКС» та «Слуги народу» – утрималися. Таким чином членів комісії не обрали і засідання довелося знову перенести. Серед депутатів виникла дискусія, депутати «КМКС» відкрито озвучили свою позицію, яка пропонує створити робочий комітет, де представники різних фракцій можуть обговорювати пункти порядку денного засідань ради та пов’язані з ними питання.
Густав Секей, голова фракції «КМКС» Партії угорців України, журналісту нашого видання повідомив: «Голова ОТГ не проконсультувався з представниками «КМКС» та «Слуги народу» заздалегідь щодо питань порядку денного, а також призначень. Своє невдоволення ми висловили, утримавшись від прийняття порядку денного, який він рекомендував. Таким чином ми хотіли показати, що «КМКС» Партія угорців України та партія «Слуга народу» має більшість в раді, і нашу думку та пропозиції потрібно враховувати під час роботи ради. Ми дотримуємося точки зору, що в рамках конструктивного діалогу нам слід обговорити питання, щодо яких зараз немає згоди між очільником ОТГ та членами згаданої фракції. Якщо всі питання будуть узгоджені, ми відкриті для спільної роботи. Ми не хочемо «блокувати» роботу ради, навпаки, зацікавлені розпочати її якнайшвидше. Водночас ми також хочемо, щоб воля виборців, яка прямо пропорційна кількості представників у раді, відображалась у процесі прийняття рішень. Очевидно, це не суб’єктивна річ, а відображення волі виборців», – заявив керівник фракції.
Щодо створення робочої комісії, Г. Секей зазначив, що вони прагнуть, аби членами комісії стали голова ОТГ та лідери всіх фракції ради, що сприяло б консолідованому ухваленню рішень. Він також висловив жаль із того приводу, що один із членів фракції, Шандор Чурі, зрадив своїх колег по політичній групі і проголосував протилежним чином, ніж це було домовлено заздалегідь. Це було абсолютно незрозуміло для однопартійців, оскільки під час обговорення вранці він абсолютно не заперечував проти спільної позиції.
Голова ОТГ Іштван Ковач назвав такі події незрозумілими. «Не розумію, чому ми не можемо рухатися вперед», – сказав він. Щодо ситуації, яка склалася, він висловив сподівання, що всі питання будуть вирішені наступного тижня, знову буде скликано засідання ради, де нарешті вдасться зрушитися з мертвої точки.
На засіданні був присутній і депутат Берегівської районної ради Іштван Добша, котрий так прокоментував ситуацію, що склалася, нашим журналістам: «На жаль, до засідання ради не відбулося жодної робочої зустрічі. Фракція «КМКС» переконана, що роботу можна розпочати, лише якщо вона бачитиме завдання, які потрібно вирішувати, а також які комісії потрібно створити в ОТГ. У цих комісіях – оскільки це стосується життя тисяч людей – ключову роль повинна відігравати не політика, а професіоналізм. Тому «КМКС» закликає політичних партнерів під час засідання за круглим столом обговорити ті питання, котрі впливатимуть на життя мешканців ОТГ у майбутньому».
«Деякі депутати намагалися підкреслити, що представники фракції «КМКС» намагаються заблокувати функціонування ОТГ, але я хотів би наголосити, що це зовсім не так. Найбільше «КМКС» зацікавлене в тому, щоби полегшити повсякденне життя людей, які тут мешкають. Саме тому наші представники отримали повноваження під час місцевих. Але поки не з’ясуються всі обставини, неможливо добре виконувати роботу», – наголосив І. Добша.
Фракція «КМКС» просить голову ОТГ ініціювати засідання, на якому лідери фракцій політичних партій можуть проконсультуватися між собою та обговорити, якою вони бачать свою майбутню співпрацю.
Погрозлива атака, розпочата Службою безпеки України 30 листопада 2020 року проти Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) та його голови Василя Брензовича, її фондів та установ із демонстративним залученням озброєних спецпризначенців, наочно демонструє, що державна влада України, скориставшись сприятливою міжнародною ситуацією, вирішила ліквідувати інституційний захист національних та політичних інтересів угорців Закарпаття.
Попередні епізодичні напади в пресі на угорську громаду Закарпаття стали регулярними в центральних українських ЗМІ після підтриманого західними державами націоналістичного перевороту в Києві в лютому 2014 року. Цей процес надзвичайно активізувався після виступу проти Закону про освіту, прийнятого у вересні 2017 року, який мав на меті повне скасування навчання мовами нацменшин на Закарпатті.
У центральних українських ЗМІ розпочалася демонізація закарпатських угорців, їх зображували як сепаратистів, як чужорідне тіло, що проникло в країну, в українському суспільстві формувався угорський ворожий образ. На Закарпатті стали регулярними антиугорські націоналістичні демонстрації та акції, які завершились спробою підпалу та підривом офісу ТУКЗ-КМКС в Ужгороді. Державна влада, використовуючи інструменти та методи спецслужб, почала переслідувати угорських представників місцевого самоврядування, журналістів та підприємців на Закарпатті. За очевидної допомоги влади, особисті дані сотень закарпатських угорців були додані до «списку смерті» екстремістського сайту «Миротворець», водночас паралельно проводилася серія офіційних викликів угорців на допит спецслужб.
Сьогодні вже мало хто пам’ятає, що дії української влади проти закарпатських угорців розпочались задовго до прийняття Закону про освіту та погіршення українсько-угорських міждержавних відносин. Під час візиту на Закарпаття 7 квітня 2017 року Левенте Мадяр, державний секретар міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини, відповідальний за економічну дипломатію, в інтерв’ю інформагентству МТІ звернув увагу на той факт, що певний час представники угорської громади Закарпаття, які мають підтримку з Угорщини, а також керівники їхніх установ, протягом певного часу зазнають переслідувань із боку певних українських органів. «Угорський уряд займає рішучу позицію проти цього, оскільки в цьому процесі досягли тієї межі, яку вже не можемо більше толерувати», – заявив він. Вже тоді держсекретар вказував на відсутність довіри з боку деяких українських органів влади не лише до програми, спрямованої на підтримку економічного розвитку угорців на Закарпатті, але й підтримки, наданої в рамках програми «Східне партнерство».
«Відбувається явне посилення тиску з боку української влади на Закарпатті, поширення негативних жестів, сигналів, тривожних дій і навіть формулювань, спрямованих на внесення смути в середовище закарпатських угорців, які отримують підтримку з Угорщини», – наголосив держсекретар ще за півроку до прийняття славнозвісного закону про освіту, котрий, помилково, називають точкою відліку загострення ситуації та погіршення українсько-угорських відносин.
Обрання коміка Володимира Зеленського Президентом України, який отримав безпрецедентну підтримку населення, не покращило становище угорської громади на Закарпатті. Хоча багато хто сподівався, що після правління Петра Порошенка, який проводив відверто агресивну антиугорську політику, в угорському питанні відбудеться радикальний поворот. На початку президентства Зеленського були деякі спроби української сторони поліпшити українсько-угорські відносини, перш за все за ініціативою Андрія Єрмака, керівника офісу Президента. Однак незабаром його відсторонили від закордонних справ. А коли рейтинг доволі слабкого президента почав падати, він намагався компенсувати це, продовжуючи надзвичайно націоналістичну лінію політики Порошенка, за зовнішньою, в першу чергу, американською, підтримкою та керівництвом, що охоплює дедалі ширші сфери та стає дедалі менш прихованою в Україні.
Для угорців Закарпаття стало тривожним сигналом, коли в квітні цього року головою ОДА Зеленський призначив Олексія Петрова, генерала СБУ, колишнього очільника контррозвідки України, котрий, у свою чергу, незабаром призначив заступником голови ОДА ще одного генерала СБУ, колишнього свого заступника Олега Коцюбу. Призначення Петрова стало попередженням для угорської громади (яку центральна влада країни останніми роками в рамках потужної пропагандистської кампанії звинуватила у сепаратизмі) напередодні жовтневих місцевих виборів, внаслідок чого Київ сподівався, що приниженням лідерів закарпатських угорців, у зустрічному вітрі, генерованому брудною кампанією, вдасться зменшити значне представництво угорців в обласній, районних та радах ОТГ.
Успіх угорців на місцевих виборах на Закарпатті помітно обурив центральну державну владу та її іноземних кураторів. Тому Київ вирішив скористатися міжнародною ситуацією на свою користь – коли колишній віце-президент Джо Байден, який раніше мав справу з Україною, перемагає на виборах президента США, Угорщина зазнає нападів від Європейського Союзу, триває ворожнеча між Будапештом та Джорджем Соросом, котрий має значний вплив в Україні, – із залученням СБУ починає всебічний напад на установи та лідерів закарпатських угорців, майже руйнуючи основу гарно функціонуючої, розбудованої за три десятиліття угорської інституційної системи.
Характерно, що напередодні обшуків спецслужб у будинку голови, фондах та установах ТУКЗ-КМКС угорці Закарпаття отримали погрожуюче відеозвернення від невідомого члена «Правого сектору», котрий підкреслив свій антиугорський виступ біля дороговказу Берегова прапором націоналістичної організації на задньому плані та нацистським привітанням.
До речі, колишній голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль щодо цього загрозливого відео в телеефірі заявив, що його організувало СБУ. Було б цікаво почути чесну думку Москаля, який, перебуваючи на посаді голови ОДА, вбачав слід російських спецслужб за усіма антиугорськими проявами, про реальне тло вибуху в офісі ТУКЗ-КМКС та антиугорські провокації на білбордах та дороговказах.
У зв’язку з виступом проти ТУКЗ-КМКС та його очільника, колишній контррозвідник, губернатор Петров спростував сам себе, коли після обшуків на офіційному сайті Закарпатської ОДА у своїй заяві, опублікованій українською та угорською, він відмежувався від дій спецслужб, мовляв, він про них не знав, а за два дні після цього, в інтерв’ю інформагентству «Укрінформ» повідомив, що прокуратура готує позов на Василя Брензовича і що він перед проведенням обшуків зустрічався з головою Товариства угорської культури Закарпаття.
Із заяви голови ОДА видно, що центральна державна влада прагне, майже безпрецедентно навіть для міжнародного рівня, витіснити Василя Брензовича з політичного життя, знаючи, що, як сказано в Біблії, «я буду бити пастуха, а отара овець буде розсіяна». Після антиугорських заходів, з українських та міжнародних подій можна припустити, що Київ отримав дозвіл від своїх іноземних кураторів, на службу антиросійським західним геополітичним інтересам, на усунення захисту національних та політичних інтересів угорської нацменшини на Закарпатті. Адже для Америки та Європейського Союзу важливіше залучити Україну до НАТО, щоб послабити Росію, аніж захищати людські та етнічні права угорців на Закарпатті.
the Hungarian foreign minister raised the issue of the Hungarian minority in #Ukraine at the EU foreign affair council today. no one else reacted to the point
Президент Угорщини Янош Адер бере участь у Саміті Кримської платформи в Києві.Áder János Magyarország Köztársasági Elnöke részt vesz a Krimi Platform Csúcstalálkozóján Kyivben.
Rozmawiałem dzisiaj ponownie z premierem Węgier V. Orbanem. I po raz kolejny zapewnił mnie o poparciu dla daleko idących sankcji skierowanych wobec Rosji. W tym także o zablokowaniu systemu SWIFT.
Together with the Presidents of the #B9 countries and ???? we issued a joint statement and condemned the mass bombardments of ??Ukrainian cities recently carried out by Russia. ?????????????????????? https://t.co/x2FuIz8v2qpic.twitter.com/pTb3aaqsxR
1/3 Today’s news was all about Hungary vetoing financial assistance to #Ukraine. This is fake news. Hungary is ready to give financial assistance to Ukraine, on a bilateral basis. No #veto, no blackmailing.
Great privilege to participate in the signing ceremony of the Memorandum of Understanding for the development of the Black Sea electricity cable! The project will unleash new opportunities for the wider region & sustainable energy security infrastructure. pic.twitter.com/F4s7El9scE
Important #EUCO today with President @ZelenskyyUA . Hungary will continue to provide humanitarian and financial support to ??. We support an immediate ceasefire in order to prevent the further loss of human lives. Hungary belongs to the peace camp!
Представники кількох політичних партій, котрі пройшли до Закарпатської обласної ради, ледь не наввипередки засуджують обшуки, проведені СБУ в понеділок у голови ТУКЗ-КМКС Василя Брензовича та в кількох організаціях закарпатських угорців.
Зокрема, депутат облради від партії «Батьківщина» Олександр Кеменяш, якого цитує видання mukachevo.net, вважає обшуки силовиків у Товаристві угорців Закарпаття політично вмотивованими. За його словами, кілька днів тому депутати від КМКС ухвалили певне політичне рішення, яке, очевидно, не зовсім збігається з очікуваннями теперішньої влади.
Віктор Балога, депутат Верховної Ради, свою позицію висловив на своїй сторінці в соцмережі Facebook, інформує видання. У дописі політик зазначив, що вважає провокацію спецслужб проти угорської меншини Закарпаття злочином проти інтересів держави та загрозою злагоді та спокою в нашій області. Наголосив також, що на Закарпатті немає сепаратизму, а угорська національна меншина – невіддільна частина нашого суспільства. «Владі нарешті потрібно перестати лякати країну міфічним угорським сепаратизмом та штучно розхитувати ситуацію в області», – зазначив народний депутат.
Олександр Ледида, голова Закарпатського обласного осередку політичної партії «За майбутнє», згідно із коментарем, який опублікував мукачівський портал, вважає обшуки в ТУКЗ- КМКС політичним тиском.
Іван Чубірко, депутат обласної ради від Опозиційної платформи «За життя» (ОПЗЖ), пов’язав обшуки у лідера партії угорців «КМКС» Василя Брензовича і в офісах організації виключно з намаганням влади таким чином «загнати» фракцію депутатів КМКС у провладну коаліцію в Закарпатській облраді, яку «Слугам народу» не вдається сформувати протягом майже місяця, – повідомляє видання.
Щодо справи, яка викликала резонанс у всій Україні, сайт опублікував думку і Михайла Рівіса, голови Закарпатської обласної ради, висловлену ним на сторінці у соцмережі Facebook. Михайло Рівіс зазначив, що питання безпеки та територіальної цілісності держави – це не забавки, в які можна гратись, і «це не та тема, якою можна зловживати або використовувати для тиску». Голова облради переконаний, якщо у справі дійсно є склад злочину, то слідчі дії можна і треба було провести негайно після реєстрації кримінального провадження або потерпіти вже тиждень і не робити це так, щоб виглядало як банальний тиск після небажання угорцями продовжувати перемовини про підтримку провладного кандидата на посаду голови облради.
