Існує загальне переконання, що національна політика Угорщини, яка проводилася досі, хороша, і були сподівання, що вона триватиме й надалі. Про це в інтерв’ю виданню Mandiner повідомив голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович. Він висловив сподівання, що як українська, так і угорська сторона зроблять усе можливе, щоб відновити заморожені відносини між двома країнами.
– Як ви оцінюєте результати виборів в Угорщині?
– Позитивно. Як і закордонні угорці, зокрема угорці Закарпаття, які, незважаючи на всі труднощі, віддали значну кількість голосів на Закарпатті та в консульствах, а також у голосуванні поштою. Понад 90% із них підтримали нинішню урядову коаліцію. Тобто угорці, які живуть за кордоном, схвалюють національну політику, що характеризувала роботу уряду «Фідес-ХДНП».
– Чому закарпатці такої думки?
– Бо за всю історію після Тріанону угорці Закарпаття не отримували такої значної допомоги, як останнім часом. Згадаймо «посвідки угорця», спрощену можливість отримати громадянство, що є особливою можливістю для угорців Закарпаття, які не є членами Європейського Союзу.
Крім того, були започатковані та тривають програми, які надають безпрецедентну підтримку угорцям Закарпаття. Згадаймо лише соціальні виплати, одержані завдяки уряду Угорщини закарпатськими вчителями, угорськомовними лікарями та працівниками культури, або ж підтримку на харчування дітей!
Або ж підтримку економічного розвитку в рамках Програми ім. Еде Егана, а також Програму розвитку дошкільних навчальних закладів та підтримку Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ. Усе це значний внесок у збереження угорської громади Закарпаття. Ми також вдячні за надзвичайно велику кількість гуманітарної допомоги, яка зараз, під час війни, надходить до області з Угорщини.
– Загалом чи були темою обговорення вибори в Угорщині в Україні, в українському громадському житті?
– Були. На жаль, значна частина українських ЗМІ протягом кількох років веде інтенсивну антиугорську кампанію. І під час виборчої кампанії та в період війни: незважаючи на те, що Угорщина засудила агресію, проголосувала за санкції та надала Україні значну гуманітарну допомогу в міру своїх можливостей, це не пройшло через пресу. З іншого боку, щоразу намагалися розглядати заяви уряду Угорщини в негативному світлі, і, як відомо, це також призвело до дипломатичного загострення між президентом України та угорською аудиторією.
Ця негативна тенденція згубно впливає не лише на міждержавні відносини, але й на становище угорців на Закарпатті.
– Чи можна сподіватися, що ситуація може дещо покращитися після виборів?
– Обом сторонам необхідно вжити заходів для припинення дипломатичної напруги та налагодження конструктивної співпраці, оскільки Угорщина є сусідньою державою, вона допомагає Україні в цій складній ситуації, і я вважаю, що такі заяви невиправдані.
– Дехто переконаний, що перемога опозиції покращила б ситуацію.
– Перемога опозиції, очевидно, не покращила б становище угорців Закарпаття, це м’яко кажучи. Адже відомо, наскільки образливі, більше того, надзвичайно небезпечні заяви лунали від кандидата в прем’єр-міністри від опозиції під час виборчої кампанії про нібито проросійську позицію угорців на Закарпатті, чим він уже тоді піддав небезпеці нашу громаду. Ми виступили із заявою, у якій закликали не робити нашу громаду темою виборчої кампанії. На жаль, опозиція не дослухалася до наших слів. При цьому було не зовсім зрозуміло, яку програму пропонувала опозиція щодо закордонних угорців.
Заяви, котрі звучали, не викликали гарних сподівань, можливо, і через це дев’ять із десяти закордонних угорців своїми голосами підтримали нинішню владу. Адже існує загальне переконання, що національна політика, яка проводилася досі, хороша, і ми сподівалися, що вона триватиме й надалі.
Together with the Presidents of the #B9 countries and ???? we issued a joint statement and condemned the mass bombardments of ??Ukrainian cities recently carried out by Russia. ?????????????????????? https://t.co/x2FuIz8v2qpic.twitter.com/pTb3aaqsxR
1/3 Today’s news was all about Hungary vetoing financial assistance to #Ukraine. This is fake news. Hungary is ready to give financial assistance to Ukraine, on a bilateral basis. No #veto, no blackmailing.
Great privilege to participate in the signing ceremony of the Memorandum of Understanding for the development of the Black Sea electricity cable! The project will unleash new opportunities for the wider region & sustainable energy security infrastructure. pic.twitter.com/F4s7El9scE
Important #EUCO today with President @ZelenskyyUA . Hungary will continue to provide humanitarian and financial support to ??. We support an immediate ceasefire in order to prevent the further loss of human lives. Hungary belongs to the peace camp!
Товариство угорської культури Закарпаття вітає обрання Каталін Новак на посаду Президента Угорщини. Голова ТУКЗ-КМКС Василь Брензович наголосив: для Каталін Новак важлива доля закордонних угорців, вона також стежить за ситуацією закарпатської угорської громади.
Together with the Presidents of the #B9 countries and ???? we issued a joint statement and condemned the mass bombardments of ??Ukrainian cities recently carried out by Russia. ?????????????????????? https://t.co/x2FuIz8v2qpic.twitter.com/pTb3aaqsxR
1/3 Today’s news was all about Hungary vetoing financial assistance to #Ukraine. This is fake news. Hungary is ready to give financial assistance to Ukraine, on a bilateral basis. No #veto, no blackmailing.
Great privilege to participate in the signing ceremony of the Memorandum of Understanding for the development of the Black Sea electricity cable! The project will unleash new opportunities for the wider region & sustainable energy security infrastructure. pic.twitter.com/F4s7El9scE
Important #EUCO today with President @ZelenskyyUA . Hungary will continue to provide humanitarian and financial support to ??. We support an immediate ceasefire in order to prevent the further loss of human lives. Hungary belongs to the peace camp!
Усі зусилля мають іти на встановлення миру, тому Товариство угорської культури Закарпаття вітає заяву міністра зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петера Сійярто, щодо підтримки Угорщиною прийняття України до Європейського союзу.
Голова ТУКЗ-КМКС Василь Брензович наголосив, що перспектива членства в ЄС є дуже важливою для того, щоб фінансова система в Україні не зруйнувалася. Наші колеги поспілкувалися з політиком в онлайн форматі.
[type] => post
[excerpt] => Голова ТУКЗ-КМКС Василь Брензович наголосив, що перспектива членства в ЄС є дуже важливою для того, щоб фінансова система в Україні не зруйнувалася. Наші колеги поспілкувалися з політиком в онлайн форматі.
[autID] => 10
[date] => Array
(
[created] => 1646160660
[modified] => 1646160609
)
[title] => Інтерв’ю з Василем Брензовичем про підтримку членства України в ЄС та про теперішню ситуацію. ВІДЕО
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=42802&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 42775
[uk] => 42802
)
[aut] => nyesi
[lang] => uk
[image_id] => 42776
[image] => Array
(
[id] => 42776
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/brenzovics.jpg
[original_lng] => 102054
[original_w] => 1200
[original_h] => 675
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/brenzovics-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/brenzovics-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/brenzovics-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/brenzovics-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/brenzovics.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/brenzovics.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/brenzovics.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 4482
[_thumbnail_id] => 42776
[_edit_lock] => 1646169446:8
[_oembed_73d14d101670f1a6fb8815692dc4b2aa] =>
[_oembed_time_73d14d101670f1a6fb8815692dc4b2aa] => 1646153311
[_edit_last] => 10
[_oembed_11148c3b73b918118fdcd1179f4b9e42] =>
[_oembed_time_11148c3b73b918118fdcd1179f4b9e42] => 1646153411
[_oembed_19da5a947441179cd8ee26d06094447a] =>
[_oembed_time_19da5a947441179cd8ee26d06094447a] => 1646153411
[_oembed_4adaf735c433ac594c65524e3303f238] =>
[_oembed_time_4adaf735c433ac594c65524e3303f238] => 1647084881
[_oembed_d149e3d4b4e4c6835626df1c44be72bc] =>
[_oembed_time_d149e3d4b4e4c6835626df1c44be72bc] => 1658455338
[_oembed_678f27e6482277595d72e7f6d361c79a] =>
the "oral update" on how #Ukraine#Moldova & #Georgia are faring on their respective EU accession paths is likely to come in late June, my guess around 21 June. it will give ample of time for the Rada in ?? to pass key legislative packages... https://t.co/o9n6Kxl4Dr
Товариство угорської культури Закарпаття висловлює подяку уряду Угорщини за підтримку кандидатури України на членство в ЄС!!! У нинішній ситуації це надзвичайно важливо для всіх громадян України.
Заступник Міністра зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Левенте Мадяр приїхав з візитом до Берегова, де оголосив, що Берегівський міський будинок культури буде відновлено у межах спільного угорсько-українського проекту. Після цього у будівлі Закарпатського угорського інституту Левенте Мадяр зустрівся з керівництвом Товариства угорської культури Закарпаття, з якими обговорив актуальні питання.
В мережі та засобах масової інформації ширяться замовні, провокативні та маніпулятивні тези спрямовані на дискредитацію голови Закарпатської ОДА Віктора Микиту.
Стосуються вони слів голови облдержадміністрації, який під час засідання сесії обласної ради багатомільйонну українську громаду, яка проживає сьогодні на території РФ назвавши їх братами.
Хтось заради власних політичних цілей намагається дестабілізувати обстановку у мирному Закарпатті.
Фракція «КМКС» в Закарпатській обласній раді засуджує такі дії.
Про те, що сталося в 2021 році в Закарпатській обласній раді, які виклики постали перед закарпатськими угорцями, як на це реагувало Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС), ми розпитали у заступника голови організації, очільника фракції «КМКС» в обласній раді Йосипа Борто.
– Почнемо з короткого підсумку. Що б ви виділили з минулого року?
– По-перше, вітаю читачів тижневика «Карпатолйо», бажаю всім щасливого Нового року! Якщо коротко підбити підсумки наших найважливіших досягнень за минулий рік, то хотів би виділити наступне: нам удалося зберегти мир на Закарпатті, зменшити антиугорські настрої, уповільнити еміграцію, зберегти свою вагу в регіональній та місцевій політиці, зберегти нашу освітню систему, частково наші мовні права, вдалося почати економічний розвиток і створення можливостей для благополуччя поза виживанням. Часом у важкій боротьбі, але ми досить добре брали перешкоди епідемії коронавірусу, і частково подолали труднощі, спричинені епідемією.
– КМКС другий рік поспіль бере участь у боротьбі з коронавірусом.
– Епідемія Covid значно ускладнила життя всіх нас і погіршила його якість. Досі в боротьбі з коронавірусом були два важливі етапи: перший – це захист, другий – фаза атаки. Участь в обох брав і КМКС. Перший етап був на початку 2020 року, коли ми також включилися в процес і почали збір коштів, успішно. Ми закупили засоби захисту, які доставляли до закладів охорони здоров’я та освіти. Етап атаки був у 2021 році. Коли в світі були затверджені перші вакцини і почалася вакцинація, яка в Україні розпочиналася дуже важко, виникла велика потреба в нашій допомозі. Ми звернулися з проханням до уряду Угорщини, і вони, як завжди, допомогли і в цьому. На трьох визначених пунктах пропуску на угорському боці відкрили три пункти вакцинації, де за два місяці було вакциновано понад 20 тисяч закарпатців. Ми забезпечували перекладачів у кожному пункті на весь період вакцинації, оскільки там отримували щеплення не лише угорці, але й значна кількість закарпатських українців. Під час локдауну, на наше прохання, уряд Угорщини залишив можливість перетинати кордон у 30-кілометровій зоні на 24 години. Це було важливо для підтримки контактів у прикордонній зоні.
– Як вам вдалося впоратися з викликами поза епідемією?
– Перше речення нашого статуту звучить так: «КМКС — національно-громадська організація, яка захищає культурні, політичні та соціальні права угорців, які проживають на Закарпатті». Наша організація, яка охоплює понад 40 тисяч членів, 111 місцевих осередків, 5 осередків середнього рівня, працює над тим, щоб зберегти, збагатити та передати нашу культуру майбутнім поколінням.
Для більш ефективного представлення політичних інтересів закарпатських угорців ми створили «КМКС» Партію угорців України. Щоб ефективніше представляти соціальні інтереси – заснували свої благодійні фонди. Основне завдання Благодійного фонду «КМКС», який очолює Гейза Гулачі, доставка соціальних виплат, які надходять з Угорщини, тим, хто їх справді потребує. Минулого року схвалення отримали майже 40 тисяч таких соціальних проєктів. Завдання Благодійного фонду «Центр економічного розвитку «Еган Еде», директор якого Маріанна Беркі, реалізація економічних програм у сфері сільського господарства, малого та середнього бізнесу, туризму, земельних відносин, у тому числі щодо приватизації землі. Завдання третього нашого фонду – Благодійного фонду «За Закарпатський угорський інститут», голова якого Василь Брензович, управління та реалізація інфраструктурних інвестицій, що надходять з Угорщини.
– КМКС має значну кількість представників і в органах місцевого самоврядування Закарпаття.
– Ефективно представляти інтереси неможливо, якщо нас немає там, де приймаються рішення, в тому числі, і щодо нас, і ми не можемо на них впливати. На останніх виборах у жовтні 2020 року КМКС досяг успішних результатів. Ми отримали 11,5 відсотка голосів виборців на Закарпатті, відтак одержали 8 мандатів в обласній раді, яка складається з 64 депутатів, це відповідає 1/8, або 12% населення Закарпаття. Тобто ми змогли пропорційно забезпечити представлення наших інтересів в області. На жаль, це сталося не тому, що кожен угорець проголосував за список КМКС, а тому, що ми отримали багато голосів і від українців. Фракція «КМКС» є третьою за чисельністю в обласній раді та найбільш об’єднаною на сьогоднішній день.
Окрім обласної ради, ми також досягли дуже важливих результатів на нижчих рівнях. Ми присутні в двох районних радах: у Берегівській з 15 представниками, тут головою ради став наш кандидат в особі Карла Резеша, а також в Ужгородській райраді – з 6 депутатами. Крім цього, ми присутні в 19 радах територіальних громад, це третина всіх 64 територіальних громад Закарпаття, що є дуже хорошим результатом порівняно з нашим співвідношенням до загальної чисельності населення. Маємо також 93 мандати у міських, селищних та сільських радах.
Територіальні громади мають більші чи менші проблеми. Важливо, щоби була професійна та фінансова підтримка. Наша фінансова допомога минулого року полягала в тому, що ми перерахували на рахунки 11 органів місцевого самоврядування 19,2 мільйона гривень податків соціальних проєктів, які фінансувалися Благодійним фондом «КМКС». Професійна допомога полягає в тому, що ми відновили роботу Асоціації «Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття», голова якої Золтан Бабяк, очільник Берегівської міської територіальної громади, а директор – Йосип Резеш. Керівники Асоціації надають професійну підтримку новоствореним органам місцевого самоврядування, намагаються координувати їхню діяльність та залучати їх до розвитку транскордонних відносин.
– Минулого року в діяльності депутатського корпусу обласної ради сталися певні речі, які не можна назвати звичайними…
– Події загальновідомі: після виборів почалися коаліційні переговори, в результаті яких ми не потрапили в більшість, створену 37 депутатами 4 партій. Через деякий час ми залишилися осторонь коаліційних переговорів, натомість відбулися обшуки, які проводили жорстокими методами. Ми опинилися в опозиції, але ми стали конструктивною опозицією. Це означає, що ми подали найбільше депутатських запитів і активно брали участь у роботі обласної ради. Із самого початку було зрозуміло, що цій більшості буде важко функціонувати. Виникла внутрішня напруженість, яка через півроку призвела до розпаду цієї коаліції.
З ініціативи Києва було сформовано нову більшість із 38 депутатів 5 фракцій, щоб забезпечити функціонування ради, що є вкрай необхідним для стабільності. Частиною цієї коаліції стали і ми. Її формуванню передував тривалий процес переговорів та узгодження, під час якого ми також виклали свої очікування та вимоги. Першим пунктом серед них було закрити кримінальні провадження, відкриті проти наших фондів. Зрештою через півроку роботи і ця коаліція розпалась, але не тому, що наші очікування не виправдалися, а з іншої причини.
Всередині коаліції були фракції та депутати, які висунули ультиматум більшості щодо різних системних реформ. На Закарпатті функціонує 131 комунальний заклад – медичні, освітні, культурні, спортивні, молодіжні, соціальні установи – які перебувають у власності обласної ради. Ідея ініціаторів полягала в тому, щоб поєднати всі ці понад сотню закладів у 5-6 та об’єднати їхні управління, відповідно до сфери діяльності, з одним генеральним директором, керівництвом, бухгалтерією – медичні, освітні тощо.
Ми та ще одна інша фракція вважали, що таким чином створимо «Титаніки», що може бути вкрай небезпечним, особливо об’єднання медичних закладів під час епідемії Covid.
Реформи справді потрібні, системи потрібно оптимізувати, але не таким чином, а поступово і зважено, після проведення ретельних калькуляцій, врахувавши економічні та інші передбачувані наслідки. Цю позицію ініціатори не підтримали, і в підсумку коаліція «луснула».
Був період, коли регіональна політика на Закарпатті стала хиткою, коли група депутатів, балансуючи на межі легітимності та нелегітимності, законності й незаконності, провела кілька заходів, які вони називали обласними зборами, і ухвалювала різні рішення. Але потім повернулися в легітимні рамки, на вимоги, в тому числі, й КМКС.
Відтак була сформована нова більшість із 5 фракцій, депутати обрали нового голову, Володимира Чубірка, оскільки попередній голова склав повноваження. Ця більшість наразі існує, але ми не входимо в неї. Раніше нам пропонували посаду в керівництві, на яку ми не погодилися, бо не були припинені кримінальні провадження, наш очільник досі змушений керувати організацією з Угорщини. Але ми не стали й опозицією, визначаємо себе так: ми не належимо до більшості, але конструктивно співпрацюємо з усіх питань, які відповідають інтересам Закарпаття та закарпатських угорців.
– Протягом минулого року КМКС виступив із низкою заяв щодо українських законів та законопроєктів. Чи досягнуто прогресу в українсько-угорських відносинах?
– Немає погіршення, але суттєвого покращення також немає. Ці проблеми тривають із 2017 року, коли був прийнятий Закон про освіту. Проти нового освітнього закону виступили і ми, і Угорщина, і обласна рада. Вдалося досягти двох важливих речей: набрання чинності Статті 7 перенесено на 2023 рік, ми виграли час щодо мови навчання, крім цього, приватні навчальні заклади виключили зі сфери дії Статті 7 Закону.
Іншим серйозним ударом стало прийняття у 2019 році Закону про мову, яке створило ще серйозніші проблеми. Він набуде чинності поетапно, деякі його статті вже діють, але з липня наступного року, коли мовою обслуговування стане українська, ситуація погіршиться. Закон передбачає суворі санкції, штрафи та інші покарання, а також створення мовної поліції в ряді місць. Немислимо, що Конституційний Суд України визнав цей закон конституційним.
Тим часом був прийнятий і закон про повну середню освіту. Його імплементація також обговорюється українсько-угорською міжурядовою змішаною комісією, і є певні результати. Намагаються знайти рішення, які б відповідали вимогам закону, але будуть більш прийнятними для меншин, зокрема для угорців Закарпаття. Робота комісії була прогресивною та продуктивною, але припинилася, коли Угорщина підписала довгострокову газову угоду з Росією, що не відповідало економічним інтересам України. Сподіваємося, що переговори продовжаться і дадуть позитивний результат.
– Що пропонував КМКС у ситуації, яка склалася?
– Ми запропонували компроміс. Залишити так закони, але тоді ми просимо двох речей: перша – щоб Україна визнала закарпатських угорців корінним народом, друга – створити державну програму, яка б покращила якість вивчення української мови в наших навчальних закладах. Вивчення української мови є більшою проблемою для нас у вихованні інтелігенції, ніж те для України, що ми можемо не володіти державною мовою на належному рівні. Проте жодна меншина, яка проживає в Україні – окрім нас, румуни, болгари, росіяни – не потрапила до переліку корінних народів, натомість три, що проживають в Криму, – кримські татари, караїми та кримчани – так.
Є можливість у майбутньому внести зміни до закону, і віднести нас до корінних народів. Це було б прийнятним компромісним рішенням для нас, якби ми отримали освітні та мовні права, гарантовані для корінних народів. Було б не те, що було раніше, але краще, ніж те, що є зараз.
– У грудні Президент України Володимир Зеленський вніс на розгляд парламенту законопроєкт про множинне громадянство.
– Вирішення питання множинного громадянства в Україні вже давно є актуальним. Ми постійно говорили, що подвійне громадянство не суперечить конституції, немає закону, який би це забороняв. На думку багатьох, це не відповідає конституції, а для тих, хто прийняв угорське громадянство, обіцяли санкції. Оскільки законопроєкт, який регулює питання множинного громадянства, вніс Президент України, гарант Конституції, стало очевидно, що це не антиконституційний статус. Ми також вітали цю ініціативу, але після публікації тексту стало зрозуміло, що це не те, що необхідно. Адже кваліфікуючи множинне громадянство конституційним, він накладає обмеження на тих, хто приймає громадянство іншої країни: ці особи будуть повністю виключені із суспільно-політичного життя, вони не зможуть обіймати посади в державних установах, органах місцевого самоврядування. Людина з подвійним громадянством не зможе бути членом партії, депутатом, навіть членом виборчої комісії чи агітатором. Це для нас неприйнятно і ставить під загрозу майбутнє закарпатських угорців. Ми пропонуємо відкликати цей законопроєкт. Ми підтримуємо намір, але обмеження потрібно зменшити.
Ми боремося за свої права, можливо, ця боротьба ще не дала видимих результатів, але безумовним результатом є те, що ці заходи ще не запроваджені безповоротно в політиці, у суспільстві, відтак, ще маємо час і можливість змінити ситуацію. Як казав Ференц Деяк: «Те, що забрала сила чи влада, можуть повернути час і удача. Але те, від чого нація, боячись страждань, добровільно відмовилася, відновити завжди важко і маловірогідно». Наш девіз: «Ми не поступимося своїми правами, ми будемо продовжувати боротьбу!»
– Що побажаєте нашим читачам із нагоди Нового року?
– Найголовніше – здоров’я! Сподіваємося, що після років атак та захисту від Covid цей рік стане роком перемоги в боротьбі проти коронавірусу. Важливо, щоб ми продовжували наполегливо боротися за відновлення наших обмежених і віднятих прав. Сподіваємося, що Угорщина залишатиметься партнером у цій боротьбі та в подальшій реалізації проєктів підтримки і після парламентських виборів у квітні.
Для нас важливо мати можливість продовжувати розпочате економічне відновлення. Наша довгострокова програма полягає в тому, щоб забезпечити закарпатським угорцям можливість заробітку, тим самим уповільнити еміграцію, та навіть повернення.
Ми працюємо заради того, щоби тут, на Закарпатті, зберегти свою угорську самобутність, заради благополуччя, щоби мати можливість будувати кар’єру, мати засоби на існування.
Ми хочемо не тільки пережити ці дуже важкі часи, але й розвиватися, зміцнюватися. Я відчуваю, що у тих, хто залишився вдома, зміцнилася угорська національна самосвідомість. Сподіваюся, що бої, які ми вели, принесуть конкретні, позитивні результати. Для цього бажаю всім нам міцного здоров’я, витримки, мудрості, мужності та вести нашу боротьбу до успіху та перемоги як спільнота.
Засідання ради Вилоцької територіальної громади, оголошене на 23 грудня, знову перенесли. Очікується, що наступне голова Іштван Ковач скличе ще цього року, після Різдва. Як відомо, фракції «КМКС» ПУУ та партії «Слуга народу», які утворюють коаліцію, становлять значну більшість у раді. Однак під час складання порядку денного голова відмовився вносити їхні письмові пропозиції, тому коаліція більшості не проголосувала за питання порядку денного. У зв’язку з цим Іштван Ковач закрив зібрання.
На засідання ради прийшла велика кількість працівників місцевих навчальних закладів, проте через кілька хвилин вони розчаровано розійшлися.
Голова бюджетної комісії, очільник фракції «Слуги народу» Віктор Альохін повідомив нашому виданню, що, на його думку, фінансова ситуація у Вилоцькій територіальній громаді дозволяє передбачити в бюджеті на 2022 рік лише кошти на виплату зарплат і премій. Депутати не можуть погодитися з тим, що голова не бере до уваги проєкти розвитку, запропоновані спільно із фракцією «КМКС» ПУУ. Люди, які живуть у невеликих селах і ходять по розбитих дорогах, також повинні мати користь від бюджету. Оскільки його детальний проєкт депутати отримали лише двома днями раніше, тепер їм треба ретельно вивчити питання, звідки можна перерозподілити гроші на проєкти, які вони пропонують.
Як повідомив представник фракції «КМКС» ПУУ, голова освітньої комісії Густав Секей, у всіх населених пунктах територіальної громади розпочато проєктування будівництва мережі централізованого водопостачання та водовідведення. Тож депутати хотіли погодити з радою відповідну програму і проєктну документацію, а також ініціювати створення комунального підприємства територіальної громади.
У проєкті бюджету на наступний рік є пункти, які ще недостатньо опрацьовані. «Пропозицію депутатів зняти з порядку денного питання про бюджет на 2022 рік голова не поставив на голосування, чим порушив регламент. Натомість він швидко закрив засідання. Тож робота знову зупинилася. Детальний проєкт бюджету надійшов на розгляд відповідної комісії лише вчора, і в нас є до нього кілька пропозицій. Ми озвучили їх напередодні на засіданні комісії, де виникла гостра дискусія. Тепер є два проєкти бюджету – наш і голови. Хочу наголосити, що обидва суттєво не відрізняються щодо питань утримання комунальних закладів, заробітних плат та функціонування територіальної громади. Наша думка відрізняється від позиції голови лише в кількох важливих для нас пунктах», – повідомив Густав Секей.
«Ми, зокрема, не згодні з тим, що деякі співробітники адміністрації громади щомісяця протягом року будуть отримувати премію в розмірі 100–150% від заробітної плати, як це було протягом 2021-го. Ми не бачимо результативності, і це також украй несправедливо, оскільки, наприклад, учителі та інші працівники мають премію лише раз на рік. Сума, яка виділяється на премії співробітникам адміністрації територіальної громади, становить п’ять мільйонів гривень на рік. Ми хотіли б спрямувати ці кошти на співфінансування програм будівництва доріг, оскільки це найбільш необхідно для нашої громади», – наголосив депутат.
Віктор Альохін додав: «Я був головою селищної ради протягом десяти років і давав премію співробітникам три-чотири рази на рік. Ці виплати були завжди прив’язані до показників доходу бюджету. А тепер, незважаючи ні на що, 60 працівників адміністрації територіальної громади на додаток до зарплати заберуть з бюджету від чотирьох до п’яти мільйонів гривень на рік. Це велика сума, кошти, які вкрай потрібні, наприклад, для співфінансування проєктів будівництва доріг. Що скажуть наші виборці, якщо ми проголосуємо за це?!»
Голова фракції «КМКС» ПУУ Альберт Горонді підкреслив: «На жаль, і сьогодні ви пересвідчилися в цьому, наші пропозиції не вносяться до порядку денного. Очільник територіальної громади не хоче конструктивно співпрацювати з нами, депутатською більшістю. Він, навпаки, перешкоджає роботі депутатського корпусу й завжди намагається звинуватити КМКС, налаштувати людей проти нас. Сьогодні тут були присутні працівники наших навчальних закладів, які могли побачити, що не ми хочемо нашкодити населенню».
Як ми повідомляли раніше, у Вилоцькій територіальній громаді сформувалася складна ситуація. Представники КМКС отримали 12 місць у раді з 26-ти та створили коаліцію із фракцією «Слуги народу» з чотирьох осіб. Голова громади Іштван Ковач, котрий брав участь у виборах як незалежний кандидат, спирається на представників меншості – сімох депутатів від «Рідного Закарпаття» та трьох від Демократичної партії угорців України, ігноруючи реалії, що склалися в раді.
Він не вносить подання «КМКС» ПУУ до порядку денного, оскільки більшість у раді неодмінно проголосувала б за них. Не узгоджує питання, не веде переговори, намагається керувати територіальною громадою в обхід представницького органу. Роздає премії своїм підлеглим, які за це підтримують його, намагаються налаштувати населення проти ТУКЗ-КМКС, але цим шкодять не товариству угорців, а мешканцям Вилоцької територіальної громади, де замість реалізації проєктів розвитку ведеться внутрішня боротьба.
Товариство угорської культури Закарпаття і Демократична спілка угорців України виступили із заявою щодо внесених Президентом України до Верховної Ради 2 грудня 2021 року законопроєктів про громадянство.
Йдеться про те, що 2 грудня поточного року Президент України подав на розгляд до Верховної Ради пакет із 5 законопроєктів під номерами 6368-6372 щодо правового статусу множинного громадянства та статусу громадян України, які також мають громадянство іншої держави. Серед іншого, в цих випадках законодавство України про громадянство ґрунтується на принципі, що єдине громадянство України виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України, а не множинного громадянства громадян України, а також підтверджує, що громадянин України – незалежно від наявності будь-якого іншого громадянства – у правових відносинах з Україною визнається лише громадянином України. А також рекомендує надавати право отримати українське громадянство всім, хто має право на це відповідно до походження або місця народження, встановлює умови та процедуру набуття такого громадянства. Відповідно до цих законопроєктів усі, хто має громадянство іншої держави або набуває його, можуть позбутися українського громадянства, при цьому особа не повинна постійно проживати за кордоном, як того вимагає діюче зараз відповідне законодавство.
Ініціатива, відповідно до якої, на відміну від чинних норм, набуття громадянства іншої держави не передбачає втрати громадянства України, також вказує на лібералізацію законодавства про громадянство.
Водночас серед підстав для втрати громадянства України є використання повнолітнім громадянином України паспортного документа іноземця на території України, наслідком якого є створення загроз національній безпеці, національним інтересам України. Також встановлюється і обов’язкове декларування наявності або відсутності громадянства іншої держави для тих, хто працює або має намір працювати в державному секторі чи органах місцевого самоврядування.
Таке ж декларування передбачено і для тих, хто має намір брати участь у виборчому процесі на будь-якому рівні та в будь-якій ролі, а також для членів політичних партій.
Відповідно до цих законопроєктів усі, хто таким чином заявить про наявність громадянства іншої держави або це буде доведено компетентним державним органом, будуть негайно звільнені з державної служби чи з посади в органі місцевого самоврядування або їхня заява про працевлаштування буде відхилена.
За невиконання, несвоєчасне виконання обов’язкового декларування або свідоме надання недостовірної інформації передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.
Наші організації вітають ініціативу Президента України щодо полегшення та спрощення набуття, збереження та позбавлення громадянства України.
Водночас вважаємо неприйнятним, щоб ця лібералізація супроводжувалася радикальною втратою трудових та політичних прав громадян із множинним громадянством, які проживають в Україні, фактичною забороною для них займатися державними справами та виключенням їх із суспільного життя.
Вважаємо, що прийняття таких законів несумісне з принципом недискримінації та з положеннями Конституції України про запобігання та протидію дискримінації й принцип рівності.
У разі схвалення такого законодавства Україна порушить статті 2 та 25 Міжнародного пакту ООН про громадянські та політичні права, а також основні права людини щодо заборони та обмеження у веденні державних справ, передбачені в Статті 14 та Протоколі 12 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Через це пропонуємо Президенту України відкликати ці законопроєкти та зняти їх із порядку денного.
