Товариство угорської культури Закарпаття висловлює подяку уряду Угорщини за підтримку кандидатури України на членство в ЄС!!! У нинішній ситуації це надзвичайно важливо для всіх громадян України.
Заступник Міністра зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Левенте Мадяр приїхав з візитом до Берегова, де оголосив, що Берегівський міський будинок культури буде відновлено у межах спільного угорсько-українського проекту. Після цього у будівлі Закарпатського угорського інституту Левенте Мадяр зустрівся з керівництвом Товариства угорської культури Закарпаття, з якими обговорив актуальні питання.
В мережі та засобах масової інформації ширяться замовні, провокативні та маніпулятивні тези спрямовані на дискредитацію голови Закарпатської ОДА Віктора Микиту.
Стосуються вони слів голови облдержадміністрації, який під час засідання сесії обласної ради багатомільйонну українську громаду, яка проживає сьогодні на території РФ назвавши їх братами.
Хтось заради власних політичних цілей намагається дестабілізувати обстановку у мирному Закарпатті.
Фракція «КМКС» в Закарпатській обласній раді засуджує такі дії.
Marjorie Taylor-Greene, in a nod to Viktor Orban, has submitted an amendment to the Ukraine aid bill barring funding until "restrictions on Hungarians in Transcarpathia" and other minorities are lifted. pic.twitter.com/yBIoNPmcYM
Про те, що сталося в 2021 році в Закарпатській обласній раді, які виклики постали перед закарпатськими угорцями, як на це реагувало Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС), ми розпитали у заступника голови організації, очільника фракції «КМКС» в обласній раді Йосипа Борто.
– Почнемо з короткого підсумку. Що б ви виділили з минулого року?
– По-перше, вітаю читачів тижневика «Карпатолйо», бажаю всім щасливого Нового року! Якщо коротко підбити підсумки наших найважливіших досягнень за минулий рік, то хотів би виділити наступне: нам удалося зберегти мир на Закарпатті, зменшити антиугорські настрої, уповільнити еміграцію, зберегти свою вагу в регіональній та місцевій політиці, зберегти нашу освітню систему, частково наші мовні права, вдалося почати економічний розвиток і створення можливостей для благополуччя поза виживанням. Часом у важкій боротьбі, але ми досить добре брали перешкоди епідемії коронавірусу, і частково подолали труднощі, спричинені епідемією.
– КМКС другий рік поспіль бере участь у боротьбі з коронавірусом.
– Епідемія Covid значно ускладнила життя всіх нас і погіршила його якість. Досі в боротьбі з коронавірусом були два важливі етапи: перший – це захист, другий – фаза атаки. Участь в обох брав і КМКС. Перший етап був на початку 2020 року, коли ми також включилися в процес і почали збір коштів, успішно. Ми закупили засоби захисту, які доставляли до закладів охорони здоров’я та освіти. Етап атаки був у 2021 році. Коли в світі були затверджені перші вакцини і почалася вакцинація, яка в Україні розпочиналася дуже важко, виникла велика потреба в нашій допомозі. Ми звернулися з проханням до уряду Угорщини, і вони, як завжди, допомогли і в цьому. На трьох визначених пунктах пропуску на угорському боці відкрили три пункти вакцинації, де за два місяці було вакциновано понад 20 тисяч закарпатців. Ми забезпечували перекладачів у кожному пункті на весь період вакцинації, оскільки там отримували щеплення не лише угорці, але й значна кількість закарпатських українців. Під час локдауну, на наше прохання, уряд Угорщини залишив можливість перетинати кордон у 30-кілометровій зоні на 24 години. Це було важливо для підтримки контактів у прикордонній зоні.
– Як вам вдалося впоратися з викликами поза епідемією?
– Перше речення нашого статуту звучить так: «КМКС — національно-громадська організація, яка захищає культурні, політичні та соціальні права угорців, які проживають на Закарпатті». Наша організація, яка охоплює понад 40 тисяч членів, 111 місцевих осередків, 5 осередків середнього рівня, працює над тим, щоб зберегти, збагатити та передати нашу культуру майбутнім поколінням.
Для більш ефективного представлення політичних інтересів закарпатських угорців ми створили «КМКС» Партію угорців України. Щоб ефективніше представляти соціальні інтереси – заснували свої благодійні фонди. Основне завдання Благодійного фонду «КМКС», який очолює Гейза Гулачі, доставка соціальних виплат, які надходять з Угорщини, тим, хто їх справді потребує. Минулого року схвалення отримали майже 40 тисяч таких соціальних проєктів. Завдання Благодійного фонду «Центр економічного розвитку «Еган Еде», директор якого Маріанна Беркі, реалізація економічних програм у сфері сільського господарства, малого та середнього бізнесу, туризму, земельних відносин, у тому числі щодо приватизації землі. Завдання третього нашого фонду – Благодійного фонду «За Закарпатський угорський інститут», голова якого Василь Брензович, управління та реалізація інфраструктурних інвестицій, що надходять з Угорщини.
– КМКС має значну кількість представників і в органах місцевого самоврядування Закарпаття.
– Ефективно представляти інтереси неможливо, якщо нас немає там, де приймаються рішення, в тому числі, і щодо нас, і ми не можемо на них впливати. На останніх виборах у жовтні 2020 року КМКС досяг успішних результатів. Ми отримали 11,5 відсотка голосів виборців на Закарпатті, відтак одержали 8 мандатів в обласній раді, яка складається з 64 депутатів, це відповідає 1/8, або 12% населення Закарпаття. Тобто ми змогли пропорційно забезпечити представлення наших інтересів в області. На жаль, це сталося не тому, що кожен угорець проголосував за список КМКС, а тому, що ми отримали багато голосів і від українців. Фракція «КМКС» є третьою за чисельністю в обласній раді та найбільш об’єднаною на сьогоднішній день.
Окрім обласної ради, ми також досягли дуже важливих результатів на нижчих рівнях. Ми присутні в двох районних радах: у Берегівській з 15 представниками, тут головою ради став наш кандидат в особі Карла Резеша, а також в Ужгородській райраді – з 6 депутатами. Крім цього, ми присутні в 19 радах територіальних громад, це третина всіх 64 територіальних громад Закарпаття, що є дуже хорошим результатом порівняно з нашим співвідношенням до загальної чисельності населення. Маємо також 93 мандати у міських, селищних та сільських радах.
Територіальні громади мають більші чи менші проблеми. Важливо, щоби була професійна та фінансова підтримка. Наша фінансова допомога минулого року полягала в тому, що ми перерахували на рахунки 11 органів місцевого самоврядування 19,2 мільйона гривень податків соціальних проєктів, які фінансувалися Благодійним фондом «КМКС». Професійна допомога полягає в тому, що ми відновили роботу Асоціації «Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття», голова якої Золтан Бабяк, очільник Берегівської міської територіальної громади, а директор – Йосип Резеш. Керівники Асоціації надають професійну підтримку новоствореним органам місцевого самоврядування, намагаються координувати їхню діяльність та залучати їх до розвитку транскордонних відносин.
– Минулого року в діяльності депутатського корпусу обласної ради сталися певні речі, які не можна назвати звичайними…
– Події загальновідомі: після виборів почалися коаліційні переговори, в результаті яких ми не потрапили в більшість, створену 37 депутатами 4 партій. Через деякий час ми залишилися осторонь коаліційних переговорів, натомість відбулися обшуки, які проводили жорстокими методами. Ми опинилися в опозиції, але ми стали конструктивною опозицією. Це означає, що ми подали найбільше депутатських запитів і активно брали участь у роботі обласної ради. Із самого початку було зрозуміло, що цій більшості буде важко функціонувати. Виникла внутрішня напруженість, яка через півроку призвела до розпаду цієї коаліції.
З ініціативи Києва було сформовано нову більшість із 38 депутатів 5 фракцій, щоб забезпечити функціонування ради, що є вкрай необхідним для стабільності. Частиною цієї коаліції стали і ми. Її формуванню передував тривалий процес переговорів та узгодження, під час якого ми також виклали свої очікування та вимоги. Першим пунктом серед них було закрити кримінальні провадження, відкриті проти наших фондів. Зрештою через півроку роботи і ця коаліція розпалась, але не тому, що наші очікування не виправдалися, а з іншої причини.
Всередині коаліції були фракції та депутати, які висунули ультиматум більшості щодо різних системних реформ. На Закарпатті функціонує 131 комунальний заклад – медичні, освітні, культурні, спортивні, молодіжні, соціальні установи – які перебувають у власності обласної ради. Ідея ініціаторів полягала в тому, щоб поєднати всі ці понад сотню закладів у 5-6 та об’єднати їхні управління, відповідно до сфери діяльності, з одним генеральним директором, керівництвом, бухгалтерією – медичні, освітні тощо.
Ми та ще одна інша фракція вважали, що таким чином створимо «Титаніки», що може бути вкрай небезпечним, особливо об’єднання медичних закладів під час епідемії Covid.
Реформи справді потрібні, системи потрібно оптимізувати, але не таким чином, а поступово і зважено, після проведення ретельних калькуляцій, врахувавши економічні та інші передбачувані наслідки. Цю позицію ініціатори не підтримали, і в підсумку коаліція «луснула».
Був період, коли регіональна політика на Закарпатті стала хиткою, коли група депутатів, балансуючи на межі легітимності та нелегітимності, законності й незаконності, провела кілька заходів, які вони називали обласними зборами, і ухвалювала різні рішення. Але потім повернулися в легітимні рамки, на вимоги, в тому числі, й КМКС.
Відтак була сформована нова більшість із 5 фракцій, депутати обрали нового голову, Володимира Чубірка, оскільки попередній голова склав повноваження. Ця більшість наразі існує, але ми не входимо в неї. Раніше нам пропонували посаду в керівництві, на яку ми не погодилися, бо не були припинені кримінальні провадження, наш очільник досі змушений керувати організацією з Угорщини. Але ми не стали й опозицією, визначаємо себе так: ми не належимо до більшості, але конструктивно співпрацюємо з усіх питань, які відповідають інтересам Закарпаття та закарпатських угорців.
– Протягом минулого року КМКС виступив із низкою заяв щодо українських законів та законопроєктів. Чи досягнуто прогресу в українсько-угорських відносинах?
– Немає погіршення, але суттєвого покращення також немає. Ці проблеми тривають із 2017 року, коли був прийнятий Закон про освіту. Проти нового освітнього закону виступили і ми, і Угорщина, і обласна рада. Вдалося досягти двох важливих речей: набрання чинності Статті 7 перенесено на 2023 рік, ми виграли час щодо мови навчання, крім цього, приватні навчальні заклади виключили зі сфери дії Статті 7 Закону.
Іншим серйозним ударом стало прийняття у 2019 році Закону про мову, яке створило ще серйозніші проблеми. Він набуде чинності поетапно, деякі його статті вже діють, але з липня наступного року, коли мовою обслуговування стане українська, ситуація погіршиться. Закон передбачає суворі санкції, штрафи та інші покарання, а також створення мовної поліції в ряді місць. Немислимо, що Конституційний Суд України визнав цей закон конституційним.
Тим часом був прийнятий і закон про повну середню освіту. Його імплементація також обговорюється українсько-угорською міжурядовою змішаною комісією, і є певні результати. Намагаються знайти рішення, які б відповідали вимогам закону, але будуть більш прийнятними для меншин, зокрема для угорців Закарпаття. Робота комісії була прогресивною та продуктивною, але припинилася, коли Угорщина підписала довгострокову газову угоду з Росією, що не відповідало економічним інтересам України. Сподіваємося, що переговори продовжаться і дадуть позитивний результат.
– Що пропонував КМКС у ситуації, яка склалася?
– Ми запропонували компроміс. Залишити так закони, але тоді ми просимо двох речей: перша – щоб Україна визнала закарпатських угорців корінним народом, друга – створити державну програму, яка б покращила якість вивчення української мови в наших навчальних закладах. Вивчення української мови є більшою проблемою для нас у вихованні інтелігенції, ніж те для України, що ми можемо не володіти державною мовою на належному рівні. Проте жодна меншина, яка проживає в Україні – окрім нас, румуни, болгари, росіяни – не потрапила до переліку корінних народів, натомість три, що проживають в Криму, – кримські татари, караїми та кримчани – так.
Є можливість у майбутньому внести зміни до закону, і віднести нас до корінних народів. Це було б прийнятним компромісним рішенням для нас, якби ми отримали освітні та мовні права, гарантовані для корінних народів. Було б не те, що було раніше, але краще, ніж те, що є зараз.
– У грудні Президент України Володимир Зеленський вніс на розгляд парламенту законопроєкт про множинне громадянство.
– Вирішення питання множинного громадянства в Україні вже давно є актуальним. Ми постійно говорили, що подвійне громадянство не суперечить конституції, немає закону, який би це забороняв. На думку багатьох, це не відповідає конституції, а для тих, хто прийняв угорське громадянство, обіцяли санкції. Оскільки законопроєкт, який регулює питання множинного громадянства, вніс Президент України, гарант Конституції, стало очевидно, що це не антиконституційний статус. Ми також вітали цю ініціативу, але після публікації тексту стало зрозуміло, що це не те, що необхідно. Адже кваліфікуючи множинне громадянство конституційним, він накладає обмеження на тих, хто приймає громадянство іншої країни: ці особи будуть повністю виключені із суспільно-політичного життя, вони не зможуть обіймати посади в державних установах, органах місцевого самоврядування. Людина з подвійним громадянством не зможе бути членом партії, депутатом, навіть членом виборчої комісії чи агітатором. Це для нас неприйнятно і ставить під загрозу майбутнє закарпатських угорців. Ми пропонуємо відкликати цей законопроєкт. Ми підтримуємо намір, але обмеження потрібно зменшити.
Ми боремося за свої права, можливо, ця боротьба ще не дала видимих результатів, але безумовним результатом є те, що ці заходи ще не запроваджені безповоротно в політиці, у суспільстві, відтак, ще маємо час і можливість змінити ситуацію. Як казав Ференц Деяк: «Те, що забрала сила чи влада, можуть повернути час і удача. Але те, від чого нація, боячись страждань, добровільно відмовилася, відновити завжди важко і маловірогідно». Наш девіз: «Ми не поступимося своїми правами, ми будемо продовжувати боротьбу!»
– Що побажаєте нашим читачам із нагоди Нового року?
– Найголовніше – здоров’я! Сподіваємося, що після років атак та захисту від Covid цей рік стане роком перемоги в боротьбі проти коронавірусу. Важливо, щоб ми продовжували наполегливо боротися за відновлення наших обмежених і віднятих прав. Сподіваємося, що Угорщина залишатиметься партнером у цій боротьбі та в подальшій реалізації проєктів підтримки і після парламентських виборів у квітні.
Для нас важливо мати можливість продовжувати розпочате економічне відновлення. Наша довгострокова програма полягає в тому, щоб забезпечити закарпатським угорцям можливість заробітку, тим самим уповільнити еміграцію, та навіть повернення.
Ми працюємо заради того, щоби тут, на Закарпатті, зберегти свою угорську самобутність, заради благополуччя, щоби мати можливість будувати кар’єру, мати засоби на існування.
Ми хочемо не тільки пережити ці дуже важкі часи, але й розвиватися, зміцнюватися. Я відчуваю, що у тих, хто залишився вдома, зміцнилася угорська національна самосвідомість. Сподіваюся, що бої, які ми вели, принесуть конкретні, позитивні результати. Для цього бажаю всім нам міцного здоров’я, витримки, мудрості, мужності та вести нашу боротьбу до успіху та перемоги як спільнота.
Marjorie Taylor-Greene, in a nod to Viktor Orban, has submitted an amendment to the Ukraine aid bill barring funding until "restrictions on Hungarians in Transcarpathia" and other minorities are lifted. pic.twitter.com/yBIoNPmcYM
Засідання ради Вилоцької територіальної громади, оголошене на 23 грудня, знову перенесли. Очікується, що наступне голова Іштван Ковач скличе ще цього року, після Різдва. Як відомо, фракції «КМКС» ПУУ та партії «Слуга народу», які утворюють коаліцію, становлять значну більшість у раді. Однак під час складання порядку денного голова відмовився вносити їхні письмові пропозиції, тому коаліція більшості не проголосувала за питання порядку денного. У зв’язку з цим Іштван Ковач закрив зібрання.
На засідання ради прийшла велика кількість працівників місцевих навчальних закладів, проте через кілька хвилин вони розчаровано розійшлися.
Голова бюджетної комісії, очільник фракції «Слуги народу» Віктор Альохін повідомив нашому виданню, що, на його думку, фінансова ситуація у Вилоцькій територіальній громаді дозволяє передбачити в бюджеті на 2022 рік лише кошти на виплату зарплат і премій. Депутати не можуть погодитися з тим, що голова не бере до уваги проєкти розвитку, запропоновані спільно із фракцією «КМКС» ПУУ. Люди, які живуть у невеликих селах і ходять по розбитих дорогах, також повинні мати користь від бюджету. Оскільки його детальний проєкт депутати отримали лише двома днями раніше, тепер їм треба ретельно вивчити питання, звідки можна перерозподілити гроші на проєкти, які вони пропонують.
Як повідомив представник фракції «КМКС» ПУУ, голова освітньої комісії Густав Секей, у всіх населених пунктах територіальної громади розпочато проєктування будівництва мережі централізованого водопостачання та водовідведення. Тож депутати хотіли погодити з радою відповідну програму і проєктну документацію, а також ініціювати створення комунального підприємства територіальної громади.
У проєкті бюджету на наступний рік є пункти, які ще недостатньо опрацьовані. «Пропозицію депутатів зняти з порядку денного питання про бюджет на 2022 рік голова не поставив на голосування, чим порушив регламент. Натомість він швидко закрив засідання. Тож робота знову зупинилася. Детальний проєкт бюджету надійшов на розгляд відповідної комісії лише вчора, і в нас є до нього кілька пропозицій. Ми озвучили їх напередодні на засіданні комісії, де виникла гостра дискусія. Тепер є два проєкти бюджету – наш і голови. Хочу наголосити, що обидва суттєво не відрізняються щодо питань утримання комунальних закладів, заробітних плат та функціонування територіальної громади. Наша думка відрізняється від позиції голови лише в кількох важливих для нас пунктах», – повідомив Густав Секей.
«Ми, зокрема, не згодні з тим, що деякі співробітники адміністрації громади щомісяця протягом року будуть отримувати премію в розмірі 100–150% від заробітної плати, як це було протягом 2021-го. Ми не бачимо результативності, і це також украй несправедливо, оскільки, наприклад, учителі та інші працівники мають премію лише раз на рік. Сума, яка виділяється на премії співробітникам адміністрації територіальної громади, становить п’ять мільйонів гривень на рік. Ми хотіли б спрямувати ці кошти на співфінансування програм будівництва доріг, оскільки це найбільш необхідно для нашої громади», – наголосив депутат.
Віктор Альохін додав: «Я був головою селищної ради протягом десяти років і давав премію співробітникам три-чотири рази на рік. Ці виплати були завжди прив’язані до показників доходу бюджету. А тепер, незважаючи ні на що, 60 працівників адміністрації територіальної громади на додаток до зарплати заберуть з бюджету від чотирьох до п’яти мільйонів гривень на рік. Це велика сума, кошти, які вкрай потрібні, наприклад, для співфінансування проєктів будівництва доріг. Що скажуть наші виборці, якщо ми проголосуємо за це?!»
Голова фракції «КМКС» ПУУ Альберт Горонді підкреслив: «На жаль, і сьогодні ви пересвідчилися в цьому, наші пропозиції не вносяться до порядку денного. Очільник територіальної громади не хоче конструктивно співпрацювати з нами, депутатською більшістю. Він, навпаки, перешкоджає роботі депутатського корпусу й завжди намагається звинуватити КМКС, налаштувати людей проти нас. Сьогодні тут були присутні працівники наших навчальних закладів, які могли побачити, що не ми хочемо нашкодити населенню».
Як ми повідомляли раніше, у Вилоцькій територіальній громаді сформувалася складна ситуація. Представники КМКС отримали 12 місць у раді з 26-ти та створили коаліцію із фракцією «Слуги народу» з чотирьох осіб. Голова громади Іштван Ковач, котрий брав участь у виборах як незалежний кандидат, спирається на представників меншості – сімох депутатів від «Рідного Закарпаття» та трьох від Демократичної партії угорців України, ігноруючи реалії, що склалися в раді.
Він не вносить подання «КМКС» ПУУ до порядку денного, оскільки більшість у раді неодмінно проголосувала б за них. Не узгоджує питання, не веде переговори, намагається керувати територіальною громадою в обхід представницького органу. Роздає премії своїм підлеглим, які за це підтримують його, намагаються налаштувати населення проти ТУКЗ-КМКС, але цим шкодять не товариству угорців, а мешканцям Вилоцької територіальної громади, де замість реалізації проєктів розвитку ведеться внутрішня боротьба.
Товариство угорської культури Закарпаття і Демократична спілка угорців України виступили із заявою щодо внесених Президентом України до Верховної Ради 2 грудня 2021 року законопроєктів про громадянство.
Йдеться про те, що 2 грудня поточного року Президент України подав на розгляд до Верховної Ради пакет із 5 законопроєктів під номерами 6368-6372 щодо правового статусу множинного громадянства та статусу громадян України, які також мають громадянство іншої держави. Серед іншого, в цих випадках законодавство України про громадянство ґрунтується на принципі, що єдине громадянство України виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України, а не множинного громадянства громадян України, а також підтверджує, що громадянин України – незалежно від наявності будь-якого іншого громадянства – у правових відносинах з Україною визнається лише громадянином України. А також рекомендує надавати право отримати українське громадянство всім, хто має право на це відповідно до походження або місця народження, встановлює умови та процедуру набуття такого громадянства. Відповідно до цих законопроєктів усі, хто має громадянство іншої держави або набуває його, можуть позбутися українського громадянства, при цьому особа не повинна постійно проживати за кордоном, як того вимагає діюче зараз відповідне законодавство.
Ініціатива, відповідно до якої, на відміну від чинних норм, набуття громадянства іншої держави не передбачає втрати громадянства України, також вказує на лібералізацію законодавства про громадянство.
Водночас серед підстав для втрати громадянства України є використання повнолітнім громадянином України паспортного документа іноземця на території України, наслідком якого є створення загроз національній безпеці, національним інтересам України. Також встановлюється і обов’язкове декларування наявності або відсутності громадянства іншої держави для тих, хто працює або має намір працювати в державному секторі чи органах місцевого самоврядування.
Таке ж декларування передбачено і для тих, хто має намір брати участь у виборчому процесі на будь-якому рівні та в будь-якій ролі, а також для членів політичних партій.
Відповідно до цих законопроєктів усі, хто таким чином заявить про наявність громадянства іншої держави або це буде доведено компетентним державним органом, будуть негайно звільнені з державної служби чи з посади в органі місцевого самоврядування або їхня заява про працевлаштування буде відхилена.
За невиконання, несвоєчасне виконання обов’язкового декларування або свідоме надання недостовірної інформації передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.
Наші організації вітають ініціативу Президента України щодо полегшення та спрощення набуття, збереження та позбавлення громадянства України.
Водночас вважаємо неприйнятним, щоб ця лібералізація супроводжувалася радикальною втратою трудових та політичних прав громадян із множинним громадянством, які проживають в Україні, фактичною забороною для них займатися державними справами та виключенням їх із суспільного життя.
Вважаємо, що прийняття таких законів несумісне з принципом недискримінації та з положеннями Конституції України про запобігання та протидію дискримінації й принцип рівності.
У разі схвалення такого законодавства Україна порушить статті 2 та 25 Міжнародного пакту ООН про громадянські та політичні права, а також основні права людини щодо заборони та обмеження у веденні державних справ, передбачені в Статті 14 та Протоколі 12 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Через це пропонуємо Президенту України відкликати ці законопроєкти та зняти їх із порядку денного.
Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) виступило із наступною заявою щодо законопроєктів про врегулювання питання громадянства, внесених Президентом України до Верховної Ради:
Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) вітає законодавчі пропозиції Президента України, покликані врегулювати умови подвійного та множинного громадянства в країні. Внесені Президентом зміни до закону також підтверджують, що Конституція України і досі не забороняла подвійне громадянство, а напади, переслідування внесення до списків угорців Закарпаття через їхнє друге громадянство були абсолютно безпідставними.
Вважаємо законопроєкти про врегулювання питання громадянства перспективними, водночас для нас неприйнятно, що ця лібералізація супроводжуватиметься радикальною втратою прав людей із множинним громадянством, які проживають в Україні, забороною займатися державними справами та виключенням із суспільного життя. Вважаємо, що схвалення такого законодавства принизить наших співвітчизників із множинним громадянством до громадян другого сорту, що несумісне з положеннями Конституції України про запобігання та протидію дискримінації та принцип рівності.
Таке врегулювання питання громадянства порушить Міжнародний пакт ООН про громадянські та політичні права, а також основні права людини щодо заборони та обмеження у веденні державних справ, передбачені Європейською Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та відповідним її Протоколом.
Через це пропонуємо відкликати ці законопроєкти та вилучити їх із порядку денного.
Товариство угорської культури Закарпаття вітає законотворчу ініціативу, яка спрямована на вирішення питання подвійного громадянства в державі. Наше Товариство неодноразово висловлювало свою позицію в адрес компетентних органів стосовно цього питання. Запропоновані Президентом проєкти змін законодавства підтверджують той факт, що Конституція України не забороняє подвійне громадянство. Це також свідчить про цілковиту безпідставність переслідування закарпатських угорців через подвійне громадянство.
Закопроєкти, спрямовані на врегулювання правових відносин щодо подвійного громадянства, є позитивними, натомість вважаємо за неприйнятне, що ця лібералізація пов’язана з радикальним позбавленням прав осіб з множинним громадянством, що проживають на території України на працю та займатися політичною діяльністю, що означає заборону займатися громадськими справами і фактично є рівноцінним виключенню зазначених осіб із публічного життя. Ми вважаємо, що введення такого правового врегулювання деградує до другорядних громадян наших співвітчизників з множинним громадянством, й суперечить принципам Конституції України щодо заборони дискріминації та конституційному принципу рівності громадян.
В разі прийняття такого правового врегулювання Україна порушила б ч. 2 ст. 25 Міжнародного пакту ООН про громадянські та політичні права, ст. 14 Конвенції Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколу № 12 до неї про фундаментальні права людини на заборону дискримінації та безперешкодну участь у публічних справах.
Тому пропонуємо Президенту України відкликати законопроєкт із зняттям його з порядку денного.
м. Ужгород, 7 грудня 2021 р.
[type] => post
[excerpt] => Товариство угорської культури Закарпаття вітає законотворчу ініціативу, яка спрямована на вирішення питання подвійного громадянства в державі. Наше Товариство неодноразово висловлювало свою позицію в адрес компетентних органів стосовно цього питан...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1638904779
[modified] => 1638904782
)
[title] => Заява Президії «ТУКЗ-КМКС» щодо законопроєкту Президента України про множинне громадянство, що було подано до Верховної Ради 2-го грудня 2021 року
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=35191&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 35191
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 10021
[image] => Array
(
[id] => 10021
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/kmksz-fb.jpg
[original_lng] => 71976
[original_w] => 800
[original_h] => 418
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/kmksz-fb-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/kmksz-fb-300x157.jpg
[width] => 300
[height] => 157
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/kmksz-fb-768x401.jpg
[width] => 768
[height] => 401
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/kmksz-fb.jpg
[width] => 800
[height] => 418
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/kmksz-fb.jpg
[width] => 800
[height] => 418
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/kmksz-fb.jpg
[width] => 800
[height] => 418
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/kmksz-fb.jpg
[width] => 800
[height] => 418
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1638897718:2
[views_count] => 2580
[_thumbnail_id] => 10021
[_edit_last] => 2
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_8b6af0b85f3b98b426414bd7ae1a6b50] =>
[_oembed_time_8b6af0b85f3b98b426414bd7ae1a6b50] => 1638897720
[_oembed_11148c3b73b918118fdcd1179f4b9e42] =>
[_oembed_time_11148c3b73b918118fdcd1179f4b9e42] => 1646689969
[_oembed_19da5a947441179cd8ee26d06094447a] =>
[_oembed_time_19da5a947441179cd8ee26d06094447a] => 1646689969
[_oembed_73d14d101670f1a6fb8815692dc4b2aa] =>
[_oembed_time_73d14d101670f1a6fb8815692dc4b2aa] => 1646928719
[_oembed_4adaf735c433ac594c65524e3303f238] =>
[_oembed_time_4adaf735c433ac594c65524e3303f238] => 1648148094
[_algolia_sync] => 831514301002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 29
[1] => 51
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Новини
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 232
)
[tags_name] => Array
(
[0] => КМКС
)
)
[9] => Array
(
[id] => 33052
[content] =>
3-го листопада в Ужгороді за круглим столом відбулося обговорення заборон і непорозумінь щодо мовного закону за участі керівниці Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, представників офісу мовного омбудсмена, очільників організацій закарпатських національних меншин та представників відповідних департаментів Закарпатської облдержадміністрації. Київська делегація організувала зустріч у рамках кількаденного візиту на Закарпаття, основною темою якої було обговорення та роз’яснення положень Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Олена Богдан окреслила мету обговорення. За її словами, у суспільстві виникла низка питань щодо мовного законодавства, з якими пов’язані певні непорозуміння.
– Наше завдання – зрозуміти реальну ситуацію, порівняти окремі пункти закону з міжнародними зобов’язаннями країни. Ми намагаємося зрозуміти, що стало причиною обурення, і або пояснимо непорозуміння щодо певних статей закону, або запропонуємо поправки з цього приводу, – зазначила Олена Богдан.
Напередодні, протягом 13-15 вересня, делегація відвідала Закарпаття для того, щоб дізнатися, що турбує угорську меншину, якою вона бачить ситуацію із дотриманням прав національних меншин (в тому числі угорської) в Україні, які існують шляхи вирішення проблеми.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь не зміг бути присутнім на зустрічі, оскільки брав участь у засіданні погоджувальної комісії Верховної Ради для обговорення законів, що готуються, тому до засідання за круглим столом долучився представник мовного омбудсмена Андрій Вітренко. Він також удруге відвідав нашу область разом зі своїми колегами та наголосив на актуальності діалогу з меншинами.
Після цього учасники перейшли до обговорення конкретних тем та проблемних питань.
Один із коментарів був про те, чи повинні виступи іноземними мовами супроводжуватися державною мовою на публічних заходах? У відповідь прозвучало: якщо захід організовують державні та комунальні установи, переклад є обов’язковим. Наприклад, якщо угорський громадський діяч приїжджає на запрошення мера українського міста, переклад потрібен, якщо він приїжджає на запрошення громадської організації, то переклад не потрібен.
Щодо театральних вистав, то якщо це державний або комунальний театр, переклад українською мовою та субтитрування є обов’язковими. Якщо це приватний театр, це не є обов’язковим.
Мирослав Горват порушив питання кодифікації ромської мови. Олена Богдан запевнила, що створення робочої групи з цього питання вже внесено до плану роботи служби.
Також чимало нарікань на статтю 25 чинного мовного закону про друковану пресу, яка вимагає, щоб друкована продукція видавалася державною мовою. Друковані засоби масової інформації можуть публікуватися іншою мовою за умови, що будуть одночасно продубльовані державною мовою у відповідному накладі.
Олена Богдан зазначила, що це питання роз’яснено в п. 5 цієї ж статті, де зазначені вимоги не поширюються на друковану пресу кримськотатарською, іншими мовами корінних народів України, англійською, іншими державними мовами Європейського Союзу. Іншими словами, для угорського, румунського чи словацького медіа-продукту, мови яких є офіційними в ЄС, переклад не потрібен.
Також обговорювалася стаття 26 про книговидання, згідно з якою видавець, що перебуває у державному реєстрі, зобов’язаний надрукувати державною мовою не менше 50% опублікованої ним у певному календарному році продукції. Олена Богдан пояснила, що і тут також виникло чимало непорозумінь.
– Положення першого абзацу знову ж таки не поширюються на публікації офіційними мовами Європейського Союзу, – підкреслила вона.
На думку учасників круглого столу, також потребує уточнення питання щодо мови назв об’єктів, таблиць топонімів тощо. Руслан Сейдаметов від імені секретаріату Уповноваженого з питань захисту державної мови зазначив: «Таблиці назв міст та вулиць і т.п. на державних будівлях, спорудах урядових організацій повинні бути українською мовою, але назви можуть бути продубльовані іншими мовами.
– Ці назви мають бути написані українською мовою, оскільки громадяни України не зобов’язані володіти іншою мовою, крім української.
Це ніхто не заперечував, але учасники зустрічі звернули увагу на проблему транслітерації топонімів та географічних назв. Наприклад, латинська транслітерація угорського с. Кідьош – «Kidyosh». Є й румунські назви, які важко дублювати латиницею. Це питання, на думку учасників заходу, потребує уточнення.
– Щоб усунути непорозуміння, необхідно внести додаткові зміни. Ці пропозиції також можуть бути включені до Закону про національні громади, – зазначила О. Богдан.
У сфері послуг також виникла низка непорозумінь. У законі зазначено, що всі надавачі послуг повинні використовувати в роботі українську мову. Це не означає, що заборонено обслуговувати клієнта іншою мовою, але є вимога, щоби обслуговування українською мовою також забезпечувалося.
Андрій Вітренко підтвердив, що найбільше непорозумінь та заяв по Україні саме з цього приводу.
– Тому ми направили нашу інформаційну кампанію на те, щоб не поширювалися страшні історії, й спілкування іншими мовами в закладах не каралося. Мова сервісу – за замовчуванням українська, але якщо продавець на спеціальний запит відповідає російською чи угорською мовою, це не суперечить закону! Однак той факт, що клієнт вітається, наприклад, угорською, ще не означає, що він просить подальшого обслуговування цією мовою.
За словами роз’яснювачів закону, лише і виключно слова «обслуговуйте мене угорською» дає право надавачу послуг надалі говорити угорською.
Зазначалося, що вдала ідея – розробити посібник із практичного застосування окремих положень закону.
Наприкінці обговорення за круглим столом радник голови Товариства угорської культури Закарпаття Йосип Резеш коротко підсумував багатогодинну зустріч:
– Добре, що ми зустрілися, але вважаю, що кількість учасників була замалою. Варто було б провести цей круглий стіл для ширшої аудиторії, бо це питання стосується багатьох. Тим паче, що участь у заході брали дві київські структури, відповідальні за мовну політику в Україні, одна з яких займалася її розробкою, а інша – контролює її дотримання.
Як завжди, тепер теж висловлювалися здебільшого ми, угорці. Ми повідомили, що не згодні з цим мовним законом, і досі наголошували, що не хочемо, щоб права національних меншин, закріплені в Конституції та в міжнародних зобов’язаннях, були обмежені.
Нам вдалося поставити своє запитання: який правовий вихід із ситуації, котра склалася через мовний закон? У мовному законі є багато статей, які посилаються на закон про меншини, але, на жаль, він ще не розроблений. То як нам бути? Виник діалог, де ми, представники організацій меншин, внесли пропозиції щодо того, які моменти мають бути включені в закон про меншини, котрий розробляється.
Ми говорили про використання мови нацменшин, у нашому випадку – угорської, поза навчальним процесом в освітніх закладах, а також про питання, що стосуються органів місцевого самоврядування. У четвер у Берегові ми ширше обговорили ці питання з головами територіальних громад.
Я порушив питання про те, що якщо ми займаємося захистом української мови на національному рівні, то маємо посилити відповідальність та покарання за наслідки розпалювання міжнаціональної ворожнечі, наприклад, замальовування дороговказів із назвами села, написи на будівлях органів місцевого самоврядування.
Як перший крок – добре, що вислухали нас. Яким буде практичний ефект від зауважень, котрі ми висловили, покаже час, – резюмував радник голови ТУКЗ-КМКС Йосип Резеш.
