Інтерв’ю з Юдітою Петеї – кандидатом у депутати до обласної ради від «КМКС» Партії угорців України

Юдіта Петеї вважає наполегливість та віддану працю найважливішими. Її ім’я відоме на Закарпатті, адже вона не лише успішна бізнес-леді, але й прекрасний керівник та турботлива мама. Має також гарні результати у сфері державної служби. У виборах 25 жовтня Юдіта Петеї братиме участь як кандидат у депутати до обласної ради від «КМКС» Партії угорців України.

– Ви народилися в селі Фанчиково, де закінчили школу, згодом навчалися в мукачівському педучилищі, отримали диплом історичного факультету УжНУ, потім здобули також юридичну освіту в Києві. Як складалося життя після навчання?

– Я стала педагогом у ті часи, коли вчителям в Україні не платили. Більшість членів моєї родини 30 років тому переїхали жити до Угорщини, завдяки чому з’явилася можливість працевлаштуватися там. Мій двоюрідний брат був співвласником консервної фабрики, я стала її керівником і почала вивчати світ бізнесу. Тоді все працювало настільки добре, що, скориставшись ідеєю, ми створили подібну компанію в 1999 році в Пийтерфолво – консервний завод Green Ray. Це підприємство стало одним із перших на Закарпатті, справи йшли добре, ми були конкурентоспроможними, надавали багато можливостей для людей. У 2005 році досягли високого рівня у веденні бізнесу, отримували золоті медалі на економічних виставках у Москві. Потім виникла ідея заснувати ще одне підприємство. Спільно з німецькою компанією ми відкрили консервний завод Mikado в селі Перехрестя. Завдяки новій фабриці створили нові робочі місця для закарпатців. Бізнес мав великий потенціал, але на заваді стала воєнна ситуація в Україні, російський ринок закрився, і в підсумку робота консервних фабрик поступово припинилася. На жаль, альтернативи не було, не з’явилася вона й донині.

– У той же час ви стали держслужбовцем на Закарпатті.

– У 2014 році стала головою Виноградівської райдержадміністрації. До того була депутатом обласної ради, а тепер я депутат Виноградівської райради. Водночас уже другий рік працюю директором заводу Kárpát-Pack.

– Ви також приватний підприємець.

– Я з дитинства люблю гарний одяг. У молодості теж шила, кроїла, в’язала, зокрема гачком. Закордонні родичі надсилали багато цікавого одягу, я любила його перешивати, оновлювати старі речі. Тож 10 років тому ми започаткували сімейний бізнес «Салон Патриція» (Patricia Salon), який названий на честь моєї дочки. Окрім місцевих жителів, до нас часто заходили гості з Європи. У мене дуже хороша команда, яка чудово працює. Ми також надаємо фахові поради, адже немає жінок, котрі не хочуть бути красивими, їм просто потрібно допомогти знайти свій власний стиль. Треба трохи фантазії, адже це залежить не тільки від фінансової спроможності, але й від смаку та бажання жінки подобатися. Маємо дуже гарні вечірні, весільні та дитячі сукні.

– Ви балотуєтеся кандидатом у депутати до обласної ради від «КМКС» Партії угорців України. Що вас мотивувало обрати саме КМКС?

– Я ніколи не належала жодної партії, хоча вже й була депутатом обласної ради. Партії завжди мене самі знаходили. Раніше я обирала українські партії, бо жменька угорців була розділена. Однак, хоч я й не була членом угорської партії, також намагалася лобіювати питання угорців на рівні області та району. Я пишаюся тим, що угорка. Як визнання моєї роботи для угорської громади у 2010 році я отримала від угорського уряду Золотий Хрест «За заслуги». А тепер настав час, адже ще під час попередніх виборів я вирішила: якщо знову буду балотуватися, то неодмінно зроблю це в кольорах КМКС, бо я угорка і я потрібна угорській  громаді. Хочу використати отриманий досвід та контакти для підтримки справи закарпатської угорської громади.

– «КМКС» Партія угорців України висуває своїх кандидатів на всіх рівнях місцевого самоврядування.

– У кольорах КМКС створена потужна команда. Пишаюся тим, що я тут, у належному місці. Зараз немає часу зволікати, маємо показати, що ми – угорці, і треба не лише говорити, але й діяти. Для того щоб досягти результату, потрібні всі. Ми, угорці, маємо ті ж права, що й інші народи, ми – цінні представники суспільства, маємо можливість дати про себе знати. Закарпаття – своєрідний край, його не можна порівнювати з іншими регіонами країни. Закарпатці унікальні, а угорська громада становить значну частину людей, які мешкають у краї, її потрібно зберегти, а отже, для цього треба гори перевернути. Мене найбільше дратує, коли більше слів, ніж діла. Вважаю, що потрібно більше працювати і менше говорити, бо саме робота дає результати.

– У 2017 році була створена Асоціація угорських жінок-підприємців Закарпаття, яку також очолили ви.

– Асоціація була заснована за ініціативи Міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини, Генерального консульства Угорщини в м. Ужгороді та тодішнього аташе МЗС. Раніше в нашому краї такого не було. Раніше в нашій країні такого не було, хоча жінки присутні в усіх сферах життя, важливо рахуватися з ними. Жінки-підприємці не слабші й не гірші за чоловіків, але жінкам доводиться йти іншим шляхом, щоб їх розглядали як серйозних партнерок у бізнесі. Вважаю важливим заохочувати жінок знаходити своє місце на батьківщині, а не працювати за кордоном, оскільки це також захистить наші громади. Ця асоціація була створена, щоб допомагати жінкам-підприємцям тут, на місцях, розвивати власну справу чи створювати новий бізнес.

– Ви не пересічна жінка. Адже керуєте бізнесом, берете участь у політичному та соціальному житті краю, маєте родину. Звідки черпаєте енергію?

– Дуже важливу роль відіграє походження, коріння. Будучи напівсиротою, я швидко стала самостійною, багато чого мені доводилося робити самотужки, ніхто мене не підтримував, окрім мами, яка була вчителькою. Насправді я можу завдячувати за все саме їй, вона досі мій надійний тил, моя найкраща подруга. Мені довелося боротися за все, нічого не падало з неба. Із 16 років я щоліта працювала, щоб навчатися в університеті. Оскільки починала з нуля, для мене прості люди також важливі. Якщо ви лідер, але не поважаєте інших, ваша робота нічого не варта.

– Як підприємцям пережити ці складні часи?

– Перший найважливіший крок – збереження робочої сили. Другий – утримання ринку збуту. Він відіграє дуже важливу роль. Ми можемо зберегти його, лише якщо доведемо собівартість до рівня, який зробить товар доступним, звичайно, також важливо не знизити якість. Незалежно від галузі, суть полягає в тому, щоб отримати якісну продукцію за вигідною ціною. Це в інтересах кожного, оскільки всі дивляться на вартість, виробника та якість. Якщо наявні ці три фактори й ми залишилися на ринку, тоді є стабільність, замовлення, доставка, триває нормальний оборот економіки. Потрібно докласти зусиль, щоб зарплата забезпечувала щоденне існування, враховуючи наші ціни. Маємо негайно діяти, щоб забезпечити нові робочі місця, але нам треба створити сприятливий інвестиційний клімат. Одним із рішень може стати розвиток секторів, які можуть розвиватися залежно від місцевих умов, наприклад, консервні фабрики. У майбутньому я хочу працювати над розвитком різних сфер економіки, компаній, галузей, які допоможуть утримати людей удома.

Еніке Вараді/Váradi Enikő/Kárpátalja hetilap