На президентських виборах у Чехії, за даними підрахунку усіх голосів, переміг Петр Павел – колишній генерал, який активно підтримував Україну у її протидії російському вторгненню.
Президент України Володимир Зеленський привітав Петра Павела з перемогою.
“Щиро вітаю Петера Павела із переконливою перемогою на виборах президента Чеської Республіки, – написав президент Зеленський у Твіттері. – Ціную вашу підтримку України та нашої боротьби проти російської агресії. Буду радий тісній особисті співпраці на благо народів України та Чехії та в інтересах об’єднаної Європи”.
Другий тур президентських виборів відбувався цієї п’ятниці та суботи. У ньому за посаду президента Чехії змагалися 61-річний генерал у відставці Петр Павел та 68-річний мільярдер Андрей Бабіш.
Після підрахунку усіх голосів у фіналі президентських виборів перемагає Петро Павел, повідомляє радіо Прага. Він набрав 56,3%, а Андрій Бабіш має менше 44%.
Згідно з прогнозами агентств STEM і STEM/MARK для CNN Prima News, Петро Павел перемагав з результатом 58,01% голосів.
У той час, як Павел виступав за найактивнішу підтримку України зброєю, Бабіш переконував, що миру треба досягти перемовинами з Путіним.
Після першого туру виборів в них була майже однакова кількість голосів виборів, проте усі кандидати, які фінішували у п’ятірці, підтримали саме “проукраїнського” Павела.
[type] => post
[excerpt] => На президентських виборах у Чехії, за даними підрахунку усіх голосів, переміг Петр Павел - колишній генерал, який активно підтримував Україну у її протидії російському вторгненню.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1675011300
[modified] => 1674988585
)
[title] => Петр Павел переміг на виборах президента Чехії. Чому це важливо для України
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=68960&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 68940
[uk] => 68960
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 68941
[image] => Array
(
[id] => 68941
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/petr-pavel.jpg
[original_lng] => 156304
[original_w] => 1200
[original_h] => 675
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/petr-pavel-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/petr-pavel-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/petr-pavel-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/petr-pavel-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/petr-pavel.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/petr-pavel.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/petr-pavel.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 462
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 68941
[_edit_lock] => 1674981385:8
[_edit_last] => 8
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 2060
[1] => 51
[2] => 37
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 224
[1] => 226
[2] => 1124
)
[tags_name] => Array
(
[0] => вибори
[1] => Президент
[2] => Чехія
)
)
[1] => Array
(
[id] => 68147
[content] =>
Період політичної нестабільності у Словаччині, коли уряд отримав вотум недовіри, проте питання дострокових виборів “підвисло”, завершився.
Місяць знадобився партіям колишньої коаліції, щоб визначитися: її відновлення є неможливим і треба йти на дострокові вибори.
Наразі відомо одне: ці вибори точно відбудуться цього року. Однак питання, коли саме, є предметом принципової суперечки між владою та опозицією.
Так само невідомо, чи продовжить до виборів працювати технічний уряд Едуарда Гегера, чи президентка Зузана Чапутова призначить інший.
Зрештою, залишається питання, чи зможе політична криза вплинути на передачу Україні винищувачів МіГ-29.
Спікерка парламенту Чорногорії Даніела Джурович у понеділок оголосила, що президентські вибори відбудуться 19 березня.
Про це повідомляє RTCG, пише “Європейська правда”.
“Чинний мандат президента Чорногорії розпочався зі складання присяги перед членами парламенту Чорногорії 20 травня 2018 року, тому останній день призначення виборів – 19 січня 2023 року”, – йдеться у заяві спікерки.
Також вказується, що з огляду на те, що на квітень припадає велике релігійне свято усіх трьох найчисельніших конфесій Чорногорії, було визнано найбільш доцільним і адекватним, щоб дата проведення виборів була 19 березня 2023 року.
“9 квітня – релігійне свято Пасхи для католиків, 16 квітня – релігійне свято Пасхи для віруючих православної віри, а 21, 22 і 23 квітня – релігійне свято Рамадан для віруючих ісламського віросповідання. Усі три релігійні свята припадають на неділю, тобто день, визначений законом для проведення виборів”, – йдеться у заяві.
Крім того, враховуючи можливість того, що жоден із потенційних кандидатів на президентських виборах не переможе у першому турі, тобто не отримає більше половини дійсних голосів виборців, які проголосували, необхідно було взяти до уваги той факт, що другий тур виборів проводиться через 14 днів, що знову ж таки було б недоречним, якщо він припаде на час релігійних свят, тому було призначено 19 березня, щоб у такому разі другий тур виборів відбувся 2 квітня.
У дводенному першому турі прямих президентських виборів, що завершився в суботу, не вдалося обрати нового президента Чехії.
Для перемоги необхідно було набрати понад 50 відсотків голосів, чого не вдалося жодному із восьми кандидатів.
На основі голосів, поданих у 85 відсотках виборчих округів, колишній прем’єр-міністр Андрей Бабіш і генерал у відставці Петр Павел вийдуть до другого туру через два тижні.
Наразі Бабіш набрав 37 відсотків голосів, а Павло – 34 відсотки.
Тим часом за Данусе Нерудову, яка посіла третє місце, проголосувало 13 відсотків виборців.
Явка на виборах становила 67,6 відсотка, тоді як п’ять років тому цей показник становив 61,9 відсотка.
Лідера республіканців у Палаті представників Конгресу США Кевіна Маккарті в п’ятницю ввечері було обрано її спікером за підсумками 15-го туру голосування. Він отримав 216 голосів, а його основний суперник – демократ Хакім Джефріс – 212, інформує ВВС.
Трансляцію засідання палати проводили центральні американські телеканали. У попередньому турі голосування Маккарті набрав стільки ж голосів, але їх забракло для перемоги. В останньому турі шестеро конгресменів не голосували за жодного з кандидатів і це забезпечило перемогу Маккарті.
“Кевін Маккарті від штату Каліфорнія отримав більшість голосів і є належно обраним спікером Палати представників”, – заявила ведуча засідання Шеріл Джонсон. Республіканці вітали обрання 57-річного Маккарті овацією стоячи.
Спікер Палати представників – це посада у Конгресі, зазначена у Конституції США. Після віцепрезидента він є наступним у черзі на пост президента.
Спікер, його заступники та голови комітетів визначають, які законопроєкти розглядатимуть і голосуватимуть. Вони встановлюють порядок денний та визначають правила, що регулюють дебати.
Очікувалося, що Маккарті обійме посаду ще у вівторок, але голосування за кандидатуру спікера палати довелося проводити 15 разів, бо група радикальних республіканців відмовлялася підтримати однопартійця. Деякі з них змінили свою позицію.
Телеканал CNN повідомляв, що частина республіканців переглянула свою позицію після телефонної розмови з колишнім президентом Дональдом Трампом.
Востаннє ситуація, коли спікера Палати представників не вдавалося обрати у першому турі, виникала 100 років тому. 1923 року, щоб обрати кандидатуру, знадобилося дев’ять турів.
Президент США Джо Байден привітав Маккарті з обранням і висловив готовність “працювати з республіканцями” в міру можливості.
Попереднім спікером палати була демократ Ненсі Пелосі. У листопаді 2022 року вона оголосила, що йде зі своєї посади. Тоді очікувалося, що республіканці повернуть собі контроль над Палатою представників після проміжних виборів, що й сталося.
Srbija širi ratnu propagandu Moskve, a sada i aktivno učestvuje u regrutovanju plaćenika jer dozvoljava emitovanje RT sa ovim oglasom. Najsramnije do sada.... Ovako ćemo ponovo biti osuđeni za nesprečavanje ili za pomaganje u vršenju ratnih zločina.https://t.co/x6IjOFqRP3
Луїс Інасіо Лула да Сілва втретє обійняв посаду президента Бразилії, сьогодні він склав присягу як новий головнокомандувач країни. Відомо, що він очолював Бразилію в період із 2003 по 2010 рік.
Про це повідомляє BBC.
Під час церемонії інавгурації були посилені заходи безпеки через побоювання, що прихильники попередника Жаїра Болсонару можуть спробувати її зірвати. Сам Болсонар не був присутній, залишивши Бразилію ще в п’ятницю 30 грудня.
Електорат Лули зібрався перед будівлею Конгресу з самого ранку. Також понад 60 виконавців, у тому числі легенда самби Мартіньо да Віла, мають виступити на двох гігантських сценах, прикрашених національним прапором у рамках музичного фестивалю під назвою Lulapalooza.
«Любов перемогла ненависть», – написано на одному з банерів, який ніс чоловік.
«Бразилія потребувала цієї зміни, цієї трансформації», – сказала інша прихильниця майбутнього лідера, стоячи в черзі на недільні святкування.
[type] => post
[excerpt] => Луїс Інасіо Лула да Сілва втретє обійняв посаду президента Бразилії, сьогодні він склав присягу як новий головнокомандувач країни. Відомо, що він очолював Бразилію в період із 2003 по 2010 рік.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1672656120
[modified] => 1672614901
)
[title] => Лула да Сілва втретє став президентом Бразилії
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=66398&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 66401
[uk] => 66398
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 66399
[image] => Array
(
[id] => 66399
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/3feae13293c145c3ff4499878cd4978cb7458ba1.jpg
[original_lng] => 27512
[original_w] => 587
[original_h] => 330
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/3feae13293c145c3ff4499878cd4978cb7458ba1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/3feae13293c145c3ff4499878cd4978cb7458ba1-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/3feae13293c145c3ff4499878cd4978cb7458ba1.jpg
[width] => 587
[height] => 330
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/3feae13293c145c3ff4499878cd4978cb7458ba1.jpg
[width] => 587
[height] => 330
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/3feae13293c145c3ff4499878cd4978cb7458ba1.jpg
[width] => 587
[height] => 330
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/3feae13293c145c3ff4499878cd4978cb7458ba1.jpg
[width] => 587
[height] => 330
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/3feae13293c145c3ff4499878cd4978cb7458ba1.jpg
[width] => 587
[height] => 330
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1672646710:12
[_thumbnail_id] => 66399
[_edit_last] => 2
[views_count] => 377
[_oembed_4826242526071a834961d3c82bd844f9] =>
[_oembed_time_4826242526071a834961d3c82bd844f9] => 1672648924
[_oembed_5dc8ff5a2135bee2c5530af3d2256bab] =>
🇧🇷 | 8 de Enero: Manifestantes de derecha irrumpen en el edificio del Congreso de Brasil en una masiva protesta reclamando que frenen las medidas dictatoriales de Lula.pic.twitter.com/IZXNyMgsP8
Сьогодні на островах Фіджі відбувається голосування, ставки на яке є настільки високими, що воно розглядається як випробування демократії в тихоокеанському регіоні.
На виборах у середу партія прем’єр-міністра Френка Байнімарами зіткнеться з коаліцією на чолі з його давнім суперником Сітівені Рабука. Це треті демократичні вибори на Фіджі після того, як Байнімарама, який прийшов до влади у 2006 році внаслідок державного перевороту, запровадив у 2013-му нову конституцію, пише портал al-Dzsazíra.
Партія Байнімарами, FijiFirst, виграла вибори у 2014 і 2018 роках, але отримала сильного суперника в коаліції на чолі зі Сітівені Рабука, оскільки виборців хвилює кілька речей. Зокрема коронавірус, адже нація, яка живе в основному за рахунок туризму, з часу спалаху епідемії потерпає від серйозних проблемам.
Жителі Фіджі також стурбовані тим, чи зможе повернутися стабільність у країну, яка пережила чотири перевороти за останні 35 років. Перед виборами армія намагалася стабілізувати ситуацію та запобігти можливим заворушенням.
Напруження було відчутним у столиці, Суві, напередодні голосування, вважають кілька місцевих жителів. Вибори завершаться о шостій вечора за місцевим часом, а результати стануть відомі протягом кількох днів.
Група спостереження за голосуванням на чолі з представниками з Австралії, Індії та Індонезії має повний доступ до виборчих дільниць і поки що жодних порушень не виявила.
