Консервативна партія прем’єр-міністра Британії Бориса Джонсона зазнала поразки на довиборах до парламенту у двох округах, що спонукало до відставки лідера партії та поновило розмови про політичне майбутнє Джонсона.
Про це повідомляє Reuters.
Програш на проміжних виборах у двох округах – на півдні, де консерватори традиційно перемагали, та на півночі Англії, де мандат виграли у лейбористів попереднього разу – дозволяють припускати, що виборча коаліція Джонсона, що зібралася на виборах 2019 року, починає слабшати, і ще більше однопартійців перестануть підтримувати його на тлі “партігейту” та наростаючих економічних проблем.
Нагадаємо, Джонсон втримався під час спроби висловити йому вотум недовіри через скандал з вечірками під час коронавірусних заборон. Водночас проти нього проголосували понад 40% однопартійців і триває розслідування спецкомітету щодо того, чи прем’єр зумисно вводив парламент в оману у цьому питанні.
Лідер консерваторів Олівер Доуден після програшних результатів заявив, що йде у відставку і у партії потрібні зміни. “Наші прихильники невдоволені і спантеличені останніми подіями, і я поділяю їхні почуття. Не може і далі все продовжуватися як завжди”, – заявив він у листі Джонсону, повідомляючи про відставку.
У Колумбії відбулися президентські вибори, на яких переміг представник лівих сил, колишній партизан Густаво Петро.
Про це передає Reuters.
Петро переміг будівельного магната Родольфо Ернандеса з відривом у 720 тисяч голосів. Він отримав 50,5% проти 47,3% Ернандеса.
Петро стане першим лівим лідером Колумбії. Колишній мер столиці Боготи та нині сенатор, своїм виборцям він обіцяв боротися з нерівністю за допомогою безкоштовної університетської освіти, пенсійних реформ та високих податків на непродуктивну землю.
Як зазначається, пропозиції Петро, особливо щодо заборони нових нафтових проєктів, лякають деяких інвесторів, хоча він пообіцяв дотримуватися поточних контрактів.
Як передає CNN, у юності Петро став учасником лівого партизанського руху “Рух 19 квітня” (М19), заснованого на знак протесту у зв’язку з виборами 1970 року.
М19 була пов’язана з незаконною діяльністю, її підозрювали у викраденнях людей з метою отримання викупу, але Петро стверджує, що він займався легальною діяльністю, спрямованою на мобілізацію людей, щоб протистояти тому, що він назвав “хибною демократією”.
В 1985 році Петро затримала поліція за незаконне зберігання зброї. Незабаром після цього M19 атакувала будівлю Верховного суду Боготи, в результаті було вбито не менше 98 осіб, у тому числі 12 мирових суддів (11 досі вважаються зниклими безвісти). Петро заперечує свою причетність до нападу, який стався, коли він був у в’язниці.
Його звільнили у 1987 році – після 18 місяців у військовій в’язниці він змінив ідеологічні погляди та каже, що час допоміг усвідомити, що збройна революція – не найкраща стратегія завоювання народної підтримки.
Через два роки M19 вступила в мирні переговори з колумбійською державою, і Петро почав боротися із системою зсередини.
У Франції о 8-й ранку відкрилися виборчі дільниці для другого туру парламентських виборів. Про це повідомляє BFMTV у неділю, 19 червня.
Понад 40 мільйонів виборців запрошуються на виборчі дільниці, щоби обрати 577 майбутніх депутатів Національних зборів.
На відміну від президентських виборів, виборчі дільниці на парламентських виборах здебільшого закриються о 18:00. Окремі ділянки, зокрема у великих містах, працюватимуть до 20:00. Це стосується Парижа.
До закриття останньої виборчої дільниці о 20:00 повідомляти попередні результати не можна. Потім транслюватимуться перші результати екзит-полів. МВС повідомить перші офіційні результати увечері після отримання даних із виборчих дільниць.
Нагадаємо, 12 червня у Франції відбувся перший тур парламентських виборів. Тоді перше місце посіла пропрезидентська коаліція Разом (25,75% голосів). Їй вдалося мінімально випередити Новий народний екологічний та соціальний союз, очолюваний лівим популістом Жан-Люком Меланшоном (25,66%). Третє місце із результатом 18,68% голосів посіло Національне об’єднання Марін Ле Пен. Явка у першому турі склала рекордно низькі 47,5%.
Останні опитування показують, що за підсумками другого туру президентська коаліція може втратити абсолютну більшість у нижній палаті парламенту.
Депутатів Національних зборів обирають шляхом прямого загального таємного голосування за мажоритарною системою. Термін їх повноважень становить п’ять років.
У Фpaнцiї пapлaмeнтcькi вибopи пoчинaють нaбувaти все більшого укpaїнcькoгo звучaння. A вce тoму, щo acoцiaцiя «Stand with Ukraine», якa зaймaєтьcя aктивнoю пiдтpимкoю Укpaїни, якa вiдбивaєтьcя вiд pociйcькoгo вiйcькoвoгo втopгнeння, нaпpaвилa зaпити вciм кaндидaтaм у дeпутaти Нaцioнaльниx збopiв Фpaнцiї.
I в циx зaпитax є пpoпoзицiя пiдпиcaти xapтiю iз ceми пунктiв i тaким чинoм взяти нa ceбe зoбoв’язaння щoдo зaxиcту iнтepeciв Укpaїни у питaнняx, вaжливиx для її бopoтьби тa виживaння. Xapтiю пiдпиcaли вжe 120 кaндидaтiв, a збip пiдпиciв aктивнo пpoдoвжуєтьcя.
Дo вiдoмo, «Stand with Ukraine» – цe фpaнкo-укpaїнcькa acoцiaцiя, якa з 24 лютoгo цьoгo poку opгaнiзoвує бiльшу чacтину мiтингiв тa iншиx пoлiтичниx тa культуpниx зaxoдiв нa пiдтpимку Укpaїни у Фpaнцiї.
Як poзпoвiлa видaнню RFI oднa iз твopцiв цьoгo кoлeктиву Aлiн Лe Бaй-Кpeмep, пpoпoзицiя пiдпиcaти xapтiю булa нaдicлaнa aбcoлютнo вciм кaндидaтaм, a тaкoж лiдepaм уcix пapтiй, щo бepуть учacть у вибopax. «Ми зaпpoпoнувaли кaндидaтaм пiдпиcaти xapтiю iз 7 пунктiв – нaйвaжливiшиx, фундaмeнтaльниx пунктiв для кoжнoгo, xтo xoчe дoпoмoгти Укpaїнi. A питaння cпpияння Укpaїнi у вiдбиттi pociйcькoї aгpeciї, мoжливo, ключoвe питaння пoчaтку XXI cтoлiття. Пepeд дpугим туpoм фpaнцузькиx пapлaмeнтcькиx вибopiв, який пpoйдe цiєї нeдiлi, 19 чepвня, ми щe paз нaдicлaли зaпити вciм кaндидaтaм, i вжe cьoгoднi нa нaшиx pecуpcax мaє з’явитиcя iнтepaктивнa кapтa, дe кoжeн вибopeць змoжe пepeвipити – чи пiдпиcaв йoгo кaндидaт xapтiю», – зaявилa пaнi Лe Бaй-Кpeмep.
Щoдo caмoї xapтiї, тo в її пpeaмбулi aнпиcaнo нacтупнi cлoвa: «Кaндидaт у дeпутaти, я coлiдapний з укpaїнcьким нapoдoм тa йoгo oпopoм pociйcькoму втopгнeнню, piшeння пpo якe уxвaлив Вoлoдимиp Путiн». A тeкcт мicтить нacтупнi пункти:
Парламентські вибори у Франції відбуваються через півтора місяця після президентських, за результатами яких на другий термін було переобрано Еммануеля Макрона. Головну конкуренцію президентській силі складе союз лівих.
У Франції в неділю, 12 червня, розпочалися парламентські вибори, під час яких французи обирають 577 депутатів Національних зборів, нижньої палати парламенту країни. Голосування проходить через півтора місяці після президентських виборів, перемогу на яких у другому турі здобув Еммануель Макрон, ставши президентом країни вдруге. Парламентські вибори у Франції проходять у два тури, другий тур відбудеться наступної неділі, 19 червня.
Під час попередніх парламентських виборів 2017 року партія Макрона “Вперед, Республіка!” (La Republique en Marche!), перейменована у травні цього року на “Відродження” (Renaissance), перемогла, отримавши абсолютну більшість в 308 мандатів у Національних зборах. Нині Макрон та його союзники мають абсолютну парламентську більшість у 345 мандатів, нагадує агенція AFP.
Втім, цього разу, за прогнозами аналітиків, Макрон навряд чи зможе отримати таку ж впевнену перемогу, що ускладнить просування реформ та запуск трансформаційних змін, обіцяних під час інавгураційної промови Макрона.
Конкуренти президентської політичної сили
Головним конкурентом політичної сили Макрона вважають об’єднання лівих – Новий народний екологічний та соціальний союз NUPES (Nouvelle Union Populaire écologique et sociale) Жан-Люка Меланшона. Новостворений союз об’єднав найбільші ліві партії – “Нескорену Францію” (La France insoumise), “Європу Екологію Зелених” (Europe Ecologie Les Verts), Французьку комуністичну партію та Соціалістичну партію. Очікується, що NUPES може здобути на цих виборах до 190 мандатів.
Останнє опитування дослідницького та консалтингового центру Elabe показало, що президентська партія “Відродження” та її союзники – партії Демократичний рух (Modem), “Горизонти” (Horizons) та “Діяти” (Agir) – можуть перемогти конкурентів, отримавши 280-320 місць у парламенті.
Якщо президентському альянсу вдасться утримати більшість, Макрон матиме можливість просувати свої законодавчі ініціативи і надалі. Втрата ж більшості свідчитиме про необхідність шукати компроміс з правими силами щодо кожного законопроєкту або вдаватися до небажаних кадрових ротацій в уряді. Абсолютна перемога лівих, яку експерти хоч і вважають малоймовірною, втім не виключають, може заблокувати політичний процес у Франції, через несумісність поглядів президента та прем’єр-міністра.
Парламент Румунії прийняв законопроєкт, який забороняє брати участь у виборах президента особам, засудженим за умисні злочини.
Законопроєкт про те, що особи, які мають судимість, не можуть брати участь у президентських виборах Румунії, ухвалений нині, будучи в опозиції, внесла на розгляд парламенту у 2017 році депутат від Національно-ліберальної партії Аліна Горгіу. У той час сотні тисяч людей протестували з антикорупційними гаслами проти тодішнього уряду та голови Соціал-демократичної партії (СДП) Лівіу Драгна.
Раніше законопроєкт було відхилено
Соціал-демократична більшість Парламенту відхилила законопроєкт у 2017 році. Схвалення документу могло перешкодити очільнику партії, який тоді отримав ще лише умовний термін за корупцію, брати участь у президентських виборах.
У 2019 році у другій справі про корупцію Драгна вже був засуджений до позбавлення волі. Соціал-демократична партія, яка відсторонилася від нього, була тоді змушена піти в опозицію на два роки, але тепер знову в уряді разом із Національною ліберальною партією і Демократичним союзом угорців Румунії. І партія, яку очолює спікер Марсель Чолаку, вже підтримала законопроєкт, що позбавляє права брати участь у виборах тих, хто має судимість.
Велика коаліція із Соціал-демократичної партії, Національної ліберальної партії та Демократичного союзу угорців Румунії внесла лише певні поправки в оригінальний законопроєкт, відповідно до яких заборона перестає діяти, якщо, наприклад, вирок було скасовано, або були інші чинники, які усунули правові наслідки вироку.
Не всі партії погодилися
Під час голосування в Парламенті законопроєкт підтримала й опозиційна партія «Союз порятунку Румунії», яка зібрала мільйон підписів під ініціативою «Суспільне життя без злочинців». Утрималася лише партія «Альянс єдності Румунії», нібито через те, що закон забороняє обрання главами держави «лише деяких» осіб із судимістю.
У Румунії під час виборів 2020 року правоцентристські партії хотіли проведення референдуму щодо громадянської ініціативи «Суспільне життя без злочинців», яка забороняла б громадянам, засудженим до позбавлення волі за умисні злочини, брати участь і в парламентських та місцевих виборах. Проте Соціал-демократична партія, яка тоді ще мала більшість у парламенті, у листопаді 2020 року заблокувала проведення референдуму.
Конгрес Європейської народної партії у Роттердамі обрав Манфреда Вебера головою партії.
Манфред Вебер, член німецького Християнсько-демократичного союзу, який очолює групу ЄНП у Європейському парламенті, отримав 89 відсотків голосів.
Його попередник Дональд Туск, який обіймав посаду голови ЄНП із листопада 2019 року, подав у відставку, заявивши, що у майбутньому хоче зосередитися на польській внутрішній політиці.
Європейська народна партія – об’єднана загальноєвропейська політична партія, яка поєднує окремі національні християнсько-демократичні та консервативні партії і є найбільшим загальноєвропейським партійним об’єднанням Європи та найбільшою фракцією в Європарламенті. Водночас правоцентристи програли на останніх виборах у Німеччині, французька консервативна партія також не досягла успіху на президентських виборах. Лише 8 із 27 країн – членів ЄС очолюють політики ЄНП, а в п’яти економічно найсильніших країнах ЄС – Нідерландах, Німеччині, Франції, Іспанії та Італії – партія в опозиції.
Щиро вітаю рішення лідерів ЄС надати Україні статус кандидата. Це унікальний та історичний момент у відносинах 🇺🇦 та 🇪🇺. Вдячний @CharlesMichel, @vonderleyen і лідерам держав Євросоюзу за підтримку. Майбутнє України – в ЄС. https://t.co/o6dJVmTQrn
У суботу, 21 травня, в Австралії відбулися федеральні вибори. Впевнену перемогу здобула Австралійська лейбористська партія (ALP), яка перебувала в опозиції з 2013 року. Її лідер Ентоні Албаніз стане новим прем’єр-міністром Австралії. 59-річний політик з італійським корінням (його батько — італієць Карло Альбанезе, тому прізвище Ентоні часто дають у такій же транскрипції) вже приймає вітання.
Зазначимо, що Ентоні Албаніз є переконаним прихильником жорстких санкцій щодо росії через її війну в Україні. На початку квітня він вимагає позбавити російських дипломатів акредитації в Австралії. Албаніз включений кремлем до списку іноземців, яким заборонено в’їзд до росії.
Лейбористи забезпечили собі 72 місця у нижній палаті парламенту. Для отримання абсолютної більшості необхідно 76 місць, але підрахунок голосів ще не завершений, тому Албаніз має високі шанси сформувати новий уряд силами тільки своєї партії.
На зустрічі з прихильниками Ентоні заявив, що «вдячний за цю перемогу».
«Я хочу об’єднати країну. Я думаю, люди хочуть згуртуватися, знайти наші спільні інтереси, поринути у спільну мету. Я думаю, люди втомилися від розбіжностей, вони хочуть об’єднатись як нація, і я маю намір очолити цей процес», — сказав Албаніз.
Лідер лейбористів пообіцяв боротися зі зміною клімату та інфляцією, провести референдум щодо надання корінним народам інституційного права голосу при розробці національної політики.
За попередніми підсумками парламентських виборів у Австралії, що проходять у суботу, 21 травня, новим прем’єр-міністром ймовірно стане лідер опозиційної Лейбористської партії Ентоні Албанезе.
Як пише BBC, такий прогноз дають три головні новинні ресурси країни — Австралійська телерадіомовна корпорація, 7 News і Sky News Australia. Наразі підрахунок голосів виборців ще триває.
Прогнозуються, що лейбористи сформують новий уряд Австралії. Це означає, що лідер лейбористів Ентоні Альбанезе стане наступним прем’єр-міністром країни, відтіснивши від влади чинного прем’єра та лідера Ліберальної партії Скотта Моррісона, який перебуває на посаді з 2018 року. Востаннє лейбористи були при владі в Австралії майже 10 років тому.
Однак наразі інтрига зберігається у питанні того, чи зможуть лейбористи здобути більшість в австралійському парламенті або ж вони сформують уряд у коаліції з іншими партіями.
Для перемоги і можливості сформувати уряд більшості партія повинна отримати не менше 76 місць зі 151 місця у нижній палаті парламенту — Палаті представників. Якщо ж це зробити не вдасться, партія має спробувати заручитися підтримкою незалежних депутатів або незалежних партій.
«З часів Другої світової війни коаліція формувала уряд приблизно в 70% випадків», — кажуть експерти.
Хоча лідер лейбористів Албанезе ймовірно стане наступним прем’єром, його партії все ще не вистачає чотирьох місць до позначки у 76, але це може змінитися у найближчі години, поки підрахунок голосів триває.
Що відомо про Ентоні Албанезе: ймовірного нового прем’єра Австралії
Ентоні Албанезе є лідером лівоцентристської Лейбористської партії Австралії. Востаннє представник цієї партії очолював уряд країни у 2013 році.
Албанезе один із політиків Австралії з найдовшим стажем роботи, зокрема протягом короткого часу він був віцепрем’єр-міністром при Кевіні Радді у 2013 році. З 2019 року він очолив лейбористську партію, до якої долучився ще у юні роки.
59-річного чоловіка на прізвисько «Альбо» виховувала мати-одиначка на пенсії з інвалідності в соціальному житлі. Він часто називав своє виховання основою своїх прогресивних переконань.
Албанезе заслужив репутацію прихильника безплатної системи охорони здоров’я та захисника ЛГБТ-спільноти. Він обіцяє збільшувати фінансування сектору догляду за людьми похилого віку в країні, забезпечити дешевший догляд за дітьми та покращення гендерної рівності в оплаті праці. Лейбористи також взяли на себе зобов’язання провести референдум щодо закріплення в конституції голосу корінних народів до парламенту — дорадчого органу, який надасть аборигенам роль у формуванні політики, яка їх стосується.
Водночас Албанезе не підтримує більш агресивну політику протидії клімату, а також виступає за повернення назад шукачів притулку, які прибувають в Австралію на човнах. Щодо Китаю лейбористи виступають за посилення риторики.
Албанезе обіцяє виборцям «оновлення, а не революцію», прагнучи витіснити консервативну ліберально-національну коаліцію, і заявляє про прагнення «об’єднати австралійців». Він каже, що настав час, щоб парламент відбивав «сучасну Австралію».
«Моє послання полягає в тому, що я хочу представляти всіх австралійців. Я хочу об’єднати країну. Останнім часом було багато розколів. Однією з причин моєї критики нинішнього уряду є те, що [чинний прем’єр Австралії] Скотт Моррісон шукає поділу і відмінностей, а не єдність і спільну мету… Нам потрібно об’єднатися і рухатися вперед як нація. Я вірю, що ми зможемо», — каже Албанезе у день голосування.
Албанезе критикував уряд ліберала Моррісона за повільні закупівлі вакцин під час пандемії COVID-19, зростання вартості життя та повільне зростання зарплат. Популярність чинного прем’єра впала на тлі кількох скандалів, зокрема його невчасної відпустки на Гаваях під час лісових пожеж 2019−2020 років. Водночас Моррісон приписує собі заслугу в застосуванні жорсткого підходу до закриття кордонів під час пандемії коронавірусу, який допоміг Австралії досягти одного з найнижчих показників смертності у світі.
🔴Na conferência de imprensa após a reunião com Volodymyr Zelensky, António Costa disponibilizou o apoio técnico de Portugal na adesão da Ucrânia à UE mas lembra que pode ser processo moroso. https://t.co/H3H7QIkldY