На думку Марджорі Тейлор Грін, без відновлення мовних прав закарпатських угорців Україні не варто надавати підтримку, пише угорське видання Magyar Nemzet.
Республіканка Марджорі Тейлор Грін подала поправку до законопроєкту про військову допомогу Україні. Прихильниця експрезидента США Дональда Трампа виступила з ідеєю, що Київ не повинен отримувати кошти Сполучених Штатів, поки не скасує обмеження прав національних меншин, зокрема закарпатських угорців, на використання рідної мови в навчальних закладах.
Протягом останніх років керівництво України запровадило кілька заходів, спрямованих на обмеження використання угорської мови, що стало постійною темою в угорсько-українських відносинах. У 2017 році в Києві ухвалили закон про освіту, згідно з яким навчання в школах має проводитися державною мовою. А навесні 2019 року Верховна Рада прийняла мовний закон, який зобов’язує використання української мови скрізь, крім приватних розмов і релігійних обрядів.
На початку президентства Зеленського ситуація з угорською мовою в Україні особливо не змінилася, але у вересні минулого року українська преса вже повідомляла, що Київ готовий внести поправки до мовного закону, щоб таким чином створити баланс в освіті мовами нацменшин з навчанням українською заради вступу до Євросоюзу.
У п’ятницю міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто поспілкувався по телефону з головою Офісу президента України Андрієм Єрмаком щодо результатів роботи робочої групи, яка займається питанням відновлення прав нацменшин.
Marjorie Taylor-Greene, in a nod to Viktor Orban, has submitted an amendment to the Ukraine aid bill barring funding until "restrictions on Hungarians in Transcarpathia" and other minorities are lifted. pic.twitter.com/yBIoNPmcYM
На порядок денний винесли майже сім десятків питань. У залі зареєструвалися 52 обранці. Серед них і новоприйнятий Роланд Цебер, що приєднався до депутатського корпусу замість Олексія Іванчо, який склав свої повноваження.
Угорщина і Україна дійшли згоди щодо спільної розбудови транскордонної інфраструктури. Зокрема, на фінішній прямій відкриття нових контрольно-пропускних пунктів, будівництво ще двох мостів через річку Тиса, а також створення нових можливостей для бізнесу. Цих домовленостей вдалося досягнути під час нещодавнього візиту перших осіб Угорщини та України на Закарпаття.
Зроблено обнадійливі кроки на шляху до відновлення клімату довіри між Угорщиною та Україною, але попереду ще довгий шлях і потрібно буде багато працювати, до чого Угорщина готова, заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто в понеділок в Ужгороді.
Згідно із заявою Міністерства зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини, на спільній пресконференції за підсумками переговорів зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою та Андрієм Єрмаком, головою Офісу Президента України в Києві, міністр наголосив, що права угорської громади на Закарпатті постійно обмежувалися після 2015 року. Це стало причиною того, що двосторонні відносини останніми роками були скоріше відкритими питаннями, ніж добрими відносинами.
Міністр привітав той факт, що закон, прийнятий українським парламентом у грудні минулого року, „безсумнівно, зупинив цю негативну спіраль”, але повторив: уряд очікує, що угорці Закарпаття отримають знову ті свої права, які вони мали у 2015 році.
„Я хотів би підкреслити тут і зараз, що Угорщина не просить нічого додаткового, ми не просимо більше того, що ми вже маємо. Ми просимо лише про те, щоб угорська національна громада на Закарпатті отримала знову ті права, які вона вже мала у 2015 році”, – заявив він.
„Відповідно, сьогодні ми узагальнили вимоги угорської сторони в одинадцяти пунктах, серед яких, наприклад, відновлення статусу шкіл нацменшин, відновлення можливості отримання вищої освіти угорською мовою та необмежене використання угорської мови у вищій освіті, культурі, державному управлінні та громадському житті”, – додав він.
Петер Сійярто також оголосив про створення двосторонньої міжурядової комісії, яка буде намагатися якомога швидше узгодити конкретні пропозиції і подати їх у текстовій формі на розгляд обом міністерствам закордонних справ.
„Ми приїхали сюди з метою відновлення клімату довіри у наших двосторонніх відносинах. Я думаю, ми можемо погодитися, що ми зробили обнадійливі кроки в цьому напрямку. У нас попереду довгий шлях, у нас багато роботи, але ми з угорської сторони готові до неї”, – сказав він.
Сійярто підкреслив, що протягом останніх двох років позиція Угорщини була послідовною і чіткою. „Ми підтримуємо територіальну цілісність і суверенітет України. Ми засуджуємо війну і хотіли б бачити мир у нашого сусіда якомога швидше”, – підкреслив він.
„Ми повинні подвоїти наші зусилля для того, щоб народ України нарешті міг жити в мирі. Угорщина готова і надалі продовжувати докладати свої зусилля в цьому напрямку, адже ми знаємо, що врятувати людські життя можна тільки єдиним мирним шляхом”, – зауважив Сійярто.
Розмовляючи зі своїми українськими колегами, він нагадав, що з 2022 року Угорщина провела найбільшу гуманітарну операцію в своїй історії, коли із сусідньої країни прибуло понад мільйон біженців, а 5224 українські дітини наразі відвідують загалом 1558 угорських шкіл та дитячих садків.
Він також повідомив, що угорська гуманітарна допомога охопила понад півмільйона сімей у 20 українських округах, наприклад, 14 000 українських дітей були забезпечені місцями для відпочинку, а уряд і надалі сприятиме відновленню та реконструкції лікарень, шкіл та клінік.
Сійярто також торкнувся питання розвитку транскордонної інфраструктури, яке, за його словами, обговорювалося ґрунтовно. Він зазначив, що в Угорщині на кордоні з Україною було створено великий логістичний центр, в який інвестовано 120 млн євро, і що незабаром буде відкрито ще один прикордонний перехід між Nagyhódos та Велика Паладь (Nagypalád).
За його словами, на зустрічі було домовлено про розширення автомобільних та залізничних переходів у Берегшурань та Захонь, а також про спільну мету щодо будівництва нового мосту через Тису.
Петер Сійярто також повідомив, що попросив свого українського колегу зберегти надійний маршрут транспортування нафти і забезпечити справедливі умови роботи для угорських компаній.
Наостанок міністр подякував губернатору Закарпаття Віктору Микиті за те, що угорське та українське населення досі може мирно жити пліч-о-пліч, оскільки без нього не вдалося б впоратися зі „штучними спробами створення напруги”.
„Неправильна інтерпретація та викривлення позиції Угорщини (…) є улюбленим видом спорту певної частини міжнародних ЗМІ. І ця діяльність також може створювати напругу в повсякденному житті, а не тільки в політиці”, – сказав Сійярто.
Він нагадав, що через кілька днів після початку війни запевнив Віктора Микиту, що будь-яке його прохання про допомогу буде негайно розглянуте урядом і в міру можливості буде виконуватись.
„Протягом останніх двох років саме так і було (…) і так триватиме далі”, – підкреслив політик.
Високопосадовець зустрівся з керівником Офісу Президента України Андрієм Єрмаком та міністром закордонних справ Дмитром Кулебою. За підсумками перемовин Андрій Єрмак підтвердив підготовку зустрічі Віктора Орбана та Володимира Зеленського.
🇱🇹🇺🇦Lithuania remains steadfast in its military support to Ukraine. Today @LTU_Army delivered detonation systems & thousands of rounds of ammunition for anti-tank grenade launchers. Our commitment to support Ukraine is not just solidarity, it's an investment in Europe's security. pic.twitter.com/8KEMPAgtIN
Словаччина поважає суверенітет України і готова підтримати її євроінтеграційні прагнення. Держави будуватимуть політику нового прагматизму. Такі заяви пролунали від прем’єрів двох країн – Дениса Шмигаля та Роберта Фіцо.
16 січня в приміщенні Берегівської філії навчального центру «Матіас Корвінус Колегіум» провели робочу зустріч із представниками угорської спільноти краю, – повідомив голова Закарпатської ОВА Віктор Микита.
На порядку денному – питання функціонування громад Берегівського району, зокрема щодо реалізації державних ініціатив, розміщення та інтеграції ВПО, діяльності підприємців, сфери охорони здоровʼя, освіти, інфраструктури й інше.
До зустрічі приєдналися голова обласної ради Роман Сарай, генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бочкаі, депутати всіх рівнів, керівники громадських організацій і релігійних конфесій.
Депутати Закарпатської обласної ради зібралися на крайнє засідання у цьому році. Головне питання порядку денного – бюджет на 2024-й рік. Проєкт пройшов активне обговорення на комісіях, тож у залі – жодної дискусії. За кошторис краю у розмірі 2 мільярди 100 мільйонів гривень проголосували 53 депутати. Більшу частину видатків, у розмірі 60% від наявного для розподілу ресурсу, складатиме підтримка збройних сил України. Наразі мова йде про понад 200 мільйонів гривень, однак сума збільшуватиметься залежно від бюджетних залишків.
Освіта національних спільнот – одне з найважливіших питань життєдіяльності місцевих громад, яке перебуває у фокусі уваги влади на всіх рівнях.
У межах візиту керівників дипломатичних місій країн-членів Європейського Союзу відвідали Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ та Берегівський ліцей імені Лайоша Кошута, де створені належні умови для здобуття освіти мовою національної спільноти.
Дипломати поспілкувалися з керівниками, викладачами, учнями і студентами, ознайомилися з навчальною базою та умовами в осередках, де здобувають освіту представники національних спільнот краю.
До зустрічі долучилася й народна депутатка, голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, співголова депутатської групи з міжпарламентських зв’язків з Угорщиною Юлія Гришина.
Викладачі під час зустрічі з дипломатами підкреслили, що відчувають підтримку, працюють згідно з навчальними планами і викладають українською та угорською мовами, щоб студенти й учні здобували необхідні знання. Окрім того, було відзначено, що внесення змін до деяких законів України стосовно врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних спільнот в освітній сфері є важливою подією для громади, значення якої важко переоцінити.
Проведено засідання 32-ї сесії Берегівської міської ради VIII скликання. Серед проектів рішень підтримано створення Асоціації органів місцевого самоврядування «Чиста Берегівщина». Таким чином, координувати діяльність сміттєсортувального комплексу у с. Яноші відповідно до проекту ЄОТС «ТИСА» будуть місцеві громади, які власне і зацікавленні у нагальному вирішенні проблеми з поводженням з ТПВ. Затверджено також звіт КП «ЕКО-БЕРЕГОВО». Серед іншого його очільниця Александра Горват інформувала, що протягом року було виловлено 500 собак, простерилізовано -168, нових хазяїв знайшли 404 собакам. Крім того, цього року була організована безкоштовна стерилізація тварин для малозабезпечених верств населення. Наразі у притулку знаходяться 268 чотирилапих.
Також проголосували депутати за перейменування вулиці 8 Березня на честь закарпатського художника Тіводара Чонтварі Костки. Ще на сесії затвердили план діяльності Берегівської міської ради з підготовки проектів регуляторних актів на 2024 рік, програму облаштування та обслуговування «Пунктів незламності» на 2024 рік, а також ряд проектів рішень землекористування, соціальної сфери та міського господарства.
Про це інформує Берегівський міський голова Золтан Бабяк.