Гейза Орос: «Я не обіцяю такого, у чому не впевнений, що зможу виконати»

Гейза Орос є кандидатом від «КМКС» Партії угорців України до Берегівської міської ради на місцевих виборах 25 жовтня. Корінний берегівчанин переймається долею міста та його жителів. Завдяки його роботі Берегово постійно розбудовується та стає дедалі гарнішим. У нашому інтерв’ю ми спробували з’ясувати, що для пана Гейзи означає бути заступником міського голови, з якими проблемами він стикається щодня та якими є його цілі як кандидата в депутати міської ради.

– Розкажіть, будь ласка, про себе.

– Я народився 29 квітня 1964 року в Берегові, закінчив  Берегівську загальноосвітню школу № 4 ім. Лайоша Кошута із золотою медаллю. Після цього вступив до Брестського інженерно-будівельного інституту в Білорусі, який закінчив у 1986 році, отримавши диплом архітектора. Потім я повернувся додому в Берегово і працював у будівельному відділі заводу тонких механічних приладів. Незабаром мене забрали на обов’язкову військову службу в армію. Після цього я продовжив свою роботу на приладобудівному заводі, у 1988 році став заступником директора й обіймав цю посаду до закриття підприємства в 1994-му. Тим часом Радянський Союз розпався, і я потрапив до міської ради Берегова на перших незалежних  виборах в Україні. Що стосується мого приватного життя, то я одружений, моя дружина – росіянка, звати її Едіта, ми виховуємо двох дітей.

– Що входить до ваших обов’язків як заступника мера та з якими проблемами ви стикаєтеся кожного дня в Берегові?

– Починаючи з 1994-го, я близько 25 років очолював комунальний відділ мерії. Крім того, у 2006–2016 роках обіймав посаду заступника ректора з економічних питань Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ.

У той час я відповідав за реконструкцію будівлі інституту, оновлення конструкції даху та зовнішнього фасаду, а також брав участь у проєктуванні й початковому будівництві гуртожитку та спортивного центру. Після місцевих виборів, що відбулися восени 2015 року, на прохання мера я обійняв посаду заступника міського голови як депутат та спеціаліст. Моє завдання – керувати міськими комунальними господарствами, контролювати їх, шукати та контролювати інвесторів. Крім того, я опікуюся водопровідною та каналізаційною мережами міста, координую роботи з вуличного освітлення та ремонту доріг. За останні п’ять років нам вдалося реалізувати багато проєктів. Було модернізоване вуличне освітлення міста, більшість вулиць оснащені сучасними світлодіодними лампами, що дозволило зменшити річне споживання електроенергії на цілих 600 тисяч гривень. Якщо п’ять років тому було встановлено близько 2100 вуличних світильників, то зараз ця кількість становить 4700. За останні п’ять років ми побудували в місті понад 11 кілометрів водопровідної та каналізаційної мереж: це вулиці Вільмоша Ковача, Казінці, Кініжі, Толстого, Рожошкерт  та Сентфельд. Ремонтні роботи включали також асфальтування проїжджої частини та тротуару.

– Які ваші цілі та найважливіші плани як кандидата в депутати?

– Будучи депутатом протягом п’яти термінів, я ніколи не давав необдуманих або безвідповідальних обіцянок перед жодною виборчою кампанією. Я не обіцяю такого, у чому не впевнений, що зможу виконати. Адже все залежить від центрального бюджету та настрою інвесторів. Моє завдання на посаді архітектора та заступника міського голови – визначити, вирішення яких головних питань задовольнить інтереси всього міста. Наразі найактуальнішою проблемою Берегова є утримання та експлуатація системи водопостачання й водовідведення, оскільки вся комунальна система була встановлена в 1960-х роках. На жаль, мережа настільки застаріла, що сьогодні нам потрібно думати про те, щоб якомога швидше відбудувати  водогін малої гори, бо водопостачання міста обмежене застарілими трубопроводами. Крім того, не перший рік є проблемою оновлення міської очисної споруди. Для обох об’єктів підготовлена технічна документація, готуються плани реалізації. Єдине питання, яке нам ще потрібно вирішити, – це фінансування робіт. Значною проблемою Берегова є також будівництво об’їзної дороги, точніше затримка робіт, у зв’язку з чим найбільшу шкоду відчувають на собі мешканці міста. Проєкт має бути реалізований на основі міжнародної угоди між Україною та Угорщиною. Однак, на жаль, через нинішні політичні розбіжності цей план постійно переноситься, але він, безумовно, стоїть на порядку денному.

Джерело: Kopinczu Krisztián/Kárpátalja hetilap