Парламент Грузії 1 травня ухвалив у другому читанні законопроєкт „Про прозорість іноземного впливу”, або закон про „іноагентів”, який спровокував масові протести й наразився на критику Заходу.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на „Эхо Кавказа”.
За законопроєкт у другому читанні, як і в першому, проголосували 83 депутати, переважно з провладної „Грузинської мрії”, проти були 23 парламентарі.
Перше читання документ пройшов 17 квітня.
Раніше прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що голосування щодо законопроєкту в третьому, остаточному читанні відбудеться „через два тижні”. Президентка країни Саломе Зурабішвілі пообіцяла накласти на документ вето, але в партії влади є достатньо голосів, щоб його подолати.
Багатотисячні протести проти законопроєкту, розгляд якого ініціювала „Грузинська мрія”, тривають уже кілька тижнів. Під час останнього, в ніч проти 1 травня, поліція використала проти демонстрантів перцевий спрей, сльозогінний газ, водомети, до затриманих застосовували насильство.
Після цих подій Спеціальна слідча служба Грузії почала розслідування за фактом застосування надмірної сили щодо учасників мирного протесту.
У Європарламенті вже закликають забрати у Грузії статус кандидата на членство у ЄС у зв’язку з діями грузинської влади.
Президент Володимир Зеленський підписав закон Про доброчесне лобіювання (№ 10337). Відповідна інформація розміщена на сайті Верховної Ради у вівторок, 12 березня.
У картці документа зазначається, сьогодні його було повернуто з підписом глави держави.
У свою чергу народний депутат Ярослав Железняк у Telegram повідомив, що “закон набуває чинності тільки через два місяці після початку функціонування Реєстру прозорості від НАЗК, але не пізніше, ніж 1 січня 2025”.
“Це було дуже важливе зобовʼязання по нашій євроінтеграції”, – зазначив він.
Як відомо, 23 лютого Верховна Рада ухвалила в цілому закон про доброчесне лобіювання. Він спрямований на реалізацію рекомендацій Єврокомісії, які зафіксовано в пакеті розширення, та є частиною урядового антиолігархічного плану дій.
Документом визначається термінологія у сфері лобіювання, права та обов’язки суб’єктів лобіювання, методи впливу, правила етичної поведінки суб’єктів лобіювання.
Водночас передбачено створення Реєстру прозорості, держателем та адміністратором якого є Національне агентство з питань запобігання корупції.
Лобіювання визначається як діяльність, що здійснюється з метою впливу або спроби впливу на об’єкт лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара (тобто за винагороду, що отримується прямо або опосередковано, та/або з оплатою фактичних витрат, необхідних для її здійснення), або у власних комерційних інтересах особи та стосується предмета лобіювання.
Документом також уточнюються принципи лобіювання, правовий статус суб’єкта лобіювання, вимоги до договору лобіювання, питання щодо створення Реєстру прозорості як інформаційно-комунікаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання інформації про суб’єктів лобіювання та їх звітність.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон “Про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових цілях, науковій і науково-технічній діяльності для створення умов щодо розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування онкологічних захворювань і посттравматичних стресових розладів, отриманих унаслідок війни”.
Як повідомлялося, у грудні 2023 року Верховна Рада проголосувала за відповідний законопроєкт.
Закон створює нормативні умови для законного обмеженого обігу та використання канабісу, його смоли, екстрактів і настоянок у медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності.
Закон набуває чинності через пів року після його оприлюднення.
Zelenskyy will arrive today on an official visit to Turkey
The presidential office said that Zelenskyy is scheduled to meet Erdogan to discuss the peace formula, the organization of the Peace Summit, the safety of navigation in the Black Sea, global food stability and the… pic.twitter.com/rcmP31YCw6
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про розширення переліку осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Як зазначено в картці законопроєкту №9226, розміщеній на сайті Верховної Ради, документ було повернуто до парламенту з підписом глави держави 28 грудня.
Згідно з законопроєктом, право на отримання одноразової грошової допомоги тепер мають діти загиблого (померлого), зокрема усиновлені, зачаті за життя загиблого (померлого) і народжені після його смерті; діти, щодо яких загиблого (померлого) було позбавлено батьківських прав.
На отримання одноразової допомоги також мають право батьки (усиновлювачі), онуки, жінка або чоловік, з яким загиблий (померлий) проживали разом, але не перебували у шлюбі, якщо спільне проживання встановлено рішенням суду, що набрало законної сили, а також утриманці загиблого (померлого).
Законопроєкт передбачає право військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу служб цивільного захисту, працівників об’єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування та поліцейських складати заповіт щодо виплати одноразової грошової допомоги в разі його загибелі (смерті).
Документ вносить відповідні зміни до Кодексу цивільного захисту України, до законів про Національну поліцію, про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, заподіяну працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їхніх сімей.
Рада 9 грудня ухвалила в цілому законопроєкт №9226.
Розблокувати підписання законопроєкту парламент зможе тільки в середині січня наступного року.
До Верховної Ради народні депутати з партії Батьківщина весли постанову про скасування рішення про прийняття в цілому законопроєкту про легалізацію медичного канабісу. Про це 22 грудня повідомив нардеп Ярослав Железняк.
“Фракція Батьківщина весь час виступала проти ухвалення цього законопроєкту. Тепер, щоб голові Ради його підписати, потрібно, щоб парламент перед цим провів голосування щодо постанови Батьківщини”, – заявив він.
За його словами, розблокувати підписання законопроєкту парламент зможе тільки в середині січня наступного року.
“Ще потім час на підпис президента. А враховуючи, що закон вступає в силу лише через півроку, то десь запрацює він тоді десь у липні 2024-го”, – зазначив Железняк.
У Франції парламент схвалив новий жорсткий імміграційний закон, пише The Guardian.
Закон містить стільки жорстких заходів, що ультраправа Марін Ле Пен заявила назвала його схвалення “ідеологічною перемогою” її власних антиімміграційних платформ.
Міністр охорони здоров’я Орельєн Руссо подав у відставку на знак протесту проти нового законодавства, однак прем’єр-міністерка Елізабет Борне ще не прийняла її.
Минулого тижня опозиційні партії відмовилися навіть обговорювати законопроєкт у парламенті. Компромісний текст закону швидко підготував спеціальний парламентський комітет.
Центристський уряд висунув набагато жорсткіший, правий законопроєкт, який зменшив доступ до соціальних виплат для іноземців, посилив правила для іноземних студентів, запровадив міграційні квоти, ускладнив можливість для дітей негромадян, народжених у Франції, стати французом, і постановив, що особи з подвійним громадянством, засуджені за серйозні злочини проти поліції, можуть втратити французьке громадянство.
Ключова частина законопроєкту полягала в тому, що деякі виплати соціального забезпечення для іноземців повинні надаватися за умови перебування у Франції п’ять років або 30 місяців для тих, хто має роботу.
Комуністична депутатка Ельза Фаукільон сказала, що уряд використовує ті ж слова та ідеї, що й ультраправі, і йде далі, ніж Джорджа Мелоні в Італії. Це “найбільш регресивний законопроект за останні 40 років щодо прав і умов життя іноземців, зокрема тих, хто тривалий час перебуває у Франції”, − йдеться у спільній заяві близько 50 груп, включно з Французькою лігою прав людини.
Уряд натомість стверджує, що законопроєкт також містить ліберальні заходи, такі як легалізація нелегальних працівників у секторах з дефіцитом робочої сили, зокрема в будівельній індустрії, секторах охорони здоров’я та догляду, а також у готелях і ресторанах.
Прем’єрка Борн написала у соцплатформі “X”, що це був “необхідний, корисний законопроєкт”, якого хотіли французи. Законопроєкт підтримали депутати від партії Макрона, які проголосували разом із правими республіканцями.
Ліві опозиційні політики зазначили, що, коли Макрона переобрали на другий термін у 2022 році, він визнав, що багато виборців обрали його не через його власні ідеї, а для того, щоб не допустити ультраправих ідей його опонентки Марін Ле Пен. Сиріель Шатлен, член парламенту від “зелених”, заявила парламенту про почуття “сорома та зради” через те, що Макрон натомість привніс ці ідеї до законопроєкту.
Madame la Première ministre, chère @Elisabeth_Borne, votre travail au service de notre Nation a été chaque jour exemplaire. Vous avez mis en œuvre notre projet avec le courage, l’engagement et la détermination des femmes d’État. De tout cœur, merci. pic.twitter.com/G26ifKfKzj
#Ukraine | @steph_sejourne est arrivé à Kyiv pour son premier déplacement sur le terrain, afin d’y poursuivre l’action diplomatique française et de réitérer l’engagement de la France auprès de ses alliés et aux côtés des populations civiles. pic.twitter.com/HRBfxRpJUK
8 грудня, президент Володимир Зеленський підписав чотири важливі євроінтеграційні закони. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк в Telegram.
За даними Железняка, президент підписав кілька важливих законів, що допоможуть Україні під час вступу в Європейський союз. Зокрема це закони:
10203-1 – збільшення на 300 людей склад НАБУ;
10262 – можливість НАЗК перевіряти майна набуте до публічної служби;
10288-1 – щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах;
10060 – про незалежність САП.
За словами нардепа, за збільшення штату НАБУ на 300 осіб у другому читанні проголосувало 332 нардепи, за можливість перевірки Національним агентством із запобігання корупції майна чиновників, придбаного до служби – 308 депутатів, а 317 нардепів підтримали документ про нацменшини.
Очільниця представництва Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова підтвердила, що Євросоюз вимагає від України ухвалення закону про лобіювання, причому ця вимога була узгоджена на рівні президентів.
Про це вона заявила, відповідаючи на запитання “Європейської правди”, на спільній пресконференції з віцепрем’єркою з євроінтеграції Ольгою Стефанішиною.
Матернова не стала заперечувати того, що ця вимога не пов’язана із впровадження Україною масиву права ЄС, або EU acquis, у рамках переговорів про вступ, оскільки у праві ЄС насправді немає формалізованих загальноєвропейських правил у цій сфері.
Утім, за її словами, Україна має бути готова до того, що дорогою до вступу в ЄС Київ буде стикатися з подібними вимогами.
“(Серед європейських стандартів та вимог) є речі, які є в acquis, а є ті, яких там немає”, – наголосила вона.
“Причина у тому, що початково ЄС був об’єднанням шести розвинених держав, і вже потім до нього долучалися інші. Тому у нас є фундаментальні питання, які не врегульовані спільним правом ЄС, але вони все одно важливі для членства в Євросоюзу. Наприклад, стандарти судочинства не врегульовані acquis. Немає спільного правила щодо децентралізації. Але це частина фундаментальних цінностей ЄС”, – пояснила Матернова.
Катаріна Матернова також окремо підкреслила, що ЄС буде зважено оцінювати зміст цього законопроєкту, щоб він не завдав шкоди: “Ми точно не хочемо розвалити громадянське суспільство”.
Ольга Стефанішина зі свого боку підтвердила, що в суботу під час візиту до Києва президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн обговорювалися чотири вимоги включно з законом про лобіювання. “Ми мали офіційне прохання від Єврокомісії не поспішати з цим законом, щоби його нормально ухвалити, у нормальній редакції… Необхідно, щоби наш громадянське суспільство перейшло на наступний рівень, але не розвалити в цьому процесі громадянське суспільство”, – заявила вона.
Стефанішина визнала, що ця вимога не пов’язана з виконанням 7 рекомендацій та не виключила, що саміт ЄС перегляне список, але водночас підкреслила, що Україна готова виконати цю вимогу і схвалити закон.
“Ми будемо це виконувати… І треба розуміти, що в парламенті є шалений апетит ухвалити цей закон, і також є таке бажання з боку НАЗК”, – пояснила віцепрем’єрка.
Президент Володимир Зеленський у п’ятницю підписав закон щодо національних меншин, який є однією із семи вимог Європейської комісії для подальшого руху України до членства в ЄС.
Про це Зеленський сказав у вечірньому зверненні, повідомляє „Європейська правда”.
Про підписання законопроєкту голова держави сказав у контексті підготовки до наступного тижня, коли Єврокомісія має оприлюднити оцінку прогресу євроінтеграції України.
„Підписав сьогодні важливий закон щодо національних спільнот. Реалізували ще один критерій для нашої євроінтеграції. Додаткові гарантії для національних спільнот в Україні, додаткові гарантії для нашого руху в Євросоюз”, – оголосив Зеленський.
[type] => post
[excerpt] => Президент Володимир Зеленський у п’ятницю підписав закон щодо національних меншин, який є однією із семи вимог Європейської комісії для подальшого руху України до членства в ЄС.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1699044780
[modified] => 1699044194
)
[title] => Зеленський підписав «євроінтеграційний» закон про національні спільноти
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=94265&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 94265
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 94266
[image] => Array
(
[id] => 94266
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/2939040-1.jpg
[original_lng] => 56692
[original_w] => 610
[original_h] => 385
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/2939040-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/2939040-1-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/2939040-1.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/2939040-1.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/2939040-1.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/2939040-1.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/2939040-1.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1699041931:3
[_thumbnail_id] => 94266
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 547
[translation_required_done] => 1
[_oembed_6046cb2f3989c22aaffece335230f1e1] =>
[_oembed_time_6046cb2f3989c22aaffece335230f1e1] => 1705338202
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 612
[1] => 59
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Володимир Зеленський
[1] => закон
)
)
[9] => Array
(
[id] => 86297
[content] =>
Президент Польщі Анджей Дуда підписав закон про розслідування в країні російського впливу. Це друга, пом’якшена версія закону. До нього внесли правки після критики ЄС та США.
Перша версія закону передбачала, що комісія в складі дев’яти осіб зможе заборонити будь-якому політику, якого визнає винним у російському впливі на безпеку країни з 2007 до 2022 року, обіймати протягом 10 років державні посади, пов’язані з розподілом коштів. Голову комісії мав призначати прем’єр-міністр. Члени комісії не несли б відповідальності за свої рішення. Жодного процесу апеляції для осіб, визнаних винними, не передбачалось.
Дуда підписав закон. Але документ розкритикували в Євросоюзі та США. Після цього президент Польщі запропонував зміни.
В другій версії закону уточнено, що членами комісії не можуть бути депутати парламенту. Також із закону вилучили заборону обіймати державні посади, замість цього буде просто робитися публічна заява про вердикт комісії та повідомлятися: „не можна гарантувати”, що визнана винною людина діє „в інтересах суспільства”. Крім того, нова версія закону дозволяє оскаржувати рішення комісії в Апеляційному суді.
Критики вважають, що за допомогою цього закону влада прагне дискредитувати та вигнати з політики головного конкурента на осінніх парламентських виборах – лідера опозиції, колишнього прем’єр-міністра Дональда Туска.
Експрезидент Європейської Ради Туск обіймав посаду прем’єра Польщі з 2007 до 2014 року. Нинішня польська влада закидає йому підписання невигідних газових контрактів з росією.
[type] => post
[excerpt] => Президент Польщі Анджей Дуда підписав закон про розслідування в країні російського впливу. Це друга, пом’якшена версія закону. До нього внесли правки після критики ЄС та США.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1691063160
[modified] => 1691059180
)
[title] => Дуда підписав закон про розслідування російського впливу на Польщу
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=86297&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 86244
[uk] => 86297
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 86299
[image] => Array
(
[id] => 86299
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/original-14.jpg
[original_lng] => 201632
[original_w] => 1219
[original_h] => 860
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/original-14-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/original-14-300x212.jpg
[width] => 300
[height] => 212
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/original-14-768x542.jpg
[width] => 768
[height] => 542
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/original-14-1024x722.jpg
[width] => 1024
[height] => 722
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/original-14.jpg
[width] => 1219
[height] => 860
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/original-14.jpg
[width] => 1219
[height] => 860
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/original-14.jpg
[width] => 1219
[height] => 860
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1691048381:8
[_thumbnail_id] => 86299
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 1061
[translation_required_done] => 1
[_oembed_a7201c8ac62f137514486c930f669ba1] =>
Weź udział w wyborach!!! Kierując się treścią otrzymanej właśnie pozytywnej opinii Państwowej Komisji Wyborczej, co do proponowanego terminu wyborów do Sejmu i Senatu, podjąłem decyzję o zarządzeniu tych wyborów na dzień 15 października 2023 roku. Przyszłość Polski jest sprawą…
Na warszawskiej Wisłostradzie prezentuje się się 200 jednostek polskiego i zagranicznego sprzętu wojskowego oraz 92 statki powietrzne, w asyście 2 000 żołnierzy. #SilnaBiałoCzerwona ?? pic.twitter.com/7kVQCoQcvr
Czas na defiladę lotniczą! Na niebie będzie można obserwować nowe FA-50, a także wielozadaniowe samoloty bojowe F-16. W sumie ponad 90 statków powietrznych, w tym APACHE, BLACK HAWK, AW-101, AW-149, C-295M CASA, Gulfstream G550, M-346 BIELIK, EF-2000 EUROFIGHTER TYPHOON.… pic.twitter.com/mqRaa3inqr
— Ministerstwo Obrony Narodowej ?? (@MON_GOV_PL) August 15, 2023
