Президент Хорватії Зоран Міланович у п’ятницю доручив сформувати уряд нинішньому тимчасовому прем’єр-міністру Андрею Пленковичу, лідеру правої Хорватської демократичної спільноти (ХДС), яка отримала відносну більшість на парламентських виборах 17 квітня, повідомляє хорватська преса.
Пленкович написав на Х, що він зібрав підписи 78 депутатів для формування уряду.
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
„Мені довірили формування хорватського уряду. Ми продовжимо працювати, щоб рухатися вперед під час третього терміну”, – заявив він.
Згідно з даними, опублікованими Центральною виборчою комісією Хорватії, на основі повного підрахунку голосів правляча партія HDZ, до якої входять три представники діаспори, отримала 61 місце в 151-місцевому парламенті, в той час як виборча коаліція Соціал-демократичної партії (СДП) на чолі з партією „Справедливість Ріверс” отримала 42 місця.
Третє місце посідає Патріотичний рух (ДП) на чолі з мером Вуковара Іваном Пенавою, який отримав 14 місць.
Права партія „Фід (Зараз)” також подолала п’ятивідсотковий бар’єр з 11 місцями, ліво-зелений альянс столичної правлячої партії „Моземо” з 10 місцями, регіональні партії IDS (Істрійська демократична асамблея) та „Незалежна північна платформа” з 2 місцями, а також партія „Фокус/Республіка” з одним місцем.
З восьми місць, виділених для національних меншин, три мають серби, одне – угорці, одне – італійці та по одному – чехи і словаки, тоді як всі інші національності представлені в новому парламенті двома депутатами.
ГДП вступила в коаліцію з ДП, які разом мають 73 депутати у 151-місцевому парламенті. Двоє обраних представників останньої партії не підписалося на формування уряду на чолі з ХДС.
За повідомленнями місцевої преси, двопартійну коаліцію також підтримали Весна Вучемілович, депутат, обрана за списком Fid, яка згодом подала у відставку з усіх партійних посад, і чотири депутати від меншин.
Минулого тижня глава держави заявив, що не буде проводити консультацій щодо формування уряду, а надасть мандат тому, хто зможе забезпечити необхідні 76 підписів на його підтримку.
Пленкович передав документ главі держави в п’ятницю в офісі президента, зустріч тривала лише десять хвилин. Ні він, ні президент не зробили жодної заяви для преси після цієї події. Призначений прем’єр-міністр має 30 днів на формування уряду.
Глава хорватської держави скликав інавгураційну сесію парламенту на 16 травня.
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Кабінет міністрів створив окрему підгрупу, яка працюватиме над питанням конфіскації російських суверенних активів за кордоном.
Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, пише „Європейська правда” з посиланням на пресслужбу уряду.
Про створення підгрупи Шмигаль оголосив після затвердження урядом проєкту указу президента України, який оновлює склад робочої групи, що займається розробкою механізмів відшкодування за пошкоджене внаслідок російської агресії майно.
До складу підгрупи з питань конфіскації закордонних російських активів увійдуть зокрема представники міністерств, Офісу президента, парламенту й Національного банку, а також українські та іноземні експерти.
За словами Шмигаля, Україна вже зараз обговорює з партнерами конкретні механізми того, як саме Росія має заплатити за збитки в Україні, й конфіскація активів – один із напрямків цих дискусій.
Західні держави, як відомо, досі обговорюють прийнятні шляхи використання заморожених суверенних активів Росії, вартість яких оцінюється у 300 мільярдів євро.
США пропонують залучити кошти для України шляхом забезпечення кредитів під заставу майбутніх прибутків від заморожених активів. Європейський Союз натомість підтримує обережніший підхід: використання відсотків із заморожених російських активів – приблизно 5 млрд доларів на рік.
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Народна скупщина Сербії 2 травня затвердила склад нового уряду, пише N1.
152 члени парламенту проголосували за, 61 виступив проти.
Кабмін Сербії очолив Мілош Вучевич. Він і 31 міністр нині склали присягу. На пропозицію Вучевича, в уряді буде чотири віцепрезиденти: міністр фінансів Сініша Малі, глава МВС Івіца Дачич, міністр охорони навколишнього середовища Ірена Вуйович і ексглава служби державної безпеки Александар Вулін, котрий перебуває під санкціями США за співпрацю з Росією.
Нинішнє оборонне відомство очолив Братислав Гашич, МЗС – Марко Джурич, що є послом Сербії у США, міністром європейської інтеграції стала Таня Мішчевич, міністром юстиції – Майя Попович та інші.
Конституційний суд Хорватії постановив, що проросійський президент Зоран Міланович не може мати мандат для формування уряду чи бути кандидатом в прем’єри після виборів, в яких друге місце посіла коаліція на чолі з опозиційною Соціал-демократичною партією (СДП), чиїм неформальним лідером той є.
Про це повідомляє HRT.
У рішенні суду йдеться, що своїми заявами та поведінкою, тобто беручи участь у кампанії та не подавши заяву про відставку, Міланович поставив себе в положення, коли він не може мати мандат для формування майбутнього уряду, а також бути кандидатом в прем’єри.
Голова Конституційного суду Мирослав Шепарович заявив, що на відміну від СДП, президент порушив попередження Конституційного суду від 18 березня про те, що йому не можна брати участь у виборах, та прямо стверджував, що агітує як майбутній прем’єр-міністр.
Такими заявами та діями Міланович поставив себе в позицію учасника парламентських виборів, яким він не може бути відповідно до своєї конституційної посади як президент республіки, дійшов висновку Конституційний суд.
Протягом усієї виборчої кампанії Міланович діяв всупереч Конституції та ставив під сумнів верховенство права та демократичну багатопартійну систему як найвищі цінності Конституції, йдеться у рішенні.
Напередодні Хорватський демократичний союз (HDZ) на чолі з прем’єр-міністром Андреєм Пленковичем, який підтримує Україну у війні проти РФ, заявив, вже розпочав переговори про формування нової урядової коаліції попри втрату більшості на виборах у середу.
Раніше повідомляли, що урядовий HDZ отримав 61 місце у 151-місному парламенті. На попередніх виборах 2020 року партія, що останнім часом зіткнулась зі звинуваченнями в корупції, отримала 66 місць.
Коаліція на чолі з опозиційною Соціал-демократичною партією, чиїм неформальним лідером є проросійський президент Зоран Міланович, посіла друге місце з 42 мандатами.
[type] => post [excerpt] => Конституційний суд Хорватії постановив, що проросійський президент Зоран Міланович не може мати мандат для формування уряду чи бути кандидатом в прем’єри після виборів, в яких друге місце посіла коаліція на чолі з опозиційною Соціал-демократичною ... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1713560340 [modified] => 1713558202 ) [title] => Конституційний суд Хорватії не дозволив президенту очолити уряд [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=110409&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 110404 [uk] => 110409 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 38902 [image] => Array ( [id] => 38902 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic.jpg [original_lng] => 250064 [original_w] => 1280 [original_h] => 864 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic-300x203.jpg [width] => 300 [height] => 203 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic-768x518.jpg [width] => 768 [height] => 518 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic-1024x691.jpg [width] => 1024 [height] => 691 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic.jpg [width] => 1280 [height] => 864 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic.jpg [width] => 1280 [height] => 864 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic.jpg [width] => 1280 [height] => 864 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1713547423:2 [_thumbnail_id] => 38902 [_edit_last] => 2 [views_count] => 297 [_oembed_51cef57df0e0fc9431babff035f9c05c] =>
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Тимчасовий прем’єр-міністр Болгарії Димитар Главчев та кілька політиків наполягають, щоби президент країни Румен Радев все ж погодив зміни двох міністрів в уряді, серед яких – глава МЗС.
Про це повідомляє болгарська служба „Радіо Свобода”.
Главчев у четвер заявив, що готовий до діалогу з Радевим, але продовжить наполягати на тому, щоб він погодив зміни міністрів закордонних справ і сільського господарства, а якщо цього не станеться – то відповідальність за їхню діяльність і можливі проблеми має лягти на президента, а не на прем’єр-міністра.
Згодом з такою ж заявою виступили лідер ГЄРБ („Громадяни за європейський розвиток Болгарії”) Бойко Борисов і Делян Пеєвський з „Руху за права і свободи”.
Перед цим Радев заявив, що виступає проти призначення віцелідера ГЄРБ Даніеля Митова очільником МЗС, про що попросив Главчев у понеділок.
Нагадаємо, 9 червня одночасно з виборами до Європарламенту Болгарія буде проводити дострокові парламентські вибори. Їх спровокував провал формування нового уряду за домовленістю коаліційних партій про ротацію прем’єрів.
У Португалії новий уряд меншості на чолі з правоцентристським премʼєром Луїшем Монтенегро склав присягу. Сьогодні уряд, у складі якого 17 міністрів, збереться на перше засідання, повідомляє Reuters.
Новий премʼєр заявив, що уряд налаштований працювати до кінця свого мандата тривалістю 4,5 року та пообіцяв діяти «зі скромністю, патріотичним духом і відкритістю до діалогу», зазначивши, що чекає того ж від опозиції.
Премʼєр також пообіцяв докласти зусиль для боротьби з корупцією, заявивши, що це має бути «національною боротьбою».
Монтенегро пропонуватиме усім політсилам у парламенті спільно сформувати «порядок денний» на цьому напрямку, щоби орієнтовно за два місяці мати набір пропозицій, які після обговорень ляжуть в основу майбутніх законопроєктів.
Також премʼєр обіцяє зменшення податків для громадян і бізнесу, підвищення пенсій та заробітних плат для бюджетників.
Президент Румен Радев заявив, що розпочинає зустрічі з усіма потенційними прем’єр-міністрами для формування тимчасового уряду.
У Болгарії партія „Є такий народ” відмовилася формувати уряд і повернула мандат президенту Румену Радеву, а тому найближчим часом у країні мають відбутися дострокові вибори, повідомляє БНР.
„Ми раді, що 9-місячна агонія закінчилася. Ми постійно заявляли, що треба йти на вибори”, – сказав представник цієї партії Івайло Вилчев.
За статтею 99 конституції Болгарії, якщо не досягнуто згоди щодо уряду, президент після консультацій з парламентськими фракціями і за пропозицією кандидата на посаду тимчасового прем’єр-міністра призначає тимчасовий уряд і нові вибори протягом двох місяців.
Президент Радев заявив, що розпочинає зустрічі з усіма потенційними прем’єр-міністрами для формування тимчасового уряду і додав, що зробить усе можливе, щоб прискорити процес формування тимчасового уряду.
Лейбористська партія Уельсу обрала своїм новим лідером Вогана Гітінга, що зробило 50-річного чоловіка першим чорношкірим главою уряду в Європі,пише Politico.
У суботу Гітінг набрав 51,7% голосів. Колишній міністр охорони здоров’я та економіки обійме посаду першого міністра наступного тижня.
Його попередник Марк Дрейкфорд, який очолював валлійський уряд як лідер валлійського відділення Лейбористської партії, подав у відставку в грудні.
Після свого обрання Гітінг пообіцяв вирішити проблеми, що постали перед Уельсом. Ідеться, зокрема, про кризу засобів до існування, невдоволення фермерів і погіршення системи охорони здоров’я та освіти.
У своїй промові перед членами партії Гітінг наголосив, що для нього велика честь стати першим темношкірим лідером у Європі. «Сьогодні ми відкриваємо нову сторінку в історії нашої країни. Історії, яку ми пишемо разом», – додав він.
Батько Гітінга, який народився в Замбії, колишній британській колонії, – ветеринар з Південного Уельсу, а мати – фермерка з Лусаки. Батьки політика перевезли сім’ю до Уельсу, коли йому було два роки, а згодом оселилися в Англії.
Цьогоріч у Британії відбудуться загальні вибори, і Гітінг стане ключовим гравцем лейбористів, які прагнуть покласти край 14-річному правлінню консерваторів, повідомляє Politico.
Відставка Денкова відкрила шлях до того, щоб партія ГЕРБ очолила уряд протягом дев’яти місяців, як було погоджено після минулорічних виборів.
Міністр закордонних справ Болгарії та член правоцентристської партії ГЕРБ Марія Габріель погодилася сформувати новий уряд після відставки прем’єр-міністра Ніколая Денкова. Про це 18 березня повідомляє Reuters.
Зазначається, що відставка Денкова відкрила шлях до того, щоб партія ГЕРБ очолила уряд протягом дев’яти місяців, як було погоджено після минулорічних виборів.
„Я приймаю цей мандат з почуттям відповідальності, оскільки Болгарія потребує стабільності”, – зазначила Габріель.
За її словами, партія Ми продовжуємо зміни попросила 24 години на обговорення деталей.
„Я сподіваюся, що протягом наступних 24 годин ми завершимо угоду, у нас немає розбіжностей щодо пріоритетів країни”, – сказала Габріель.
Торік ГЕРБ та прозахідний блок на чолі з Ми продовжуємо зміни, який представляє Денков, домовилися, що Габріель займе пост прем’єр-міністра на ротаційній основі, після того, як Денков завершить свій дев’ятимісячний термін.
Уряд Грузії висловив своє занепокоєння щодо перебування на посаді членів уряду Міхеїла Саакашвілі, які в Грузії є злочинцями, та закликав видати їх. Йдеться про радника Генпрокурора України Зураба Адеішвілі та заступника голови Служби контррозвідки України Георгія Лорткіпанідзе.
У заяві наголошується, що владі України важливо і необхідно передати Грузії осіб, які нині обіймають високі посади в українській владі.
„На тлі візиту Зураба Адеішвілі у складі офіційної делегації України до ЄС і Федеративної Республіки Німеччина, ми хотіли б висловити нашу глибоку стурбованість і занепокоєння у зв’язку зі ставленням української влади до дружньої Україні країни – Грузії та грузинського народу”, – йдеться у повідомленні.
В уряді наголосили, що Грузія впродовж останніх двох років підтримувала Україну у боротьбі з російською агресією, надавала гуманітарну допомогу та висловлювала солідарність.
„На цьому тлі низка рішень української влади викликає жаль і глибоку стурбованість, які прямо суперечать традиційній дружбі, що встановилася між двома країнами та народами”, – йдеться у заяві.
За їхніми словами, рішення української влади, такі як відкликання посла України в Грузії та видворення посла Грузії з України під некоректними приводами щодо перебування Саакашвілі в передсмертному стані, викликали стурбованість в Грузії.
Також, згідно із заявою уряду Грузії, її громадяни, які перебувають у розшуку або засуджені за різні злочини, обіймають в Україні високі посади.
„З огляду на це особливе занепокоєння викликає перебування Зураба Адеішвілі на посаді радника Генерального прокурора України, а також перебування на посаді заступника голови Служби контррозвідки України Георгія Лорткіпанідзе. Нагадаємо, що зазначені особи очолювали авторитарний режим попередньої влади Грузії, жертвами якого стали життя, здоров’я і благополуччя багатьох людей”, – зазначили в уряді Грузії, назвавши дії України „спрямованими на штучне віддалення двох дружніх країн і народів один від одного”.
У заяві наголошується, що насамперед Україні „важливо і необхідно передати Грузії злочинців, які зараз обіймають високі пости в українській владі”.
„Ми глибоко віримо, що які б рішення не ухвалювали політики, ніщо не похитне історичну дружбу між нашими країнами та народами”, – йдеться в заяві уряду Грузії.
🇬🇪 Salome Samadashvili, MP of the opposition LELO party, went live on air and showed what is happening in the Parliament of Georgia right now. Journalists are not allowed in. pic.twitter.com/9VT8zBSJ8B
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
