Після того як обидві палати парламенту Румунії ухвалили закони про загальну та вищу освіту, 4 липня їх підписав президент країни Клаус Йоганніс. Новацією цих документів є те, що під час їхнього створення було враховано пропозиції представників угорської меншини.
Відповідно до нового закону, з наступного навчального року румунську мову як державну в угорськомовних класах викладатимуть за методикою вивчення іноземної. Профільне міністерство повинно запустити окрему національну програму, щоб допомогти дітям – представникам нацменшин вивчати румунську мову. Ця ініціатива передбачає підготовку сучасних допоміжних і цифрових матеріалів, а також організацію румунськомовних таборів та програм обміну студентами. За словами політиків з Демократичного союзу угорців Румунії, законодавці усвідомили, що система освіти мовами національних меншин тягне за собою додаткові витрати, і тому надали додаткові ресурси для ефективної роботи.
Відповідно до нового закону, який регулює загальну освіту, навчання румунською мовою фінансуватиметься міністерством освіти як окремий урок уже в дитячому садку. Закон гарантує й діяльність шкіл у діаспорі, оскільки передбачає, що там, де кількість учнів менше 300, буде обов’язковим забезпечення всіх ресурсів, необхідних для роботи.
Законодавці врахували також інтереси молоді, яка належить до нацменшин і має намір продовжити навчання у вищих навчальних закладах. Абітурієнти, вступаючи до вишів, можуть користуватися тією мовою, яку вивчали в середній школі, за винятком спеціальностей, що стосуються національної безпеки. На тих спеціальностях, де немає вищої освіти мовою нацменшин (наприклад, у вищих навчальних закладах Румунії немає ветеринарної освіти угорською мовою), студентам – представникам національних меншин надаватиметься спеціальна квота.
«Закони про освіту створюють надійну базу для побудови системи освіти, яка витримає випробування часом, але водночас самі по собі не вирішать гострих проблем системи, лише якщо вони дійсно впроваджуватимуться на практиці», – сказав президент Румунії Клаус Йоганніс після церемонії підписання та оприлюднення.
Здається, що після Сербії ситуація з навчанням мовами нацменшин була вирішена належним чином і в Румунії. Україна залишається аутсайдером у регіоні. Пора б законодавцям нашої країни, яка потерпає від війни, задуматися про внесення змін до Закону про освіту, що спричинив внутрішні й міжнародні конфлікти. Адже в цивілізованій державі, окрім обов’язків, усі громадяни мають однакові права, незалежно від національності.
[type] => post
[excerpt] => Після того як обидві палати парламенту Румунії ухвалили закони про загальну та вищу освіту, 4 липня їх підписав президент країни Клаус Йоганніс. Новацією цих документів є те, що під час їхнього створення було враховано пропозиції представників уго...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1690373820
[modified] => 1690373140
)
[title] => Румунія ухвалила зразкові освітні закони
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=85671&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 85604
[uk] => 85671
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 85605
[image] => Array
(
[id] => 85605
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/b-iohannisalair.jpg
[original_lng] => 61578
[original_w] => 780
[original_h] => 438
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/b-iohannisalair-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/b-iohannisalair-300x168.jpg
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/b-iohannisalair-768x431.jpg
[width] => 768
[height] => 431
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/b-iohannisalair.jpg
[width] => 780
[height] => 438
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/b-iohannisalair.jpg
[width] => 780
[height] => 438
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/b-iohannisalair.jpg
[width] => 780
[height] => 438
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/b-iohannisalair.jpg
[width] => 780
[height] => 438
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 1188
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 85605
[_edit_lock] => 1690362595:2
[_edit_last] => 2
[_oembed_5094bc4e56bbc76c0505b9c90eda74af] =>
Volodymyr Zelenskyy will visit #Romania next week for the first time since the beginning of the war and meet with the country's president, Klaus Iohannis. pic.twitter.com/vVEnkt5SFv
Відкриття в Румунії центру підготовки пілотів F-16, на базі якого проходитимуть навчання наші льотчики, – це важливий практичний внесок у авіаційну коаліцію. Наші домовленості з Президентом ?? Клаусом Йоханнісом та Премʼєр-міністром ?? Марком Рютте втілюються в життя. Дякую…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 13, 2023
Двомовна модель навчання, яка застосовується в етнічно змішаній місцевості, не відповідає назві та не забезпечує рівного використання угорської та словенської мов у школах.
Угорськомовну освіту в Словенії необхідно покращити, зокрема, шляхом вдосконалення підготовки вчителів та методики, заявило представництво Ради Європи з питань захисту меншин у своїй доповіді про становище національних меншин Словенії, опублікованій у четвер.
У своєму звіті Консультативний комітет Рамкової конвенції про захист національних меншин, який діє під наглядом Ради Європи, наголосив, що в Словенії угорську мову викладають у межах двомовних уроків. Але назва не відповідає двомовній моделі навчання в етнічно змішаній місцевості та не забезпечує рівного використання угорської та словенської мов у школах.
Наголошується, що ця модель у її нинішньому вигляді не гарантує отримання учнями комплексних знань з угорської мови. За словами представників угорської національної меншини, частка угорської мови в двомовних класах на практиці залежить від учителя і часто становить менше 50 відсотків. Причиною цього є передусім недостатня лінгвістична компетентність учителів, які викладають угорською мовою, що вказує на необхідність модернізації навчальних програм і методики навчання. Тому Рада Європи закликала компетентні органи влади Словенії забезпечити відповідну підготовку вчителів для викладання угорською мовою.
Щодо радіо- та телепрограм на суспільному мовнику, на думку доповідачів, тривалість і частота мовлення угорською мовою обмежена, тому вони просять збільшити як тривалість, так і частоту таких програм. Крім того, підкреслюється, що суспільні засоби масової інформації повинні забезпечити відповідне телевізійне та радіомовлення мовами й інших нацменшин задля сприяння згуртованості та взаєморозуміння.
Стосовно використання мов меншин у державному управлінні та судочинстві зазначається, що в Словенії забезпечена можливість використання угорської та італійської в цих сферах. Але для пришвидшення виконання процедур із двомовними офіційними документами слід найняти більше державних службовців із хорошим знанням цих мов.
Доповідачі привітали прийняття та послідовне використання угорських та італійських топонімів на дорожніх знаках, завдяки чому ці назви широко використовуються у повсякденному житті.
Повідомляється, що Міністерство культури Словенії підтримує культурні програми угорської та італійської нацменшин із щорічних прямих грантів. Зокрема на підтримку угорських культурних програм у 2021 році затверджені бюджетні асигнування становили 485 630 євро. Ця сума включає витрати на діяльність та функціонування установ і організацій. Зазначається, що угорська та італійська національні меншини загалом задоволені підтримкою їхньої культурної діяльності.
Водночас доповідачі висловили занепокоєння збільшенням кількості скарг, пов’язаних із мовою ворожнечі та етнічною нетерпимістю. За їхніми словами, включення заходів протидії мові ворожнечі в Національну програму протидії злочинності на 2019-2023 роки свідчить про те, що влада повністю усвідомлює цю тенденцію. Вони закликали відповідні органи влади боротися зі стереотипами та упередженнями й публічно засуджувати риторику, націлену проти меншин, а також ефективно переслідувати та карати ворожнечу, включаючи публічний і політичний дискурс.
Громадська організація Pro Civis представила проєкт закону, спрямований на комплексне врегулювання прав угорців на використання рідної мови в округах Словаччини, де угорці становлять більшість населення (Felvidék).
Pro Civi спеціалізується на відстоюванні інтересів угорців в органах місцевого самоврядування країни і вже понад десять років займається мовними правами місцевої угорської громади.
Представлений законопроєкт, який винесли на громадське обговорення, є унікальним з огляду на те, що спрямований на врегулювання та розширення мовних прав угорців, які наразі частково регулюються кількома різними законами. У минулому були лише спроби виправити ці документи, що супроводжувалося незначним успіхом.
Pro Civis розглядає законопроєкт як стратегічну мету, відправну точку та майбутній орієнтир для представлення політичних інтересів угорської нацменшини Словаччини. Він має назву «Закон про офіційні мови Словацької Республіки», що цікаво, оскільки словацька правова система визначає лише поняття «державна мова».
«Зміна поганих законів ніколи не може привести до хороших результатів», – пояснив голова ГО Pro Civis Петер Йоврі під час презентації проєкту.
«Перша новизна полягає в тому, що закон відмовляється від підпорядкованих відносин, натомість говорить про рівні мови й запроваджує поняття офіційних мов. Він також пропонує новий підхід, визначає, де угорська мова могла би бути офіційною. Проєкт передбачає, що вона стане офіційною в тих населених пунктах та адміністративних одиницях, де кількість угорців перевищує три тисячі або де частка угорців становить щонайменше 8% усього населення», – зазначив Петер Йоврі.
За його словами, чинні нормативні акти прив’язують можливість забезпечення певних мовних прав як мінімум до 20-відсоткової частки населення. Законопроєкт, залежно від частки населення, передбачає обов’язкове використання всіх офіційних мов у державному управлінні.
У цьому контексті голова Pro Civis зазначив, що під час створення законопроєкту використовувалися моделі, які були прийняті й успішно працюють у європейських країнах, більшу частину взято з фінської практики.
«Досі ми завжди чули від словацьких політиків, що маємо право на використання мови вище стандарту. Ось перед вами цей законопроєкт. Тепер ви можете подивитися, який він – західноєвропейський стандарт», – підкреслив Петер Йоврі. За його словами, представники Pro Civis усвідомлюють, що їхній законопроєкт не буде реалізований у короткостроковій перспективі, але «потрібно з чогось починати».
