7 липня у Києві відбулася зустріч представників закарпатської угорської громади із делегацією Ради Європи з метою обговорення питання захисту нацменшин. Закарпатську угорську громаду на заході представляли ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Іштван Черничко, президент Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Ільдико Орос, директор телеканалу TV21 Ungvár Золтан Кулін, директор Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття Йосип Резеш та голова Демократичної спілки угорців України Ласло Зубанич.
Детальніше про зустріч в інтерв’ю виданню Kárpátalja.ma розповів Іштван Черничко.
– Темою нашої зустрічі з делегацією Ради Європи був захист меншин та гарантування права використання мов нацменшин. У 2003 році Україна ратифікувала Рамкову конвенцію про захист національних меншин, яка покладає на державу певні зобов’язання та забезпечує право використання мов меншин у кількох сферах. Сюди входять, зокрема, сфера освіти, засоби масової інформації, судова влада, державне управління, культурне життя.
Відповідно до міжнародної конвенції, Україна зобов’язалася кожні три роки звітувати перед Радою Європи про дотримання прописаних у документі правил.
До останнього звіту, який Україна надсилала до Ради Європи, ми підготували так звану «тіньову доповідь», в якій виклали власний досвід щодо дотримання Конвенції. На наш погляд, Україна не дотримує власних зобов’язань. Захист мов меншин влада обмежила, схваливши кілька законів та документів, які звужують права меншин та права меншин на використання рідної мови.
Метою візиту моніторингової місії Ради Європи було ознайомитися на місці з виконанням зобов’язань Хартії. Окрім зустрічі з представниками української держави, представники делегації особисто заслухали і думки представників меншин.
Представники держави повідомили, що Україна насправді успішно виконує вимоги у всіх сферах, гарантуючи всі права. Ми, в свою чергу, поділились власним досвідом. Ми звернули увагу на те, як Закон про освіту 2017 року обмежує наші права; що прийнятий у 2020 році закон про загальну та середню освіту підтверджує все, що міститься в Законі про освіту 2017 року; що закон про державну мову, прийнятий у 2019 році, впливає на наше повсякденне життя, що на сьогоднішній день не розроблений новий закон про національні меншини, яким українська держава пообіцяла врегулювати наші права.
Проєкт закону про меншини існує, проте закону досі немає. Однак і проєкт не є задовільним для нас, оскільки він містить низку пунктів, які, порівняно з нашою нинішньою ситуацією, ще більше погіршують можливості використання мов меншин.
Ми також доповіли делегації, що скасування Закону про мову 2012 року створило певну невизначеність; що Уповноважений з питань захисту державної мови та його відомство іноді навіть поза власною компетенцією намагається змусити представників угорської громади Закарпаття говорити державною мовою. Наприклад, до «мовного омбудсмана» надійшла скарга на угорськомовну сторінку у Facebook Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, хоча інститут не має офіційної сторінки у цій соцмережі.
Але ми можемо також згадати випадок, коли скарга поступила на угорську школу, оскільки учні давали різдвяний концерт угорською мовою, або ж іще один, коли заяву написали на директора Солотвинської школи за те, що він давав інтерв’ю в угорськомовній програмі на телеканалі TV21 Ungvár угорською та низку інших випадків. Ці та багато інших випадків ми представили моніторинговій місії не лише усно, а й письмово, як доказ невиконання Україною рекомендацій щодо підтримки мов меншин.
– Яким був результат зустрічі?
Делегація Ради Європи підготує звіт на основі даних, почутих і побачених тут. Їх доповідь буде передана Уряду України та Раді Європи, а після обговорення внесуть пропозиції Україні.
Ми сподіваємось, що на основі сказаного та письмових доказів Рада Європи закликає Україну гарантувати основні права меншин. Адже, якщо Україна хоче інтегруватися до Європи, вона також повинна дотримуватися міжнародних стандартів.
