Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба взяв участь у Раді глав МЗС країн Європейського Союзу. Зокрема, він закликав збільшити військову допомогу Україні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу МЗС України.
„Давайте відсунемо убік усі нюанси процесу ухвалення політичних рішень і сфокусуємося на головному питанні: що ми повинні дати українському піхотинцю, щоб забезпечити його успіх? Відповідь складається з двох компонентів: засоби виконання роботи та моральний дух”, – зазначив він у ході виступу.
Міністр, окрім збільшення військової допомоги, закликав скоротити час її доставки. Йдеться про бойову авіацію, артилерію, реактивні системи залпового вогню, броньовані машини, танки, боєприпаси, засоби радіоелектронної боротьби, радари, дрони, далекобійні ракети і не тільки.
Також Кулеба окремо нагадав про важливість посилення протиповітряної оборони ближнього, середнього та далекого радіусу дії.
„Ми вдячні за всю надану підтримку. Ми розраховуємо на отримання восьмого траншу в рамках фонду миру та створення спецфонду в рамках Європейського фонду миру у розмірі 20 мільярдів євро для допомоги Україні. Важливо також прискорити імплементацію спільного плану ЄС щодо надання 1 мільйона артилерійських боєприпасів” – наголосив глава МЗС.
Він подякував Єврокомісії за рішення рекомендувати розпочати переговори щодо вступу України. За словами Кулеби, Україна розраховує на одностайну підтримку відповідної ініціативи на саміті лідерів країн ЄС у грудні.
Також міністр звернувся до глав МЗС ЄС із закликом прискорити роботу над 12 пакетом антиросійських санкцій та посилити взаємодію з країнами Азії, Африки та Південної Америки у питанні формули миру та ініціативи Grain From Ukraine.
[type] => post
[excerpt] => Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба взяв участь у Раді глав МЗС країн Європейського Союзу. Зокрема, він закликав збільшити військову допомогу Україні.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1699952640
[modified] => 1699944501
)
[title] => Кулеба виступив перед Радою ЄС: закликав збільшити постачання зброї і не лише
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=95262&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 95231
[uk] => 95262
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 95232
[image] => Array
(
[id] => 95232
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/kuleba-2.jpg
[original_lng] => 23817
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/kuleba-2-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/kuleba-2-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/kuleba-2.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/kuleba-2.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/kuleba-2.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/kuleba-2.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/kuleba-2.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 973
[_thumbnail_id] => 95232
[_edit_lock] => 1699937472:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_eccd19b66a538bff569352b9ca60e2df] =>
Russia makes a mistake if it thinks it can “wait out” military aid for Ukraine. Ukraine will only get stronger, and Russian aggression will fail. We are not just bringing weapons to Ukraine. We are ramping up domestic production and co-production with partners in NATO and beyond. pic.twitter.com/mljxtPNKX6
У Києві 2 жовтня розпочинається засідання Ради міністрів Європейського союзу із закордонних справ, яке є першим в історії зустріччю представників міністерств усіх 27 держав-членів поза межами ЄС.
Як зазначив головний дипломат Євросоюзу Жозеп Боррель у своєму Twitter (X) напередодні старту заходу, „майбутнє України – усередині ЄС”.
„Сьогодні я скликаю міністрів закордонних справ ЄС у Києві на першу в історії зустріч усіх 27 держав-членів за межами ЄС”, – йдеться у публікації.
Глави МЗС країн ЄС здійснюють не анонсований візит до Києва для неформальної зустрічі для демонстрації підтримки України, яка відбиває повномасштабну військову агресію рф.
За словами Борреля, підтримка України „не залежить від того, як розвиватиметься війна найближчими днями та тижнями”, пише Euractiv.
„Давайте подивимося, що станеться у США, але зі свого боку ми продовжимо підтримувати та збільшувати нашу підтримку… Ми повинні забезпечити постійну та структурну підтримку, тому що ми зіткнулися з екзистенційною загрозою для Європи”, – сказав він журналістам.
Які теми обговорять на Раді ЄС
Як очікується, основними темами порядку денного зустрічі 2 жовтня буде:
інтеграція України до Євросоюзу,
демонстрація підтримки,
підбиття підсумків деяких важливих заходів, таких як військова допомога Заходу,
подальше посилення санкцій проти рф.
На полях заходу глави МЗС ЄС зустрінуться з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою та президентом Володимиром Зеленським.
„Ми очікуємо, що під час переговорів у Києві міністри закордонних справ проведуть змістовне обговорення зобов’язань у галузі безпеки”, – повідомив журналістам представник ЄС.
Рада Європейського Союзу схвалила призначення Іліани Іванової новим єврокомісаром Болгарії з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді, повідомила у вівторок Рада ЄС.
Призначення Іліани Іванової на посаду комісара ЄС було схвалено на засіданні міністрів закордонних справ у Брюсселі. Її призначення було необхідним, адже колишній болгарський комісар Марія Габріел подала у відставку 15 травня, щоб стати віцепрем’єр-міністром і міністром закордонних справ Болгарії.
Іліана Іванова є членом Європейського суду аудиторів із 2013 року. До цього вона була депутатом Європейського парламенту (ЄП) із 2009 по 2012 рік і заступником голови Комітету ЄП із бюджетного контролю (CONT). Новий болгарський комісар ЄС призначений на решту терміну повноважень Єврокомісії, до 31 жовтня 2024 року.
Марія Габріел, нинішній член Європейської комісії від Болгарії, подала у відставку в середині травня, щоб приєднатися до новоствореного болгарського уряду. Парламент Болгарії проголосував 6 червня за формування коаліційного уряду з двох основних партій-суперниць, які перемогли на виборах: правоцентристської „Громадяни за європейський розвиток Болгарії” (ГЄРБ) та ліберально-консервативної „Змінимось” (ГП). Марія Габріел буде працювати на посаді міністра закордонних справ і віцепрем’єр-міністра протягом перших дев’яти місяців під керівництвом прем’єр-міністра Ніколая Денкова.
Рада ЄС додала до санкційного списку ще шістьох росіян за порушення прав людини у тимчасово окупованому Криму.
Про це свідчать дані, оприлюднені в Офіційному журналі Євросоюзу.
«Євросоюз занепокоєний погіршенням ситуації з правами людини на Кримському півострові, особливо в контексті агресивної війни росії проти України. У цьому зв’язку шість осіб мають бути включені до списку фізичних та юридичних осіб, організацій та органів, які підпадають під обмежувальні заходи, що міститься в Додатку I до Регламенту (ЄС) 2020/1998», – йдеться у повідомленні.
Зокрема, до списку потрапили працівники ФСБ, прокурори, судді, причетні до переслідування кримських татар та журналіста Владислава Єсипенка.
Рішення набирає чинності з дня його опублікування в Офіційному журналі ЄС.
Як повідомлялося, російські силовики затримали Єсипенка 10 березня 2021 року, заявивши, що знайшли у його машині ручну гранату та запал до неї. За версією російського слідства, він нібито зібрав вибухівку з елементів, знайдених у схроні, який нібито організувала біля адмінкордону українська розвідка.
Єсипенко заперечує провину та стверджує, що після затримання його катували електрикою співробітники ФСБ, а справа проти нього сфальсифікована.
Рада ЄС у четвер 9 березня ухвалила рішення, що передбачає право для власників косовських паспортів на безвізові поїздки до Євросоюзу.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на заяву Ради.
Безвізовий режим дозволить власникам паспортів, виданих Косовом, перебувати у ЄС 90 днів протягом 180-денного періоду без необхідності отримувати візу.
Шанс, але не гарантія: чи здатна угода Сербії та Косова встановити мир на Балканах
Безвізовий режим почне діяти з моменту набуття чинності Європейської системи інформації та авторизації подорожей (ETIAS) або з 1 січня 2024 року, залежно від того, що настане раніше.
Безвіз із Косовом ще має ухвалити Європейський парламент, перш ніж нові правила будуть підписані та опубліковані в офіційному журналі ЄС.
Єврокомісія запропонувала скасувати візовий режим для власників паспортів, виданих Косовом, з огляду на значний прогрес по всіх блоках дорожньої карти лібералізації візового режиму.
Звільнення від візової вимоги щодо Косова забезпечить єдиний візовий режим для всього Західно-Балканського регіону.
Донині Косово залишається єдиною країною на Західних Балканах, де громадянам потрібна віза для в’їзду до ЄС, незважаючи на те, що воно виконало всі умови, встановлені Єврокомісією у 2018 році.
Косово також подало заявку на членство в ЄС у грудні 2022 року, але очікує, що зіткнеться з жорсткою опозицією, оскільки п’ять країн-членів не визнають незалежність Косова від Сербії.
Швеція з 1 січня розпочала головування в Раді Європейського Союзу на пів року, повідомляється на сайті швецького головування.
1 січня 2023 року Швеція прийняла головування у Раді Європейського Союзу від Чехії. Безпека, конкурентоспроможність, екологічні та енергетичні переходи, демократичні цінності та верховенство права – пріоритети головування на найближчі шість місяців.
Чотири пріоритети шведського головування сформульовані так:
Безпека – єдність
Стійкість – конкурентоспроможність
Процвітання – зелений та енергетичний перехід
Демократичні цінності та верховенство права – наша основа
Говорячи про перший пріоритет, шведське головування вказало, що „швидка та рішуча відповідь ЄС на вторгнення в Україну є проявом нашої сили, коли ми діємо спільно”.
„Шведське головування приділятиме пріоритетну увагу подальшій економічній та військовій підтримці України, а також підтримці шляху України до ЄС. Це вимагатиме подальших зусиль як на національному рівні, так і на рівні ЄС. Потрібні подальші кроки для реконструкції та реформ у напрямку інтеграції до ЄС”, – зазначили у головуванні.
„Щоб зміцнити безпеку нашого Союзу та громадян, ми маємо досягти консенсусу щодо надійної європейської політики безпеки та оборони у тісній співпраці з партнерами. Подальші кроки спиратимуться на наші спільні дії щодо протидії російській агресії щодо України, а також реалізації Стратегічного компасу та інших ініціатив”, – вказали у головуванні.
Пріоритети шведського головування, як зазначається, відображають позиції, які Швеція традиційно відстоювала в ЄС, але й відповідають поточним геополітичним та економічним викликам, які стоять перед ЄС.
Ukrainians to practise flying Swedish Gripens, but there will be no supply. Pål Jonson, Minister of Defence of Sweden, has announced the training of several Ukrainian pilots on Swedish JAS 39 Gripen fighter jets in response to the Ukrainian side's request. pic.twitter.com/4zj7T4Ogp6
Glad to announce that after the meeting I hosted with @RTErdogan & @SwedishPM, President Erdogan has agreed to forward #Sweden's accession protocol to the Grand National Assembly ASAP & ensure ratification. This is an historic step which makes all #NATO Allies stronger & safer. pic.twitter.com/D7OeR5Vgba
