З ініціативи очільника делегації Угорщини в Європейській раді Жолта Неймета сьогодні у Страсбурзі відбудеться захід під назвою «Права меншин в Україні в світлі нещодавно ухваленого закону України про нацменшини»», в рамках якого представники угорської та румунської громад Закарпаття окреслюють нинішню ситуацію національних меншин в Україні. Закарпатських угорців представляє голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович, румунську громаду Закарпаття – Ауріка Божеску, відповідальний секретар об’єднання «Румунська спільнота України», – йдеться у дописі депутата Європарламенту Андреї Бочкор на її сторінці у Facebook.
На заході, окрім обговорення прав меншин в Україні, відбудеться презентація англомовного наукового видання «Боротьба за виживання». Закарпатські угорці (1944–2022) ». Книга знайомить із минулим закарпатської угорської громади, а також допомагає краще зрозуміти нинішні процеси щодо відстоювання прав меншини, – зазначається в дописі.
У висновку Венеціанської комісії щодо Закону України «Про національні меншини (громади) », опублікованому 12 червня, чітко зазначено, що новий український закон містить низку гарантій, які відповідають міжнародним стандартам, але не повністю відповідає європейським та міжнародним стандартам захисту нацменшин. Крім того, не відображає міжнародні зобов’язання України, а тому потребує внесення поправок у кількох пунктах.
Андрея Бочкор, депутатка Європарламенту від партії «Фідес», підсумувала цю думку, зазначивши, що висновок у багатьох випадках повторює критику, вже висловлену щодо попередніх законів – про освіту 2017 року та про мову 2019 року, яку українські законодавці не врахували в новому документі про нацменшини, незважаючи на обіцянки. Крім того, у висновку критикується звуження існуючих прав національних меншин на освіту рідною мовою та називається непропорційним обмеження використання рідної мови нацменшинами. Хоча розширення сфери застосування української мови як державної є легітимною метою, у тексті наголошується, що це має відбуватися на основі принципу пропорційності та без шкоди для прав національних меншин.
Висновок Венеціанської комісії не стосується набутих прав, які досі гарантуються Законом про меншини 1992 року, але більше не гарантуються новим законом 2022 року, таких як культурна автономія, вільне використання національної символіки або право національних меншин на збереження засобів до існування в місцях їхнього історичного чи нинішнього проживання.
«Позитивним наслідком цього висновку є те, що українська влада знову відтермінувала повне набуття чинності статті 7 Закону «Про освіту» для національних шкіл з навчанням мовами ЄС на один рік, продовживши таким чином перехідний період до 1 вересня 2024 року. Однак це не означає повного вирішення проблеми, яка, сподіваємося, буде розв’язана в процесі вступу до ЄС у найближчому майбутньому. Я впевнена, що Україна серйозно поставиться до рекомендацій Венеціанської комісії й попередні критичні зауваження, зроблені у 2017 та 2019 роках, будуть враховані», – підкреслила Андрея Бочкор.
Страсбург, 15 червня 2023 року
[type] => post
[excerpt] => У висновку Венеціанської комісії щодо Закону України «Про національні меншини (громади) », опублікованому 12 червня, чітко зазначено, що новий український закон містить низку гарантій
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1686916200
[modified] => 1686909019
)
[title] => Венеціанська комісія заявила, що новий український закон про нацменшини не повністю відповідає європейським та міжнародним стандартам
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=81847&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 81777
[uk] => 81847
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 59333
[image] => Array
(
[id] => 59333
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/bocskor-andrea-20.jpg
[original_lng] => 74199
[original_w] => 994
[original_h] => 570
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/bocskor-andrea-20-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/bocskor-andrea-20-300x172.jpg
[width] => 300
[height] => 172
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/bocskor-andrea-20-768x440.jpg
[width] => 768
[height] => 440
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/bocskor-andrea-20.jpg
[width] => 994
[height] => 570
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/bocskor-andrea-20.jpg
[width] => 994
[height] => 570
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/bocskor-andrea-20.jpg
[width] => 994
[height] => 570
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/bocskor-andrea-20.jpg
[width] => 994
[height] => 570
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 2448
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 59333
[_edit_lock] => 1686898220:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_b48c73133d94d988d74a85d1fa58b5e8] =>
#COREPERII | EU Ambassadors just approved the mandate for negotiations with @Europarl_EN on the ASAP Regulation.
It will facilitate the ramp-up of the EU’s ammunition production capacity, allowing its defence industry to better support Ukrainian and Member States’ armed forces.
— Swedish Presidency of the Council of the EU (@sweden2023eu) June 23, 2023
Ukraine: ?? started early voting in its illegal so called “elections” in temporarily occupied ?? territories ?further massive violation of international law & Ukraine's sovereignty. Crimea,Kherson, Zaporizhzhia,Donetsk,Luhansk are all ??! Those involved will be held to account.
Ситуація з мовами меншин у Сербії покращилася, але уряд має докласти додаткових зусиль для підтримки двомовної освіти та заохочення використання мов меншин як у засобах масової інформації, так і в суспільному житті, – заявила Рада Європи, яка об’єднує 46 держав-членів.
У звіті Ради Європи про застосування Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ECRMML) експертний комітет, відповідальний за моніторинг застосування Хартії, заявив, що з моменту останнього звіту, опублікованого п’ять років тому, Сербія досягла прогресу у виконанні своїх зобов’язань за Хартією, в країні прискорився процес офіційного використання мов.
Доповідачі відзначили досягнутий прогрес, але звернули увагу на те, що в кількох населених пунктах, де традиційно розмовляють мовами меншин, зокрема ромською та українською, необхідні зусилля для забезпечення офіційного використання мов меншин.
У звіті наголошується, що освіта мовами меншин на різних рівнях забезпечена албанською, боснійською, болгарською, хорватською, угорською, румунською, русинською та словацькою мовами, однак інші мови меншин взагалі не можна використовувати на жодному рівні освіти.
Щодо системи освіти дорослих зазначається, що, за винятком угорської, сертифікована освіта дорослих не проводиться жодною іншою мовою меншини.
Експерти встановили, що більшість мов меншин використовуються в кримінальних і цивільних судових процесах, але не в адміністративних. За винятком угорської мови, мови меншин не використовуються в контактах із місцевими представництвами національних органів влади.
Доповідачі відзначили, що більшість мов меншин використовуються в ефірах як державних, так і приватних телерадіокомпаній, водночас повторили свої попередні рекомендації щодо подовження тривалості та більш частого транслювання програм мовами меншин, а також виробництва контенту різного жанру.
«Влада Сербії повинна розробити комплексний медіа-план для кожної мови меншин», – заявили доповідачі.
Крім того, слід значно посилити бюджетну та кадрову спроможність рад національних меншин, щоби вони ефективно підтримували використання мов меншин у суспільному житті та повною мірою виконувати роль консультативних рад із політики щодо мов меншин. Також необхідно, щоби Сербія включила інформацію про мови та культури меншин у національні навчальні програми, підготовку вчителів та навчальні матеріали більшості.
Щодо використання мови угорської меншини, у звіті підтверджується, що в Сербії навчання угорською мовою здійснюється у дитячих садочках, початкових, середніх школах та закладах професійно-технічної освіти, крім того, в дошкільних навчальних закладах організовано двомовне угорсько-німецьке навчання. Зазначається, що, на думку представників угорської меншини, використання угорської мови в судах могло б бути більш частим, чому сприяло б навчання більшої кількості угорськомовних юристів. Хоча носії угорської мови часто подають усні чи письмові запити угорською мовою до місцевих представництв національних органів влади, ті зазвичай не готують документи угорською мовою. Представники угорської меншини також висловили необхідність додаткового фінансування закладів культури, які використовують угорську мову, зокрема бібліотек.
Експертний комітет закликав угорців, які проживають у Сербії, використовувати рідну мову під час спілкування з місцевими представництвами національних органів влади та допомагати готувати документи угорською мовою.
Крім того, експерти закликали владу Сербії вжити заходів для заохочення використання угорської мови в спілкуванні з надавачами державних послуг.
[type] => post
[excerpt] => Ситуація з мовами меншин у Сербії покращилася, але уряд має докласти додаткових зусиль для підтримки двомовної освіти та заохочення використання мов меншин як у засобах масової інформації, так і в суспільному житті, – заявила Рада Європи, яка об’є...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1686252360
[modified] => 1686246372
)
[title] => Сербія повинна зробити ще більше для використання мов меншин – Рада Європи
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=81107&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 81043
[uk] => 81107
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 81044
[image] => Array
(
[id] => 81044
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/europa-tanacs.jpg
[original_lng] => 180343
[original_w] => 720
[original_h] => 480
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/europa-tanacs-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/europa-tanacs-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/europa-tanacs.jpg
[width] => 720
[height] => 480
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/europa-tanacs.jpg
[width] => 720
[height] => 480
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/europa-tanacs.jpg
[width] => 720
[height] => 480
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/europa-tanacs.jpg
[width] => 720
[height] => 480
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/europa-tanacs.jpg
[width] => 720
[height] => 480
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 1436
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 81044
[_edit_lock] => 1686235573:3
[_edit_last] => 3
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 9
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Спецтема
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 15444
[1] => 2950
)
[tags_name] => Array
(
[0] => нацменшини
[1] => Сербія
)
)
[3] => Array
(
[id] => 80325
[content] =>
До Верховної Ради внесено законопроєкт про внесення змін до закону щодо відтермінування переходу на україномовну освіту в школах із навчанням офіційними мовами Європейського Союзу до 1 вересня 2024 року, – повідомила Верховна Рада на своєму офіційному сайті.
Згідно з повідомленням, законопроєкт вносить зміни до прикінцевих та перехідних положень розділу XII Закону „Про освіту” щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану.
Згідно з текстом проєкту змін, особи, які належать до національних меншин України, володіють офіційними мовами Європейського Союзу та розпочали здобуття загальної середньої освіти мовою відповідної національної меншини до 1 вересня 2018 року, можуть продовжити навчання до 1 вересня 2024 року за правилами, що діяли до набрання чинності цим законом, із поступовим збільшенням кількості предметів, що викладаються українською мовою.
[type] => post
[excerpt] => До Верховної Ради внесено законопроєкт про внесення змін до закону щодо відтермінування переходу на україномовну освіту в школах із навчанням офіційними мовами Європейського Союзу до 1 вересня 2024 року, – повідомила Верховна Рада на своєму офіцій...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1685532240
[modified] => 1685530235
)
[title] => Перехід на україномовну освіту в школах нацменшин можуть відтермінувати на рік, законопроєкт готовий
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=80325&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 80287
[uk] => 80325
)
[trid] => kri2709
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 80288
[image] => Array
(
[id] => 80288
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/legfelso-tanacs-1.jpg
[original_lng] => 112852
[original_w] => 556
[original_h] => 425
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/legfelso-tanacs-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/legfelso-tanacs-1-300x229.jpg
[width] => 300
[height] => 229
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/legfelso-tanacs-1.jpg
[width] => 556
[height] => 425
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/legfelso-tanacs-1.jpg
[width] => 556
[height] => 425
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/legfelso-tanacs-1.jpg
[width] => 556
[height] => 425
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/legfelso-tanacs-1.jpg
[width] => 556
[height] => 425
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/legfelso-tanacs-1.jpg
[width] => 556
[height] => 425
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1076
[_thumbnail_id] => 80288
[_edit_lock] => 1685519435:2
[_edit_last] => 2
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => lightbulb_outline
[2] => whatshot
)
[categories] => Array
(
[0] => 2060
[1] => 51
[2] => 13
[3] => 9
[4] => 43
[5] => 19
[6] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Новини
[2] => Новини дня
[3] => Спецтема
[4] => Статті
[5] => Терміново
[6] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 15444
)
[tags_name] => Array
(
[0] => нацменшини
)
)
[4] => Array
(
[id] => 79974
[content] =>
«Повага до прав нацменшин і прав людини має бути важливим аспектом розширення Європейського Союзу», – підкреслив голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович на конференції «Права нацменшин у процесі розширення Європейського Союзу», яка була організована робочою групою з питань нацменшин Європейського парламенту 23 травня в Брюсселі.
На заході в стінах Європарламенту очільник ТУКЗ-КМКС нагадав, що після здобуття Україною незалежності в 1992 році було прийнято закон про національні меншини, котрий відповідав європейським стандартам і надавав широкі права. Він значною мірою задовольняв потреби нацменшин, які проживають у країні, і це було закріплено в Конституції в 1996 році. «Однак у 2017-му після ухвалення закону про освіту, а згодом закону про мову та нового закону про нацменшини всі права, які ми раніше мали, були або забрані, або значно обмежені. Ми просимо відновити наші права відповідно до Конституції України та міжнародних зобов’язань України», – додав Василь Брензович.
«Європейський Союз знову стоїть на порозі розширення (ідеться про країни Західних Балкан, Україну, Грузію та Молдову), і права нацменшин, як і раніше, є надзвичайно важливим аспектом цього процесу. Адже Копенгагенські критерії, що визначають, які країни можуть приєднатися до Європейського Союзу, містять, зокрема, пункти про повагу до прав людини та прав національних меншин», – акцентував Василь Брензович, а відтак подякував організаторам конференції за можливість представити в Європарламенті реальну картину нинішнього становища національних меншин України, у тому числі закарпатських угорців. «Закарпатські угорці виступають за якнайшвидшу європейську інтеграцію України, але водночас ми хочемо зберегти та відновити наші права, гарантовані Конституцією України, міжнародними договорами України й Договором про основи добросусідства і співробітництва між Україною та Угорщиною», – додав політик.
Депутатка Європарламенту закарпатського походження Андрея Бочкор, виступаючи на конференції, наголосила, що нацменшини, які проживають в Україні, підтримують початок процесу вступу країни до ЄС. За її словами, вони позитивно ставляться до більшості й очікують, що зможуть жити як повноправні громадяни на своїй батьківщині.
«Важливість сьогоднішньої конференції полягає насамперед у тому, що в Європарламенті в присутності єврокомісара з питань сусідства та розширення ми маємо можливість повідомити про бажання закарпатських угорців зберегти набуті раніше права. Як угорська громада краю, так і румунська, які проживають в Україні, котра чекає на вступ до ЄС, вважають дуже несправедливим, що прийняті в останні роки закони значно обмежили їхні права, які гарантувалися нацменшинам законом 1992 року та Конституцією. Наразі найактуальнішою і найболючішою проблемою є те, що з вересня 2023 року румунські та угорські діти, котрі проживають в Україні, більше не матимуть можливості навчатися рідною мовою. А це призведе до руйнування угорської та румунської шкільної системи в Україні, яка успішно працювала протягом десятиліть. Ми виступаємо проти цього і просимо допомоги європейських інституцій», – повідомила Андрея Бочкор. «Відповідно до Копенгагенських критеріїв, повага до прав меншин є дуже важливим аспектом, тому треба наголосити, що Європейський Союз та його інституції мають приділити значну увагу відповідному впорядкуванню правового становища українських нацменшин», – додала вона.
Як підкреслила співголова робочої групи з питань меншин, очільниця групи депутатів Європарламенту від «Фідес» Кінґа Ґал, досвід останніх 20 років показує, що права мовних і національних меншин можуть бути гарантовані під час процесу вступу. «Перед вступом, під час переговорів про вступ права меншин можна відстоювати, вимагати їхнього дотримання. Таким чином це відбувається і щодо країн Західних Балкан, де з’являються серйозні критерії, які стосуються національних і мовних меншин. Так само це має відбуватися і в процесі вступу України. Ми часто бачимо, що в Брюсселі не дуже добре знають про події в Україні, не бачать чітко, що відбувається з питанням освіти рідною мовою, питанням мовних прав, та й загалом правами нацменшин, зокрема закарпатських угорців. Саме тому важливо привернути увагу Європи й розповісти про реальність, з якою доводиться рахуватися. Наголосити, що є неприйнятним, коли йдеться про вступ країни до ЄС у ХХІ столітті, зокрема підкреслити, що забирати набуті права нацменшин неприпустимо. Ці питання необхідно вирішувати, адже представники національної меншини не мають почуватися на батьківщині громадянами другого сорту. Тому слід наголосити, що Україна зможе приєднатися до Європейського Союзу, лише якщо ми матимемо можливість забезпечити захист прав нацменшин під час переговорів про вступ, якщо національні та мовні меншини, зокрема угорська громада Закарпаття, стануть громадянами з рівними правами», – зазначила Кінґа Ґал.
«Ми вже неодноразово порушували в Європарламенті питання національних меншин і будемо робити це й надалі, адже переконані, що їхній захист має бути компетенцією ЄС. Права нацменшин – це права людини. Меншини мають право захищати свою ідентичність і культуру, свої культурні установи, рідну мову, ЗМІ. Мають право на освіту рідною мовою. Національні меншини не становлять загрози для більшості, але їм потрібна допомога більшості, щоб зберегти свою ідентичність на батьківщині», – наголосив, у свою чергу, співголова робочої групи з питань меншин, депутат Європарламенту Лорант Вінце.
На конференції виступив і єврокомісар з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї. Він підкреслив, що країни, які очікують на вступ, повинні усвідомлювати, що повага до цінностей ЄС необхідна не лише під час процесу приєднання до Євросоюзу, але й після того, як вони стануть його повноправними членами. «Захист національних меншин є такою ж цінністю, як і будь-яка інша базова цінність ЄС. Слід допомогти країнам, які очікують на вступ, відчути своїми цінності Євросоюзу й забезпечити відображення всіх цих зобов’язань у національному законодавстві. Для того щоб меншини сприяли повноті держави, необхідний однаковий підхід і цілковите визнання їхніх прав, релігії та переконань», – наголосив єврокомісар. Він додав, що стосовно вступу України є серйозні проблеми, які потребують особливої уваги, зокрема щодо освіти нацменшин та використання їхніх мов. За його словами, усі ці питання треба вирішувати разом із національними меншинами.
bocskor.fidesz-eu.hu, TV21 Ungvár, lexi
[type] => post
[excerpt] => «Повага до прав нацменшин і прав людини має бути важливим аспектом розширення Європейського Союзу», – підкреслив голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович на конференції
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1685108400
[modified] => 1685107719
)
[title] => Захист національних меншин та їхніх прав є важливим у процесі вступу до Європейського Союзу
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=79974&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 79894
[uk] => 79974
)
[trid] => din4423
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 79897
[image] => Array
(
[id] => 79897
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884.jpg
[original_lng] => 38814
[original_w] => 767
[original_h] => 511
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884.jpg
[width] => 767
[height] => 511
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884.jpg
[width] => 767
[height] => 511
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884.jpg
[width] => 767
[height] => 511
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884.jpg
[width] => 767
[height] => 511
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884.jpg
[width] => 767
[height] => 511
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1899
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 79897
[_edit_lock] => 1685096920:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_b48c73133d94d988d74a85d1fa58b5e8] =>
#COREPERII | EU Ambassadors just approved the mandate for negotiations with @Europarl_EN on the ASAP Regulation.
It will facilitate the ramp-up of the EU’s ammunition production capacity, allowing its defence industry to better support Ukrainian and Member States’ armed forces.
— Swedish Presidency of the Council of the EU (@sweden2023eu) June 23, 2023
Українська влада розпочала діалог з угорською стороною щодо питання національних меншин і бачить перспективу його врегулювання.
Про це заявила віцепремʼєрка-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина в ефірі загальнонаціонального телемарафону «Єдині новини», повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми також… розпочали діалог з угорською стороною і бачимо перспективу врегулювання питань, які стосуються угорської національної меншини, питань, які виникають щодо освітнього процесу. Із нашим новим міністром вдалося відновити діалог з угорською стороною», – сказала Стефанішина.
Вона зазначила, що наявність у семи рекомендаціях Єврокомісії блоку, який стосується національних меншин, допомагає Україні, адже маніпулювати цим питанням у НАТО стає неможливо, оскільки саме ЄС оцінює політику України і дає висновки. Тому, на думку віцепремʼєрки, політично маніпулювати питанням угорської меншини вже сьогодні неможливо.
Права національних меншин і самоврядування можуть забезпечити стабільність і мир в Європі в довгостроковій перспективі, – наголосила уповноважена прем’єр-міністра Угорщини з питань транскордонної автономії Каталін Сілі в телефонному інтерв’ю.
Розмова з політикинею відбулася після її виступу на конференції з нагоди 28-ї річниці створення закону про автономію Гагаузії в Комраті, столиці автономного регіону Гагаузія, що входить до складу Молдови.
Каталін Сілі зазначила, що взяла участь у заході на запрошення губернаторки Гагаузії Ірини Влах. Вона також нагадала, що у 2021 році, коли Угорщина головувала в Комітеті міністрів Ради Європи, Ірина Влах брала участь у всіх чотирьох конференціях, організованих з питання захисту нацменшин.
За словами Каталін Сілі, однією з головних тем зустрічі в Комраті було питання стабільності та миру.
Уповноважена прем’єр-міністра повідомила, що у своєму виступі на конференції, крім питань принципів автономії, вона наголосила, що важливо налагодити і продовжити діалог про автономію, без чого не може бути встановлене та існувати самоврядування.
Вона також підкреслила, що самоврядування не може бути створене без захисту національних меншин. Стабільність у світі, особливо в Європі, може бути забезпечена лише за умови забезпечення прав національних меншин, додала вона.
Серед них уповноважена прем’єра назвала доступ до культури, мови та освіти, а також плекання традицій. За її словами, права національних меншин і самоврядування можуть забезпечити стабільність і мир в Європі в довгостроковій перспективі.
У дописі на своїй сторінці у соцмережі Каталін Сілі зазначила, що Гагаузька автономна область є єдиною автономною областю в Центральній і Східній Європі. «Хоча гагаузький народ має 300-річну історію самовизначення (…), його автономна територія була створена в Республіці Молдова 28 років тому», – додала вона.
У дописі зазначається, що в міжнародній конференції взяли участь представники громадських правових організацій з Гагаузії та Молдови, а також політики, посли, дипломати та експерти з Туреччини, Великобританії та інших країн.
rhdr
Від Угорщини, міністр, відповідальний за розвиток політики сусідства, Ференц Калмар зокрема надіслав відеозвернення. А депутат парламенту Румунії Йожеф Кулчар Терза особисто виступив на заході
У своєму дописі Каталін Сілі зазначила: Ми знаємо, що автономія — це процес, у якому немає зупинки, встановлені правові рамки мають застосовуватися на практиці, має виконуватися відповідне законодавство».
Каталін Сілі зазначила, що Угорщина підтримує інтеграцію Молдови в Європейський Союз і вважає гагаузьку регіональну автономію хорошою практикою, яка «виокремлює та робить видимою» мову, культуру й традиції гагаузької нації, захищає самобутність осіб і громади.
В інтерв’ю МТІ Каталін Сілі також повідомила, що на конференції вона висловила співчуття присутнім на цьому форумі представникам турецької делегації у зв’язку з руйнівним землетрусом, який стався в країні. А також співпереживання тим, «хто зараз захищає власну країну на війні».
[type] => post
[excerpt] => Права національних меншин і самоврядування можуть забезпечити стабільність і мир в Європі в довгостроковій перспективі, – наголосила уповноважена прем’єр-міністра Угорщини з питань транскордонної автономії Каталін Сілі в телефонному інтерв’ю.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1676730960
[modified] => 1676725483
)
[title] => Каталін Сілі: у Європі стабільність і мир можуть забезпечити права національних меншин
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=71043&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 71001
[uk] => 71043
)
[trid] => din4423
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 71002
[image] => Array
(
[id] => 71002
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/331037907-1576112446224404-3081998866849514676-n.jpg
[original_lng] => 629614
[original_w] => 2048
[original_h] => 1403
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/331037907-1576112446224404-3081998866849514676-n-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/331037907-1576112446224404-3081998866849514676-n-300x206.jpg
[width] => 300
[height] => 206
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/331037907-1576112446224404-3081998866849514676-n-768x526.jpg
[width] => 768
[height] => 526
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/331037907-1576112446224404-3081998866849514676-n-1024x702.jpg
[width] => 1024
[height] => 702
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/331037907-1576112446224404-3081998866849514676-n-1536x1052.jpg
[width] => 1536
[height] => 1052
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/331037907-1576112446224404-3081998866849514676-n.jpg
[width] => 2048
[height] => 1403
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/331037907-1576112446224404-3081998866849514676-n.jpg
[width] => 2048
[height] => 1403
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1525
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 71002
[_edit_lock] => 1676718283:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_96e14e010d0715f30f7b29a96a3c63b3] =>
Important #EUCO today with President @ZelenskyyUA . Hungary will continue to provide humanitarian and financial support to ??. We support an immediate ceasefire in order to prevent the further loss of human lives. Hungary belongs to the peace camp!
Президент України Володимир Зеленський у грудні минулого року підписав закон про забезпечення прав національних меншин, проте, як вважають в Угорщині, на практиці ще більше звужує ці права. Міністр закордонних справ Петер Сійярто у середу вирушив у Страсбург та повідомив, що уряд Угорщини звернувся за міжнародною допомогою через порушення прав закарпатських угорців.
Міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини у середу вирушив у Страсбург, щоб обговорити питання захисту прав закарпатської угорської громади та покращення її ситуації.
«Коли по сусідству почалася війна, ми вирішили не порушувати питання про звуження прав нацменшин. Проте в Україні, на жаль, нещодавно був прийнятий новий закон, який ще більше обмежує права меншин», – написав міністр на своїй сторінці у соцмережі в середу вранці, повідомляє Index.
У Страсбурзі міністр закордонних справ Угорщини зустрівся з головою Європейського суду з прав людини, почесним президентом Венеціанської комісії та генеральним секретарем Ради Європи та парламентської асамблеї цієї організації. За словами міністра, справа закарпатських національних меншин термінова ще й тому, що, згідно з новим законом, з вересня в країні школи нацменшин можуть, практично, припинити існування. У Страсбурзі Петер Сійярто повідомив, що угорці та румуни звернулися зі спільною ініціативою до Парламентської асамблеї Ради Європи щодо справи закарпатських меншин.
Щодо цього питання Генеральна асамблея вирішила поцікавитися позицією Венеціанської комісії, котра пообіцяла до червня підготувати доповідь про ситуацію закарпатських меншин.
Петер Сійярто зазначив, що в середу в Страсбурзі також отримав відповідну обіцянку.
«Сподіваємося, що міжнародне співтовариство, Європейський Союз та інші міжнародні організації змусять Україну виконати пропозицію Венеціанської комісії так само, як зробили це в кількох випадках щодо законодавства Угорщини», – повідомив міністр. За його словами, Угорщина продовжує підтримувати Україну та не припиняє надавати їй гуманітарну допомогу, «водночас очікуємо від України відновлення прав угорської нацменшини щодо використання рідної мови».
Ми не вимагаємо для закарпатських угорців жодних прав, яких вони не мали раніше, додав міністр.
[type] => post
[excerpt] => Президент України Володимир Зеленський у грудні минулого року підписав закон про забезпечення прав національних меншин, проте, як вважають в Угорщині
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1676554620
[modified] => 1676554256
)
[title] => Уряд Угорщини звернувся за міжнародною допомогою у справі закарпатських угорців
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=70816&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 70808
[uk] => 70816
)
[trid] => din4423
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 60230
[image] => Array
(
[id] => 60230
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/szijjarto-peter.jpg
[original_lng] => 243199
[original_w] => 1440
[original_h] => 855
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/szijjarto-peter-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/szijjarto-peter-300x178.jpg
[width] => 300
[height] => 178
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/szijjarto-peter-768x456.jpg
[width] => 768
[height] => 456
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/szijjarto-peter-1024x608.jpg
[width] => 1024
[height] => 608
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/szijjarto-peter.jpg
[width] => 1440
[height] => 855
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/szijjarto-peter.jpg
[width] => 1440
[height] => 855
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/szijjarto-peter.jpg
[width] => 1440
[height] => 855
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1332
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 60230
[_edit_lock] => 1676547457:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_96e14e010d0715f30f7b29a96a3c63b3] =>
Important #EUCO today with President @ZelenskyyUA . Hungary will continue to provide humanitarian and financial support to ??. We support an immediate ceasefire in order to prevent the further loss of human lives. Hungary belongs to the peace camp!
2 лютого по обіді в Європейському парламенті депутати обговорили пріоритетні питання саміту «ЄС – Україна», який мав відбутися наступного дня в Києві. «У тіні війни реалізація реформ вимагає від України значних зусиль, однак критерії членства в ЄС, зокрема Копенгагенські, та виконання умов, визначених Європейською комісією в червні, є обов’язковими для вступу. Одна з цих умов – гарантування прав національних меншин», – повідомила депутатка Європарламенту Андрея Бочкор.
«Однак у грудні Верховна рада України прийняла новий закон про національні меншини, не узгодивши текст документа з Венеціанською комісією та не врахувавши думки представників нацменшин. Таким чином, закон не гарантує дотримання й захист основних прав національних меншин, тож не покращує становище, зокрема, угорської меншини, яка проживає в Україні, він лише закріплює обмеження прав, запроваджені законом про освіту 2017 року та законом про мову 2019 року», – додала депутатка.
«Обурливо та прикро, що рішення Європейського парламенту взагалі не торкається ситуації національних меншин в Україні, тому я, хоча щиро підтримую прогрес щодо інтеграції України в ЄС і якнайшвидше відновлення миру та стабільності, участі у схваленні звіту не брала», – повідомила Андрея Бочкор.
В рамках спільної угорсько-румунської ініціативи моніторинговий комітет Парламентської асамблеї Ради Європи (РЄ) одноголосно вирішив звернутися до дорадчого органу Ради Європи з питань конституційного права, Венеціанської комісії, перевірити чи новий Закон про національні меншини (спільноти) України відповідає міжнародним стандартам. Про це інформагенству МТІ телефоном із Страсбурга повідомив голова комітету з питань закордонних справ Парламенту Угорщини Жолт Неймет.
Жолт Немет звернув увагу на те, що, незважаючи на свої зобов’язання, Україна не консультувалася з Венеціанською комісією та представниками національних меншин щодо нової редакції закону і вони – національні меншини – висловлюють своє невдоволення новим законом.
За словами політика від партії «Фідес», Венеціанська комісія розглядатиме це питання як пріоритетне, і дасть оцінку закону через кілька місяців. Жолт Неймет також підкреслив, що привести захист меншин у відповідність до міжнародних стандартів в інтересах України.
«Фундаментальною умовою інтеграції України до ЄС є дотримання міжнародного законодавства про захист прав меншин, що вимагається і Копенгагенськими критеріями вступу», — наголосив він.
(MTI)
[type] => post
[excerpt] => В рамках спільної угорсько-румунської ініціативи моніторинговий комітет Парламентської асамблеї Ради Європи (РЄ) одноголосно вирішив звернутися до дорадчого органу Ради Європи з питань конституційного права
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1674815460
[modified] => 1674814613
)
[title] => Угорщина та Румунія направили спільне звернення до Венеціанської комісії щодо Закону про національні меншини України
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=68744&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 68693
[uk] => 68744
)
[trid] => din4423
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 7267
[image] => Array
(
[id] => 7267
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/nemeth-zsolt.jpg
[original_lng] => 563459
[original_w] => 1508
[original_h] => 848
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/nemeth-zsolt-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/nemeth-zsolt-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/nemeth-zsolt-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/nemeth-zsolt-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/nemeth-zsolt.jpg
[width] => 1508
[height] => 848
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/nemeth-zsolt.jpg
[width] => 1508
[height] => 848
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/nemeth-zsolt.jpg
[width] => 1508
[height] => 848
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1597
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 7267
[_edit_lock] => 1674808417:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_f2c1daa67a462c400ee787b2b49a2023] =>
[_oembed_time_f2c1daa67a462c400ee787b2b49a2023] => 1677061880
[_oembed_d3c8fb10c17667b44f7db0e6f05d51f5] =>
???? The value of the new Lithuanian military support package for Ukraine will reach about 41 million €. It will consist of sent equipment, new acquisitions, contributions to international funds. pic.twitter.com/XCHENW6GvQ
Boris Pistorius kündigt in Washington gerade an, dass die Bundesrepublik 3 HIMARS System von den USA kauft und in die #Ukraine liefern wird. @tonlinepic.twitter.com/SbHQe9dYRk
