Вранці у неділю у Хорватії стартували президентські вибори.
Виборчі дільниці були відкриті по всій країні о 08:00 за київським часом, передає Reuters.
У президентських перегонах змагаються вісім кандидатів, троє з яких жінки, що представляють лівий і правий політичний спектр. Право голосу мають близько 3,8 мільйона хорватів.
Чинний президент країни Зоран Міланович, кандидат від опозиційних соціал-демократів, балотується на другий термін. Його головним суперником є Драган Пріморац, колишній міністр науки, якого підтримує правляча Хорватська демократична співдружність (HDZ).
Якщо жоден із кандидатів не набере більшості голосів, у країні проведуть другий тур президентських виборів.
Останнє соцопитування показало, що чинний президент Міланович лідирує із 37,2% підтримки проти 20,4% підтримки Прімораца. За ними йдуть незалежна кандидатка Марія Селак Распудіч та Іванна Кекін із лівої зеленої партії «Можемо!» – яких підтримують по 10% виборців.
Виборчі дільниці закриються о 20:00 за київським часом, результати ексзитполів очікуються за кілька хвилин після цього. Перші попередні результати голосування будуть відомі близько 21:00 за Києвом, тоді як офіційні результати очікуються протягом наступних днів.
У Хорватії роль президента переважно церемоніальна, оскільки він не може накладати вето на закони, але має право голосу у питаннях зовнішньої політики, оборони та безпеки.
На посаду президента Хорватії балотуються 8 кандидатів, зокрема й чинний глава держави Зоран Міланович, повідомила в середу Національна виборча комісія (DIP).
Це офіційний початок 16-денної виборчої кампанії. 29 грудня відбудуться 8-мі президентські вибори в незалежній Хорватії.
Кандидатами можуть бути зареєстровані політичні партії або виборці, які зібрали щонайменше 10 000 підписів на свою підтримку. Найбільша кількість кандидатів, 13, була зареєстрована у 2005-му, а п’ять років тому на пост глави держави претендували 11 осіб.
Окрім чинного президента, в офіційній кампанії візьмуть участь Міро Буль (партія Most), Томіслав Йонджич (незалежний кандидат), Івана Кекін (партія Mozemo), Бранка Лозо (партія Моst), Драган Пріморац, представник правлячої Хорватської демократичної спільноти (HDZ), та його партнери по коаліції Марія Селак Распудіч і Ніко Токіч Картело, які є незалежними кандидатами.
Згідно з опитуваннями громадської думки, у першому турі жоден з кандидатів не отримає більше половини голосів, тому очікується проведення другого туру з двома кандидатами, які наберуть найбільшу кількість голосів. Він запланований на 12 січня 2025 року.
У Хорватії глава держави обирається прямим голосуванням на 5-річний термін, його повноваження здебільшого обмежуються протокольними обов’язками. Згідно з хорватською конституцією, президент може обиратися двічі.
Уряд і парламент у Хорватії – основні органи прийняття рішень, але президент має право голосу у формуванні зовнішньої політики. Глава держави також є командувачем хорватських збройних сил і відповідає за захист незалежності та територіальної цілісності країни. Президент не може виконувати будь-які інші професійні або державні обов’язки.
Відповідно до свого конституційного права, він приймає рішення про нагородження медалями та відзнаками, а також про помилування. Призначає парламентські вибори і скликає перше пленарне засідання парламенту. Глава держави може доручити формування уряду кандидату, який користується довірою найбільшої кількості депутатів, а також призначити референдум відповідно до конституції.
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Парламент Хорватії в п’ятницю затвердив уряд на чолі з проєвропейським та проукраїнським прем’єр-міністром Андреєм Пленковичем, який заступає на посаду на третій термін.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомило агентство Reuters.
Керівна партія HDZ – Хорватський демократичний союз – сформувала коаліцію з ультраправим рухом „Батьківщина” (DF). Зі 141 присутнього депутата 79 проголосували за уряд, 61 – проти, один утримався.
В уряді, що складається з 18 членів, „Батьківщина” матиме трьох міністрів.
Антиіммігрантська партія DF проводила виборчу кампанію, пропагуючи захист традиційних сімейних цінностей і виступаючи проти того, щоб дозволити сербській меншині приєднатися до майбутньої коаліції.
Згідно з коаліційною угодою між двома партіями, HDZ збереже своїх міністрів внутрішніх справ і культури. За прогнозом аналітиків, це означає, що політика в сферах міграції і прав меншин не зміниться.
DF, яка вперше увійшла до уряду, очолить міністерство сільського господарства, нове міністерство демографії та частину міністерства економіки, яке було розділене на два відомства.
HDZ зберіг міністрів з попереднього уряду, привівши лише одне нове обличчя.
Відтак у Хорватії щонайменше до президентських виборів, що мають пройти наприкінці 2024 року, збережеться дружній до України уряд у той час, як президент залишається проросійським.
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Na Koning Willem-Alexander ondertekende ik de Koninklijke Besluiten en was het tijd voor de beëdiging van het kabinet.
Ik kijk er zeer naar uit om als minister-president aan de slag te gaan. Voor een veilig en rechtvaardig Nederland met bestaanszekerheid voor iedereen. Grip op… pic.twitter.com/KdHRA0qP1P
Президент Хорватії Зоран Міланович у п’ятницю доручив сформувати уряд нинішньому тимчасовому прем’єр-міністру Андрею Пленковичу, лідеру правої Хорватської демократичної спільноти (ХДС), яка отримала відносну більшість на парламентських виборах 17 квітня, повідомляє хорватська преса.
Пленкович написав на Х, що він зібрав підписи 78 депутатів для формування уряду.
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
„Мені довірили формування хорватського уряду. Ми продовжимо працювати, щоб рухатися вперед під час третього терміну”, – заявив він.
Згідно з даними, опублікованими Центральною виборчою комісією Хорватії, на основі повного підрахунку голосів правляча партія HDZ, до якої входять три представники діаспори, отримала 61 місце в 151-місцевому парламенті, в той час як виборча коаліція Соціал-демократичної партії (СДП) на чолі з партією „Справедливість Ріверс” отримала 42 місця.
Третє місце посідає Патріотичний рух (ДП) на чолі з мером Вуковара Іваном Пенавою, який отримав 14 місць.
Права партія „Фід (Зараз)” також подолала п’ятивідсотковий бар’єр з 11 місцями, ліво-зелений альянс столичної правлячої партії „Моземо” з 10 місцями, регіональні партії IDS (Істрійська демократична асамблея) та „Незалежна північна платформа” з 2 місцями, а також партія „Фокус/Республіка” з одним місцем.
З восьми місць, виділених для національних меншин, три мають серби, одне – угорці, одне – італійці та по одному – чехи і словаки, тоді як всі інші національності представлені в новому парламенті двома депутатами.
ГДП вступила в коаліцію з ДП, які разом мають 73 депутати у 151-місцевому парламенті. Двоє обраних представників останньої партії не підписалося на формування уряду на чолі з ХДС.
За повідомленнями місцевої преси, двопартійну коаліцію також підтримали Весна Вучемілович, депутат, обрана за списком Fid, яка згодом подала у відставку з усіх партійних посад, і чотири депутати від меншин.
Минулого тижня глава держави заявив, що не буде проводити консультацій щодо формування уряду, а надасть мандат тому, хто зможе забезпечити необхідні 76 підписів на його підтримку.
Пленкович передав документ главі держави в п’ятницю в офісі президента, зустріч тривала лише десять хвилин. Ні він, ні президент не зробили жодної заяви для преси після цієї події. Призначений прем’єр-міністр має 30 днів на формування уряду.
Глава хорватської держави скликав інавгураційну сесію парламенту на 16 травня.
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Na Koning Willem-Alexander ondertekende ik de Koninklijke Besluiten en was het tijd voor de beëdiging van het kabinet.
Ik kijk er zeer naar uit om als minister-president aan de slag te gaan. Voor een veilig en rechtvaardig Nederland met bestaanszekerheid voor iedereen. Grip op… pic.twitter.com/KdHRA0qP1P
