угорці Закарпаття

Array ( [count_posts] => 10 [cache_key] => Query_Posts::global::uk::YTo1OntzOjQ6ImxhbmciO3M6MjoidWsiO3M6NzoiZG9tYWlucyI7YToxOntpOjA7czo3OiJwb2xpdGljIjt9czo2OiJvZmZzZXQiO2k6MDtzOjk6InRheF9xdWVyeSI7YToxOntpOjA7YTozOntzOjg6InRheG9ub215IjtzOjg6InBvc3RfdGFnIjtzOjU6ImZpZWxkIjtzOjI6ImlkIjtzOjU6InRlcm1zIjthOjE6e2k6MDtpOjEzNjk2O319fXM6MTE6ImFmdGVyTG9ja2VyIjtpOjA7fQ== [has_result] => 1 [posts] => Array ( [0] => Array ( [id] => 188273 [content] =>

«Україна зобов’язується повністю врегулювати освітні, мовні, культурні та політичні права 100-тисячної угорської меншини, яка проживає на Закарпатті», – заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр у середу на своїй сторінці у Facebook. Ця угода стала результатом кількох тижнів інтенсивних угорсько-українських переговорів на експертному рівні, в яких також брали участь політичні організації та церкви угорської громади Закарпаття, зазначив він.

«Напередодні Дня національної єдності з великим задоволенням повідомляю, що уряд України зобов’язався найближчим часом імплементувати у свою правову систему узгоджені заходи, і завдяки цьому наші закарпатські співвітчизники матимуть набагато ширші освітні, культурні, мовні та політичні права, ніж раніше», – йдеться в дописі.

Зобов’язання України також будуть включені до плану дій країни щодо вступу до Європейського Союзу. Якщо це станеться, уряд Угорщини сприятиме відкриттю першого кластера вступу для України, додав Петер Мадяр. «Угорщина і надалі не підтримує прискорені переговори щодо вступу до ЄС», – наголосив він.

Якщо Україні вдасться закрити всі 33 розділи про вступ протягом 10 або 15 років, наша країна проведе юридично обов’язковий референдум з цього питання, зазначив прем’єр, додавши відео до заяви.

У ньому він наголосив, що за три тижні їм вдалося досягти того, чого уряд Орбана не міг протягом багатьох років, а саме – прориву з українськими партнерами із переговорів щодо мовних, освітніх і культурних прав закарпатських угорців.

«Як угорський уряд і я особисто неодноразово заявляли, ми можемо відкрити нову сторінку в угорсько-українських відносинах, якщо Україна візьметься повністю врегулювати освітні, мовні, культурні та політичні права 100-тисячної угорської меншини, яка проживає на Закарпатті», – заявив Петер Мадяр. Забезпечення прав угорської меншини також має бути відображено в очікуваннях Європейського Союзу від України.

Останніми тижнями між угорськими та українськими експертами із залученням організацій закарпатських угорців відбулися дуже інтенсивні професійні дискусії щодо врегулювання ситуації угорської меншини, підкреслив прем’єр. Після завершення переговорів Україна взяла на себе широке та всеохопне зобов’язання покращити становище угорської меншини.

За словами Петера Мадяра, українська сторона зобов’язалася відновити освітню систему національної меншини, щоб угорська мова вільно використовувалася не лише в освітньому процесі, а й у всіх сферах шкільного спілкування. Учні шкіл також зможуть у майбутньому вільно використовувати угорську символіку, зокрема виконувати національний гімн на своїх святкуваннях, вивішувати національний прапор, розміщувати угорськомовні таблички в школах, здійснювати адміністрування та видавати табелі угорською мовою.

Молодь у майбутньому зможе складати випускні та вступні іспити угорською мовою, а також матиме можливість скласти випускний іспит з угорської мови та літератури. Водночас перелік обов’язкових предметів, що викладаються українською мовою в школах нацменшини, може бути розширено лише за попередньою згодою батьків. Разом із цим українська сторона гарантувала, що збереже школи меншини навіть із меншою кількістю учнів, повідомив прем’єр.

Петер Мадяр зазначив, що зобов’язання української сторони поширюються і на сферу мовних прав. Зокрема, у населених пунктах, де частка угорців у населенні перевищує 10 відсотків, у майбутньому можна буде вільно використовувати угорську національну символіку. Угорська мова буде вільно використовуватися в сфері охорони здоров’я, на спортивних заходах та наукових конференціях. Мовою політичної діяльності в цих населених пунктах також може бути угорська, а бюлетені для голосування, оголошення та інформаційні матеріали теж будуть доступні угорською мовою.

У майбутньому угорська меншина матиме право вільно плекати свої національні традиції та звичаї, відзначати угорською мовою національні свята, а також події, пов’язані з історією, національною культурою та релігією. Крім того, вони зможуть створювати національні, культурні та освітні установи, додав він.

Петер Мадяр наголосив, що представники закарпатської угорської громади, які беруть участь у переговорах, знають найкраще, наскільки великим прогресом є вищезгадані зобов’язання. «Сотні тисяч угорців повернуть собі свої основні права та надію на можливість передати своїм дітям культуру та ідентичність, які вони отримали від батьків та бабусь і дідусів», – сказав прем’єр-міністр.

Петер Мадяр також наголосив, що Україна зобов’язалася гарантувати впровадження цих широких прав меншин у найближчий період. Паралельно з цим Європейський Союз, враховуючи, що захист меншин є невід’ємною частиною цінностей ЄС, у своєму листі до України, відповідно до угорського прохання, заявив, що країна повинна узгодити свій план дій із результатами угорсько-українських переговорів, і що Європейський Союз постійно контролюватиме виконання цього плану дій у рамках процесу вступу.

«З огляду на всеохопну угоду, уряд Угорщини пропонує Україні внести зміни до свого плану дій щодо меншин відповідно до угоди. Якщо це станеться, уряд Угорщини погодиться на відкриття ЄС першого кластера переговорів про вступ», – зазначив прем’єр-міністр. Він додав, що це забезпечить повне виконання Україною всіх своїх зобов’язань щодо прав угорської меншини в рамках процесу розширення.

Петер Мадяр заявив, що позиція угорського уряду щодо процесу вступу України є чіткою. «Не може бути жодної прискореної процедури вступу для України чи будь-якої іншої країни. Відповідно до принципу рівного ставлення, країни Західних Балкан повинні рухатися вперед за тими ж принципами, що й Україна. Скільки років ці країни зможуть завершити 33 розділи про вступ до ЄС, залежить від роботи, яку вони виконають. Як ми вже чітко зазначали раніше, якщо Україна зможе завершити переговори про вступ до ЄС за 10 або 15 років, тоді Угорщина проведе юридично обов’язковий референдум з цього питання», – зазначив у відео Петер Мадяр.

magyarnemzet.hu

Голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович оцінив ситуацію закарпатських угорців, наголосивши на важливості збереження громади, а також сталої підтримки Угорщини. Під час розмови йшлося також про війну в Україні, відносини між двома сусідніми країнами, майбутні можливості та виклики.

– Минув ще один рік, ще 12 місяців у тіні війни. Як змінилося становище угорців на Закарпатті за цей час?

– Питання війни і миру – надзвичайно важливе не лише для закарпатських угорців, а й для всієї Європи і навіть усього світу. Ми всі спостерігали за президентськими виборами в США, адже кандидат Дональд Трамп проводив свою кампанію з мирною програмою, і ми пам’ятаємо, як він казав, що завершить війну за двадцять чотири години. Трамп виграв президентські вибори, минув уже рік, але, на жаль, кровопролиття не вдалося зупинити. Безумовно, позитивно, що лідер наймогутнішої країни світу все ще зацікавлений у досягненні миру та багато робить для цього. Я радий, що розпочався процес, спрямований на досягнення миру. Водночас слід зазначити, що досягнення миру між двома країнами – надзвичайно складно.

– Чому так важко досягти миру між Україною та Росією?

– Між ворогуючими сторонами існує багато серйозних проблем та конфліктів інтересів, які важко вирішити. Також бачимо, що не всі у світі зацікавлені в досягненні миру. Особливо дивно, що значна кількість лідерів Європейського Союзу, здається, зацікавлена в продовженні війни. Це також дивно, тому що Європа завжди була мирним проєктом, тож воєнна риторика, яку озвучують європейські лідери щодо питання України та Росії, – відразлива.

Ми, угорці Закарпаття, зацікавлені у мирі. Чим довше триватиме це безглузде кровопролиття, тим складнішою буде ситуація не лише для закарпатських угорців, а й для всієї України та всього європейського континенту. Вважаю дуже важливим, що угорський уряд на чолі з Віктором Орбаном продовжує працювати над якомога швидшим досягненням миру.

– Як переміщення населення всередині країни впливає на життя закарпатців?

– В Україні відбуваються масштабні зрушення щодо чисельності населення. Ми не знаємо точної кількості мешканців України. Останній перепис населення в країні проводився у 2001 році, і з того часу наводяться різні цифри щодо чисельності населення. Експерти наразі оцінюють кількість населення України в 25–28 мільйонів, але ця цифра може бути навіть меншою, адже мільйони виїхали за кордон, і ніхто точно не знає, скільки саме. Те саме стосується й Закарпаття, а в його межах – і нас, угорців. Крім того, ніхто не знає, скільки людей з інших областей України переїхало в наш край. Раніше називали різні цифри: 500 тисяч, потім офіційно – 170 тисяч, потім 300 тисяч, тож ми точно не знаємо. Однак на зрізі більших міст і населених пунктів помітно, що населення збільшилося за рахунок людей зі сходу, які реалізували масштабні будівельні проєкти на Закарпатті.

– Коли закінчиться війна, як думаєте, чи повернуться додому ті, хто зі сходу, чи, можливо, виїдуть за кордон?

– Невідомо, що в цьому плані принесе майбутнє, які будуть наслідки цього руху населення. Цілком очевидно, що демографічний склад Закарпаття змінився, оскільки значною є не лише кількість людей, які в’їжджають, а й кількість людей, які виїжджають. Неможливо спрогнозувати, які процеси відбуватимуться після війни, чи залишаться ці люди в нашому краї, чи поїдуть. Місткість Закарпаття доволі мала, немає величезних земельних площ чи запасів сировини, як на Сході України, тому можлива й своєрідна зворотна міграція. Наразі найважливіше – встановлення миру, всі інші питання можна буде вирішити лише тоді, коли дійдемо до моменту, коли і за яких умов буде встановлено мир.

Бачимо також, що закарпатські угорці відреагували не так, як очікували інші. Звісно, рівень еміграції значний, але надмірної панічної втечі не було. На Закарпатті нам вдалося зберегти нашу інституційну систему та церкви, що, безумовно, дає надію на майбутнє.

– Чи переоцінилася роль Товариства угорської культури Закарпаття у цей воєнний час? До того ж йому передувало кілька років епідемії коронавірусу…

– Інтереси громади завжди мають бути представлені. Якщо немає кому представляти інтереси громади, вона опиняється у невигідному становищі. ТУКЗ-КМКС як у минулому, так і сьогодні, виконує це завдання. Якщо значення місцевого самоврядування і зменшилося протягом минулого воєнного періоду, наші представники у міру своїх можливостей змогли якнайкраще представляти угорців Закарпаття як на місцевому, так і на міжнародному рівні. Крім того, ми змогли навіть розвиватися, адже Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ став університетом. До того ж слід відзначити, що у цей воєнний період наша освітня мережа, театр, ЗМІ продовжують працювати. Не забуваймо також про культурні заходи, які нам вдалося організувати минулого року відповідно до наших традицій. Усе це дає угорській громаді Закарпаття сили до збереження.

– Як змінилося сприйняття угорців Закарпаття всередині країни, зважаючи на те, що дипломатичні відносини між Україною та Угорщиною перебувають у найнижчій точці?

– Ситуація й раніше не була райдужною. Визнаймо, що українсько-угорські відносини стали надзвичайно напруженими після 2017 року. В Україні в цей час розгорталася надзвичайно потужна антиугорська пропагандистська кампанія, на адресу угорців Закарпаття лунали різні образи, зазнали актів вандалізму наші пам’ятники, організовувалися марші, підірвали офіс ТУКЗ-КМКС, спецслужби проводили обшуки – саме це характеризувало становище закарпатських угорців. Погіршилися і відносини між двома країнами. Хоча ініціативи щодо покращення відносин і були, вони не мали успіху. Тож це почалося не зараз. На жаль, розбіжності все ще суттєві. Угорщина має іншу позицію з певних питань, ніж більшість європейських країн. Але те, що Угорщина виступає за мир, безумовно, слід розглядати як позитив, адже, якщо подумати, це відповідає думці населення України та угорців Закарпаття. Процес встановлення миру та інтеграції України в систему безпеки європейського континенту буде надзвичайно складним. В Угорщині відбудуться вибори, рано чи пізно, ймовірно, вони відбудуться і в Україні. Процес встановлення миру розпочався, ми сподіваємося, що він буде реалізований і це дасть можливість у майбутньому врегулювати відносини, але це буде надзвичайно складний процес.

– Чи можливо, що в новому році між країнами встановиться мир?

– Ніхто не знає, що буде. Сподіватимемося, бо мирний процес розпочався. Наразі тривають інтенсивні переговори між Сполученими Штатами та Росією, а також між Сполученими Штатами та Україною, Європейський Союз теж – без особливого успіху – намагається додати від себе. Безумовно, позитивно, що розпочато процес, який спрямований уже на мир. Але ми знаємо, що ці речі будуть надзвичайно складними, і чим довше триватиме війна, тим більшими будуть людські та інфраструктурні втрати, тим безнадійнішою буде ситуація для України. Ми зацікавлені в тому, щоб мирний процес прискорився та був впроваджений якомога швидше. Дуже важливо, щоб настав всеохоплюючий мир, адже відомо, що в минулому були угоди, які не привели до тривалого миру. Однак історія показує, що процеси припинення війн зазвичай тривалі. Згадайте завершення В’єтнамської чи Корейської воєн. Сподіваємося, що здоровий глузд рано чи пізно переможе, і ця війна також закінчиться.

– Що ж ми, закарпатські угорці, можемо зробити особисто в ці темні та сумні часи?

– Найважливіше завдання нашої громади зараз – це виживання, а для цього необхідно, щоб ми не втрачали надію, були солідарними, допомагали один одному, підтримували наші інституції та намагалися пережити цей складний період. Наше Товариство також намагається робити все можливе, крім того, відрадно, що ми можемо розраховувати на підтримку Угорщини, яка надавала допомогу в багатьох формах протягом минулого року, за що ми вдячні.

Давід Шимон/Simon Dávid/Kárpátalja hetilap

Заступник міністра зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини вбачає нову динаміку та духовність в угорсько-українських відносинах, і, за його словами, це дає основу для того, що українська сторона запропонує прийнятне вирішення питання угорської меншини Закарпаття в найближчий період. Про це Левенте Мадяр розповів у вівторок після переговорів з віцепрем’єр-міністром України з питань європейської інтеграції Ольгою Стефанішиною у Будапешті: «Я бачу надію, що ми досягнемо угоди в найближчому майбутньому, яка може докорінно змінити позицію Угорщини щодо євроатлантичної інтеграції України».

Він нагадав, що із середини 2010-х років угорсько-українські відносини обтяжені питанням правового статусу угорської меншини на Закарпатті та невизначеністю, створеною окремими українськими законами.

Він додав, що досі не знайдено жодного рішення, яке б повністю врегулювало умови, за яких угорська меншина на Закарпатті може використовувати свою рідну мову в освіті, в різних сферах громадського життя чи в адміністративних питаннях.

«Сьогодні ми домовилися, що дві експертні делегації продовжать свою роботу в прискореному темпі в середині травня», – зазначив заступник міністра.

Ольга Стефанішина, яка також очолює Міністерство юстиції України, наголосила, що Україна серйозно ставиться до кожного зобов’язання, яке просуває країну до євроатлантичної інтеграції.

«Це включає захист прав меншин та сприяння добросусідським відносинам. Те, що Угорщина надає нам у двосторонніх відносинах, дуже важливе для нас, зокрема тимчасовий захист тих, хто втік туди від війни», – додала вона.

За словами віцепрем’єрки, залишаються невирішеними численні освітні та інші питання нацменшини, але вже розроблений план вирішення всіх 11 пунктів, окреслених угорською стороною.

«Ми чесно та відверто виконуємо свої зобов’язання, і бачимо, що Будапешт також підтримує справжній діалог. Процес європейської інтеграції значною мірою сприяв зміні нашої політики щодо національних меншин в Україні, водночас ми вжили заходів для укріплення української державної мови. Ми створили необхідну інституційну систему для реалізації міжнаціонального діалогу, а також розробляємо нормативні акти для забезпечення доступу до середньої та вищої освіти мовами меншин», – повідомила Стефанішина.

На запитання журналістів віцепрем’єрка поінформувала, що українсько-угорські консультації продовжаться в Ужгороді 12 травня, й українська сторона надасть свої пропозиції щодо переліку з 11 пунктів угорської сторони того ж дня.

Левенте Мадяр, відповідаючи на запитання, повідомив, що уряд Угорщини має моральний та юридичний обов’язок вжити заходів проти обмежень, запроваджених в Україні після 2015 року щодо закарпатської угорської меншини.

«За останні роки ми досягли певних результатів, але все ще не можемо стверджувати, що сьогодні угорці в Україні можуть використовувати свою рідну мову з повною безпекою та свободою у всіх сферах, як раніше. Поточні переговори показали, що ми можемо досягти стану, за якого Україна повністю забезпечить ці права. Не може бути в інтересах України, щоби майже стотисячна угорська меншина не почувалася як вдома на її території», – сказав заступник міністра.

На питання щодо кампанії угорського уряду, він зазначив, що віцепрем’єрка України висловилася щодо неї.

«Заходи уряду визначатимуться тим, чи підтримає населення Угорщини вступ України до Європейського Союзу в ході консультації. Підхід Угорщини до зовнішньої політики щодо України є багатогранним і не спрощується визначенням «так» чи «ні». Можливі сприятливі зміни у статусі закарпатської угорської меншини не змінять того факту, що ЄС та Угорщина нестимуть на собі економічний тягар через процес вступу, розрахований до 2030 року, який зараз неможливо здійснити, оскільки це докорінно перепише внутрішні відносини союзу», – заявив Левенте Мадяр.

Угорська сторона зазначила, що Угорщина надає допомогу різними способами «Україні, яка вже понад три роки веде боротьбу не на життя, а на смерть», і за останні роки досягнуто значного прогресу в багатьох сферах. Наприклад, що два тижні тому відкрився новий пункт пропуску, Будапешт і Київ пов’язує пряме залізничне сполучення, і незабаром у транспортну систему увійдуть нові закарпатські маршрути.

«Угорщина підтримує стражденний народ України, незалежно від поточної якості політичних відносин», – повідомив заступник міністра.

Він також зазначив, що в Угорщині українські діти навчаються українською в двох школах, а за кілька місяців у Київській області відкриють відбудовану школу. Крім того, в Угорщині надають допомогу пораненим українським військовим, реалізовується розширена стипендіальна програма для українців, понад 13 тисяч українських дітей, які постраждали від війни, отримали можливість відпочити в Угорщині. «Показово також, що сьогодні Угорщина є найбільшим постачальником електроенергії в Україну», – повідомив Левенте Мадяр.

(origo.hu)

Під час зустрічі із Левенте Модьором Віктор Микита проінформував угорського колегу про заходи щодо підтримки угорських українців на Закарпатті. За останні три роки нам вдалося блокувати численні спроби росії створити напругу між Україною та Угорщиною на етнічному ґрунті, епіцентром якої, за планами ворогів, мало стати багатонаціональне Закарпаття. Ця робота продовжується безупинно.

На Закарпатті майже 80% місцевого населення вважають, що немає жодної напруги між українцями й угорцями в регіоні. Це на 17% більше, ніж на початку повномасштабної війни.

Такі показники вказують на ефективність роботи нашої держави в цьому напрямку, взаємопідтримку, взаєморозуміння та довіру в області. На це були спрямовані великі зусилля, і результат, якого ми досягли, дає чіткий сигнал Угорщині та європейській спільноті, що Україна попри війну виконує взяті на себе зобов’язання в межах перемовин щодо вступу до ЄС.

Водночас ми продовжуємо створювати умови для повернення українських угорців на Закарпаття. Зараз на території області сформовано великий виробничий кластер, котрий дає можливість кожному, хто повертається, знайти роботу за фахом та жити повноцінним життям вдома, поряд із рідними й близькими.

Про це повідомляє Віктор Микита, Заступник Керівника Офісу Президента України.

[_oembed_time_93614c2381fd1feed879912e3ae649b7] => 1739276549 [_oembed_9f5efc26c64fbe29bf979ca59867d365] =>

[_oembed_time_9f5efc26c64fbe29bf979ca59867d365] => 1740686886 [_algolia_sync] => 508424558000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 29 [1] => 51 [2] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Закарпаття [1] => Новини [2] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 131398 [1] => 248916 [2] => 13696 ) [tags_name] => Array ( [0] => Віктор Микитa [1] => Левенте Модьор [2] => угорці Закарпаття ) ) [4] => Array ( [id] => 137018 [content] =>

Завдяки урядовим партіям Угорщини Вікторія Ференц представляє Закарпаття в Європарламенті, обраному 16 липня 2024 року. Ми запитали депутатку про її досвід за останні пів року та розвиток ситуації в Брюсселі, зокрема щодо питань, які стосуються України та Закарпаття.

– Новий Європарламент розпочав роботу пів року тому. З точки зору Угорщини та Закарпаття, які найважливіші події цього періоду?

– Пів року тому на червневих виборах мільйони громадян висловили бажання змінити європейську політику. Депутати, обрані від чехів, австрійців, угорців, іспанців, французів, італійців та голландців, створили нову фракцію під назвою «Патріоти за Європу», що прагне бути голосом змін у ЄС. Фракція, до якої входять і депутати Європарламенту від Фідес-ХДНП, на момент свого заснування стала третьою за чисельністю в Європейському парламенті. Це гарний результат з точки зору Угорщини та Закарпаття, оскільки за нами та нашими проблемами стоїть велика політична спільнота, що допомагає краще представляти наші інтереси. Разом з колегами-депутатами на всіх можливих форумах ми виступаємо проти нелегальної міграції, за захист зовнішніх кордонів, але передусім за якнайшвидший мир та повернення закарпатським угорцям їхніх раніше набутих в Україні прав.

Слід зазначити, що початок парламентського циклу дуже складний. Протягом кількох перших місяців відбуваються установчі засідання профільних комітетів і депутатських об’єднань та парламентські слухання представників Єврокомісії. Приміром, у листопаді 2024 року я взяла участь у більш ніж десятьох слуханнях, кожне з яких тривало понад три години. Зокрема як угорська членкиня Комітету з питань охорони навколишнього середовища, громадського здоров’я та безпеки харчових продуктів стежила за слуханням щодо обрання на посаду комісара Олівера Варгеї. На жаль, тут нам доводиться констатувати, що кандидатуру цього, безумовно, найбільш підготовленого та компетентного політика, делегованого Угорщиною, було відхилено. Євродепутати створили патову ситуацію й таким чином завадили йому зайняти посаду комісара. Зрештою рішення було ухвалене на основі закулісних політичних угод.

Ще однією важливою подією стало те, що Угорщина вчергове головувала в Раді ЄС. Таке відбувається лише кожні 13 років, тому це справді значний період, коли угорський прем’єр і міністри представляють пріоритети головування та програми в Європейському парламенті. Після закінчення піврічного періоду можна констатувати, що головування Угорщини було відмінним. Серед успіхів, з точки зору трансильванської угорської громади, хотілося б відзначити те, що з 1 січня 2025 року Румунія стала повноправним членом Шенгенської зони, що сприятиме підтримці зв’язків з материнською країною.

– Фракція «Патріоти за Європу» з самого початку не змогла отримати належні посади в комітетах, адже європейські мейнстрімні партії намагалися прокласти навколо неї своєрідний санітарний кордон. Чи покращилася хоч якимось чином ситуація на сьогодні?

– Депутатська група «Патріоти за Європу», яка є третьою за чисельністю фракцією в Європарламенті в поточному циклі, фокусується на консервативних, християнських цінностях, припиненні нелегальної міграції та важливості сім’ї. Ліволіберальна більшість Європейського парламенту, виступаючи проти цих цінностей, нехтуючи демократичними принципами та правилами Європарламенту, перешкоджає роботі нашої фракції з початку циклу, і, на жаль, ця ситуація не покращилася й до нині. Спершу в нас відібрали можливість обіймати посади голови чи його заступника, а згодом і звітувати з різних питань профільних комітетів.

Звісно, ми не змирилися. Крім опротестування несправедливості законними засобами, у подальшому будемо виступати гучною та активною опозицією лівій коаліції, яка підтримує війни, міграцію та ще більшу бюрократію. Санітарний кордон, або ж cordon sanitaire, використовується для боротьби з хворобами. Але ми не хворі, ми здорові, наша політика характеризується рішеннями, прийнятими на основі здорового глузду. Тому ми не дозволимо їм ізолювати нас і тим самим змусити замовкнути мільйони громадян, які висловили довіру нашим партіям.

– Чи вплинули результати виборів у США на Європарламент?

– Вплив президентських виборів у Сполучених Штатах на розвиток нинішнього світового порядку безсумнівний. На моє переконання, завдяки перемозі Дональда Трампа незабаром відбудуться позитивні зміни стосовно завершення війни в Україні, і бажання багатьох людей щодо мирного та справедливого врегулювання російсько-української війни можуть здійснитися.

Якщо подивитися на західноєвропейську політику, то в міру наближення дати інавгурації нового президента США дедалі більше лідерів країн говорять про можливість досягнення миру, дедалі частіше йдеться про припинення вогню. Прем’єр-міністр Угорщини був єдиним політиком ЄС, який із самого початку підтримував негайне припинення вогню і займав позицію на користь мирних переговорів. Він був єдиним, хто зробив кроки для миру, і, на жаль, став об’єктом підлих нападів. Раніше щось подібне спостерігалося й щодо нелегальної міграції, а на сьогодні ця тема також набула величезних обертів, дедалі більше людей помічають раціональність угорської позиції та долучаються до неї. Сподіваюся, дедалі більше депутатів у Європарламенті почнуть усвідомлювати, що нинішня стратегія не принесла відповідних результатів: війна триває надто довго, надто багато людей втратили життя або були змушені покинути свої домівки. Якщо одна стратегія не приносить успіхів, слід вивчати інші альтернативи, зокрема шляхи дипломатії, можливості припинення вогню та мирних переговорів.

– Які у вас враження від роботи в комітетах?

– Ми з моєю командою пережили напружені, але продуктивні місяці. Я тісно співпрацюю із закарпатськими угорцями, найактивніше діючи в їхніх інтересах. За останні пів року мені вдалося двічі відвідати Закарпаття, зустрітися з керівництвом області та з представниками угорських організацій. Ці поїздки завжди наповнюють мене, адже я з перших уст отримую інформацію про реальну ситуацію та потреби громади. Крім того, беру активну участь у роботі комітетів із захисту навколишнього середовища, закордонних справ, прав жінок та рівних можливостей, відвідую засідання й виступаю під час дебатів. Працюючи в комітетах, найважливіше представляти інтереси угорців і шукати точки дотику із Закарпаттям, закарпатською угорською громадою, коли вирішуються питання європейських норм та правил, які стосуються поводження з відходами, права на чисту питну воду, кращого психологічного здоров’я людей, безпеки жінок на вулиці чи в громадських місцях, політичного середовища, вільного від залякування, або права нацменшин у країнах, які очікують на вступ.

– Які будуть найважливіші пріоритети для депутатської групи «Фідес-ХДНП» у новому році?

– Вважаю, що вся Європа могла би заспокоїтися й зосередитися на власній конкурентоспроможності та зростанні, якби на європейському континенті нарешті відновився мир. Але перш за все це надзвичайно важливо для того, щоб закінчилися людські страждання, щоб війна більше не забирала життя й нікому не доводилося жити в страху. У Європі це стосується також Угорщини та Закарпаття. Тому для депутатської групи «Фідес-ХДНП» якнайшвидший мир залишається одним із найважливіших пріоритетів на 2025 рік. Насамперед це запобігання ескалації війни, а також надзвичайно важливе питання з точки зору економічного зростання. Крім того, на першому місці залишається захист сімей, християнських цінностей, наших кордонів і національного суверенітету Угорщини.

На полі Європейського Союзу пріоритетними питаннями й надалі є захист прав національних меншин та дотримання критеріїв вступу до ЄС. Адже я можу бути депутатом Європарламенту завдяки загальнонаціональному списку «Фідес-ХДНП». Відстоювання прав закарпатських угорців вважаю своєю почесною справою і вдячна Угорщині за те, що вона створила для нашої громади можливість бути представленою в серці Європи. Це дало мені змогу, наприклад, особисто звернутися до віцепрем’єр-міністерки України з пропозицією внести зміни до Закону України «Про освіту» й отримати обнадійливу відповідь. Сподіваюся, це не порожні слова, і київське керівництво зробить реальні кроки для дотримання прав нацменшин, для їхнього повного відновлення.

– Населення Закарпаття понад усе чекає на мир та припинення вогню. Якими ви бачите шанси на це з Брюсселя?

– Ситуація в Україні трагічна. Я глибоко співчуваю українцям, закарпатським угорцям через втрати, яких їм доводиться зазнавати внаслідок війни, що триває вже майже три роки. Люди втомлені, економіка в руїнах, зима знову принесла відключення електроенергії, багато сімей переживають цей важкий період у темряві та навіть у холодних домівках. І хоча до свят ситуація з енергопостачанням дещо покращилася, це тимчасово. Надалі вона може стати ще гіршою. Адже бої тривають, стають дедалі запеклішими. Закарпаття теж частіше потрапляє під авіаудари. Продовжується призов на військову службу, загинуло багато військових і мирних жителів, серед яких чимало дітей. Мільйони громадян покинули країну, сім’ї розпалися. Чим довше тягнеться війна, тим більші втрати. Біль і травми, які відчувають люди, залишають у суспільстві незагойні рани, що впливатимуть на цілі покоління. Однак я маю надію, що новий рік принесе довгоочікуваний мир і після цього ми будемо говорити про відбудову України, відновлення демократичної держави, яка очікує вступу до ЄС, де поважаються права закарпатської угорської громади.

Сподіваємося, що у 2025-му війна завершиться, адже після майже трьох років нарешті можна сказати, що голос миру стає дедалі сильнішим, голос Угорщини має відлуння.

Жолт Бадо/Badó Zsolt, Kárpátalja

[_oembed_time_3c4263881f0cc52687dcee14a5fe9f5f] => 1736951740 [_algolia_sync] => 831790556002 [_oembed_f5c99e959460092d710a4641f6ec2fed] =>

Good to see Ukrainian President @ZelenskyyUa again – this time in Kyiv 🇺🇦. I conveyed that this senseless war must end, and that peace – led by President Trump’s efforts – is the only viable path forward. pic.twitter.com/pzeR0Ycw4b
— U.S. Ambassador to NATO (@USAmbNATO) November 4, 2025

[_oembed_time_f5c99e959460092d710a4641f6ec2fed] => 1763401195 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 29 [1] => 51 [2] => 9 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Закарпаття [1] => Новини [2] => Спецтема [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 53343 [1] => 603446 [2] => 1920 [3] => 13696 ) [tags_name] => Array ( [0] => війна в Україні [1] => Вікторія Ференц [2] => інтерв’ю [3] => угорці Закарпаття ) ) [5] => Array ( [id] => 137016 [content] =>

Голова Товариства угорської культури Закарпаття Василь Брензович оцінив воєнну ситуацію в Україні, становище закарпатської угорської громади, відзначивши її збереження, а також сталу підтримку Угорщини. Під час розмови йшлося також про відносини між двома країнами, результати війни, майбутні можливості та виклики.

– Незабаром виповниться третя річниця початку російсько-української війни.

– На жаль, так, але ми знаємо, що ця війна почалася 10 років тому. З того часу внаслідок збройного конфлікту загинуло багато людей, зокрема й чимало закарпатських угорців. Три роки тому ситуація загострилася через відкритий напад росії. Ми продовжуємо жити в жахливий час, становище закарпатських угорців залишається критичним, адже війна не закінчилася, фактично вона дедалі більше загострюється, кількість жертв зростає. Не спадає і напруга в країні: повітряні тривоги, «діяльність» ТЦК, закриття кордону для чоловіків, постійне погіршення соціального становища, відключення електроенергії – усе це надзвичайно б’є і по закарпатських угорцях, як і по всіх громадянах країни, з єдиною відмінністю, що Закарпаття й надалі не зазнає ракетних обстрілів. Незважаючи на це, можна сказати, що закарпатська угорська громада збереглася й не зламалася. Про це свідчить і те, що в усіх угорськомовних школах триває навчання, функціонують інститут, ЗМІ, церкви, благодійні організації. Крім того, депутати різних рівнів та очільники органів місцевого самоврядування також виконують свої обов’язки. Тож закарпатські угорці – громада, яка живе і хоче жити.

– Після інавгурації Дональда Трампа чи є надія на встановлення миру або принаймні наближення режиму припинення вогню?

– Це може наблизити мир, що є надзвичайно важливим для світової політики. У 2024 році половина населення світу обирала. Найважливіші вибори відбулися в Сполучених Штатах, одним із актуальних питань яких були війна та мир, а Трамп чітко висловився за мир. Майбутній лідер США заявив, що хоче миру й прагне, щоб його президентство було мирним і більше не починалися війни. Він також сказав, що встановить мир за 24 години. Це, безперечно, великий позитив, оскільки лідер наймогутнішої держави світу заявив, що працюватиме заради миру. Але ми знаємо, що це буде не просто, адже на боці війни залишається багато людей у світі, і, як не дивно, більшість із них у Європі. Перед урядом Дональда Трампа стоятиме непросте завдання, але, на мою думку, він здійснюватиме кроки в напрямку миру. Досі «табір миру» представляли лише Папа Римський та прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Звичайно, були й інші миротворчі ініціативи, у яких брали участь Китай, Індія та Бразилія, намагаючись сприяти встановленню миру, але, звісно, вирішальним фактором є те, що президент США стоїть на боці миру й діятиме відповідно. Завдяки цьому можливість і надія на мир, безумовно, зміцнилися.

– Як можуть змінитися в майбутньому відносини між Угорщиною та Україною, які наразі не назвеш найзбалансованішими?

– Питання складне. На мою думку, під час президентства Петра Порошенка в Україні тривала надзвичайно інтенсивна кампанія, спрямована проти Угорщини, угорського уряду та закарпатських угорців. Ці не надто дружні відносини останнім часом дещо пом’якшилися, але в принципі не змінилися, адже українська пропаганда продовжує працювати. Що б не відбувалося в Угорщині, це неправильно інтерпретується, цим намагаються скористатися й піддати жорсткій критиці. А те, що стається позитивне, замовчується. Промовчали про гуманітарну допомогу, про те, що Угорщина постачає Україні найбільше електроенергії, газу та багато всього іншого. Звісно, про це не йдеться. Але коли трапляється щось найменше, українська преса роздуває це, таким чином намагаючись маніпулювати громадською думкою. З іншого боку, між нинішніми українським та угорським урядами є дуже великі відмінності в сприйнятті війни. Угорщина вважає, що потрібен негайний мир або принаймні припинення вогню. Це в інтересах України, тому що руйнування та знищення вже досягли надзвичайно великих масштабів, чи то йдеться про людські життя, чи інфраструктуру. Цього нинішня влада Зеленського не визнає і наголошує на продовженні війни. Це принципова суперечність між Україною й Угорщиною, яку не змогла вирішити зустріч українського президента та угорського прем’єра. Незважаючи на складні відносини між двома країнами, Угорщина проголосувала за початок переговорів про вступ України до ЄС, а також за антиросійські санкції. Попри все це, ситуація між двома країнами не надто покращилася. Однак є сподівання, що українська громадська думка зміниться, оскільки ми бачимо, що дедалі більше людей підтримують якнайшвидше укладення миру.

– Які фактори можуть вплинути на збереження закарпатських угорців, особливо в умовах війни?

– Становище закарпатських угорців неможливо відокремити від ситуації в Україні. Якщо подивитися на зменшенням чисельності населення, то у випадку закарпатських угорців процеси не інакші, ніж у цілому по країні. Тобто, коли ми говоримо, що населення України за минулий період зменшилося майже вдвічі, то подібне, імовірно, сталося й щодо закарпатських угорців. Правда, вони перебувають у дещо іншій ситуації, бо живуть у прикордонній смузі й мають материнську країну, а це створює трохи інші обставини. На мою думку, відбуватимуться ті самі процеси, що й у всій Україні. Це означає, що чим довше триватиме війна, тим важчим буде становище закарпатських угорців. Звичайно, важливо й те, чим закінчиться ця війна та які процеси почнуться в країні після укладення миру. Руйнування масштабні, стати на ноги буде непросто. Якщо війна закінчиться наступного року, то шанси на збереження зростуть. Але чим довше вона триватиме, тим гіршим буде становище всієї країни та всіх її громадян.

– Як понад сто тисяч переселенців, які знайшли прихисток у нашому краї, можуть вплинути на майбутнє Закарпаття?

– Воєнні періоди завжди вносили зміни в склад населення Закарпаття. За часів Чехословаччини 40–50 тисяч чехів, а за Радянського Союзу 45 тисяч росіян переселилися в область, переважно в міста. За словами голови Закарпатської ОВА Мирослава Білецького, через війну з краю виїхало близько 300 тисяч людей, стільки ж прибуло, але ця цифра коливається. Майбутнє в основному визначить те, коли та як закінчиться війна. Очікується, що після встановлення миру багато вимушених переселенців зможуть повернутися на батьківщину. Однак залишається питанням і те, скільки повернеться закарпатців, які виїхали.

– Наскільки уряд Угорщини зможе підтримати Закарпаття, враховуючи, що завдяки національній політиці в область постійно надходить різноманітна соціальна та інша допомога?

– Відновити українську економіку буде не легко, оскільки половину її бюджету забезпечує Захід і вона потребуватиме зовнішньої підтримки й після встановлення миру. ЄС, Європа та великі держави мають фінансувати розвиток економіки та інфраструктури, адже війна завдала величезної шкоди. Угорщина з 2014 року стало надає підтримку закарпатським угорцям, і ця система діє й досі. Віктор Орбан та інші угорські політичні лідери теж підтвердили, що допомога надаватиметься закарпатським угорцям і надалі.

– Які плани в ТУКЗ-КМКС на майбутнє?

– Ми хочемо продовжувати роботу. В умовах війни найважливіше завдання – вижити. Товариство угорської культури Закарпаття успішно діє і, незважаючи на труднощі, здатне виконувати завдання закарпатських угорців. Працюють і наші благодійні фонди, через які угорці краю отримують соціальну підтримку з Угорщини. БФ «КМКС» надав допомогу десяткам тисяч людей, а Центр економічного розвитку «Еган Еде» – грантову підтримку закарпатським фермерам. Маємо і службу правової допомоги, а також підтримки важкохворих. Цей рік ще раз підтвердив, що ТУКЗ-КМКС – активна і функціональна організація, яка здатна виконувати поставлені завдання.

– Що б ви побажали закарпатським угорцям?

– Сподіваймося й робімо все можливе та необхідне для наших сімей і громад закарпатських угорців.

Давід Шимон/Simon Dávid, Kárpátalja

Looks like we’ve got the Zelenskyy interview. We’ve been trying for two years, and with particular intensity after interviewing Putin in February. The point is to bring Americans much-needed information about the conflict that’s completely reshaping their country’s position in…
— Tucker Carlson (@TuckerCarlson) July 3, 2024

[_oembed_time_78d0ee6e69781c344f84c5bd2e7dd4d9] => 1736079124 [_algolia_sync] => 831790555002 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 2060 [1] => 29 [2] => 51 [3] => 9 [4] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Закарпаття [2] => Новини [3] => Спецтема [4] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 1145 [1] => 1920 [2] => 13696 ) [tags_name] => Array ( [0] => Василь Брензович [1] => інтерв’ю [2] => угорці Закарпаття ) ) [6] => Array ( [id] => 117076 [content] =>

У хорватському місті Рієка відбувся круглий стіл з питань національної політики «Після виборів, перед викликами», організований Демократичною співдружністю угорців Хорватії, учасники якого прийняли спільну заяву.

У заході взяли участь зокрема Державний секретар з питань національної політики Угорщини Арпад Янош Потапі, голова Демократичного союзу угорців Румунії Гунор Келемен, голова Союзу угорців Воєводини Балінт Пастор, голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович, голова Демократичної співдружності угорців Хорватії Роберт Янкович.

У спільній заяві учасники зійшлися на думці, що лише мирне завершення російсько-української війни може гарантувати безпеку та довгостроковий розвиток регіону, а також висловили стурбованість низкою труднощів, які постали перед закарпатськими угорцями внаслідок війни.

Підписанти висловили сподівання, що попередні існуючі права закарпатської угорської громади будуть повністю відновлені як умова вступу України до Європейського Союзу.

У заяві відзначають закарпатських угорців за те, що вони залишаються на своїй батьківщині, незважаючи на війну та спричинену нею важку соціально-економічну ситуацію, а також за те, що вони, незважаючи на виклики, з усіх сил підтримують мережу своїх інституцій.

Учасники зустрічі привітали результати, досягнуті на виборах до Європарламенту, «які показують, що для угорських громад важливо, щоб їхні голоси були почуті на європейському рівні», а також усі результати виборів, завдяки яким партії угорців Карпатського басейну в минулому році зберегли свої позиції на національному, регіональному та місцевому рівнях. Крім того, висловили сподівання на успішну участь у цьогорічних виборах трансільванських угорців Румунії.

«Закордонні угорські громади збережуться лише за умови сильного представництва їх інтересів, яке можна зміцнювати завдяки широкій співпраці угорців», – йдеться у заяві.

hirado.hu

В особі Вікторії Ференц, яка є сьомою у виборчому списку фракції Фідес-ХДНП до Європейського парламенту, закарпатських угорців представлятиме фахівець, яка володіє актуальною інформацією про наш край, оскільки родом звідси, йдеться у заяві організації.

Голова Товариства Шандор Етвеш у заяві наголосив, що для них важливим є постійне представництво закарпатських угорців у Європарламенті.

«Загальнонаціональний список, вперше складений Фідес-ХДНП на вибори до Європарламенту в 2014 році, дозволив представити у ньому інтереси закордонних угорських громад країн, які не є членами ЄС, зокрема, закарпатської, сербського Воєводина, – йдеться в заяві. – Кандидати, які представляють ці громади, традиційно займають високі позиції в списку правлячих партій і цього року».

Товариство «Закарпаття» вважає важливим, щоби проблеми закарпатських угорців та їхня боротьба за належні їм права, яка ведеться відповідно до європейських принципів, були представлені європейським політикам.

Війна в Україні ускладнює і становище закарпатських угорців, тому найважливіше – перш за все, встановити мир у країні, потім розпочати відбудову країни, поставити на ноги економіку, створити законодавство, яке гарантуватиме правову визначеність, йдеться в заяві.

Вікторія Ференц у продовження роботи, розпочатої десять років тому Андреєю Бочкор, може стати рупором закарпатських угорців у Брюселі та Страсбурзі й звернути увагу європейської громадськості на те, що права людини та меншин мають повною мірою забезпечуватися в Україні, яка прагне вступити до ЄС.

Товариство «Закарпаття» було створене у 1989 році з метою об’єднати вихідців із Закарпаття, які проживають в Угорщині, сприяти їхньому культурному життю. Організація також підтримує закарпатські культурні ініціативи та допомагає залучати духовні цінності Закарпаття до загальної угорської культури.

hirado.hu

В Угорщині розпочалася офіційна передвиборча кампанія до Європейського парламенту та до місцевих органів влади. 9 червня відбудуться вибори до Європарламенту, під час яких можна проголосувати за партії та їхні списки. Організації, які висувають своїх кандидатів, мають право створити список із максимум 21 особи. Залежно від явки, для отримання мандата буде потрібно приблизно 180 тисяч голосів. Іншими словами, чим більше голосів набере партія, тим більше представників вона матиме в Європарламенті. Завдяки правлячим партіям Угорщини, «Фідес-ХДНП», у закарпатської угорської громади вже протягом десяти років є свій представник у Європарламенті. Справа закарпатських угорців стала відомою в Європі та світі завдяки Андреї Бочкор.

Андрею Бочкор, яка після десяти років іде у відставку, замінить Вікторія Ференц. Вона займає 7-ме місце в списку «Фідес-ХДНП» на виборах до Європарламенту. У нашому інтерв’ю ми познайомим читачів із кандидаткою в євродепутати від Закарпаття.

– Розкажіть нам щось, будь ласка, про свою родину та навчання.

– Я народилася в Палло, маленькому селі з населенням близько 500 людей поблизу Ужгорода, в угорській родині. Була в сім’ї третьою дитиною. Я дуже вдячна своїм батькам за те, що вони виростили мене угоркою, записали до угорськомовної школи, де за допомогою моїх сумлінних учителів я відчула радість від навчання та його потенціал.

– Ви отримали диплом Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ за спеціальністю «Англійська мова та історія». Під час навчання були активною громадською діячкою, очолювали студентське самоврядування вишу.

– Після закінчення школи вже не стояло питання, де продовжити навчання. Я вступила на спеціальність «Англійська мова та історія» берегівського угорського інституту і дуже швидко зрозуміла, що тут можна не лише збагатити свої знання, але й підняти власну самооцінку. Керівництво вишу, викладачі, оточення, у тому числі мовчазні двомовні написи на стінах, говорили: навіть будучи представницею угорської нацменшини, ти можеш бути кимось, тобі є місце у світі!

Так я приєднала до студентського самоврядування, спочатку як секретарка, а потім як голова. Це був чудовий досвід – працювати в такій творчій та повній ентузіазму команді, керувати студентським колективом, створювати наш власний угорський світ, відчувати нашу творчу силу.

– У 2011 році ви стали засновницею й головою організації закарпатських докторантів Momentum Doctorandus (MD)…

– Так, у 2006-му я вступила на докторантуру Пейчського університету і протягом навчання, збираючи матеріали для написання дисертації, активно проводила дослідження та публікувалася. Завдяки цьому налагодила міцні зв’язки з докторантами не лише із Закарпаття, але й інших угорських громад Карпатського басейну, які на той час уже мали свою власну організацію. Вони спонукали нас створити і свою, щоб мати можливість співпраці на рівні організацій.

Я дуже пишаюся успіхами організації та наполегливою працею наших наступників, унаслідок чого у 2021 році MD отримала нагороду Bonis Bona в категорії «За відмінну підтримку обдарованої молоді». Паралельно я також займалася представленням інтересів докторантів на міжнародному рівні, була віцепрезиденткою Postgraduates’ International Network – міжнародної організації, яка базується в Будапешті й об’єднує організації молодих дослідників.

– Як стипендіатка ви стажувалися в Посольстві Угорщини в Таллінні, а в рамках Програми ім. Шандора Кереші Чома – в Аргентині. Який досвід здобули в цих далеких країнах?

– Я вдячна провидінню, що завжди мала належну підтримку для реалізації своїх планів. До Посольства Угорщини в Таллінні потрапила завдяки стипендіальній програмі державного управління. Протягом двох місяців ми здобували практику в галузі державного управління. В Аргентину я потрапила в рамках урядової Програми ім. Шандора Кереші Чома. Там, за океаном, було дуже важко пояснити місцевим мешканцям, що я народилася в Україні, але є угоркою. Це спонукало мене використовувати більш відомі приклади національних меншин, завдяки яким будуть зрозумілі головні характеристики мого походження. Я навчилася думати про цю тему на міжнародному рівні й таким чином представляти свою громаду, своє походження. Переважна більшість населення Аргентини (в основному іспанці та італійці) є нащадками іммігрантів: вони розуміють і відчувають на власному досвіді, що їхня рідна мова не завжди є мовою держави, культура їхніх сім’ї не завжди є культурою країни, але гарно співіснують. Для мене був піднесений момент, коли чоловік із грецької громади, маршируючи поруч з представниками угорської колони, вигукнув іспанською мовою: «Слава батьківщині! Слава незалежності! Слава громадам!» (Viva la Patria! Viva la independencia! Vivan las colectividades!»), на що численний натовп як один відповів: «Слава! Слава! Слава!».

– Завдяки дослідженню, присвяченому вивченню становища угорської громади на Закарпатті, багато хто знає вас як наукову співробітницю угорського Інституту національної політики.

– З лютого 2013 року я почала працювати штатною науковою співробітницею Інституту національної політики, де до моїх обов’язків здебільшого входили дослідження, пов’язані із Закарпаттям, а також питання щодо освіти й мови навчання. Крім того, в останні роки я брала участь у роботі кількох дослідницьких груп, а також керувала незалежними дослідженнями, які мали на меті порівняти на рівні Карпатського басейну чотири регіони (Трансильванію, словацьку Верховину, сербську Воєводину, Закарпаття) щодо вибору школи угорськими батьками, виховання наступного покоління вчителів, питання сім’ї та молоді.

Я щиро вірю, що накопичені таким чином знання посприяли тому, що я отримала почесну можливість бути кандидаткою в депутати Європарламенту, оскільки цей досвід, безумовно, може бути використаний мною в роботі.

– Якими є ваші перші враження після початку передвиборчої кампанії?

– Кампанія розпочалася 19 квітня в Будапешті із заходу, на якому було представлено маніфест виборів до Європарламенту. Перед присутніми виступили прем’єр-міністр, міністр закордонних справ і лідер списку до Європарламенту. На наступних вихідних завдяки хорошій організації мережі активістів було зібрано необхідну кількість рекомендацій, і виборча комісія зареєструвала список «Фідес-ХДНП».

Я перебувала тоді в Ніредьгазі, де знайшли тимчасовий прихисток багато закарпатських угорців, і помітила, що підписувати список приходить дуже багато людей, як молодих, так і старшого віку.

Сьогодні соціальні мережі відіграють важливу роль в охопленні виборців. На моїй сторінці щодня з’являються дописи, звернення до закарпатських угорців, до тих, кому не байдужа доля громади.

– Що б ви передали закарпатській угорській громаді краю?

– Хоча я вже кілька років живу в Угорщині, із Закарпаттям мене пов’язує тисяча ниточок, я досліджую соціальне становище та права громади на рідну мову, освіту угорською мовою. Крім того, часто приїжджаю в область, викладаю в Закарпатському угорському інституті. Саме тому для мене найголовніше – відновлення миру, мирного життя на Закарпатті.

Мене сповнює гордість, що навіть після ста років випробувань ми можемо говорити про значну закарпатську угорську громаду, і навіть нинішня ситуація не змогла зламати стійкість тутешніх угорців.

Якщо дозволите, я звернуся не тільки до угорців, які нині живуть на Закарпатті, але й тих, хто полишив край. Хочу закликати їх 9 червня підтримати своїм голосом мій список, таким чином і представника громади походження. Громада закарпатських угорців залишається громадою, навіть якщо її члени територіально не знаходяться в одному місці.

– Якими будуть найважливіші пріоритети вашої роботи як депутатки?

– Я б хотіла використати навички, яких набула під час попередньої діяльності (досвід дослідження, організація громади, соціальна робота), і в Європарламенті. Вважаю своєю місією стежити за важливими подіями в Україні, зокрема на Закарпатті, з національно-політичної точки зору, створювати, підтримувати та застосовувати правові рамки, необхідні для використання рідної мови й угорськомовного навчання закордонних угорців, у тісній співпраці з Угорщиною та іншими сусідніми країнами.

Існують різні думки щодо кількості угорців, які залишилися на Закарпатті, але одне можна сказати певно: навіть якби в області жила жменька угорців, вони б повинні були мати однакову свободу вибору ідентичності, представництва власних інтересів, освіти рідною мовою, використання рідної мови в офіційних кабінетах та можливість ефективного вивчення державної мови. У Європарламенті я хотіла б озвучити перераховані законні вимоги закарпатських угорців, таким чином продовжуючи роботу своєї попередниці Андреї Бочкор.

Жолт Бадо/Badó Zsolt/Kárpátalja hetilap

Викладачка інституту Андрея Бочкор десять років представляла інтереси закарпатських угорців у Європейському парламенті. Подякувавши за сміливу та послідовну позицію, ми розпитали її про результати, досягнуті протягом цього періоду, і теперішню ситуацію в Брюсселі.

– Ви представляли справу закарпатських угорців протягом двох термінів. Що б могли відзначити серед досягнень цього періоду?

– Успіхом можна вважати вже те, що завдяки загальнонаціональному списку «Фідес-ХДНП» питання щодо закарпатських угорців теж потрапило до політичного круговороту Євросоюзу. Наша громада отримала представництво в ЄС, і я могла безпосередньо інформувати високопосадовців Європейського Союзу про реформи, які відбуваються в Україні, та політику, що стосується нацменшин. Водночас, на мою думку, було досягнуто дуже важливих результатів, бо я належала до команди, для якої велике значення мають національна політика та становище національних меншин у Європі. Вважаю нашим спільним успіхом роботу, спрямовану на те, щоб захист нацменшин нарешті став політикою ЄС. Я брала участь у діяльності робочої групи Європейського парламенту з питань традиційних меншин, національних спільнот і мов. Ми всіма силами підтримали Minority SafePack, ініційований Федеральним союзом європейських національностей (FUEN), оскільки бачимо, що процес позбавлення меншин їхніх прав нерідко здійснюється самими державами. Тому важливо, щоб ЄС забезпечив правовий захист традиційних національних меншин та їхніх мов.

– Ви брали участь у роботі Європарламенту в ті історичні моменти, коли Україна вирішила обрати для себе Європейський Союз та євроатлантичну інтеграцію, могли долучатися важливих дискусій і рішень…

– Так. Зокрема таким було надання безвізового режиму, що тривало з 2008 року. Моя перша пленарна доповідь у 2014-му стосувалася саме цього питання, тобто була про те, наскільки важливо якнайшвидше надати громадянам України можливість безвізового в’їзду до ЄС. Зрештою це відбулось у 2017 році. Коли президент України та президент Єврокомісії урочисто підписували договір, я також була присутня. У 2017 році було укладено й Угоду про асоціацію і вільну торгівлю між ЄС та Україною. Таким чином Україна стала на шлях, який у майбутньому, імовірно, приведе її до вступу в Європейський Союз. Ми теж є частиною цього процесу, оскільки завдяки Копенгагенським критеріям дотримання прав меншин є важливою системою вимог для країн, які бажають приєднатися, адже Європейський Союз серйозно ставиться до цього питання. У нашому випадку, на жаль, ми побачили, що цей інтеграційний процес почався зі скорочення прав нацменшин у 2017 році. Через кілька днів після підписання Угоди про асоціацію Україна прийняла нову освітню реформу, яка унеможливила освіту національних меншин. Слідом за цим у 2019 році з’явився мовний закон, інші заходи також свідчили про те, що права національних меншин в Україні дедалі більше обмежуються, а водночас настрої та недовіра до представників нацменшин посилюються. На жаль, ми, угорці, відчули це на своїй шкурі, мені довелося звернути увагу в ЄС на відповідні процеси. Уже тоді, у 2017–2018 роках, я стала помічати позитивну дискримінацію з боку Євросоюзу щодо України. Вважалося: те, що робить Україна, може бути тільки хорошим, а ті, хто це критикує – речники Путіна і ми, політики, які порушували питання щодо позбавлення прав, – не мають рації. Тож було чимало нарікань на нашу адресу.

– Вам багато разів доводилося формулювати думку проти течії, що, очевидно, було невдячним завданням.

– Підкреслю, що це завжди робилося в конструктивному ключі. Коли у 2014 році я потрапила до Європарламенту, то долучилася до низки делегацій і комісій, завдяки чому могла допомогти процесу інтеграції України, а з іншого боку, мала можливість привернути увагу до правових норм нацменшин. І я наполегливо продовжувала це робити, незважаючи на те, що це виявилося справді нелегким завданням. Водночас було важливо, що є автентичний голос, який привертає увагу до всіх аспектів, адже реформи в Україні, зокрема у сфері освіти, мовний закон, децентралізація та багато інших перетворень, у ЄС ідеалізувалися.

На мою думку, наша робота значною мірою сприяла зміні цієї тенденції до кінця 2023 року. Попри те, що нам не повернули всі права, Верховна Рада в грудні минулого року внесла поправки до семи законів, які позбавляли прав нацменшини. Це доводить, що нарешті вдалося переконати українське керівництво повернутися до нормальної політики стосовно меншин, прийнятої в Європі. Значну роль у цьому відіграли і двосторонні переговори уряду Угорщини, адже завдяки йому наша точка зору завжди була представлена за столом переговорів.

– Чого ми можемо очікувати в цьому плані у майбутньому?

– Сподіваюся, що розпочата нами робота триватиме і нам вдасться відновити ті права, які ще не повернуто. Крім того, важливо продовжувати покращувати українсько-угорські двосторонні відносини, адже це завжди було запорукою мирного співіснування на Закарпатті.

– Після спілкування з колегами, ми дійшли висновку, що одним із важливих результатів вашої роботи є те, що про Закарпаття та проблеми угорської громади краю стало відомо керівним колам у Європі, а можливо, і в усьому світі. Вам вдалося досягти цього, представляючи політичні інтереси нашої угорської громади та використовуючи інструменти культурної дипломатії.

– Хочеться вірити, що завдяки, зокрема, і моїй діяльності закарпатська угорська громада потрапила на міжнародну та європейську політичну мапу. Адже у 2014 році в мене був особистий негативний досвід у цьому плані: коли на першому засіданні фракції Народної партії я представилась, то виявилося, що Закарпаття і закарпатська угорська громада не ідентифікувалися моїми колегами.

Я дуже пишаюся тим, що протягом 8 років вдавалося організовувати Дні Закарпаття в Брюсселі. Кожного разу ми представляли певний зріз мистецького життя та народної культури області, наприклад, роботи наших митців, важливих для нас громадських діячів. У стінах будівлі Європейського парламенту в рамках інформаційної виставки англійською та угорською мовами ми ознайомили відвідувачів з подіями так званих «маленьких робіт» 1944 року, а в рамках фотовиставки «Моє Закарпаття» показали природну красу та архітектурну спадщину нашого краю.

За підтримки Європейської платформи «Пам’ять і сумління» завдяки роботам спеціалістів Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ була видана англомовна книжка «Боротьба за збереження» (Struggle for Survival), яка представляє історію закарпатських угорців протягом 1944–2022 років, а також нинішню боротьбу за освітні та мовні права.

Завдяки цьому вдалося викликати інтерес до Закарпаття в багатьох представників західної Європи.

Пізніше, коли ми заговорили про права нацменшин, стало зрозуміло, чому це так важливо для мене. Усе це було б неможливим, якби я не мала такого міцного коріння, яке пов’язувало мене, зокрема, із Закарпатським угорським інститутом та ТУКЗ-КМКС. Я завжди володіла інформацією, мала у своєму розпорядженні фаховий матеріал, за допомогою якого могла з використанням фактів достовірно представити ситуацію на Закарпатті. Це оцінили всі: від голови Європарламенту до єврокомісарів. Тож коли про Закарпаття чи важливість миру у зв’язку з російсько-українською війною говорила я, вони завжди звертали на це увагу.

Торкаючись питань, пов’язаних з війною, яка триває вже понад два роки, я завжди наголошувала на «людських аспектах», труднощах, які вона несе для роз’єднаних сімей, дітей та молоді, що були змушені покинути рідну землю, говорила про величезну кількість жертв по всій Україні й про те, чому так важливо якомога швидше досягти припинення вогню та встановлення миру. Адже рано чи пізно питання миру вирішується за столом переговорів, але не байдуже, скільки до того часу загине людей – кілька сотень чи кілька сотень тисяч.

– Як би ви охарактеризували поточну ситуацію в Брюсселі?

– Там великі проблеми, у всьому панує диктатура ліво-ліберальної сторони. Можна сказати, що Європарламент і європейський політикум уже добрий рік перебувають у стадії божевілля, оскільки приймають дедалі більш ірраціональні рішення в різних сферах, які, м’яко кажучи, не слугують інтересам громадян Європейського Союзу. Це чітко видно і щодо міграційної політики, і щодо ведення війни в Україні. Дехто займається безвідповідальною політикою заради короткострокової вигоди, чим шкодить економіці держав-членів і створює ризик ядерної війни.

На відміну від ситуації 10-річної давнини, сьогодні сім’я, нація, консервативні цінності стали в Європарламенті майже лайкою. Потрібні справді дуже великі зміни, щоб очистити Європейський парламент і приймати в майбутньому більш виважені рішення.

– Ви попрощалися з підписниками на своїй офіційній сторінці в соцмережі, де зазначили, що не полишаєте боротьбу за права закарпатських угорців…

– Формат, у якому я робитиму це, ще визначається, але я хотіла б і надалі в міру своїх можливостей брати участь у цій боротьбі. Моє ім’я фігурувало в «списку смерті» сайту «Миротворець», за останні роки я зазнала й багатьох інших несправедливих нападів, тож поки що мені не радять повертатися додому в Берегово. Я можу лише сподіватися, що нинішнє божевілля в Україні триватиме не довго.

Жолт Бадо/Badó Zsolt/Kárpátalja hetilap