Хорватія готова вступити до Шенгену

У Брюсселі вирішили, що наступного року Хорватія також може приєднатися до Шенгенської зони. Від скасування прикордонного контролю жителі країни очікують економічного відновлення та збільшення кількості туристів, але нове регулювання в короткостроковій перспективі створить і певні проблеми.

1 січня 2023 року стане пам’ятним для Хорватії. Цього дня буде введено євро, і все вказує на те, що країну приймуть до Шенгену та єврозони. Європейський парламент обговорював вступ Хорватії до Шенгенської зони на початку листопада. Дебати з цього приводу були коротшими, ніж очікувалося, і тривали лише 20 хвилин, оскільки представники значною більшістю голосів підтримали країну.

Вони дійшли висновку, що хорвати відповідають усім вимогам, і запропонували Європейській раді включити це питання до порядку денного наступного засідання й дозволити Хорватії приєднатися до Європи без кордонів. Це означає, що прагненням країни можна дати зелене світло на саміті ЄС на початку грудня. Подібне рішення було прийняте також щодо Болгарії та Румунії. Якщо це станеться, то з січня ми зможемо остаточно попрощатися з довгими, часто кількагодинними чергами на кордоні з Хорватією.

З іншого боку, тим, хто прилітає до цих країн літаком з ЄС, до 27 березня ще знадобляться проїзні документи, оскільки подолання адміністративних перешкод в авіасполученні займає більше часу.

Країна пройшла довгий шлях

Коли країна стала незалежною в 1991 році, перший хорватський уряд визначив її стратегічні цілі. Дві найважливіші з них – це вступ до НАТО та Європейського Союзу. Хорвати першими приєдналися до Альянсу у 2009-му, а десять років тому, в липні 2013-го, їм удалося ввійти до Євросоюзу. Тоді Загреб сподівався виконати необхідні вимоги не пізніше 2016 року і вступити до Шенгенської зони. Однак його розрахункам завадила міграційна криза, яка розгорнулася приблизно в той час, тому питання про асоціацію зняли з порядку денного.

Основною причиною стало те, що адріатична країна має непропорційно довгі ділянки кордону порівняно з її розміром, переважно з державами, які не входять до ЄС, і держрубіж потрібно було зміцнити.

Найважчим завданням став захист ділянки боснійського кордону завдовжки 1011 кілометрів, оскільки між двома країнами мало природних бар’єрів. Дещо краща ситуація на 317-кілометровому кордоні з Сербією, бо дві держави на значній відстані розділяє Дунай. Найменший головний біль в охоронців кордону викликала Чорногорія, адже хорватів із крихітною країною з’єднують лише 22 кілометри сухопутного кордону.

Що ж буде з прикордонниками?

Завдяки відкриттю кордонів країни буде усунуто останню перешкоду для вільного руху людей і товарів між ЄС та Хорватією. Тому Загреб очікує економічного підйому в прикордонних районах. Хорватський уряд переконаний, що Адріатику влітку буде відвідувати набагато більше туристів. Але скасування прикордонного контролю в короткостроковій перспективі принесе й певні проблеми.

За даними хорватської газети Jutarnji list, через скасування кордонів може стати зайвою робота близько 3000 прикордонників.

Згідно з інформацією видання, хоча ті, хто служив на словенському й угорському кордонах, матимуть можливість продовжити роботу вздовж боснійського та сербського, більшість із них не візьмуться за це через велику відстань. Міністерство внутрішніх справ дозволяє їм переміщатися в штаті, але попри це очікується, що як мінімум 800 прикордонників змінять професію. Хорватська берегова охорона також стикається з подібними проблемами. Досі їх завданням було перевіряти іноземні кораблі, що йдуть з моря, але відтепер вони будуть потрібні лише в південній частині країни, на узбережжі Чорногорії та біля відкритого моря. Звісно, ​​звільнені працівники і тут не опиняться на вулиці, але їм доведеться вирішити, хочуть вони служити в сухопутній поліції чи на флоті.

Більша суворість на зовнішніх кордонах

Однією з умов скасування внутрішніх кордонів є посилення охорони зовнішніх кордонів Євросоюзу. Це означає, що в майбутньому можна очікувати більш серйозного контролю в напрямку ЄС на хорватсько-боснійському та хорватсько-сербському кордонах.

Ще більше це стосується громадян країн, які не входять до Євросоюзу. Проте мешканці Боснії та Герцеговини становлять виняток. Оскільки на кордоні двох країн багато пасажирів, відповідно до угоди між Загребом і Сараєвом, люди, які проживають у радіусі 30 кілометрів від кордону, мають можливість оформити так званий приміський паспорт. Це полегшує їм перетин кордону, але документ діє лише в напрямку Хорватії, і його власники не можуть подорожувати з ним до інших країн Шенгенської зони.

Джерело:  (vg.hu)