Румунія викликала для консультацій свого посла в Австрії та вирішила понизити поточний рівень відносин з цією державою через блокування Віднем приєднання Румунії до Шенгенської зони.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Romania Journal із посиланням на МЗС Румунії.
„Міністерство закордонних справ інформує, що у зв’язку з позицією Австрії щодо негативного голосування 8 грудня 2022 року в Раді юстиції та внутрішніх справ щодо рішення про приєднання Румунії до Шенгенської зони, яке знаходиться в розпорядженні міністра закордонних справ Богдана Ауреску, надзвичайний і повноважний посол Румунії в Австрійській Республіці Еміль Хурезяну був викликаний до країни для консультацій. Управління посольством Румунії у Відні буде здійснюватися на рівні тимчасового повіреного у справах” – йдеться у повідомленні.
У відомстві наголосили, що відповідно до дипломатичних звичаїв, рішення румунської сторони є політичним жестом, який підкреслює позицію рішучої незгоди Румунії з поведінкою Австрії та свідчить про рішення знизити нинішній рівень відносин з цією державою.
[type] => post
[excerpt] => Румунія викликала для консультацій свого посла в Австрії та вирішила понизити поточний рівень відносин з цією державою через блокування Віднем приєднання Румунії до Шенгенської зони.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1670765220
[modified] => 1670763417
)
[title] => Румунія знижує рівень відносин з Австрією після вето на приєднання до Шенгену
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=64901&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 64806
[uk] => 64901
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 64807
[image] => Array
(
[id] => 64807
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/schengen-571852.jpg
[original_lng] => 173091
[original_w] => 1125
[original_h] => 633
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/schengen-571852-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/schengen-571852-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/schengen-571852-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/schengen-571852-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/schengen-571852.jpg
[width] => 1125
[height] => 633
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/schengen-571852.jpg
[width] => 1125
[height] => 633
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/schengen-571852.jpg
[width] => 1125
[height] => 633
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 1251
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 64807
[_edit_lock] => 1670756218:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_2ece207cb5155457d6cb5a5942171f73] =>
Great privilege to participate in the signing ceremony of the Memorandum of Understanding for the development of the Black Sea electricity cable! The project will unleash new opportunities for the wider region & sustainable energy security infrastructure. pic.twitter.com/F4s7El9scE
Wladimir Putin darf nur für Verhandlungen kommen: Europaministerin Karoline Edtstadler (ÖVP) spricht im Krone-Interview Klartext: Der Haftbefehl gegen Moskaus Zar bleibt aufrecht! https://t.co/s8svlM34h5
Відкриття в Румунії центру підготовки пілотів F-16, на базі якого проходитимуть навчання наші льотчики, – це важливий практичний внесок у авіаційну коаліцію. Наші домовленості з Президентом ?? Клаусом Йоханнісом та Премʼєр-міністром ?? Марком Рютте втілюються в життя. Дякую…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 13, 2023
Канцлер Австрії Карл Негаммер пом’якшив позицію щодо вето на вступ Хорватії до Шенгенської зони напередодні ключового візиту до Загреба в середу.
Про це пише Euractiv.
Австрія переживає збільшення потоку неукраїнських біженців, вдвічі більше, ніж у 2021 році. Як наслідок, консервативна ÖVP посилює жорсткість і шукає альянси – в тому числі з Хорватією.
У вівторок Негаммер був змушений пом’якшити погрозу міністра внутрішніх справ Герхарда Карнера накласти вето на вступ Хорватії до Шенгенської зони.
„З боку Хорватії ми майже не відчуваємо міграційного тиску. Оскільки охорона хорватських кордонів є зразковою, я не бачу тут жодної проблеми. Країни голосуються індивідуально”, – сказав він.
Негаммер наполягає на тому, що Європа без внутрішніх кордонів покладається на міцні зовнішні кордони, і розширення Шенгенської зони буде „неправильним сигналом”, поки зовнішні кордони Європи залишаються незахищеними.
Європейська комісія закликала розширити Шенгенську зону за рахунок Болгарії, Румунії та Хорватії, оскільки ці три країни відповідають критеріям блоку для входження в зону без кордонів.
Wladimir Putin darf nur für Verhandlungen kommen: Europaministerin Karoline Edtstadler (ÖVP) spricht im Krone-Interview Klartext: Der Haftbefehl gegen Moskaus Zar bleibt aufrecht! https://t.co/s8svlM34h5
У Брюсселі вирішили, що наступного року Хорватія також може приєднатися до Шенгенської зони. Від скасування прикордонного контролю жителі країни очікують економічного відновлення та збільшення кількості туристів, але нове регулювання в короткостроковій перспективі створить і певні проблеми.
1 січня 2023 року стане пам’ятним для Хорватії. Цього дня буде введено євро, і все вказує на те, що країну приймуть до Шенгену та єврозони. Європейський парламент обговорював вступ Хорватії до Шенгенської зони на початку листопада. Дебати з цього приводу були коротшими, ніж очікувалося, і тривали лише 20 хвилин, оскільки представники значною більшістю голосів підтримали країну.
Вони дійшли висновку, що хорвати відповідають усім вимогам, і запропонували Європейській раді включити це питання до порядку денного наступного засідання й дозволити Хорватії приєднатися до Європи без кордонів. Це означає, що прагненням країни можна дати зелене світло на саміті ЄС на початку грудня. Подібне рішення було прийняте також щодо Болгарії та Румунії. Якщо це станеться, то з січня ми зможемо остаточно попрощатися з довгими, часто кількагодинними чергами на кордоні з Хорватією.
З іншого боку, тим, хто прилітає до цих країн літаком з ЄС, до 27 березня ще знадобляться проїзні документи, оскільки подолання адміністративних перешкод в авіасполученні займає більше часу.
Країна пройшла довгий шлях
Коли країна стала незалежною в 1991 році, перший хорватський уряд визначив її стратегічні цілі. Дві найважливіші з них – це вступ до НАТО та Європейського Союзу. Хорвати першими приєдналися до Альянсу у 2009-му, а десять років тому, в липні 2013-го, їм удалося ввійти до Євросоюзу. Тоді Загреб сподівався виконати необхідні вимоги не пізніше 2016 року і вступити до Шенгенської зони. Однак його розрахункам завадила міграційна криза, яка розгорнулася приблизно в той час, тому питання про асоціацію зняли з порядку денного.
Основною причиною стало те, що адріатична країна має непропорційно довгі ділянки кордону порівняно з її розміром, переважно з державами, які не входять до ЄС, і держрубіж потрібно було зміцнити.
Найважчим завданням став захист ділянки боснійського кордону завдовжки 1011 кілометрів, оскільки між двома країнами мало природних бар’єрів. Дещо краща ситуація на 317-кілометровому кордоні з Сербією, бо дві держави на значній відстані розділяє Дунай. Найменший головний біль в охоронців кордону викликала Чорногорія, адже хорватів із крихітною країною з’єднують лише 22 кілометри сухопутного кордону.
Що ж буде з прикордонниками?
Завдяки відкриттю кордонів країни буде усунуто останню перешкоду для вільного руху людей і товарів між ЄС та Хорватією. Тому Загреб очікує економічного підйому в прикордонних районах. Хорватський уряд переконаний, що Адріатику влітку буде відвідувати набагато більше туристів. Але скасування прикордонного контролю в короткостроковій перспективі принесе й певні проблеми.
За даними хорватської газети Jutarnji list, через скасування кордонів може стати зайвою робота близько 3000 прикордонників.
Згідно з інформацією видання, хоча ті, хто служив на словенському й угорському кордонах, матимуть можливість продовжити роботу вздовж боснійського та сербського, більшість із них не візьмуться за це через велику відстань. Міністерство внутрішніх справ дозволяє їм переміщатися в штаті, але попри це очікується, що як мінімум 800 прикордонників змінять професію. Хорватська берегова охорона також стикається з подібними проблемами. Досі їх завданням було перевіряти іноземні кораблі, що йдуть з моря, але відтепер вони будуть потрібні лише в південній частині країни, на узбережжі Чорногорії та біля відкритого моря. Звісно, звільнені працівники і тут не опиняться на вулиці, але їм доведеться вирішити, хочуть вони служити в сухопутній поліції чи на флоті.
Більша суворість на зовнішніх кордонах
Однією з умов скасування внутрішніх кордонів є посилення охорони зовнішніх кордонів Євросоюзу. Це означає, що в майбутньому можна очікувати більш серйозного контролю в напрямку ЄС на хорватсько-боснійському та хорватсько-сербському кордонах.
Ще більше це стосується громадян країн, які не входять до Євросоюзу. Проте мешканці Боснії та Герцеговини становлять виняток. Оскільки на кордоні двох країн багато пасажирів, відповідно до угоди між Загребом і Сараєвом, люди, які проживають у радіусі 30 кілометрів від кордону, мають можливість оформити так званий приміський паспорт. Це полегшує їм перетин кордону, але документ діє лише в напрямку Хорватії, і його власники не можуть подорожувати з ним до інших країн Шенгенської зони.
Через спротив окремих країн-членів ЄС може не прийняти Болгарію до Шенгенської зони одночасно з Румунією та Хорватією.
Про це повідомляє Euractiv з посиланням на свої джерела у Софії та європейських інституціях.
За даними від цих співрозмовників, все більш імовірно, що у грудні лідери ЄС підтримають прийняття до Шенгену лише Хорватії з Румунією, без Болгарії – що було би суттєвим політичним ударом для Софії. Рішення мають приймати 8 грудня на зустрічі міністрів юстиції та внутрішніх справ.
Причиною нібито є застереження Нідерландів та Швеції, а також політична ситуація у Болгарії.
У Болгарії, розколотій політичною кризою, основні партії, схоже, не зацікавлені у тому, щоб чинний уряд отримав політичні бали на такому успіху як приєднання до Шенгенської зони.
Болгарія та Румунія вже понад 10 років тому досягли критеріїв, необхідних для приєднання до Шенгенської зони – ще до вступу Хорватії у ЄС. Для рішення необхідна згода усіх членів Шенгену.
18 жовтня Європарламент вчергове закликав прийняти Болгарію та Румунію до Шенгенської зони, наголошуючи, що ідея вільного пересування людей є однією з базових ідей європейського проєкту.
Втім, парламент Нідерландів за кілька днів після того схвалив резолюцію, де висловлюється проти прийняття і Болгарії, і Румунії. Від джерел у Європарламенті видання дізналося, що тепер парламент Нідерландів готує нову резолюцію, де закликатиме відділити від тріо Болгарію.
Тим часом колишній глава МЗС Болгарії Соломон Пасі вже заявив про те, що Софія допустила помилку, ратифікувавши вступ Швеції до НАТО до того, як вирішилося питання з приєднанням Болгарії до Шенгенської зони.
We must pay heed and take action when human rights are violated. We are witnessing the Iranians’ brave fight for greater freedom and justice, and the brutal violence against them. Sanctions are one way in which we are stepping up the pressure on the regime. #Kanzlerkompakt#Iranpic.twitter.com/jhtXm9JA05
I had a call with @JosepBorrellF discussing in detail the preparations for the upcoming Ukraine-EU summit on February 3. We have outlined our expectations and focused on a format that will ensure its success. We also discussed military aid, sanctions, and Iran-Russia cooperation.
Естонія найближчими тижнями підготує для ЄС пропозиції щодо заборони видачі шенгенських віз громадянам росії.
Міністерство закордонних справ Естонії готує пропозиції Євросоюзу щодо припинення видачі віз громадянам росії.
Про це в ефірі телеканалу ETV заявив міністр закордонних справ Урмас Рейнсалу, повідомляє ERR.ee.
«Справді курйозно, що російські громадяни зараз масово їдуть через західний кордон росії – через Фінляндію, Латвію, Литву – щоб відвідати Лувр улітку, тоді як в Україні вбивають дітей. Це, безперечно, морально неправильно», – вважає Рейнсалу.
Міністерство закордонних справ, за його словами, хоче найближчими тижнями підготує для ЄС пропозиції щодо заборони видачі шенгенських віз громадянам рф.
Глава МВС Естонії також підтвердив, що уряд обговорює можливість внесення такої пропозиції. «Згідно з естонськими законами, закрити кордони можна лише в тому випадку, якщо існує пряма загроза естонській державі, зараз такої загрози немає. Якщо ми хочемо закрити кордони, то ми маємо узгодити це з іншими країнами Європейського Союзу та закрити кордони громадянам росії з метою туризму. Це рішення ми можемо ухвалити як санкцію всі разом», – пояснив Лаурі Ляєнеметс.
У росії вже припустили, що їхнім громадянам перестануть видавати шенгенські візи.
«Більшість подібних заяв робляться одіозними політиками чи громадськими діячами-русофобами, і сприймаємо їх відповідно. Водночас ми вже спостерігаємо фактично повне припинення оформлення віз російським громадянам у консульських установах Латвії, Литви, Польщі, Чехії та Естонії, що розташовані в росії. У разі радикальної деградації консульських зв’язків з іншими країнами-членами Шенгенської угоди не можна виключати навіть сценарії, що здаються нині неймовірними», – заявив ТАРС чиновник міністерства закордонних справ рф Іван Волинкін.
I call on all EU and G7 states to stop issuing visas to Russians. President @ZelenskyyUa is absolutely right to insist on this. Russians overwhelmingly support the war on Ukraine. They must be deprived of the right to cross international borders until they learn to respect them.
Discussed strengthening defense capacity and further comprehensive support of #Ukraine with ?? Chancellor @OlafScholz. Europe's energy security is on the agenda. Offered to send a special EU and UN mission to the ZNPP. Sure that ?? is a reliable and consistent partner of ??. 1/1 pic.twitter.com/HkGgSREUnc
This will be the first meeting between Ukraine, the European Union, and NATO in this trilateral format. I look forward to meeting @JensStoltenberg and @JosepBorrellF to strengthen our partnership and cooperation in defending Ukraine and Europe. https://t.co/QA0g0I0B3W
#COREPERII | EU Ambassadors just approved the mandate for negotiations with @Europarl_EN on the ASAP Regulation.
It will facilitate the ramp-up of the EU’s ammunition production capacity, allowing its defence industry to better support Ukrainian and Member States’ armed forces.
— Swedish Presidency of the Council of the EU (@sweden2023eu) June 23, 2023
Ukraine: ?? started early voting in its illegal so called “elections” in temporarily occupied ?? territories ?further massive violation of international law & Ukraine's sovereignty. Crimea,Kherson, Zaporizhzhia,Donetsk,Luhansk are all ??! Those involved will be held to account.
Укрaїнці, які бажають відвідати європейські країни, з 2021 року будуть зобов’язані проходити авторизацію в єдиній європейській системі контролю осіб, що в’їжджають, пише видання «Обозревaтель».
Як відмічається, платне проходження в ETIAS буде обов’язковим, тaк як воно передбачено зaконом Європейського парламенту про контроль нa європейських кордонах. Вартість авторизації — € 7, за винятком пенсіонерів (стaрше 70 років) і підлітків до 18 років, які будуть проходить процедуру безкоштовно. Мандрівники повинні будуть представити її, документи про поїздку і відповісти нa питання про здоров’я і попередні подорожі.
«Авторизація в онлaйн-системі буде необхідна тільки для тих країн, які звільнені від візових вимог для в’їзду в ЄС», — додає видання.
Крім українців цією системою повинні будуть користуватися мандрівники з Кaнaди і Бритaнії.
Starting my visit to #Ukraine with a good exchange of views with Deputy Prime Minister @DmytroKuleba on the reform agenda progress and implementation of our Association Agreement. We need to work together to move Ukraine’s economy forward & bring it closer to that in the #EU. pic.twitter.com/DqjSGNqm5q
1/3 Today’s news was all about Hungary vetoing financial assistance to #Ukraine. This is fake news. Hungary is ready to give financial assistance to Ukraine, on a bilateral basis. No #veto, no blackmailing.
