Хорватія не досягла належного прогресу за 10 років членства в Європейському Союзі, настав час припинити ідеалізацію та обожнювання ЄС, – заявив президент Хорватії Зоран Міланович у вівторок у Шибенику.
Президент Хорватії взяв участь у святковому засіданні обласної ради в приморському місті, під час якого зазначив, що він «без зайвого ентузіазму» оцінює перші десять років перебування Хорватії в ЄС. За його словами, ЄС не виправдав очікувань.
За словами Мілановича, механізми ЄС недемократичні, а система політичної відповідальності вужча, ніж у Хорватії.
«Про мир і війну приймають рішення люди, яких не обирали, і вони не питають думки народів», – наголосив він.
На думку Мілановича, це серйозні справи, які перешкоджають відстоюванню важливих національних інтересів у майбутній кризі. «Тому я постійно виступаю за те, щоб державні справи, фінансові інтереси та статус своєї нації – і у Боснії та Герцеговині – були представлені чіткіше та сміливіше. Егоїзм – це спосіб виживання», – сказав він.
«Необхідно позбутися ілюзій, адже ми живемо в складному і несправедливому світі, де про важливі рішення нас не питають, тому важливо зберігати самоповагу», – додав Міланович.
За його словами, для Хорватії вкрай важливо збереження європейського та світового миру.
Хорватія подала заявку на вступ до Європейського Союзу в 2003 році. Заявка була прийнята Європейською комісією на початку 2004 року, тоді ж вона оголосила країну офіційним кандидатом на членство.
Статус кандидата був підтверджений Європейською Радою в середині 2004 року. Переговори про вступ почалися в жовтні 2005 року. Країна стала повноправним членом ЄС 1 липня 2013 року, а 1 січня 2023 року приєдналася до Шенгенської зони та єврозони.
Хорватія планує прийняти на лікування та реабілітацію поранених українських військових.
Про це заявив міністр у справах ветеранів Томо Медвед, пише Euractiv.
Медвед минулої п’ятниці відвідав Україну разом з прем’єр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем, щоб взяти участь у церемонії з нагоди річниці визволення Бучі.
Після зустрічі з українськими урядовцями Медвед повідомив журналістам, що Хорватія запропонувала прийняти українських солдатів на лікування та реабілітацію.
Наразі в Хорватії діють два спеціалізовані реабілітаційні центри для ветеранів війни за незалежність 1991-1995 років, і планують відкриття ще двох.
“Ми очікуємо, що Україна підготує перших 20 поранених бійців, яких відправлять на лікування до хорватських лікарень. А після одужання вони будуть включені в програму реабілітації в наших ветеранських центрах”, – сказав Медвед.
Прем’єр-міністри Словаччини Едуард Гегер, Словенії Роберт Голоб та Хорватії Андрей Пленкович прибули в Україну, аби взяти участь у саміті з нагоди деокупації Бучі.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на місцеві ЗМІ та уряди країн.
Словацьке видання Aktuality повідомляє, що Гегер разом з міністром оборони Ярославом Надем прибули до Києва нічним потягом із Польщі.
Зазначимо, що після того, як Словаччина вирішила надати Україні 13 винищувачів МіГ-29, президент Володимир Зеленський запросив прем’єр-міністра країни до Києва.
Про одноденний візит до України також заявив прем’єр-міністр Словенії.
“Ми хочемо засвідчити нашу політичну підтримку у світлі всебічної допомоги Словенії Україні у важкі часи російської військової агресії. Ми також хочемо підтвердити нашу прихильність політиці територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів”, – написав він.
Голоб додав, що Словенія і надалі передаватиме Україні гуманітарну допомогу та сприятиме післявоєнній відбудові.
До того ж, вранці до Києва прибув прем’єр Хорватії. Уряд країни повідомляє, що він має зустрітися з Зеленським, прем’єром Денисом Шмигалем і головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком.
Зазначається, що Пленкович разом з президенткою Молдови Маєю Санду, а також прем’єрами Словаччини та Словенії візьмуть участь у саміті “Буча – відповідальність Росії за злочини в Україні”. Після цього відбудеться спільна прес-конференція політиків.
Додамо, що прем’єр Хорватії вже зустрівся зі Шмигалем.
“Хорватія – держава, яка попри складний шлях повоєнного відновлення, успішно повноцінно інтегрувалася до ЄС. Для нас є надзвичайно цінним досвід у євроінтеграції, повоєнному відновленні, ветеранській політиці, розмінуванні. І Хорватія готова надати підтримку в цих сферах. Зокрема, на рівні Єврокомісії готує ініціативи щодо допомоги Україні в гуманітарному розмінуванні”, – зазначив прем’єр України.
[type] => post
[excerpt] => Прем'єр-міністри Словаччини Едуард Гегер, Словенії Роберт Голоб та Хорватії Андрей Пленкович прибули в Україну, аби взяти участь у саміті з нагоди деокупації Бучі.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1680268200
[modified] => 1680264618
)
[title] => Прем’єри Словаччини, Словенії і Хорватії прибули в Україну на саміт до дня деокупації Бучі
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=74835&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 74814
[uk] => 74835
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 74817
[image] => Array
(
[id] => 74817
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/imgonline-com-ua-resize-pke5heotx3npz-650x410-1.jpg
[original_lng] => 45476
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/imgonline-com-ua-resize-pke5heotx3npz-650x410-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/imgonline-com-ua-resize-pke5heotx3npz-650x410-1-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/imgonline-com-ua-resize-pke5heotx3npz-650x410-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/imgonline-com-ua-resize-pke5heotx3npz-650x410-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/imgonline-com-ua-resize-pke5heotx3npz-650x410-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/imgonline-com-ua-resize-pke5heotx3npz-650x410-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/imgonline-com-ua-resize-pke5heotx3npz-650x410-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 819
[_thumbnail_id] => 74817
[_edit_lock] => 1680253818:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_190b7376901cc05e4ddad4d31d22f76a] =>
Quel cynisme et manque de tact non représentatif du peuple ami🇫🇷.Sans empathie, sans responsabilité. J'exige des excuses envers mon Président et mon peuple🇺🇦qui souffre et se bat pour sa liberté mais aussi pour la vôtre et pour la possibilité de profiter de la légèreté de la vie. https://t.co/V8C1RUXfLk
— Vadym Omelchenko (@OmelchenkoVadym) May 16, 2023
Міністр оборони Хорватії не став називати кількість гелікоптерів, які планують передати. Однак ЗМІ раніше повідомляли про наміри поставити 14 Мі-8.
Найближчим часом уряд Хорватії поставить Україні партію гелікоптерів Мі-8, які раніше були виведені зі складу хорватської армії.
Про це заявив міністр оборони країни Маріо Баножич під час спільного брифінгу із главою українського оборонного відомства Олексієм Резніковим.
У відповідь на питання, яке стосувалося планів передачі Україні озброєння, Баножич підтвердив інформацію ЗМІ про те, що Хорватія планує передати ЗСУ гелікоптери Мі-8.
«Хорватський уряд із самого початку війни підтримує Україну, допомагає у фінансовому, технічному, матеріальному та політичному плані. Є рішення, що зараз у процесі розгляду нашим урядом. І один із пунктів таких рішень – це вертольоти Мі-8. І я думаю, що найближчим часом ми зможемо завершити їхню передачу», – заявив Баножич.
Міністр оборони Хорватії не став називати кількість гелікоптерів, які планують передати. Однак ЗМІ наприкінці лютого повідомляли про наміри поставити 14 Мі-8.
У Хорватії опозиція провалила вотум недовіри правому прем’єр-міністру Андрею Пленковичу, – повідомило в п’ятницю хорватське громадське телебачення HRT.
Пропозицію підтримали 56 депутатів Європарламенту, 77 виступили проти. Для заміни глави уряду потрібно було б 76 голосів “за” у 151-місному парламенті (Сабор).
Під час марафону дебатів минулої п’ятниці опозиція засудила прем’єр-міністра з низки питань. Його звинувачували у закритті нафтопереробного заводу Sisak (Сісак), нездатності відновити країну після землетрусу, провалі реформ у секторі охорони здоров’я та кількох корупційних справах за участі колишніх міністрів.
Уряд відкинув звинувачення на адресу прем’єр-міністра, а парламентські дебати також засвідчили, що більшість рішуче підтримує Пленковича.
Вперше з моменту вступу на посаду прем’єр-міністра Хорватії Андрея Пленковича у 2016 році парламент проголосував за його відставку. Останніми роками опозиція безуспішно намагалася відкликати кількох міністрів уряду і весь кабінет.
Пропозиція була подана рухом “Патрія” (Domovinski Pokret), якому вдалося зібрати 33 підписи опозиційних депутатів, необхідні для внесення питання про недовіру до порядку денного парламенту.
Відносини між Загребом і Києвом залишаються чудовими, незважаючи на заяви президента Хорватії Зорана Мілановича – заявив у вівторок прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович.
Пленкович зробив цю заяву наступного дня після того, як Міланович заявив, що Крим ніколи більше не буде частиною України і що Косово було “вкрадене” у Сербії.
Пленкович, у свою чергу, зазначив: “Київ не контактував з хорватським урядом з цього приводу”.
“Ви не вперше чуєте таку заяву. Він – зірка не тільки в Москві, але й у Белграді”, – натякнув прем’єр-міністр на особу Мілановіча.
Він додав, що незважаючи на це, Хорватія має “чудові відносини” з Україною. Політик повідомив, що кілька днів тому розмовляв з Президентом Володимиром Зеленським і підтримує контакти з Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем, а також підтримує зв’язок між міністерствами обох країн.
“Київ знає, наскільки сильною, твердою і щирою є підтримка хорватського уряду”, – наголосив він.
Стосовно Мілановіча він відзначив, що той “підриває довіру до хорватської зовнішньої політики, транслюючи неправильні фрази, неправильне ставлення, неправильні судження”. Пленкович зазначив, що Міланович “міняє шило на мило”, але, на щастя, усі знають, хто він такий.
I welcome the OSCE's report on Russia's forcible transfer of Ukrainian children under the Moscow Mechanism. Its findings are strong: Russia’s actions are called war crimes and crimes against humanity. I insist that Russia must return our stolen children and be held accountable.
Міністерство закордонних справ України вважає неприйнятними висловлювання президента Хорватії, який заявив, що Крим нібито ніколи більше не буде Україною.
Про це заявив речник МЗС Олег Ніколенко, пише “Європейська правда”.
“Цікаво, чи зміг би Зоран Міланович стати президентом своєї країни з такою риторикою в 1990-х роках, коли Хорватія боролася за збереження своєї державності? Чи погодилися б його виборці закрити очі на окупацію частини території їхньої країни? Сумніваюся. Нагадаю, що через зовнішню агресію Хорватія могла втратити третину своїх земель. Однак завдяки героїчній боротьбі хорвати змогли захистити незалежність своєї держави”, – сказав речник.
МЗС вважає неприйнятними висловлювання президента Хорватії, який фактично поставив під сумнів територіальну цілісність України, зазначив Ніколенко.
“Натомість ми високо цінуємо та дякуємо уряду Хорватії і хорватському народу за непохитну підтримку українців в боротьбі проти агресії Росії”, – додав речник МЗС.
Президент Хорватії Зоран Міланович, відомий своїми антиукраїнськими заявами, закликав не порівнювати ситуацію Косова з анексією Криму, заявивши, що Крим ніколи більше не буде українською територією.
Стратегія деокупації Криму – час нової редакції. Черговість засобів деокупації – політико-дипломатичних, військових, економічних тощо – вимагає зміни пріоритетів.
In our today’s call, @MelanieJoly and I discussed ways to expedite Canada’s security assistance for Ukraine and the upcoming NATO summit in Vilnius. I am grateful to Canada for standing with Ukraine.
Санкції проти росії не працюють і завдають величезних проблем, – заявив у п’ятницю в Будапешті президент Хорватії Зоран Міланович, відповідаючи на запитання під час спільної пресконференції з президенткою Угорщини Каталін Новак.
Зоран Міланович додав, що головне питання полягає в тому, скільки шкоди ми завдаємо «самим собі». Енергетичні проблеми Хорватії відрізняються від проблем Угорщини, зазначив він. «Я б хотів, аби було якнайменше лицемірства і якомога чіткішими правила», – підкреслив президент Хорватії.
Він також зазначив, що Вашингтон і Москва «повинні поговорити» про російсько-українську війну.
За оцінкою Зорана Мілановича, відносини між Угорщиною та Хорватією є хорошими і є згода в більшості сфер.
Депутатський корпус місцевого самоврядування Вуковара на сході Хорватії більшістю голосів вирішив скасувати офіційний двомовний статус міста – використання хорватської та сербської. А також відмовитися від кирилиці, оскільки частка жителів, які ідентифікують себе сербами, становить менше третини, тож, згідно із законом, вони не мають права на офіційне використання сербської мови в муніципальних справах.
Сербська мова та кирилиця й надалі функціонуватимуть у громадській та суспільній сферах. Питання двомовності винесли на розгляд депутатського корпусу, оскільки, за результатами перепису 2021 року, частка сербів у місті зменшилася до 29,73% із 34,8% у 2011-му.
Місцевий депутат Срдан Мілакович, голова партії «Сербський демократичний союз», у п’ятницю саркастично зауважив, що «серби Вуковара отримали ці нововведення як новорічний подарунок від мера Івана Пенава».
«Це кінець десятирічної кампанії різних державних органів проти сербської мови та кирилиці, щоб сербська громада ніколи не змогла реалізувати своє право на використання рідної мови. Перепису 2021 року з нетерпінням чекали в надії, що зменшення частки сербського населення може вирішити це питання. Хоча частка сербів становить майже 30%, політичному керівництву навіть не спало на думку залишити сербську мову офіційною», – зазначив Мілакович у своїй заяві.
«Меседж скасування двомовності у Вуковарі полягає в тому, що «права сербської громади обмежуються й надаватимуться лише в кожному індивідуальному випадку», – підкреслив він, додавши, що «в хорватських установах вона не має правового захисту».
Хорватський парламент у п’ятницю відхилив пропозицію про приєднання країни до місії ЄС на підтримку українських військових (EUMAM).
Про це повідомляє Reuters.
У голосуванні брали участь 107 із 151 депутата парламенту Хорватії. З них 97 проголосували “за”, десять – висловилися проти.
Оскільки раніше про відмову схвалити участь у місії EUMAM заявив президент Хорватії Зоран Міланович, відомий своїми симпатіями до рф, для його затвердження парламентом потрібна була більшість у дві треті голосів.
Хорватські опозиційні депутати заявили, що не хочуть ставати заручниками політичних розбіжностей вищого керівництва країни і заявили, що конституція не передбачає голосування парламенту з питань, які зазвичай затверджуються президентом за погодженням з урядом.
Натомість прем’єр Хорватії Андрей Пленкович, який ініціював голосування в парламенті, відкинув критику, заявивши, що участь Загреба у військовій місії ЄС “є лише послідовним, принциповим і раціональним рішенням Хорватії, що відповідає її національним інтересам”.
Як писали хорватські медіа, Хорватія у межах місії, найімовірніше, мала пропонувати свій досвід підготовки у сфері тактичної медицини, створення оборонних укріплень, встановлення мінних загороджень та розмінування. Передбачалося, що протягом двох років на хорватській території пройдуть підготовку до 100 українських військовослужбовців.