Нахабною образою для таких країн, як Чорногорія та Північна Македонія, є твердження, що Україна найближча до членства в ЄС, заявив лідер Хорватії Зоран Міланович на спільній з болгарським президентом Руменом Радевим пресконференції, яка відбулася в понеділок у Загребі.
«Мені здається дедалі більш імовірним, що цинізм і нахабство певних європейських структур не зупинити. Ці люди наче одержимі Україною, і це їхній спосіб утриматися при владі», – заявив хорватський президент.
А відтак додав: «Україна – держава, що перебуває в стані війни, її територіальні межі нечіткі, і вона не здатна самостійно себе фінансувати. Стверджувати, що вона ближча до членства в ЄС, ніж Чорногорія чи Північна Македонія, – нахабна образа цих країн», – підкреслив він.
Румен Радев вважає, що «для країн Західних Балкан не було б хорошим сигналом, якби Україна через геополітичні обставини отримала пріоритет, не виконавши необхідних для членства умов». Те саме, на його думку, стосується Північної Македонії.
«Болгарія не перешкоджає Північній Македонії на шляху до членства в ЄС. Країна сама собі перешкоджає, оскільки не виконує Копенгагенські критерії, особливо ті, що стосуються дискримінації та прав людини», – зазначив Радев.
Софія вже три роки чекає, поки Скоп’є внесе болгарську нацменшину до конституції Північної Македонії, підкреслив президент Болгарії й додав, що в них немає інших умов, крім тих, про які вони домовилися.
На думку Мілановича, Хорватія мала виконати більше критеріїв для членства, ніж будь-яка інша країна. «Через це немає ні образи, ні гніву, але реальність така, що деякі країни Західних Балкан потенційно будуть менш підготовленими до вступу в ЄС», – зазначив він.
Утім, як наголосив президент Хорватії, незалежно від того, що він думає про членство України в ЄС, вона бореться за своє збереження, і зараз їй потрібно в цьому допомогти.
Учасники Другої міністерської зустрічі Україна – Південно-Східна Європа у місті Дубровник, Хорватія, підтвердили відданість євроатлантичному курсу України, закликавши якнайшвидшого запрошення до НАТО.
Про це мовиться у спільному комюніке за результатами зустрічі.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга взяв участь у заході як співорганізатор спільно зі своїм хорватським колегою.
У спільному комюніке наголосили, що учасники зустрічі підтримують „Україну на її незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включно з членством у НАТО, та вітаємо запрошення України до Альянсу, яке буде можливим після згоди союзників і виконання необхідних умов”.
„Членство в НАТО залишається найкращим та економічно ефективним механізмом забезпечення безпеки України. Ні росія, ні будь-яка інша держава, яка не є членом НАТО, не має права вето на розширення Альянсу. Ми беззастережно підтримуємо право України обирати власні засоби безпеки та визначати своє майбутнє без зовнішнього втручання”, – зазначили у заяві.
Окремо у тексті додали, що після понад 1200 днів незаконного, неспровокованого та невиправданого повномасштабного військового вторгнення росії в Україну, міністри, відповідальні за зовнішню політику країн, підтвердили „непохитну відданість підтримці України та вирішенню викликів, що стоять перед нашим регіоном”.
Хорватія ухвалила 13-й пакет військової та гуманітарної допомоги Україні у 2025 році.
Про це заявив голова парламенту Гордан Яндрокович під час Bucha Summit, передає УНН.
Також він заявив про бажання поділитися унікальним досвідом у розслідуванні воєнних злочинів.
Яндрокович анонсував проведення міжнародної конференції ветеранів війни, яка відбудеться в жовтні 2025 року, і запросив українців долучитися до цього заходу.
Він підкреслив, що Хорватія продовжує підтримувати Україну та працюватиме над посиленням української присутності на міжнародній арені.
Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович оголосив про підготовку нового пакета військово-технічної допомоги.
Про це він сказав під час зустрічі із прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем, пише „Європейська правда”.
Шмигаль та Пленкович зустрілися у середу, 29 січня. Цього дня вони говорили про те, як пришвидшити мир і покарати Роісю.
„Під час нашої зустрічі пан Пленкович оголосив про підготовку нового пакета військово-технічної допомоги, який мають затвердити завтра (у п’ятницю 30 січня, – Ред.), – розповів український прем’єр.
Шмигаль розповів, що вони також домовилися вивчити можливості створення спільної українсько-хорватської робочої групи, яка відстежуватиме протиправну діяльність російського „тіньового флоту”.
„Будемо працювати над тим, аби Росія заплатила за свою агресію. Хорватія вже підтримує роботу Міжнародного реєстру збитків та наші прагнення, аби всі заморожені російські активи були повністю конфісковані та спрямовані на підтримку нашої стійкості, обороноздатності та відновлення”, – підсумував очільник українського уряду.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль прибув з робочим візитом до Хорватії.
Про це він повідомив у Телеграм в середу, 29 січня.
„Прибули до Загреба, де проведемо перемовини з керівництвом Хорватії. Попереду зустріч із прем’єр-міністром Андреєм Пленковичем та спікером Горданом Яндроковичем”, – написав він.
За словами Шмигаль, головні теми переговорів – енергетична безпеки Європи, розмінування України та наближення справедливого миру.
Також урядова делегація проведе зустріч із представниками хорватського бізнесу для залучення до проєктів відновлення та інвестицій в Україну.
„Посилюємо двостороннє партнерство задля добробуту та перемоги України”, – додав Шмигаль.
German Defense Minister Boris Pistorius arrived in Kyiv on an unnanounced visit. He plans to discuss further support and will review the current military situation. pic.twitter.com/CJnYGnKN30
Acabo de llegar a Ucrania. 3 años ya de guerra injusta e injustificable.
Tenemos que conseguir que éste sea el año de la paz. Una paz justa que garantice la soberanía y la libertad de los ucranianos. España les apoya en ello. pic.twitter.com/2lwcQQwD7F
Президент Володимир Зеленський під час зустрічі у Давосі з премʼєр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем обговорив безпекову співпрацю й подальшу взаємодію в оборонній сфері.
Про це глава Української держави повідомив у Телеграмі.
«Під час зустрічі з премʼєр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем подякував за підтримку нашого народу і незалежності. Обговорили безпекову співпрацю й подальшу взаємодію в оборонній сфері», – розповів Зеленський.
Він відзначив, що посилення українських воїнів на полі бою та зміцнення позицій України надзвичайно важливі для досягнення справедливого й тривалого миру.
За підсумками другого туру президентських виборів у Хорватії чинний президент Зоран Міланович переміг на другий термін на переважно церемоніальній посаді, згідно з попередніми результатами підрахунку голосів із 98,65% виборчих дільниць.
Про це повідомляє агентство Reuters із посиланням на дані державної виборчої комісії країни, передає „Європейська правда”.
За попереднім підрахунком державної виборчої комісії, Міланович від опозиційної Соціал-демократичної партії на президентських виборах у неділю, 12 січня, набрав 74,58% голосів.
Його суперник Драган Приморац із Хорватського демократичного союзу здобув 25,42%. Явка на виборах склала 44,15% виборців.
„Це великий день для мене особисто, і я розглядаю цю перемогу як визнання моєї роботи, своєрідний акт довіри людей до мене”, – заявив Міланович.
У неділю, 12 січня, в Хорватії стартувало голосування у другому турі президентських виборів. Згідно з опитуваннями громадської думки, чинний президент Зоран Міланович має перевагу над Драганом Пріморацем, кандидатом від Демократичного союзу Хорватії.
Виборчі дільниці відкрилися о 06:00 за Гринвічем і закриються о 18:00 за Гринвічем.
Екзитполи будуть оприлюднені одразу після закриття дільниць, в той час, як попередні результати голосування стануть відомі приблизно о 19:00. Офіційні результати очікуються наступними днями.
Загалом, право голосу в Хорватії мають близько 3,8 млн громадян.
У першому турі виборів, який відбувся два тижні тому, Міланович отримав 49,1% голосів, тоді як його опонент Пріморац набрав лише 19,35%.
Нещодавнє опитування, проведене телеканалом Nova TV Daily News, показало, що Міланович, представник Соціал-демократичної партії, може розраховувати на 67,4% голосів, натомість Пріморац, колишній міністр науки, отримує менш ніж 27%.
У виданні зазначили, що попри те, що очільник держави не має права вето на законодавчі акти, він може впливати на питання зовнішньої політики, оборони і безпеки. Під час свого перебування на посаді Міланович, котрий раніше обіймав посаду прем’єр-міністра, нерідко вступав у публічні суперечки з прем’єр-міністром Андреєм Пленковичем щодо важливих питань державного управління.
Чинний президент Хорватії Зоран Міланович здобув найбільше голосів у першому турі президентських виборів, який відбувся 29 грудня. У другому турі його суперником буде Драган Пріморац.
18.02.2020., Zagreb – Svecana ceremonija inauguracije izabranog predsjednika Republike Hrvatske Zorana Milanovica.
Photo: Damir Sencar/HINA/POOL/PIXSELL
Про це повідомляє Reuters із посиланням на дані Центральної виборчої комісії Хорватії.
Згідно з даними ЦВК, кандидат від опозиційної «Соціал-демократичної партії» Міланович здобув 49,1% після підрахунку голосів на всіх виборчих дільницях.
Його головний суперник, кандидат від правлячої партії «Хорватський демократичний союз» (ХДС) Драган Пріморац, заручився підтримкою 19,35% виборців.
Оскільки Міланович не набрав у першому турі необхідні для остаточної перемоги понад 50% голосів, відбудеться другий тур виборів, голосування у якому проходитиме 12 січня.
У Хорватії посада президента є переважно церемоніальною. Він не може накладати вето на ухвалені закони, але має право голосу в питаннях зовнішньої політики, оборони та безпеки.
Протягом свого п’ятирічного терміну, який спливає 18 лютого, Міланович жорстко критикував Європейський Союз і НАТО за підтримку України і мав низку конфліктів з прем’єр-міністром Андреєм Пленковичем щодо зовнішньої та державної політики.
Вранці у неділю у Хорватії стартували президентські вибори.
Виборчі дільниці були відкриті по всій країні о 08:00 за київським часом, передає Reuters.
У президентських перегонах змагаються вісім кандидатів, троє з яких жінки, що представляють лівий і правий політичний спектр. Право голосу мають близько 3,8 мільйона хорватів.
Чинний президент країни Зоран Міланович, кандидат від опозиційних соціал-демократів, балотується на другий термін. Його головним суперником є Драган Пріморац, колишній міністр науки, якого підтримує правляча Хорватська демократична співдружність (HDZ).
Якщо жоден із кандидатів не набере більшості голосів, у країні проведуть другий тур президентських виборів.
Останнє соцопитування показало, що чинний президент Міланович лідирує із 37,2% підтримки проти 20,4% підтримки Прімораца. За ними йдуть незалежна кандидатка Марія Селак Распудіч та Іванна Кекін із лівої зеленої партії «Можемо!» – яких підтримують по 10% виборців.
Виборчі дільниці закриються о 20:00 за київським часом, результати ексзитполів очікуються за кілька хвилин після цього. Перші попередні результати голосування будуть відомі близько 21:00 за Києвом, тоді як офіційні результати очікуються протягом наступних днів.
У Хорватії роль президента переважно церемоніальна, оскільки він не може накладати вето на закони, але має право голосу у питаннях зовнішньої політики, оборони та безпеки.