Мер столиці Угорщини Ґерґей Карачонь прибув на Закарпаття 2 лютого на запрошення свого берегівського колеги Золтана Бабяка. В рамках свого кількаденного візиту 3 лютого він зустрівся із головою Берегівського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Йожефом Шіном, з очільником Берегівського міського осередку організації Іштваном Молнаром, а також із директором Асоціації «Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття» Йосипом Резешем.
Після зустрічі, яка відбулася в готелі «Гелікон» у селі Яноші, Ґерґей Карачонь представникам ЗМІ повідомив, що дуже був радий можливості зустрітися із представниками найбільш значних політичних організацій, Товариства угорської культури Закарпаття та Демократичної спілки угорців України, а також із директором Асоціації «Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття». «Ми вже почали обмірковувати, яку допомогу Будапешт може надати, наприклад, для розвитку комунального господарства. Вважаю принципову позицію дуже важливою. Очевидно, Будапешт висловлює свою думку в політиці та стоїть на боці громад. Водночас є практичні речі, які визначають справжні наміри. Я хотів би, щоб ми й надалі надавали конкретну допомогу Берегову та навколишнім населеним пунктам», – зазначив Ґерґей Карачонь.
Підсумовуючи свій дводенний візит до Берегова, мер Будапешта повідомив, що хотів особисто ознайомитися із ситуацією закарпатських угорців. Окрім зустрічі з місцевими політичними лідерами, він відвідав школи та дитсадки й поспілкувався з місцевими жителями. Він зазначив, що в рамках візиту зокрема оцінили, яка допомога стане найбільш у нагоді. Ґерґей Карачонь підкреслив, що, незалежно від нинішньої партійної політики, для угорської політики всіх часів дуже важливо заступатися за закарпатських угорців, «і, готуючись до більш мирного періоду, зміцнювати мовну та культурну незалежність місцевої громади». Щодо допомоги, він зазначив – вони із Йосипом Резешем обговорили питання, що найбільше потрібно берегівському та навколишнім органам місцевого самоврядування. «Ми радо допоможемо засобами, які нам уже не потрібні, але їх ще можна використовувати, зокрема для вивезення сміття та інших речей, для утримання міста», – повідомив він.
Голова Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін кореспонденту нашого видання повідомив, що намагалися об’єктивно поінформувати мера Будапешта про ситуацію на Закарпатті та про закарпатських угорців. «Ми повідомили, що прагнемо зберегти заклади, які наразі має наша угорська громада. Ми розповіли про події, які вносять гіркоту в повсякденне життя закарпатських угорців, про ситуацію в Мукачеві й просили допомогу, бо вона нам зараз дуже потрібна. Мер Будапешта пообіцяв знайти спосіб підтримати наш фонд, який створений для допомоги важкохворим. Ми також попросили Ґерґея Карачоня виступити за повернення колективних прав, відібраних у закарпатської угорської громади».
Голова Берегівської міської територіальної громади Золтан Бабяк додав, що мерія Будапешта з перших днів війни підтримувала Берегово гуманітарною допомогою, а зараз привезли техніку. Під час зустрічі закарпатське місто попросило подальшої допомоги для встановлення якісних камер спостереження, а також вивчення можливостей використання геотермальної енергії. Крім того, йшлося і про можливість лікування берегівських військових та відпочинок студентів.
BREAKING: The «first» Leopard 2 has arrived in Kyiv ? There will be more of them.✊ Thank you to @Bundeskanzler my colleague Boris Pistorius and the German people. The tank coalition is marching... to victory! pic.twitter.com/4VY2YaovBi
L'Italia dà il benvenuto al Presidente dell'Ucraina Volodymyr Zelensky. Rinnoviamo il nostro impegno al fianco del popolo ucraino, a difesa della libertà e della democrazia. pic.twitter.com/3Qbc1FhWiv
Volodymyr Zelenskyy will visit #Romania next week for the first time since the beginning of the war and meet with the country's president, Klaus Iohannis. pic.twitter.com/vVEnkt5SFv
Witnessing the impact on children's & education in a school in #Kyiv targeted by RF attacks.
It’s a stark reminder of urgent need for peace. Every child deserves safety, education & bright future.@OSCE#SPU provides psycho-social help to affected children. #ItsAboutPeoplepic.twitter.com/Fle8sxeZUI
Thank you President @ZelenskyyUa for inviting me back to #Ukraine to speak at the first meeting of the “International Coalition of Countries for the Return of Ukrainian Children.” Honored to partner with you on this important initiative to bring back the Ukrainian children — as… pic.twitter.com/oSO8XFLQ2Q
#Ukraine | @steph_sejourne est arrivé à Kyiv pour son premier déplacement sur le terrain, afin d’y poursuivre l’action diplomatique française et de réitérer l’engagement de la France auprès de ses alliés et aux côtés des populations civiles. pic.twitter.com/HRBfxRpJUK
Muito bom estar de novo em #Kyiv, desta vez com o meu colega João Costa para reiterarmos o nosso apoio à reconstrução da Ucrânia. Very good to be back in #Kyiv, with my colleague Education Minister João Costa, to reiterate our support for Ukraine's reconstruction. 🇵🇹🤝🇺🇦 https://t.co/ebYTYSmN6B
Zelenskyy will arrive today on an official visit to Turkey
The presidential office said that Zelenskyy is scheduled to meet Erdogan to discuss the peace formula, the organization of the Peace Summit, the safety of navigation in the Black Sea, global food stability and the… pic.twitter.com/rcmP31YCw6
Congratulations to Hungary on taking over the Presidency of the EU. I wish @HU24EU effectiveness in promoting our shared European values, goals, and interests. While advancing on its path to the EU, Ukraine is ready to contribute to these efforts and strengthen our Europe.
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) July 1, 2024
Президія громадської організації «Товариства угорської культури Закарпаття» ГО „ТУКЗ-КМКС» висловлює протест щодо звільнення керівників цілого ряду угорськомовних освітніх і культурних установ Мукачівської територіальної громади. Необґрунтоване звільнення директора середньої школи ім. Ф. Ракоці ІІ ступеня вважаємо незаконним заходом, що ставить під загрозу забезпечення якості угорськомовної освіти.
Чинний закон про національні меншини забезпечує вільне використання символів національних меншин, включаючи прапор. Положення Закону про мови дозволяють розміщувати публічні написи поряд з виконаними державною мовою також і мовами національних меншин у тих населених пунктах, де проживають представники відповідних національних меншин.
Президія вважає зняття угорських прапорів і написів у населених пунктах Мукачівської територіальної громади свавіллям, таким кроком, що суперечить чинному законодавству, тому стосовно цієї справи звернеться до правоохоронних органів.
Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) вдасться до юридичних кроків у зв’язку зі зняттям угорських прапорів – повідомив голова організації Василь Брензович в ефірі Радіо «Кошут».
Він зазначив, що на їхню думку, дії Мукачівської міськради, яка, посилаючись на новий указ, зняла угорські прапори та написи в Мукачеві та на території міської ОТГ, а також звільнила з посад директора школи та керівника закладу культури, невиправдані.
Василь Брензович додав, що через воєнний стан потрібно діяти дуже виважено щодо цього питання, але незаконні заходи мають бути переведені в юридичну площину.
«На нашу думку, заходи, вжиті радою Мукачівської міської територіальної громади щодо цих людей і прапорів, були невиправданими. Закон про меншини, який ми критикуємо, також не містить положень, які не дозволяють використання національної символіки. Не кажучи вже про те, що відсторонені люди, які керували цими установами, шановані в Мукачівській територіальній громаді», – повідомив Василь Брензович.
Після міста Мукачева угорські національні прапори також були зняті і з державних установ угорських сіл Мукачівського району, причому в с.Форнош для цього довелося задіяти міську поліцію. Із будівлі «Мункач футбольна академія» у с. Дерцен зняли угорськомовні таблички. Крім того, кілька поважних керівників установ угорської національності, близьких до ТУКЗ-КМКС, були звільнені в Мукачеві та довколишніх селах.
У с.Форнош та с.Дерцен керівники місцевих установ (шкіл, дитсадків) отримали вказівку від свого начальства в Мукачеві зняти з будівель своїх установ угорський національний прапор. За їхніми словами, є указ, що відтепер у державних установах не можна використовувати інший прапор, лише український державний. Відтак, наприклад, у с. Форнош 13 січня серед білого дня зі стін дитсадка та школи демонтували угорські прапори. Проте на будівлі сільської ради с. Форнош все ще майорів угорський триколор, який, за словами очевидців, зняли лише опівночі четверо співробітників муніципальної поліції. Свідки також повідомили, що його не викинули, а акуратно згорнули та поставили біля входу. Наступного дня опівдні вони з’явилися і перевірили, чи не повернув хтось угорський прапор на місце. У сусідньому Дерцені з державних установ також прибрали угорські прапори, куди теж приїздить поліція міста, щоб перевірити дотримання нібито указу.
Угорські прапори вже зняли з угорських установ міста Мукачева, єдиним винятком є недержавна установа – Угорський дім ім. Мігая Мункачі (Munkácsy Mihály Magyar Ház), з якого триколор ще не зняли.
Якщо таке регулювання справді є, то воно може бути лише на місцевому рівні, тому що, наприклад, у громадських установах угорських сіл сусідньої Великолучківської ОТГ угорський прапор майорить дотепер, незважаючи на той факт, що ці населені пункти також належать до Мукачівського району.
За нашою інформацією, Мукачівська районна рада не ухвалювала такого розпорядження. За словами одного з членів виконкому, питанням угорських прапорів також не займалися.
Якби така норма була, вона б суперечила законодавству вищого рівня.
Законодавством України досі не заборонено використання символіки національностей, особливо з огляду на те, що в населених пунктах Закарпаття, де проживають угорці, використовується неофіційний геральдичний прапор Угорської держави, а угорський національний триколор та червоно-біло-зелено-смугасті прапори, які були там присутні протягом останніх 33 років і які дотепер не заважали мешканцям, а також не порушували чинних законів, поряд із державним прапором України вони символізували мирне співіснування народів у нашому краї.
Тим часом ми дізналися, що в Мукачівському районі кількох високоповажних, професійно визнаних керівників установ угорської національності, близьких до ТУКЗ-КМКС, звільнили.
Про діяльність Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) ми поговорили з головою організації Василем Брензовичем.
– Після обшуків 30 листопада 2020 року та звинувачень у державній зраді й фінансуванні сепаратизму як керівника фондів, заснованих ТУКЗ-КМКС, за порадою адвокатів ви покинули Закарпаття. Чи відбувся якийсь прогрес у цьому питанні з того часу?
– На жаль, ні. Слідство відтоді триває. Відбуваються допити тих, хто отримував підтримку. Обвинувачення не висунуто, справа не закрита. Водночас фонди, незважаючи на воєнні умови, працюють і продовжують реалізацію відповідних програм із підтримки. І у 2022 році багато тисяч закарпатських угорців отримало різні види допомоги. Ми вдячні й за це уряду Угорщини та угорським платникам податків. Ми щиро сподіваємось, що зможемо продовжити свою діяльність і у 2023 році.
– Завдяки сучасним технологіям та Інтернету ви маєте можливість брати участь у роботі вирішальних зібрань ТУКЗ-КМКС, керувати роботою фондів.
– Пандемія теж довела, що в багатьох випадках можлива дистанційна робота, подібні випадки траплялися і в історії, але це, безумовно, неідеальна ситуація, і я також мав та маю сумніви щодо цього. Я запропонував свою відставку на загальних зборах ТУКЗ-КМКС у 2021 році, яка не була прийнята. Цього року буде проводитися переобрання керівництва, з’їзд вирішить, хто очолюватиме організацію надалі.
Триває війна, через це наша закарпатська угорська громада перебуває в особливо важкому становищі, але не зламалася. Вчителі, лікарі, священники, органи місцевого самоврядування виконують свою роботу. Продовжують працювати посадові особи та співробітники ТУКЗ-КМКС.
– Як вплинула війна на закарпатських угорців?
– Напад Росії призвів до масштабних людських і матеріальних втрат та посилив негативні процеси, характерні і раніше для України: катастрофічне зменшення кількості населення, спад економіки, бідність, деградація інституцій, посилення нетерпимості в національній політиці. Ми не знаємо точно, скільки угорців зараз проживає на Закарпатті, як і скільки людей живе на Закарпатті, в Україні. Багато переселенців прибуло до нашого краю зі східних областей, невідомо, чи залишаться вони тут назавжди, і якщо так, то скільки їх буде. Ми також не знаємо, скільки угорців повернуться на батьківщину, коли з’явиться така можливість. Відповіді на ці питання отримаємо після війни.
– Україна прийняла новий закон про національні меншини, цього року також набудуть чинності частини закону про освіту щодо угорськомовних шкіл.
– На мою думку, зараз не час Верховній раді України займатися таким делікатним питанням, яке потребує ґрунтовного розгляду, як питання нацменшин. Товариство угорської культури Закарпаття разом із Демократичною спілкою угорців України висловило свою позицію з цього питання. Закон є дуже значним кроком назад порівняно із законом 1992 року, фіксує та затверджує позбавлення прав, що були задекларовані у минулих роках, не відповідає Конституції України та міжнародним зобов’язанням України.
Закарпатські угорці неодноразово протестували проти обмеження своїх освітніх прав. В обох випадках найкраще було б повернутися до цих питань після війни.
– Україно-угорські відносини напружені, у пресі часто відчувається угорофобія…
– На жаль, війна посилила й антиугорські настрої в Україні. За результатами проведення певних опитувань, після росіян і білорусів найбільш негативно оціненою нацією серед українців є угорці. Це й не дивно, адже, як ми неодноразово зазначали, в українських ЗМІ роками ведеться цілеспрямована антиугорська кампанія проти Угорщини та закарпатських угорців. Позитиви замовчуються, те, що можна неправильно зрозуміти, неправильно і розуміють.
Нас звинувачують у проросійськості та сепаратизмі. Новим є те, що антиугорські настрої зростають також і на Закарпатті, що раніше не було характерним.
Закарпатські угорці – лояльні громадяни України. Загальновідомо, що після того, як радянські війська зайняли Закарпаття, з області були насильно вивезені угорські чоловіки. Пам’ятники, які зараз знімають, встановлювали не закарпатські угорці.
Ми й надалі зацікавлені у покращенні українсько-угорських відносин, збереженні міжнаціонального миру та взаємної толерантності.
Цілі закарпатських угорців незмінні: ми хочемо жити мирно, громадою на рідній землі, і для цього зробимо все можливе та необхідне.
Great privilege to participate in the signing ceremony of the Memorandum of Understanding for the development of the Black Sea electricity cable! The project will unleash new opportunities for the wider region & sustainable energy security infrastructure. pic.twitter.com/F4s7El9scE
1/3 Today’s news was all about Hungary vetoing financial assistance to #Ukraine. This is fake news. Hungary is ready to give financial assistance to Ukraine, on a bilateral basis. No #veto, no blackmailing.
Important #EUCO today with President @ZelenskyyUA . Hungary will continue to provide humanitarian and financial support to ??. We support an immediate ceasefire in order to prevent the further loss of human lives. Hungary belongs to the peace camp!
5 листопада на базі готелю «Гелікон» у селі Яноші відбулося засідання правління Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) за участю 85 його членів. Деякі з них, зокрема голова організації Василь Брензович і депутатка Європарламенту Андрея Бочкор, долучилися до зібрання онлайн. На зустрічі обговорили поточну політичну ситуацію, відзвітували про роботу організації, визначили графік проведення зборів на 2023-й, а також представили та затвердили план проведення заходів.
«Озираючись назад, можна сказати, що минулі 30 років були успішними для закарпатських угорців: громада збереглася, наша кількість значно не зменшилася, ми створили нові заклади, інститут, театр, ліцеї, телеканал, газети, показали свою працездатність, відродили інтелігенцію, реалізували успішну програму економічного розвитку, інфраструктура закарпатських угорців значно оновилася», – наголосив Василь Брензович і подякував уряду Угорщини за непохитну підтримку закарпатських угорців. Відтак попросив, щоб допомога місцевій угорській громаді не зменшувалася й наступного року, щоб продовжували діяти перевірені програми, які підтвердили свою ефективність, наприклад Програма економічного розвитку Закарпаття ім. Еде Егана.
Останні три десятиліття України не можна назвати історією успіху, констатував голова ТУКЗ-КМКС. Однак, за його словами, незважаючи на економічну стагнацію, катастрофічне зниження кількості населення та рівня його життя, деградацію закладів освіти, соціальної сфери та охорони здоров’я, тут можна було жити, бо був мир… до 24 лютого 2022 року, коли росія розпочала повномасштабну війну проти України. Правління стоячи вшанувало пам’ять жертв війни хвилиною мовчання.
За словами Василя Брензовича, незважаючи на те, що закарпатські угорці є лояльними громадянами України, антиугорські висловлювання поширюються як у ЗМІ, так і в суспільстві, продовжується паплюження угорців, і все це посилюється воєнною напругою. У зв’язку з варварським демонтажем з бастіону Мукачівського замку пам’ятника турулу, котрий «символізує долю закарпатських угорців за останні сто років», він нагадав, що ТУКЗ-КМКС звернулося з цього приводу до прокуратури.
«Наші заклади функціонують і надалі, кількість тих, хто записався в угорські школи, суттєво не зменшилась, як і кількість тих, хто навчається в інституті та в закладах професійної освіти. Працюють наші очільники органів місцевого самоврядування, наші депутати, наші ЗМІ, незважаючи на складну ситуацію. Ми маємо бути вдячні тим людям, які якісно виконують свою роботу навіть у цих умовах», – зазначив під час свого виступу голова ТУКЗ-КМКС. «Але треба жити, і ми маємо максимально представляти інтереси закарпатських угорців. Однак найбільше нам зараз потрібен мир. Єдина зброя закарпатських угорців – надія. Ми знаємо, що надія вмирає останньою, сподіваймося!» – додав він, наголосивши на важливості віри в краще і мирне майбутнє.
Заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття, депутат обласної ради Йосип Борто поінформував про роботу фракції «КМКС» ПУУ в обласній раді. У своїй промові він наголосив на зразковій позиції, яка характеризує діяльність обласної ради після початку війни. Адже фракції, за винятком однієї політичної сили, яка намагається дестабілізувати ситуацію на Закарпатті, зійшлися на думці, що під час війни «не політизують, немає більшості та опозиції, немає партій, бо є одна партія – Україна».
Йосип Борто узагальнив і пояснив ключові проблеми, які стосуються області, зокрема питання щодо переселенців, використання бюджету, реформи лісової галузі, а також наголосив на важливості поставок гуманітарної допомоги, отриманої з-за кордону, насамперед з Угорщини.
Заступник голови ТУКЗ-КМКС, очільник Благодійного фонду «КМКС» Ґейза Ґулачі підсумував роботу Фонду, ознайомивши зі станом справ угорських грантових проєктів. За його словами, цього року БФ «КМКС» у рамках різноманітних грантових проєктів прийняв 31 тисячу заявок. Ґейза Ґулачі також нагадав, що ТУКЗ-КМКС та Благодійний фонд «КМКС» ініціювали збір коштів для допомоги жителям нашого краю, які через війну опинились у ще складнішій ситуації, ніж раніше, борються з важкою хворобою чи є інвалідами. У зв’язку з цим звернулися за підтримкою й до Угорщини і наразі очікують на відповідь.
«Я дуже рада бачити, що навіть у цей важкий воєнний час Товариство угорської культури Закарпаття, закарпатська угорська громада стійкі, видно, що громада живе і хоче жити», – зазначила під час свого виступу депутатка Європарламенту закарпатського походження від «Фідес» Андрея Бочкор. Вона повідомила, що зараз увага Брюсселя зосереджена на Україні, війні й тому, як упоратися зі складною ситуацією. Поки більшість європейських політиків намагаються знайти вихід з неї за допомогою додаткових поставок зброї в Україну та санкціями проти росії, про мир говорять дуже мало, підкреслила Андрея Бочкор. «Ми докладаємо максимум зусиль, на кожному форумі наголошуємо, що встановлення миру та стабільності має першочергове значення, і, звичайно, зосереджуємо всю нашу увагу на тому, щоб допомогти вам, тим, хто залишився вдома», – зазначила депутатка.
Після цього Ґейза Ґулачі ознайомив присутніх із планом проведення загальних зборів осередків організації на 2023 рік. Члени правління затвердили цей документ. Загальні збори обласної організації ТУКЗ-КМКС призначили на 22 квітня, відповідно до поточної ситуації та правил.
Відтак секретар з питань культури традиційно поінформував про план заходів Товариства угорської культури Закарпаття на наступний рік. Зокрема зупинився на проведенні меморіального дійства до 200-річчя з дня народження Шандора Петефі в Бодалові на Берегівщині. Цей план присутні також затвердили.
У заключному слові Василь Брензович подякував усім, хто виконує свою роботу в ці надзвичайно складні часи. «Нинішнім заходом Товариство угорської культури Закарпаття довело, що живе й успішно функціонує. У важкій ситуації завжди важливим є терпіння. Ми, представники Товариства угорської культури Закарпаття та закарпатські угорці, маємо пережити цей період. Будемо сподіватися, що скоро настане мир!» – наголосив очільник організації.
Товариство угорської культури Закарпаття шоковане рішенням виконавчого комітету Мукачівської міської ради, відповідно до якого був проведений демонтаж з бастіону мукачівського замку «Паланку» орла-турула. Рішення дивне, зокрема, тому, що скульптурне зображення турула, який вважається одним із символів міста, повернули на колишнє місце з ініціативи міської влади Мукачева у 2008 році на знак спільного історичного минулого та мирного співіснування національностей.
Russia's aggression started in Crimea more than 10 years ago. This is where its reign of terror must also end.
At the 4th Summit of @crimeaplatform, I stressed that we cannot allow massive human rights violations to become a "new normal". Only 🇺🇦 victory will restore justice! pic.twitter.com/Wo1T01m0dd
Законопроект, поза обговоренням якого знову залишилися організації із захисту інтересів закарпатських угорців, майже повністю ідентичний редакції, оприлюдненій рік тому, з тією різницею, що якщо метою попереднього законопроекту було гарантування прав меншин, то цей має на меті тільки визначення особливостей суспільних відносин, пов’язаних з правами національних меншин.
Проект, який замість поняття національних меншин, прийнятого в міжнародному праві, використовує поняття національних спільнот, яке взагалі позбавлене правового середовища, є значним звуженням прав порівняно з нормами, закріпленими в Конституції та інших міжнародних угодах України, а також порівняно з попередньою практикою. Фактично є закріпленням тих обмежень, які кодифіковані в нещодавно прийнятому Законі про освіту та мову, у сфері мовних, освітніх, медійних прав тощо. Серед іншого, законопроект не гарантує вільне використання національної символіки, збереження територій компактного етнічного проживання, ускладнює підтримку організацій меншин, унеможливлює роботу ЗМІ мовами меншин, а також не містить заборону заходів щодо примусової асиміляції національних меншин.
Законопроект трактує права меншин виключно як права, які можуть здійснюватися особами, що належать до національних меншин, в індивідуальному порядку, що позбавляє національні меншини будь-яких політичних, освітніх чи мовних прав, реалізованих інституційно, а отже – можливості впливати на власну долю. Прийняття проекту призведе до подальшого погіршення правового становища меншин.
Ужгород, 25 липня 2022 року
[type] => post
[excerpt] => Законопроект, поза обговоренням якого знову залишилися організації із захисту інтересів закарпатських угорців, майже повністю ідентичний редакції, оприлюдненій рік тому, з тією різницею, що якщо метою попереднього законопроекту було гарантування п...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1658831978
[modified] => 1658866452
)
[title] => Заява громадської організації «Товариства угорської культури Закарпаття» щодо проекту Закону України про національні спільноти України
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=54235&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 54243
[uk] => 54235
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 54234
[image] => Array
(
[id] => 54234
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/260720221658821018.jpeg
[original_lng] => 89888
[original_w] => 1200
[original_h] => 800
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/260720221658821018-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/260720221658821018-300x200.jpeg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/260720221658821018-768x512.jpeg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/260720221658821018-1024x683.jpeg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/260720221658821018.jpeg
[width] => 1200
[height] => 800
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/260720221658821018.jpeg
[width] => 1200
[height] => 800
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/260720221658821018.jpeg
[width] => 1200
[height] => 800
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_thumbnail_id] => 54234
[_parental_post_id] => 13745
[_edit_lock] => 1658855653:8
[views_count] => 3741
[_edit_last] => 8
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_d149e3d4b4e4c6835626df1c44be72bc] =>
[_oembed_time_d149e3d4b4e4c6835626df1c44be72bc] => 1658821182
[_oembed_eabf4e07e29b93457711e563bc56c6a5] =>
Russia's aggression started in Crimea more than 10 years ago. This is where its reign of terror must also end.
At the 4th Summit of @crimeaplatform, I stressed that we cannot allow massive human rights violations to become a "new normal". Only 🇺🇦 victory will restore justice! pic.twitter.com/Wo1T01m0dd
12 липня Християнсько-демократичний інтернаціонал (IDC-CDI), який об’єднує 106 правоцентристських партій та організацій, оприлюднив текст резолюції, ухваленої 8-9 липня на загальних зборах міжнародної організації в Луанді, столиці Анголи.
У резолюції партії висловлюють свою солідарність з Україною та населенням країни. Документ на розгляд внесла «КМКС» Партія угорців України (яка є членом об’єднання з 2018 року), за підтримки партій Угорщини та закордонних угорських партійних організацій. Від Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) у засіданні взяла участь депутат Європарламенту від партії «Фідес» Андрея Бочкор, яка від імені закарпатської угорської громади подякувала за політичну підтримку громадян охопленої війною України та за стійку позицію щодо наближення миру й дотримання прав національних меншин.
В інтерв’ю журналісту нашого видання євродепутат пояснила важливість зазначеного рішення.
– Які важливі теми порушувалися та обговорювалися на загальних зборах Християнсько-демократичного інтернаціоналу в Луанді?
– Зустріч представників Християнсько-демократичного інтернаціоналу відбулася у столиці Анголи, Луанді. Від початку епідемії коронавірусу організація проводить ці засідання в гібридному форматі, щоб якомога більше людей могли долучитися до роботи.
Протягом дводенного заходу ми торкнулися кількох тем і схвалили кілька заяв. Зокрема, Луандську резолюцію, основний меседж якої полягає в тому, що під час парламентських виборів, які відбудуться 24 серпня, влада Анголи повинна гарантувати вільні та чесні вибори в країні. Також ми прийняли резолюцію щодо ситуації зростання насильства в Мексиці. Крім того, щодо зміцнення політичних партій, наріжних каменів демократії, в якій IDC-CDI висловлює стурбованість збільшенням узгоджених виступів популістських політичних сил і засуджує російські фейкові новини та пропагандистські кампанії.
Правління Християнсько-демократичного інтернаціоналу внесло на розгляд резолюцію «Зміцнення демократії та безпеки на європейському континенті», в якій засуджує агресію Російської Федерації проти України та закликає країни – члени Європейського Союзу залишатися єдиними у своїй відповіді на агресію, зміцнити обороноздатність. Партії вітають рішення, схвалене союзниками НАТО в Мадриді минулого тижня, щодо прийому заявок Фінляндії та Швеції про приєднання до альянсу, і закликають членів НАТО якнайшвидше схвалити це рішення в своїх парламентах для забезпечення миру і стабільності на європейському континенті. Крім того, вітають і підтримують рішення Європейської Ради від 23 червня 2022 року, згідно з яким вона Україна та Молдова отримали статус кандидата в члени ЄС.
Також були ухвалені резолюції щодо ситуації в Мозамбіку та Малі.
– На зборах також прийняли резолюцію, внесену «КМКС» Партією угорців України. Що слід відзначити у вищезгаданому рішенні?
– Товариство угорської культури Закарпаття бере активну участь у роботі міжнародної організації та вважало за важливе висловити свою думку на загальних зборах Християнсько-демократичного інтернаціоналу щодо війни, яка триває в Україні, оскільки це дає можливість сказати про угорську меншину, яка проживає в Україні, на міжнародній арені. IDC-CDI об’єднує 106 партій із 73 країн світу, тому наша заява може дійти в різні куточки світу.
Резолюцію про солідарність із населенням України «КМКС» ПУУ подала за підтримки партії «Фідес» та Християнсько-демократичної народної партії (KDNP) Угорщини, а також закордонних угорських партій: Партії угорської меншини Словаччині «Альянс», Союзу воєводинських угорців Сербії та Демократичного союзу угорців Румунії.
У тексті ми висловили нашу підтримку суверенітету та територіальної цілісності України й засуджуємо військову агресію Росії проти України, а також вимагаємо негайного припинення будь-яких військових дій в Україні та беззастережного виведення військових сил і техніки з території України, визнаної на міжнародному рівні.
Ми висловили вдячність населенню та владі сусідніх країн – Польщі, Угорщини, Румунії, Словаччини та Республіки Молдова, які негайно і без зволікань допомогли населенню України, котре рятувалося від війни, але не забули і про мешканців, які залишилися в країні. Також подякували Європейському Союзу за солідарність. Ми затвердили, наскільки важливо для нас якнайшвидше встановити мир, звісно, з повагою до суверенітету та територіальної цілісності України. Ми привітали рішення Європейської Ради від 23 червня, надати Україні статус кандидата на членство в ЄС. Ми висловлюємо солідарність із народом України, який зазнав величезних втрат.
Закарпатська угорська громада, яка також потерпає від перипетій і наслідків війни, негайно кинулася на допомогу жителям сходу України, які рятувалися від жахів війни. Як населення Закарпаття, так і угорські організації та інституції взяли активну участь у забезпеченні внутрішньо переміщених осіб належним безпечним облаштуванням, харчуванням. Зокрема і тому в резолюції ми виступаємо за якнайшвидший мир, оскільки війна поставила перед областю та її мешканцями величезні виклики, а через погіршення економічної ситуації невідомо, як довго вони зможуть забезпечувати вимушених переселенців на Закарпатті. Тільки мир може допомогти розпочати відбудову України і повернути додому мешканців, які були змушені покинути свої домівки.
– Після ухвалення резолюції як ви ставитеся до того, що в текст включено пункт про забезпечення прав меншин?
– Ми порушили надзвичайно важливу тему для закарпатської угорської меншини та всіх меншин, які проживають в Україні, а саме забезпечення прав меншин. У зв’язку з цим ми наголосили, що Україна, як кандидат на членство в Європейському Союзі, має поважати верховенство права та виконувати норми ЄС щодо основних прав, у тому числі прав меншин. Адже, коли закінчиться війна, запорукою збереження закарпатської угорської громади буде забезпечення таких самих прав, як у більшості. Ми просимо, щоб Україна поважала та гарантувала права національних меншин відповідно до міжнародних зобов’язань країни. Ця тема спричинила невелику дискусію, але зрештою її вдалося включити до прийнятого тексту, оскільки, як я вже зазначала, одним із життєво важливих питань збереження на батьківщині для угорської меншини є те, щоби в Україні поважали права національних меншин, і це важливо тримати в порядку денному на всіх можливих політичних майданчиках. Для отримання Україною статусу кандидата в ЄС Європейська комісія також висунула умову – якщо Україна хоче стати членом Європейського Союзу, вона повинна поважати права національних меншин, які проживають на її території, і врегулювати законодавство щодо прав національних меншин таким чином, аби воно відповідало рекомендаціям Венеціанської комісії.
Сподіваюся, що в недалекому майбутньому мир буде відновлено, і що Україна, як країна – кандидат на членство в Європейському Союзі, виконає умови Комісії, щоб якнайшвидше стати членом ЄС.
1. Християнсько-демократичний інтернаціонал рішуче підтримує суверенітет і територіальну цілісність України та засуджує незаконну, нічим не спровоковану та невиправдану військову агресію проти України і вторгнення Російської Федерації;
2. Вимагає від Російської Федерації негайного припинити будь-яку військову діяльність в Україні, беззастережного виведення всіх військових сил і засобів з усієї міжнародно визнаної території України;
3. Високо оцінює солідарність, виявлену громадянами ЄС, державами-членами та самим Європейським Союзом, а також висловлює вдячність владі та громадянам сусідніх країн, особливо Польщі, Угорщини, Румунії, Словаччини та Республіки Молдова, які без перешкод і без зволікань прийняли сотні тисяч українських громадян, які рятувалися від війни, і надали безпрецедентну підтримку людям, які залишилися в Україні;
4. Закликає до подальших дипломатичних зусиль для сприяння мирним переговорам між сторонами, сприяння припиненню російської агресії проти України та пошуку мирного рішення на основі поваги до суверенітету та територіальної цілісності України;
5. Визнає європейські прагнення України та вітає надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС, як чіткий політичний знак солідарності з українським населенням;
6. Висловлює найглибшу солідарність з Україною та її громадянами, які зазнали величезних втрат, і сподівається, що скоро буде встановлено мир, оскільки це в інтересах кожного і можливість розпочати відбудову України;
7. Наголошує, що Україна, як кандидат на членство в Європейському Союзі, має поважати верховенство права та виконувати норми ЄС щодо основних прав, зокрема прав меншин.
м. Луанда, 09 липня 2022 р.
Резолюції про солідарність із населенням України внесла на розгляд «КМКС» Партія угорців України за підтримки наступних політичних партій:
«Фідес» — Угорський громадянський союз, Угорщина
Християнсько-демократична народна партія, Угорщина
Together with the Presidents of the #B9 countries and ???? we issued a joint statement and condemned the mass bombardments of ??Ukrainian cities recently carried out by Russia. ?????????????????????? https://t.co/x2FuIz8v2qpic.twitter.com/pTb3aaqsxR
1/3 Today’s news was all about Hungary vetoing financial assistance to #Ukraine. This is fake news. Hungary is ready to give financial assistance to Ukraine, on a bilateral basis. No #veto, no blackmailing.
Great privilege to participate in the signing ceremony of the Memorandum of Understanding for the development of the Black Sea electricity cable! The project will unleash new opportunities for the wider region & sustainable energy security infrastructure. pic.twitter.com/F4s7El9scE
Important #EUCO today with President @ZelenskyyUA . Hungary will continue to provide humanitarian and financial support to ??. We support an immediate ceasefire in order to prevent the further loss of human lives. Hungary belongs to the peace camp!
Громадська організація «Товариство угорської культури Закарпаття.» (ГО «ТУКЗ-КМКС») шоковане, дізнавшись про чергову провокацію проти угорців. Невідомі зловмисники від імені ГО «ТУКЗ-КМКС» і ЗАТ Фонду ім. Габора Бетлена (Bethlen Gábor Alapkezelő Zrt.) – з вигаданої адреси електронної пошти – зробили неправдиві оголошення про грант провокаційного змісту, які вони також надіслали до місцевої преси та державній адміністрації. У зв’язку з цим наше Товариство звернеться із відповідною заявою до компетентних органів.
