У хорватському місті Рієка відбувся круглий стіл з питань національної політики «Після виборів, перед викликами», організований Демократичною співдружністю угорців Хорватії, учасники якого прийняли спільну заяву.
У заході взяли участь зокрема Державний секретар з питань національної політики Угорщини Арпад Янош Потапі, голова Демократичного союзу угорців Румунії Гунор Келемен, голова Союзу угорців Воєводини Балінт Пастор, голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович, голова Демократичної співдружності угорців Хорватії Роберт Янкович.
У спільній заяві учасники зійшлися на думці, що лише мирне завершення російсько-української війни може гарантувати безпеку та довгостроковий розвиток регіону, а також висловили стурбованість низкою труднощів, які постали перед закарпатськими угорцями внаслідок війни.
Підписанти висловили сподівання, що попередні існуючі права закарпатської угорської громади будуть повністю відновлені як умова вступу України до Європейського Союзу.
У заяві відзначають закарпатських угорців за те, що вони залишаються на своїй батьківщині, незважаючи на війну та спричинену нею важку соціально-економічну ситуацію, а також за те, що вони, незважаючи на виклики, з усіх сил підтримують мережу своїх інституцій.
Учасники зустрічі привітали результати, досягнуті на виборах до Європарламенту, «які показують, що для угорських громад важливо, щоб їхні голоси були почуті на європейському рівні», а також усі результати виборів, завдяки яким партії угорців Карпатського басейну в минулому році зберегли свої позиції на національному, регіональному та місцевому рівнях. Крім того, висловили сподівання на успішну участь у цьогорічних виборах трансільванських угорців Румунії.
«Закордонні угорські громади збережуться лише за умови сильного представництва їх інтересів, яке можна зміцнювати завдяки широкій співпраці угорців», – йдеться у заяві.
В особі Вікторії Ференц, яка є сьомою у виборчому списку фракції Фідес-ХДНП до Європейського парламенту, закарпатських угорців представлятиме фахівець, яка володіє актуальною інформацією про наш край, оскільки родом звідси, йдеться у заяві організації.
Голова Товариства Шандор Етвеш у заяві наголосив, що для них важливим є постійне представництво закарпатських угорців у Європарламенті.
«Загальнонаціональний список, вперше складений Фідес-ХДНП на вибори до Європарламенту в 2014 році, дозволив представити у ньому інтереси закордонних угорських громад країн, які не є членами ЄС, зокрема, закарпатської, сербського Воєводина, – йдеться в заяві. – Кандидати, які представляють ці громади, традиційно займають високі позиції в списку правлячих партій і цього року».
Товариство «Закарпаття» вважає важливим, щоби проблеми закарпатських угорців та їхня боротьба за належні їм права, яка ведеться відповідно до європейських принципів, були представлені європейським політикам.
Війна в Україні ускладнює і становище закарпатських угорців, тому найважливіше – перш за все, встановити мир у країні, потім розпочати відбудову країни, поставити на ноги економіку, створити законодавство, яке гарантуватиме правову визначеність, йдеться в заяві.
Вікторія Ференц у продовження роботи, розпочатої десять років тому Андреєю Бочкор, може стати рупором закарпатських угорців у Брюселі та Страсбурзі й звернути увагу європейської громадськості на те, що права людини та меншин мають повною мірою забезпечуватися в Україні, яка прагне вступити до ЄС.
Товариство «Закарпаття» було створене у 1989 році з метою об’єднати вихідців із Закарпаття, які проживають в Угорщині, сприяти їхньому культурному життю. Організація також підтримує закарпатські культурні ініціативи та допомагає залучати духовні цінності Закарпаття до загальної угорської культури.
В Угорщині розпочалася офіційна передвиборча кампанія до Європейського парламенту та до місцевих органів влади. 9 червня відбудуться вибори до Європарламенту, під час яких можна проголосувати за партії та їхні списки. Організації, які висувають своїх кандидатів, мають право створити список із максимум 21 особи. Залежно від явки, для отримання мандата буде потрібно приблизно 180 тисяч голосів. Іншими словами, чим більше голосів набере партія, тим більше представників вона матиме в Європарламенті. Завдяки правлячим партіям Угорщини, «Фідес-ХДНП», у закарпатської угорської громади вже протягом десяти років є свій представник у Європарламенті. Справа закарпатських угорців стала відомою в Європі та світі завдяки Андреї Бочкор.
Андрею Бочкор, яка після десяти років іде у відставку, замінить Вікторія Ференц. Вона займає 7-ме місце в списку «Фідес-ХДНП» на виборах до Європарламенту. У нашому інтерв’ю ми познайомим читачів із кандидаткою в євродепутати від Закарпаття.
– Розкажіть нам щось, будь ласка, про свою родину та навчання.
– Я народилася в Палло, маленькому селі з населенням близько 500 людей поблизу Ужгорода, в угорській родині. Була в сім’ї третьою дитиною. Я дуже вдячна своїм батькам за те, що вони виростили мене угоркою, записали до угорськомовної школи, де за допомогою моїх сумлінних учителів я відчула радість від навчання та його потенціал.
– Ви отримали диплом Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ за спеціальністю «Англійська мова та історія». Під час навчання були активною громадською діячкою, очолювали студентське самоврядування вишу.
– Після закінчення школи вже не стояло питання, де продовжити навчання. Я вступила на спеціальність «Англійська мова та історія» берегівського угорського інституту і дуже швидко зрозуміла, що тут можна не лише збагатити свої знання, але й підняти власну самооцінку. Керівництво вишу, викладачі, оточення, у тому числі мовчазні двомовні написи на стінах, говорили: навіть будучи представницею угорської нацменшини, ти можеш бути кимось, тобі є місце у світі!
Так я приєднала до студентського самоврядування, спочатку як секретарка, а потім як голова. Це був чудовий досвід – працювати в такій творчій та повній ентузіазму команді, керувати студентським колективом, створювати наш власний угорський світ, відчувати нашу творчу силу.
– У 2011 році ви стали засновницею й головою організації закарпатських докторантів Momentum Doctorandus (MD)…
– Так, у 2006-му я вступила на докторантуру Пейчського університету і протягом навчання, збираючи матеріали для написання дисертації, активно проводила дослідження та публікувалася. Завдяки цьому налагодила міцні зв’язки з докторантами не лише із Закарпаття, але й інших угорських громад Карпатського басейну, які на той час уже мали свою власну організацію. Вони спонукали нас створити і свою, щоб мати можливість співпраці на рівні організацій.
Я дуже пишаюся успіхами організації та наполегливою працею наших наступників, унаслідок чого у 2021 році MD отримала нагороду Bonis Bona в категорії «За відмінну підтримку обдарованої молоді». Паралельно я також займалася представленням інтересів докторантів на міжнародному рівні, була віцепрезиденткою Postgraduates’ International Network – міжнародної організації, яка базується в Будапешті й об’єднує організації молодих дослідників.
– Як стипендіатка ви стажувалися в Посольстві Угорщини в Таллінні, а в рамках Програми ім. Шандора Кереші Чома – в Аргентині. Який досвід здобули в цих далеких країнах?
– Я вдячна провидінню, що завжди мала належну підтримку для реалізації своїх планів. До Посольства Угорщини в Таллінні потрапила завдяки стипендіальній програмі державного управління. Протягом двох місяців ми здобували практику в галузі державного управління. В Аргентину я потрапила в рамках урядової Програми ім. Шандора Кереші Чома. Там, за океаном, було дуже важко пояснити місцевим мешканцям, що я народилася в Україні, але є угоркою. Це спонукало мене використовувати більш відомі приклади національних меншин, завдяки яким будуть зрозумілі головні характеристики мого походження. Я навчилася думати про цю тему на міжнародному рівні й таким чином представляти свою громаду, своє походження. Переважна більшість населення Аргентини (в основному іспанці та італійці) є нащадками іммігрантів: вони розуміють і відчувають на власному досвіді, що їхня рідна мова не завжди є мовою держави, культура їхніх сім’ї не завжди є культурою країни, але гарно співіснують. Для мене був піднесений момент, коли чоловік із грецької громади, маршируючи поруч з представниками угорської колони, вигукнув іспанською мовою: «Слава батьківщині! Слава незалежності! Слава громадам!» (Viva la Patria! Viva la independencia! Vivan las colectividades!»), на що численний натовп як один відповів: «Слава! Слава! Слава!».
– Завдяки дослідженню, присвяченому вивченню становища угорської громади на Закарпатті, багато хто знає вас як наукову співробітницю угорського Інституту національної політики.
– З лютого 2013 року я почала працювати штатною науковою співробітницею Інституту національної політики, де до моїх обов’язків здебільшого входили дослідження, пов’язані із Закарпаттям, а також питання щодо освіти й мови навчання. Крім того, в останні роки я брала участь у роботі кількох дослідницьких груп, а також керувала незалежними дослідженнями, які мали на меті порівняти на рівні Карпатського басейну чотири регіони (Трансильванію, словацьку Верховину, сербську Воєводину, Закарпаття) щодо вибору школи угорськими батьками, виховання наступного покоління вчителів, питання сім’ї та молоді.
Я щиро вірю, що накопичені таким чином знання посприяли тому, що я отримала почесну можливість бути кандидаткою в депутати Європарламенту, оскільки цей досвід, безумовно, може бути використаний мною в роботі.
– Якими є ваші перші враження після початку передвиборчої кампанії?
– Кампанія розпочалася 19 квітня в Будапешті із заходу, на якому було представлено маніфест виборів до Європарламенту. Перед присутніми виступили прем’єр-міністр, міністр закордонних справ і лідер списку до Європарламенту. На наступних вихідних завдяки хорошій організації мережі активістів було зібрано необхідну кількість рекомендацій, і виборча комісія зареєструвала список «Фідес-ХДНП».
Я перебувала тоді в Ніредьгазі, де знайшли тимчасовий прихисток багато закарпатських угорців, і помітила, що підписувати список приходить дуже багато людей, як молодих, так і старшого віку.
Сьогодні соціальні мережі відіграють важливу роль в охопленні виборців. На моїй сторінці щодня з’являються дописи, звернення до закарпатських угорців, до тих, кому не байдужа доля громади.
– Що б ви передали закарпатській угорській громаді краю?
– Хоча я вже кілька років живу в Угорщині, із Закарпаттям мене пов’язує тисяча ниточок, я досліджую соціальне становище та права громади на рідну мову, освіту угорською мовою. Крім того, часто приїжджаю в область, викладаю в Закарпатському угорському інституті. Саме тому для мене найголовніше – відновлення миру, мирного життя на Закарпатті.
Мене сповнює гордість, що навіть після ста років випробувань ми можемо говорити про значну закарпатську угорську громаду, і навіть нинішня ситуація не змогла зламати стійкість тутешніх угорців.
Якщо дозволите, я звернуся не тільки до угорців, які нині живуть на Закарпатті, але й тих, хто полишив край. Хочу закликати їх 9 червня підтримати своїм голосом мій список, таким чином і представника громади походження. Громада закарпатських угорців залишається громадою, навіть якщо її члени територіально не знаходяться в одному місці.
– Якими будуть найважливіші пріоритети вашої роботи як депутатки?
– Я б хотіла використати навички, яких набула під час попередньої діяльності (досвід дослідження, організація громади, соціальна робота), і в Європарламенті. Вважаю своєю місією стежити за важливими подіями в Україні, зокрема на Закарпатті, з національно-політичної точки зору, створювати, підтримувати та застосовувати правові рамки, необхідні для використання рідної мови й угорськомовного навчання закордонних угорців, у тісній співпраці з Угорщиною та іншими сусідніми країнами.
Існують різні думки щодо кількості угорців, які залишилися на Закарпатті, але одне можна сказати певно: навіть якби в області жила жменька угорців, вони б повинні були мати однакову свободу вибору ідентичності, представництва власних інтересів, освіти рідною мовою, використання рідної мови в офіційних кабінетах та можливість ефективного вивчення державної мови. У Європарламенті я хотіла б озвучити перераховані законні вимоги закарпатських угорців, таким чином продовжуючи роботу своєї попередниці Андреї Бочкор.
Викладачка інституту Андрея Бочкор десять років представляла інтереси закарпатських угорців у Європейському парламенті. Подякувавши за сміливу та послідовну позицію, ми розпитали її про результати, досягнуті протягом цього періоду, і теперішню ситуацію в Брюсселі.
– Ви представляли справу закарпатських угорців протягом двох термінів. Що б могли відзначити серед досягнень цього періоду?
– Успіхом можна вважати вже те, що завдяки загальнонаціональному списку «Фідес-ХДНП» питання щодо закарпатських угорців теж потрапило до політичного круговороту Євросоюзу. Наша громада отримала представництво в ЄС, і я могла безпосередньо інформувати високопосадовців Європейського Союзу про реформи, які відбуваються в Україні, та політику, що стосується нацменшин. Водночас, на мою думку, було досягнуто дуже важливих результатів, бо я належала до команди, для якої велике значення мають національна політика та становище національних меншин у Європі. Вважаю нашим спільним успіхом роботу, спрямовану на те, щоб захист нацменшин нарешті став політикою ЄС. Я брала участь у діяльності робочої групи Європейського парламенту з питань традиційних меншин, національних спільнот і мов. Ми всіма силами підтримали Minority SafePack, ініційований Федеральним союзом європейських національностей (FUEN), оскільки бачимо, що процес позбавлення меншин їхніх прав нерідко здійснюється самими державами. Тому важливо, щоб ЄС забезпечив правовий захист традиційних національних меншин та їхніх мов.
– Ви брали участь у роботі Європарламенту в ті історичні моменти, коли Україна вирішила обрати для себе Європейський Союз та євроатлантичну інтеграцію, могли долучатися важливих дискусій і рішень…
– Так. Зокрема таким було надання безвізового режиму, що тривало з 2008 року. Моя перша пленарна доповідь у 2014-му стосувалася саме цього питання, тобто була про те, наскільки важливо якнайшвидше надати громадянам України можливість безвізового в’їзду до ЄС. Зрештою це відбулось у 2017 році. Коли президент України та президент Єврокомісії урочисто підписували договір, я також була присутня. У 2017 році було укладено й Угоду про асоціацію і вільну торгівлю між ЄС та Україною. Таким чином Україна стала на шлях, який у майбутньому, імовірно, приведе її до вступу в Європейський Союз. Ми теж є частиною цього процесу, оскільки завдяки Копенгагенським критеріям дотримання прав меншин є важливою системою вимог для країн, які бажають приєднатися, адже Європейський Союз серйозно ставиться до цього питання. У нашому випадку, на жаль, ми побачили, що цей інтеграційний процес почався зі скорочення прав нацменшин у 2017 році. Через кілька днів після підписання Угоди про асоціацію Україна прийняла нову освітню реформу, яка унеможливила освіту національних меншин. Слідом за цим у 2019 році з’явився мовний закон, інші заходи також свідчили про те, що права національних меншин в Україні дедалі більше обмежуються, а водночас настрої та недовіра до представників нацменшин посилюються. На жаль, ми, угорці, відчули це на своїй шкурі, мені довелося звернути увагу в ЄС на відповідні процеси. Уже тоді, у 2017–2018 роках, я стала помічати позитивну дискримінацію з боку Євросоюзу щодо України. Вважалося: те, що робить Україна, може бути тільки хорошим, а ті, хто це критикує – речники Путіна і ми, політики, які порушували питання щодо позбавлення прав, – не мають рації. Тож було чимало нарікань на нашу адресу.
– Вам багато разів доводилося формулювати думку проти течії, що, очевидно, було невдячним завданням.
– Підкреслю, що це завжди робилося в конструктивному ключі. Коли у 2014 році я потрапила до Європарламенту, то долучилася до низки делегацій і комісій, завдяки чому могла допомогти процесу інтеграції України, а з іншого боку, мала можливість привернути увагу до правових норм нацменшин. І я наполегливо продовжувала це робити, незважаючи на те, що це виявилося справді нелегким завданням. Водночас було важливо, що є автентичний голос, який привертає увагу до всіх аспектів, адже реформи в Україні, зокрема у сфері освіти, мовний закон, децентралізація та багато інших перетворень, у ЄС ідеалізувалися.
На мою думку, наша робота значною мірою сприяла зміні цієї тенденції до кінця 2023 року. Попри те, що нам не повернули всі права, Верховна Рада в грудні минулого року внесла поправки до семи законів, які позбавляли прав нацменшини. Це доводить, що нарешті вдалося переконати українське керівництво повернутися до нормальної політики стосовно меншин, прийнятої в Європі. Значну роль у цьому відіграли і двосторонні переговори уряду Угорщини, адже завдяки йому наша точка зору завжди була представлена за столом переговорів.
– Чого ми можемо очікувати в цьому плані у майбутньому?
– Сподіваюся, що розпочата нами робота триватиме і нам вдасться відновити ті права, які ще не повернуто. Крім того, важливо продовжувати покращувати українсько-угорські двосторонні відносини, адже це завжди було запорукою мирного співіснування на Закарпатті.
– Після спілкування з колегами, ми дійшли висновку, що одним із важливих результатів вашої роботи є те, що про Закарпаття та проблеми угорської громади краю стало відомо керівним колам у Європі, а можливо, і в усьому світі. Вам вдалося досягти цього, представляючи політичні інтереси нашої угорської громади та використовуючи інструменти культурної дипломатії.
– Хочеться вірити, що завдяки, зокрема, і моїй діяльності закарпатська угорська громада потрапила на міжнародну та європейську політичну мапу. Адже у 2014 році в мене був особистий негативний досвід у цьому плані: коли на першому засіданні фракції Народної партії я представилась, то виявилося, що Закарпаття і закарпатська угорська громада не ідентифікувалися моїми колегами.
Я дуже пишаюся тим, що протягом 8 років вдавалося організовувати Дні Закарпаття в Брюсселі. Кожного разу ми представляли певний зріз мистецького життя та народної культури області, наприклад, роботи наших митців, важливих для нас громадських діячів. У стінах будівлі Європейського парламенту в рамках інформаційної виставки англійською та угорською мовами ми ознайомили відвідувачів з подіями так званих «маленьких робіт» 1944 року, а в рамках фотовиставки «Моє Закарпаття» показали природну красу та архітектурну спадщину нашого краю.
За підтримки Європейської платформи «Пам’ять і сумління» завдяки роботам спеціалістів Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ була видана англомовна книжка «Боротьба за збереження» (Struggle for Survival), яка представляє історію закарпатських угорців протягом 1944–2022 років, а також нинішню боротьбу за освітні та мовні права.
Завдяки цьому вдалося викликати інтерес до Закарпаття в багатьох представників західної Європи.
Пізніше, коли ми заговорили про права нацменшин, стало зрозуміло, чому це так важливо для мене. Усе це було б неможливим, якби я не мала такого міцного коріння, яке пов’язувало мене, зокрема, із Закарпатським угорським інститутом та ТУКЗ-КМКС. Я завжди володіла інформацією, мала у своєму розпорядженні фаховий матеріал, за допомогою якого могла з використанням фактів достовірно представити ситуацію на Закарпатті. Це оцінили всі: від голови Європарламенту до єврокомісарів. Тож коли про Закарпаття чи важливість миру у зв’язку з російсько-українською війною говорила я, вони завжди звертали на це увагу.
Торкаючись питань, пов’язаних з війною, яка триває вже понад два роки, я завжди наголошувала на «людських аспектах», труднощах, які вона несе для роз’єднаних сімей, дітей та молоді, що були змушені покинути рідну землю, говорила про величезну кількість жертв по всій Україні й про те, чому так важливо якомога швидше досягти припинення вогню та встановлення миру. Адже рано чи пізно питання миру вирішується за столом переговорів, але не байдуже, скільки до того часу загине людей – кілька сотень чи кілька сотень тисяч.
– Як би ви охарактеризували поточну ситуацію в Брюсселі?
– Там великі проблеми, у всьому панує диктатура ліво-ліберальної сторони. Можна сказати, що Європарламент і європейський політикум уже добрий рік перебувають у стадії божевілля, оскільки приймають дедалі більш ірраціональні рішення в різних сферах, які, м’яко кажучи, не слугують інтересам громадян Європейського Союзу. Це чітко видно і щодо міграційної політики, і щодо ведення війни в Україні. Дехто займається безвідповідальною політикою заради короткострокової вигоди, чим шкодить економіці держав-членів і створює ризик ядерної війни.
На відміну від ситуації 10-річної давнини, сьогодні сім’я, нація, консервативні цінності стали в Європарламенті майже лайкою. Потрібні справді дуже великі зміни, щоб очистити Європейський парламент і приймати в майбутньому більш виважені рішення.
– Ви попрощалися з підписниками на своїй офіційній сторінці в соцмережі, де зазначили, що не полишаєте боротьбу за права закарпатських угорців…
– Формат, у якому я робитиму це, ще визначається, але я хотіла б і надалі в міру своїх можливостей брати участь у цій боротьбі. Моє ім’я фігурувало в «списку смерті» сайту «Миротворець», за останні роки я зазнала й багатьох інших несправедливих нападів, тож поки що мені не радять повертатися додому в Берегово. Я можу лише сподіватися, що нинішнє божевілля в Україні триватиме не довго.
Голова Закарпатської ОВА Віктор Микита разом із Президентом Володимиром Зеленським відвідали Берегово, де нагородили наших захисників – закарпатських угорців зі складу 128-ї ОГШБр та 101-ї ОБрТрО – державними відзнаками й поспілкувалися з представниками угорської спільноти краю.
Це історична подія для Закарпаття, адже зустріч з громадою в такому форматі відбувається вперше.
Приємно було бачити, що тут були присутні представники угорської національної спільноти, які беруть активну участь у розвитку різних сфер життєдіяльності всієї нашої країни та Закарпатського регіону зокрема.
Це медики, освітяни, представники місцевого самоврядування, громадських організацій і релігійних конфесій та, найважливіше, наші військові – закарпатські угорці, котрі захищають незалежність України на фронті в складі Сил оборони ще з 2014 року.
Була відверта й конструктивна розмова про головне – спільну роботу заради перемоги. Президент подякував угорській громаді за її діяльність під час повномасштабного російського вторгнення та дбайливе ставлення до переселенців, котрі тимчасово проживають на Закарпатті.
Своєю чергою представники угорської національної спільноти запевнили Главу держави, що вони були й залишаються надійною опорою для всієї країни, вони обʼєднані як ніколи та готові працювати для перемоги.
Угорська громада прийняла в регіоні десятки тисяч переселенців з різних куточків України, іноді надаючи прихисток у власних оселях, віддаючи частину їжі зі свого столу, передаючи одяг зі своїх шаф. Вони надавали роботу на власних підприємствах, за потреби перевозили переселенців на своєму транспорті, прийняли дітей на навчання в заклади освіти, лікували, збирали кошти на підтримку ЗСУ, закуповували спорядження, дрони, транспорт, бронежилети й багато іншого для захисників на фронт.
Сотні закарпатських угорців взяли до рук зброю, вступили до військових формувань і вирушили на Схід за тисячі кілометрів від рідної домівки захищати Україну від окупантів для того, щоб зупинити та знищити агресора.
Вони разом з іншими воїнами з різних регіонів країни, різного віросповідання, національності й етнічної належності героїчно та міцно тримають позиції, іноді ціною власного життя. На їхній формі шеврони – символи України поряд із символами угорської національної спільноти.
Ось це справжнє обличчя етнічних угорців в Україні – патріотів, котрі руйнують будь-які міфи та маніпуляції.
Наприкінці Президент вручив військовослужбовцям, закарпатським угорцям, які були присутні на зустрічі, державні нагороди: ордени «За мужність» IIІ ступеня та медалі «За військову службу Україні» й «Захиснику Вітчизни».
Дякую представникам угорської громади краю та всім, хто наближає нашу перемогу.
Marjorie Taylor-Greene, in a nod to Viktor Orban, has submitted an amendment to the Ukraine aid bill barring funding until "restrictions on Hungarians in Transcarpathia" and other minorities are lifted. pic.twitter.com/yBIoNPmcYM
Marjorie Taylor-Greene, in a nod to Viktor Orban, has submitted an amendment to the Ukraine aid bill barring funding until "restrictions on Hungarians in Transcarpathia" and other minorities are lifted. pic.twitter.com/yBIoNPmcYM
На думку Йосипа Резеша, повномасштабне вторгнення кардинально змінило настрої національних спільнот, що живуть на Закарпатті. Він прокоментував події, які відбуваються навколо угорської нацменшини в регіоні.
«Ми, українські угорці, які проживають на території Закарпаття, всі позиціонуємо себе громадянами України. Ми всі так само переживаємо за долю нашої держави, як і будь-який інший громадянин. Інше питання, що багато хто тепер, на жаль, асоціює нас, угорців, із позицією офіційної Угорщини чи уряду Угорщини. Я б переконливо просив усіх: давайте відрізняти позицію керівництва Угорщини від почуттів і реального життя угорців, які мешкають тут, в Україні, і роблять усе для перемоги нашої держави», — закликав Йосип Резеш.
За словами Резеша, раніше у Закарпатських угорців були зауваження щодо законодавчого регулювання прав національних меншин в Україні. З початком великої війни це відійшло на другий план.
«Всі партії, які представлені в обласній раді (Закарпаття — ред.), як тільки почалася війна, заявили, що у нас тепер єдина партія — це партія України. Ми всі працюємо на перемогу й на розвиток. Зараз живемо в державі, яка воює, і треба ставати на захист своєї країни. Мобілізація відбувається незалежно від етнічного походження. Багато наших братів-закарпатців, українських угорців, дійсно воюють на фронті. Багато тих, хто робить усе, щоб наблизити нашу перемогу в тилу: організовують гуманітарні вантажі, допомагають внутрішнім переселенцям, громадам на прифронтовій території нашої держави», — розповідає Йосип Резеш.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у рамках підготовки до саміту ЄС, який відбудеться цього тижня, узяв участь у відеоконференції разом із президентом Європейської ради Шарлем Мішелем та прем’єр-міністрами Греції, Словенії, Словаччини та Латвії. Про це у вівторок повідомив керівник пресслужби прем’єр-міністра Угорщини Берталан Гаваші.
На порядку денному саміту Євросоюзу, який заплановано на четвер та п’ятницю, війна в Україні, а також економічні питання, зокрема європейська конкурентоспроможність, ситуація на внутрішньому ринку та в енергетичній галузі.
На відеоконференції Віктор Орбан заявив, що Угорщина належить до табору миру, тому він продовжує закликати до негайного припинення вогню та початку мирних переговорів. Урядовець підкреслив, що під час обговорення проблем на рівні ЄС завжди слід звертати увагу Києва на те, що Україна, яка претендує на членство в Євросоюзі, не може залишати поза увагою права нацменшин, що живуть на її території, зокрема угорців.
Віктор Орбан наголосив, що в питаннях всесвітньої торгівлі Угорщина стоїть на боці розвитку зв’язків, а не утворення блоків.
Уряд Угорщини звернувся за допомогою до Верховного комісара Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) у справах національних меншин щодо відтермінування імплементації нового закону України, згідно з яким школи нацменшин у країні з вересня практично припиняють існування, заявив міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто у вівторок у Гаазі.
Після зустрічі з Верховним комісаром ОБСЄ Кайратом Абдрахмановим Сійярто наголосив, що на початку війни в Україні уряд вирішив не порушувати питання про позбавлення прав закарпатських угорців під час збройного конфлікту й дотримувався свого рішення, доки це було можливо, але нещодавно схвалений суперечливий закон ще більше погіршив становище угорської національної меншини.
«У зв’язку з ухваленням у грудні згаданого закону з 1 вересня цього року в Україні практично припиняють існування школи національних меншин. Це однозначно неприйнятно», – наголосив міністр.
Наразі в Україні є 99 угорськомовних шкіл, які з 1 вересня, згідно з новим законом, стануть україномовними. Крім того, не буде можливості складати випускні та вступні іспити мовами нацменшин, отримувати професійне навчання, нагадав він.
Міністр також додав, що після 4-го класу початкової школи кількість предметів, які викладаються угорською, слід скоротити до 20%, а право вибору мови навчання заберуть і у вишів.
«Усе це відбувається в країні, яка хоче бути членом Європейського Союзу, тоді як у ЄС національні спільноти захищає серйозне законодавство», – наголосив Сійярто.
«Поки ми в Угорщині реалізовуємо найбільшу в історії країни гуманітарну акцію, поки ми приймаємо українських дітей-біженців у 1300 дитсадків та шкіл, майже сотні угорськомовних шкіл на Закарпатті заборонять функціонувати як навчальним закладам нацменшини», – повідомив міністр.
«Це явно неприйнятно, це ганьба. Це той випадок, проти якого повинні виступити міжнародні організації та Європейський Союз», – заявив він.
У зв’язку з цим він привітав той факт, що Верховний комісар ОБСЄ завжди з розумінням підходив до згаданого питання і завжди був готовий розглядати його фактично, а не під впливом політичних очікувань чи ідеологій.
«Він сам теж чітко дав зрозуміти, що це явно неприйнятна ситуація, яка суперечить міжнародному праву, тому я попросив його допомогти у відтермінуванні імплементації цього закону в Україні», – повідомив Сійярто.
Уряд Угорщини продовжує захищати закордонних угорців
Міністр підкреслив, що уряд продовжує захищати закордонних угорців, багато з яких воюють в Україні і багато з яких уже загинули на фронті.
«Звісно, ми надаємо їм усебічну підтримку й будемо виступати в усіх міжнародних організаціях, щоб Україна не перешкоджала роботі шкіл угорської меншини з 1 вересня», – повідомив міністр.
Він також зазначив: «Починаючи з 2014-го, практично з року в рік в Україні приймалися закони, які поступово позбавляли прав угорську меншину та унеможливлювали використання рідної мови в освіті, засобах масової інформації, культурі, управлінні».
Ключовий інтерес – якнайшвидше встановлення миру і деескалація війни в Україні, зазначила президентка Угорщини Каталін Новак в телеефірі. В інтерв’ю телеканалу M1 глава держави наголосила: в угорців Закарпаття має бути можливість жити на батьківщині й через сто років, і там повинне бути справжнє угорське життя.
Перераховуючи інтереси угорців, Каталін Новак назвала важливим, аби ті, кому довелося тікати, могли повернутися і використовувати рідну мову.
«Війна триває вже понад 100 днів, і ми досі не можемо збагнути її щоденні жахи», – сказала вона, додавши, що, з іншого боку, бачить щиру допомогу та прийняття навіть у цій складній ситуації.
Каталін Новак зазначила, що Москва не сформулювала реальної мети війни, президент Путін навіть не називає військове вторгнення росії війною, для нього це військова операція. Тому ніхто не може спрогнозувати, як у подальшому розгортатимуться події.
За словами Каталін Новак, те, що відбувається в Угорщині, позначається за межами країни, а події за кордоном впливають на Угорщину.
Вона назвала природним те, що після затяжної епідемії коронавірусу, коли по сусідству точиться війна, глобальна економічна ситуація складніша, ніж будь-коли раніше, і люди стикаються з викликами, що призводить до розпалювання політичних настроїв.
Міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, перебуваючи в карантині, поширив пост про стан угорсько-українських відносин.
«Щоденник карантину – 4 день, частина 2.
На жаль, останнім часом наші стосунки з Україною знову погіршилися. Однак це нікому не на руку: ані їм, ані нам, але найменше – угорцям Закарпаття.
На щастя, протягом останніх днів ми отримали позитивні сигнали, серед них зустріч нашого посла у Києві із заступником міністра закордонних справ, а також вчорашнє «мирне» інтерв’ю з моїм колегою Дмитром Кулебою. Сьогодні я отримав від нього приємне смс-повідомлення («Жоден COVID не може вас перемогти»), а потім ми поспілкувалися по телефону.
Ми вирішили залишити позаду загострену атмосферу, яка виникла навколо та після місцевих виборів в Україні, не дозволимо значним зусиллям, які ми доклали для нормалізації відносин, бути витраченими дарма. Ми повертаємось до позитивних тем і розвиваємо співпрацю.
Пандемія ставить серйозні виклики перед державами та урядами обох країн, оскільки потрібно одночасно захищати здоров’я й життя людей та вести економіку.
Щодо двосторонніх відносин ми поставили за мету зробити їх такими, як матч «Фраді – Динамо Київ»: ефектними, якісними і в підсумку нічия».
Президент Угорщини Янош Адер бере участь у Саміті Кримської платформи в Києві.Áder János Magyarország Köztársasági Elnöke részt vesz a Krimi Platform Csúcstalálkozóján Kyivben.
Together with the Presidents of the #B9 countries and ???? we issued a joint statement and condemned the mass bombardments of ??Ukrainian cities recently carried out by Russia. ?????????????????????? https://t.co/x2FuIz8v2qpic.twitter.com/pTb3aaqsxR
Great privilege to participate in the signing ceremony of the Memorandum of Understanding for the development of the Black Sea electricity cable! The project will unleash new opportunities for the wider region & sustainable energy security infrastructure. pic.twitter.com/F4s7El9scE
Important #EUCO today with President @ZelenskyyUA . Hungary will continue to provide humanitarian and financial support to ??. We support an immediate ceasefire in order to prevent the further loss of human lives. Hungary belongs to the peace camp!
