Іштван Орбан про завдання, які на нього чекають

Іштван Орбан, який завжди був відданий рідному селу та справі закарпатських угорців, як машиніст відвідав багато різних місць. Він керував не лише багатотонними поїздами, але й ось уже протягом 29 років і місцевим осередком ТУКЗ-КМКС села Ашвань. На нинішніх місцевих виборах братиме участь як кандидат у депутати до ради Чопської ОТГ від «КМКС» Партії угорців України.   

– Ви полишили роботу машиніста зовсім недавно, а до того встигали виконувати не тільки професійні та сімейні справи, але й очолювати місцевий осередок ТУКЗ-КМКС. Як вдавалося поєднувати всі ці завдання?

– Коли я працював машиністом, доводилося вирішувати також чимало справ, пов’язаних із роботою місцевого осередку. Зокрема підтримувати зв’язок із членами організації, влаштовувати культурні заходи тощо. Тоді мені багато допомагали мої колеги – заступники, члени організації. Місцевий осередок ТУКЗ-КМКС села Ашвань був створений у 1989 році, його очолив Гейза Оноді, який показав нам чудовий приклад. Проте настав час, коли він мусив скласти повноваження. Саме Гейза Оноді поклав на мене ці обов’язки, і ось уже 29 років я виконую це завдання. Протягом 1998–2002 років я був депутатом районної ради, потім була пауза.

– Водночас п’ять років тому вас знову обрали депутатом Ужгородської райради. Що вдалося фракції КМКС зробити для розвитку громади?

– За допомогою очільниці фракції Лівії Балог ми досягли всіх поставлених цілей. За кошти районного бюджету відремонтували Будинок культури. Мали на меті здійснити й ремонт дороги Чоп – Ашвань, проте фінансування на це отримали занадто пізно, у листопаді, тому на покритті дороги вже з’явилися певні пошкодження. Однак, якби ми тоді не відремонтували цей відрізок шляху, дорога донині стала б уже непрохідною навіть для танків. Тоді ми розчистили і канави вздовж дороги. Крім того, вдалося закупити нові ліжечка для дитячого садка з районного бюджету, а також новий котел. Тоді старий вийшов із ладу перед самим початком опалювального сезону, часу на роздуми не було. Протягом кількох днів нам вдалося вирішити проблему. Однак для цього я мав бути там, у райраді. Якби останні вибори не виявилися успішними, усе це ми б не змогли здійснити. І, звичайно, для реалізації поставлених цілей була потрібна й співпраця сільського голови Чаби Ферко.

– Чи може зупинитися розвиток району, якщо люди будуть байдужими 25 жовтня й залишаться вдома або якщо проголосують за інші парті?

– Зізнаюся чесно: останні 30 років свідчать про те, що КМКС – єдина партія, яка реалізовує обіцяне. Представники інших партій зустрічаються з мешканцями лише перед виборами, затим навіть не впізнають нас. Місто Чоп – яскравий приклад. Від минулих виборів там тривав лише пошук води. Окрім нас, ніхто протягом п’яти років не питає людей. Ми проводимо заходи, організовуємо традиційні дні села, які мають позитивні відгуки.

– У нашому краї вже стало традицією, що створені за кілька тижнів до виборів партії представляють «театральні вистави». На білбордах з’являються невідомі обличчя, які обіцяють краще майбутнє після виборів. На противагу цьому які аргументи свідчать на користь голови місцевого осередку організації?

– Найважливіший аргумент на користь КМКС – це виконана робота! Я сплю спокійно, бо знаю, що ми добре розпорядилися всіма джерелами фінансування, чесно прийняли всі рішення. Я підтримую зв’язок з усіма мешканцями села, живу в Ашвані вже 37 років. Наші жителі сміливо звертаються до мене. Буває й таке, що україномовні мешканці зупиняють мене на вулиці й підбадьорюють, адже бачать політичну активність КМКС.

– Які найважливіші проблеми в селі/регіоні потребують негайного вирішення, які КМКС може вирішити в наступному циклі?

– Наша найголовніша мета – налагодити належне водопостачання, адже навіть якщо вода і є, вона практично непридатна для пиття. В Ашвані слід упорядкувати мережу доріг, оскільки асфальт покладений лише на початку села, на ділянці в кількадесят метрів. Також було б непогано закінчити ремонт Будинку культури, оновити зовнішні стіни, здійснити ремонт/будівництво школи. У нас діти навчаються у двох будівлях, які мали бути житловими приміщеннями. Маленькі кімнати не підходять для учнів. Крім того, якомога швидше треба впорядкувати дамбу річки, де вже виріс практично ліс, що значно збільшує ризик підтоплення села.

Янош Товт/Tóth János/Kárpátalja hetilap