Кабінет Міністрів України ліквідує Державну фіскальну службу вже до кінця цього року

          Уряд ліквідує Державну фіскальну службу до кінця поточного року. Причиною скасування ДФС є фактичною умовою для другого траншу макрофінансової допомоги для України у сумі 600 млн євро.

          Про це, зокрема, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час свого офіційного візиту до Брюсселю. «Це один з маячків для другого траншу. Це фактично умова для другого траншу. До кінця року ми повинні затвердити концепцію реформування державної податкової служби», – заявив прем’єр-міністр України, відповідаючи на питання українських кореспондентів.

          Він також пояснив, що це є однією з умов отримання другого траншу в рамках п’ятої програми надання Україні макрофінансової допомоги. «Наша ідеологія, це має бути інтелектуальний орган (замість Державної фіскальної служби – авт.).

          Не силовим, а інтелектуальним. Тобто, орган, який буде мати доступ до баз даних, ресурсів, який буде інтелектуально шукати фінансові порушення, викривати їх і передавати їх у відповідний орган», – зазначив Денис Шмигаль.

          Як відомо, 10 червня цього року Рада директорів МВФ погодила нову кредитну програму для України на 5 мільярдів доларів та терміном на 1,5 роки. Перший транш МВФ має становити 2,1 мільярда доларів (що на 200 мільйонів доларів більше, аніж очікувалося раніше). 5 мільярдів доларів планують перерахувати чотирма траншами. Усі ці транші спрямують до бюджету.

          А вже наступного дня, 11 червня на сайті МВФ було оприлюднено текст меморандуму про економічну і фінансову політику щодо нової 18-ти місячної програми stand-by між Україною та МВФ.

          Так, у меморандумі містяться заходи та умови, які реалізував та планує реалізувати і дотримуватись уряд України та НБУ протягом періоду дії програми у 2020−2021 роках, а також конкретні кроки, необхідні для успішного проходження переглядів та отримання наступних траншів за програмою.

          Програма stand-by зосереджена на підтримці макроекономічної та фінансової стабільності. Тож, вона охоплюватиме такі сфери як: фіскальна політика, монетарна політика, політика фінансового сектору, енергетична політика та антикорупційна політика.

НЬЮЗМЕЙКЕР