Міністр внутрішніх справ Франції Брюно Ретайо каже, що „не бачить причин” залишати уряд попри напруженість у стосунках з президентом Емманюелем Макроном.
Заяву французького міністра наводить Le Figaro, повідомляє „Європейська правда”.
Як напередодні повідомили ЗМІ, засідання французького уряду 23 липня позначилося „крижаними ремарками” між Макроном і Ретайо.
„Поки рішення (уряду) відповідають національним інтересам і моїм переконанням, у мене немає причин йти з уряду”, – зазначив очільник МВС Франції.
За даними ЗМІ, напруга почалася із заяв Ретайо, коли він публічно висловив думку, що „макронізм завершиться разом з епохою Макрона у 2027 році” – коли відбудуться президентські вибори після його другої каденції.
Також очільник МВС заявив, що його присутність в уряді не варто вважати „підтримкою макронізму” і це мотивовано лише „загальним інтересом” та небажанням допустити до влади крайніх лівих.
Політики президентського табору у відповідь вибухнули критикою.
Одне з останніх опитувань показало, що Емманюель Макрон, який перебуває при владі з 2017 року, та Франсуа Байру, призначений прем’єр-міністром у грудні, становлять найнепопулярніший владний тандем в сучасній історії Франції.
У середу, 23 липня, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск офіційно оголосив про масштабне оновлення складу уряду. Зміни охопили ключові міністерства, а також передбачають створення нових посад для посилення виконавчої влади.
У новому складі передбачено формування двох важливих відомств – Міністерства економіки та Міністерства енергетики, що раніше були розпорошені між іншими структурами.
Серед основних кадрових призначень:
Радослав Сікорський — віцепрем’єр-міністр з питань зовнішньої політики, європейських справ і відносин з Україною
Йоланта Собєранська-Ґренда — міністр охорони здоров’я (замість Ізабели Лещини)
Вальдемар Журек — міністр юстиції (замість Адама Боднара)
Марта Ценковська — міністр культури (замість Ганни Врублевської)
Мацей Кєрвінський — міністр внутрішніх справ та адміністрації (замість Томаша Сємоняка)
Томаш Сємоняк — координатор спецслужб і боротьби з нелегальною міграцією
Мілош Мотика — міністр енергетики (нова посада)
Войцех Бальчун — міністр державних активів
Стефан Краєвський — міністр сільського господарства та розвитку села (замість Чеслава Сєкєрського)
Якоб Рутницький — міністр спорту (замість Славоміра Нітраса)
Міністр фінансів Адам Доманський зберіг свою посаду, однак тепер також відповідатиме за загальну економічну політику країни. Окрему роль в оновленому уряді відіграватиме Мацей Берек, який, разом із керівником канцелярії прем’єра Яном Грабцем, контролюватиме впровадження урядової політики та регулярну оцінку роботи міністерств.
Як повідомив Туск, перший огляд діяльності міністрів запланований через місяць, а надалі такі перевірки проводитимуться щоквартально.
Сьогодні Кабмін приєднав Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості до Міністерства оборони України. Це створить єдиний простір оборонного управління та посилить координацію і взаємодію усіх його елементів.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявив міністр оборони Денис Шмигаль у Telegram.
„За його словами, інституційні функції Мінстратегпрому будуть інтегровані до структури Міноборони. Зокрема, функції залучення інвестицій до оборонної індустрії, співробітництва з партнерами в галузі оборони, в тому числі спільного виробництва зброї.
„У максимально стислі строки завершимо всі організаційні процедури, щоб відповідні структурні підрозділи в складі Міністерства оборони запрацювали на повну силу”, – розповів Шмигаль.
Водночас, представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничку розповів, що було прийнято рішення ліквідувати Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості та покласти його функції на Міністерство оборони.
Наразі було утворено комісію з ліквідації Мінстратегпрому. Відтепер Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує:
державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період;
ержавну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну політику у сфері оборонно-промислового комплексу, в авіабудівній галузі та забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері космічної діяльності.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з першим віцепрем’єром – міністром економіки Юлією Свириденко та віцепрем’єром – головою Мінцифри Михайлом Федоровим щодо діяльності Кабінету міністрів після зміни його складу.
“Нарада з Юлією Свириденко та Михайлом Федоровим. Готуємо перші кроки оновленого уряду. Деталізували завдання на наступні шість місяців. Головне – збільшити виробництво власної зброї в Україні, повністю забезпечити контрактування необхідних обсягів усіх типів дронів для Сил оборони України, провести відчутну дерегуляцію та вивільнити внутрішній економічний потенціал нашої країни, а також забезпечити повне виконання програм соціальної підтримки наших людей”, – написав він.
Зеленський додав, що під час розмови було “визначено, які результати можуть бути досягнуті за перші пів року роботи нового уряду”.
Трохи пізніше президент заслухав доповідь міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка щодо активних дій підрозділів Нацгвардії разом з іншими складовими Сил оборони, а також щодо безпекової ситуації в прифронтових та прикордонних регіонах.
“Окремо обговорити роботу підрозділів НГУ на Донецькому напрямку, застосування дронів, захист нашої фронтової логістики. Готуємо нові заходи для гарантування безпеки в українських громадах та протидії злочинності”, – зазначив Зеленський.
Pistorius: decision on two patriots for Ukraine will be taken within days or weeks, but actual delivery of first system will take months. https://t.co/qDG9gMwS3h
Президент Володимир Зеленський запропонував Юлії Свириденко очолити уряд України та суттєво оновити його роботу.
Про це Зеленський написав у Telegram.
За словами глави держави, Свириденко доповіла про виконання зобов’язань, досягнутих у межах нещодавньої Конференції з відновлення України. Зеленський наголосив, що всі ініціативи, які сприяють зміцненню стійкості держави та суспільства, мають бути реалізовані у найкоротші терміни.
“Обговорили конкретні заходи, які зможуть зміцнити економічний потенціал України, розширити програми підтримки громадян і масштабувати виробництво озброєння”, заявив президент.
Глава держави також анонсував початок трансформації системи виконавчої влади. У цьому контексті він запропонував Юлії Свириденко очолити уряд України та суттєво оновити його роботу.
Зеленський повідомив, що очікує на представлення програми дій нового Кабміну найближчим часом.
Президент України Володимир Зеленський готується до найбільшої кадрової перестановки в уряді з початку російсько-української війни, повідомили Financial Times (FT) джерела, обізнані з планами українського президента. Про відставки та призначення збираються оголосити наступного тижня, 14–20 липня. Зеленський замінить навіть прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, який пережив усі кадрові перестановки в Кабінеті Міністрів за останні роки. Як компенсацію урядовець може отримати посаду посла в США. Це означає, що замінять також головного дипломата Оксану Маркарову, яка давно є кісткою в горлі для уряду Дональда Трампа.
Financial Times отримала інформацію, що внаслідок нинішньої перестановки в уряді може втратити свою посаду технократ Денис Шмигаль, якого джерела видання вважають «одним із небагатьох незалежних мислителів», що залишилися в українському уряді.
Його місце може зайняти віцепрем’єр-міністерка Юлія Свириденко, котра з 2021 року очолює Міністерство економічного розвитку і торгівлі. Як пише FT, вона близька до глави Адміністрації президента України Андрія Єрмака (який, на думку багатьох, є найвпливовішою людиною в оточенні Зеленського), а також налагодила хороші стосунки з адміністрацією президента США Дональда Трампа, підписавши угоду між Києвом і Вашингтоном про рідкісноземельні метали, в якій вона відіграла важливу роль.
«Андрій [Єрмак] хоче когось, хто буде на 100% його людиною. Тому підтримує свого протеже, свого учня, особу, яка повністю йому віддана і яку він розуміє», – розповіла виданню незалежна депутатка українського парламенту Мар’яна Безугла.
Убити двох зайців: посольством у США можна компенсувати звільнення прем’єр-міністра, що також порадує оточення Дональда Трампа.
У Financial Times повідомили, що після відставки Денис Шмигаль може продовжити роботу як посол України в США, замінивши Оксану Маркарову, яка вже давно є кісткою в горлі для американської влади. За інформацією видання, ще 4 липня під час телефонної розмови з Дональдом Трампом (за даними преси, тоді вони обговорили багато тем) Володимир Зеленський говорив про те, що Маркарова буде звільнена.
Ця ж інформація надійшла й до інформагентства Bloomberg, а пізно ввечері у вівторок міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підтвердив, що посол у Вашингтоні дійсно йде у відставку (хоча не повідомив, хто стане наступником). За його словами, крім того, у найближчому майбутньому можуть відбутися зміни ще приблизно на 20 посадах.
Оксану Маркарову давно критикують прихильники американського президента за її близькість до Демократичної партії.
Велика невизначеність: кого ще замінять під час реорганізації уряду?
У статті Financial Times є ще один показовий фрагмент. Як зазначає видання, на посаду посла в США розглядалися кандидатури також кількох інших високопоставлених урядовців, серед яких:
• міністр оборони Рустем Умєров,
• віцепрем’єр-міністр з питань європейської інтеграції Ольга Стефанишина,
• міністр енергетики Герман Галущенко,
• міністр культури Микола Точицький,
• заступник глави Адміністрації президента Ігор Жовква.
Наразі не зрозуміло, чи їх також звільнять і чому з’явилися такі чутки. У будь-якому разі, якщо це станеться, то цілком імовірно, що вони теж будуть призначені послами – раніше так само сталося, наприклад, з колишнім керівником армії Валерієм Залужним.
Останнє гучне звільнення в Кабінеті Міністрів України відбулось у вересні минулого року, коли Зеленський замінив міністра закордонних справ Дмитра Кулебу. На його місце прийшов Андрій Сибіга, який раніше теж був співробітником Єрмака.
За словами Олександра Мережка, депутата парламенту від правлячої партії України, перестановки в уряді мають сенс, оскільки під час воєнного стану неможливо проводити вибори. «Не всі міністри відповідають вимогам та очікуванням у воєнний час», – зазначив він.
Кабінет міністрів тимчасово поклав виконання обов’язків голови Державної податкової служби України (ДПС) на Лесю Карнаух.
Відповідне розпорядження від 18 червня 2025 року опубліковано на сайті уряду.
З 2 травня 2025 року Карнаух обіймала посаду першого заступника голови ДПС.
Карнаух народилася 26 лютого 1983 року в Яготині (Київська обл.). Згідно з інформацією на сторінці ДПС у Facebook, у 2004 році закінчила Одеську національну юридичну академію за спеціальністю „Правознавство”. Відтоді працювала на державній службі: у Державному комітеті природних ресурсів, Міністерстві України з питань надзвичайних ситуацій, а також в Державній екологічній інспекції Київської області та Державній службі заповідної справи.
Карнаух з липня 2018 року по травень 2023 року, зокрема, обіймала посаду заступника керівника апарату в Рахунковій палаті України. З липня 2023 року і до призначення у ДПС була заступником голови Київської обласної державної адміністрації.
У середу в Португалії офіційно почав працювати новий уряд меншості, сформований правоцентристською коаліцією „Демократичний альянс” (AD) на чолі з прем’єр-міністром Луїшем Монтенегру.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомило португальське видання Publico.
Це стало можливим після того, як парламент відхилив подання опозиційної Комуністичної партії, яка вимагала не допустити затвердження програми нового уряду.
У своїй програмі уряд обіцяє продовжити зниження податків для представників середнього класу та бізнесу, зберігати бюджетні профіцити та підтримувати постійний діалог з опозицією з ключових питань, зокрема міграції.
Комуністи, які мають лише три місця у 230-місному парламенті, звинуватили уряд у діях „проти інтересів працівників” та розкритикували плани збільшення витрат на оборону до 2% ВВП.
Втім, найбільші опозиційні сили – ультраправа партія Chega („Досить!”) та лівоцентристська Соціалістична партія – дотрималися своєї обіцянки проголосувати проти цієї ініціативи, тим самим відкривши шлях до формування нового кабінету.
Після дострокових парламентських виборів 18 травня коаліція „Демократичного альянсу” здобула більше місць, ніж раніше, проте знову не отримала абсолютної більшості.
У новому складі парламенту головною опозиційною силою стала популістська партія Chega, яка виступає проти міграції та політичного істеблішменту.
Монтенегру зберіг більшість ключових міністрів у новому складі уряду. Напередодні він заявив, що політична стабільність є „завданням для усіх”.
Лідер Chega Андре Вентура, коментуючи ситуацію, заявив, що „зараз не час блокувати роботу уряду”, хоча він і не вважає його добрим. Вентура пообіцяв серйозно ставитися до ролі опозиції.
Першим великим випробуванням для уряду стане ухвалення бюджету на 2026 рік наприкінці поточного року.
Під час голосування, яке відбулося в ніч на четвер, 61 із 120 присутніх членів Кнесету відхилили, а 53 підтримали подану опозицією пропозицію проти уряду.
Згідно з парламентськими правилами, подібна пропозиція не може бути повторно винесена на пленарне засідання протягом шести місяців, за винятком випадків, коли «відбулися істотні зміни в обставинах», внаслідок чого спікер Кнесету дозволив би провести нове голосування за підтримки щонайменше 61 депутата.
Релігійні партії, що об’єднують ашкеназів, тобто вихідців з європейських країн, та ультраортодоксальних євреїв з арабських країн, раніше обіцяли підтримати розпуск Кнесету, але після нічних переговорів головні ультраортодоксальні рабини зрештою наказали представникам партій голосувати проти.
Вночі, в одному із суперечливих питань, голова комітету Кнесету з питань закордонних справ і оборони (делегований партією Лікуд) Юлі Едельштейн домовився з ультраортодоксальними партіями про «принциповий документ», який стане основою нового закону про військову службу і визначить санкції проти тих, хто відмовляється від служби.
В рамках компромісу ультраортодоксальні партії прийняли основні принципи реформи обов’язкової військової служби, серед яких – негайні санкції проти тих, хто ухиляється від військової служби, позбавлення водійських прав, заборона виїзду за кордон, позбавлення допомоги на освіту.
Інші санкції, однак, набудуть чинності лише через рік. Результат голосування означає, що нинішня урядова коаліція може проіснувати принаймні до кінця року.
Під час голосування двоє членів однієї з ашкеназьких ультраортодоксальних партій, Агудат Ісраель, проголосували разом з опозицією за розпуск, а третій їхній представник, всупереч вказівкам рабинської ради, проголосував проти пропозиції. Це є безпрецедентним випадком у партії.
Опозиція навіть після рішення рабинів зберегла винесення законопроєкту на голосування, оскільки, на їхню думку, це викрило розбіжності всередині коаліції. Після голосування лідер опозиції Яір Лапід іронічно назвав уряд «коаліцією 61», маючи на увазі мінімальну більшість.
