Голова Мукачівської територіальної громади не відмовляється від помсти попри рішення суду

8 травня, за чотири тижні до закінчення навчального року, керівництво Мукачева знову звільнило Іштвана Шинка з посади директора мукачівської школи з угорською мовою навчання. Це сталося вже вдруге, незважаючи на те, що Мукачівський районний суд місяць тому, 12 квітня, визнав його січневе звільнення незаконним і наказав негайно поновити на посаді.

Управління освіти, підпорядковане Мукачівській територіальній громаді, і тепер звільнило шанованого директора без вагомих причин. Звернення з цього приводу, надіслане міському голові Андрію Балозі, як і минулого разу, підписали всі педагоги.

«Педагогічний колектив очікує від вас, очільника нашого міста, пояснень того, чому нашого директора Іштвана Шинка, котрий протягом 17 років роботи на цій посаді не отримав жодної догани від керівництва міста, користується повагою педагогів і батьків, було звільнено, незважаючи на рішення суду, протести та прохання вчителів і батьків. Його звільнення не слугує ані нормальному функціонуванню нашої школи, ані довірі до керівництва міста.

Наполегливо просимо негайно переглянути це необґрунтоване, образливе та болюче для нашої громади рішення», – ідеться в спільній заяві педагогів, яку офіційно зареєстрували в міськраді, тобто керівник міста повинен дати на неї відповідь.

Проти несподіваного рішення виступили і батьки, а також Товариство угорської культури Закарпаття. Хоча представники угорської громади Мукачева одностайно виступили на підтримку відомого директора школи й суд також став на їхній бік, схоже, що Іштван Шинк усе-таки виявиться жертвою серії антиугорських дій олігархічної родини, котра керує Мукачевом. Це може назавжди похитнути віру закарпатців у верховенство права, незалежно від того, угорці вони чи українці за національністю. Суд першої інстанції директор виграв, але міська рада подала апеляцію. Приголомшує те, що вони навіть не дочекалися рішення апеляційного суду і звільнили його вдруге. Тож тепер є паралельно дві справи про звільнення.

Крім директора мукачівської школи Іштвана Шинка, у січні міський голова Андрій Балога звільнив і Валерію Королович, директорку Дерценського будинку культури, а в угорських селах територіальної громади – Дерцені й Фоноші – були зняті угорські написи та угорські прапори. І все це, незважаючи на те, що Валерії Королович та її чоловіку Жолту, які керували Дерценським будинком культури 18 років, завдячуємо значними успіхами найвідомішого на Закарпатті угорського танцювального ансамблю – народного самодіяльного хореографічного колективу. Тоді на знак солідарності з Валерією звільнилися й працівники Дерценського будинку культури, зокрема її чоловік Жолт Королович, який працював художнім керівником і хореографом відомого танцювального ансамблю закладу.

До того ж кілька місяців тому Жолт отримав Премію ім. Клари Балог як найкращий хореограф Закарпаття особисто від голови Закарпатської ОВА Віктора Микити та голови облради Володимира Чубірка на знак визнання зразкової роботи подружжя.

Причина помсти клану Балог, який вважає Мукачівську територіальну громаду своєю вотчиною, керівникам угорських установ, наближених до Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), а також угорським прапорам і написам може полягати в тому, що через ТУКЗ-КМКС він втратив більшість у Мукачівській міській раді. А Іштван Шинк є в ній лідером фракції КМКС. Крім того, він підписав заяву, яку минулого тижня оприлюднили 18 представників опозиції. Там зазначається, що вони бойкотуватимуть засідання ради та роботу профільних комісій, поки міський голова не подасть у відставку або не замінить членів виконавчого комітету. Через це в раді склалася патова ситуація.

Валерія Королович теж була відома як керівниця закладу, близька до ТУКЗ-КМКС, котра щиро служила справі угорської громади.

Тим часом у Дерцені повернули угорські написи Мукачівської футбольної академії, яка була заснована й утримується Угорщиною. Однак використання угорських написів та національного триколору в селі Форнош, як і в Мукачеві, досі заборонене.

Жолт Бадо/Badó Zsolt/Kárpátalja hetilap