Через російські провокації Естонія зміцнює кордон

Кордон між двома країнами простягається на 338 кілометрів, найбільш критичні – місто Нарва та район навколо річки Нарва.

Нарва — третє за величиною місто Естонії, розташоване вздовж російсько-естонського кордону, на березі річки Нарва. Місто тривалий час протистояло російським провокаціям, але після початку війни в Україні в лютому 2022 року ситуація погіршується. Очільник прикордонної служби Естонії Егерт Белішев каже, що росіяни втручаються в роботу супутникової навігації, видаляють прикордонні розділові буї та відправляють у повітря дрони спостереження. «Ми не хочемо розпочинати Третю світову війну, але нас постійно провокує Росія. Ніби чекають, що ми відреагуємо», – повідомив Беліцев виданню Politicó.

Близько чверті 1,4-мільйонного населення Естонії становлять росіяни. Більшість російськомовних – громадяни Естонії і прив’язані до країни, але Кремль вміє майстерно розпалювати етнічні розбіжності. Для Москви характерно представляти себе захисником російської діаспори і таврувати країни, де живе діаспора, називаючи їх репресивними.

У Таллінні наразі побоюються, що Кремль спробує анексувати східну частину країни, де проживає значна частка росіян. Президент Росії Володимир Путін у 2022 році (незабаром після вторгнення Росії в Україну) натякнув, що Нарва історично була частиною Росії. Місто ближче до Санкт-Петербурга, ніж до Таллінна, його населення становить 53 тисячі осіб, 96 відсотків з яких розмовляють російською, а третина з них має російські паспорти.

Беліцев назвав місто «кінцем вільного світу» і вважає, що союзники Естонії по НАТО недостатньо готові до ситуації, якщо в регіоні відбуватимуться екстремальні події, а вторгнення Росії змусить НАТО діяти.

Близько 900 британських солдатів дислокується в Естонії у складі сил НАТО на авіабазі на захід від Таллінна, і британський уряд пообіцяв поставити групу в режим очікування, якщо в Естонії знадобиться швидке розгортання. Чисельність діючої армії естонців становить 7700 осіб, у разі війни її можна збільшити до 43 тисяч. Якби Росія завдала удару по регіону, Таллінн разом із силами НАТО матиме достатньо вогневої потужності, щоб відбити атаку.

Зараз Естонія витрачає на оборону 3,4 відсотка ВВП, а наступного року цю суму збільшать до 3,7 відсотка, що значно більше, ніж у інших країнах ЄС (члени Північноатлантичного договору повинні щорічно витрачати щонайменше 2 відсотки свого ВВП на військові витрати). Збільшення не є дивним у світлі того, що Таллінн побоюється – якщо війна в Україні буде закінчена, Росія вибере мішенню вразливу країну НАТО, якою може стати Естонія. Саме тому країни Балтії посилюють свою прикордонну службу. «Коли відбудеться вторгнення, буде вже надто пізно», – сказав міністр оборони Естонії Ханно Певкур.

Естонія має гіркі спогади про російське правління. Держава залишила радянську еру позаду та здобула незалежність у 1991 році, стала членом НАТО в березні 2004 року, а 1 травня одночасно з Угорщиною приєдналася до Європейського Союзу.

Небезпека з боку Москви стала очевидною в 2014 році, коли Естон Кохвер, офіцер естонської служби безпеки, був викрадений і ув’язнений Росією. Кохвер був звільнений через рік завдяки обміну полоненими.

Бєлішев не виключає, що подібний інцидент може статися і в майбутньому, тому, за його словами, кожен метр 338-кілометрового кордону Естонії з Росією має бути під контролем.

Зі згаданих 338 кілометрів 77 припадає на річку Нарва, з якої росіяни зняли багато прикордонних буїв. За попередні два роки кількість порушень кордону зросла з 18 до 96 на рік. Без буїв естонським прикордонникам важко відрізнити випадкові вторгнення від спроб вторгнення в ЄС. Крім того, росіяни часто блокують сигнали GPS, що ускладнює відстеження літаків і безпілотників.

На південь від Нарви кордон на 126 кілометрів проходить вздовж Чудського озера і далі ще на 136 кілометрів на південь. Кохвер був викрадений на цій території, де значна частина ґрунту болотиста. Влітку волога земля створює природний бар’єр, але взимку її зміцнює мороз і місцевість стає прохідною, тож, за словами Бєліцева, на ній навіть може сісти літак.

Для посилення охорони кордону започатковано програму вартістю 157 мільйонів євро, в її рамках встановлять систему блокування безпілотників, наймуть тисячу співробітників резерву, а також близько 30 тисяч волонтерів. Збільшення чисельності персоналу є складним завданням, оскільки претенденти повинні вільно володіти естонською мовою і, крім того, повинні бути громадянами Естонії, щоб служити в прикордонній поліції.

Разом із планами на майбутнє Естонія намагається не допустити погіршення відносин з місцевими росіянами та Росією. Поки Фінляндія закрила всі свої сухопутні пункти пропуску на кордоні з РФ, Естонія залишила міст у Нарві відкритим для пішохідного руху. Перевірки займають багато часу в обох напрямках, але особливо – при виїзді за межі ЄС.

За словами Бєлішева, у затримках винні росіяни. Водночас, за його словами, не варто переживати, що в державу-агресорку важко потрапити, адже це виключно відповідальність Москви.

Джерело