Президент Естонії Алар Каріс переконаний, що після суперечки між президентом України Володимиром Зеленським і очільником Білого дому Дональдом Трампом на весь світ покладено обов’язок налагодити їхні відносини.
Про це він сказав в інтерв’ю Sky News, повідомляє “Європейська правда”.
Каріс зазначив, що у налагодженні відносин між Трампом і Зеленським могла б допомогти Європа.
“Тепер ми думаємо про те, що ми можемо зробити. Як допомогти Зеленському і Трампу виправити ці відносини і що може зробити Європа, щоб стати надійним партнером США”, – сказав він.
Крім того, Каріс не став особливо коментувати запропонований план місячного перемир’я, запропонований президентом Франції Емманюелем Макроном, сказавши, що все перебуває на початковому етапі.
“Ми дуже, дуже уважно стежимо за тим, що відбувається в цей момент, і за всіма цими різними планами, і ми готові взяти участь у цих планах. Але наразі це дуже рання стадія, і ми не знаємо, якими насправді є ці плани, але ми, безумовно, підтримуємо будь-яку дискусію, яка веде до миру в Україні”, – додав він.
За останній тиждень не було жодних ознак того, що Росія готується до можливого припинення вогню, навпаки, окупанти збільшують кількість обстрілів, щоб досягти кращих умов для переговорів.
Про це заявив підполковник Маттіас Пуусепп, командир оперативної секції дивізії Сил оборони Естонії, передає “Європейська правда” з посиланням на ERR.
“За перший тиждень четвертого року війни Росія не досягла жодного тактичного прогресу в жодному секторі. Згідно з відкритими геолокаційними даними, просування російських збройних сил у напрямку Покровська повністю зупинилося, а Україні вдалося локальними контратаками збільшити периметр оборони Покровська”, – зазначив Пуусепп.
Водночас російські збройні формування не зменшують свою наступальну активність: на початку місяця вона впала до межі 100 обстрілів за добу і залишається на рівні 103 обстрілів в середньому за останній тиждень.
За словами Пуусеппа, також немає жодних ознак того, що Росія готується до можливого перемир’я.
“У публічній інформації більше спекулюють на можливості того, що Росія збільшить кількість обстрілів, в першу чергу в районі Курської операції, щоб досягти кращих умов для переговорів. Однак, за відомою нам інформацією, Росія не має такого балансу сил, який би дозволив швидко досягти успіху у відвоюванні Курської області”, – сказав Пуусепп.
Головною ціллю залишається Покровськ та його околиці, де все ще відбувається від чверті до третини атак сухопутних військ.
“Однак у діях російських збройних сил стало менше рішучості, і вони шукають слабкі місця в обороні України в інших секторах”, – сказав Пуусепп.
Естонія відправила 10 тисяч артилерійських боєприпасів і 750 тисяч продуктових наборів для українських військових.
Про це повідомив прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал.
«Для зміцнення позицій України та посилення тиску на росію Естонія відправляє 10 тисяч артилерійських боєприпасів та 750 тисяч продуктових наборів для українських бійців», – йдеться у повідомленні.
За першої ж нагоди до цієї допомоги Естонія додасть продукцію власної оборонної промисловості на суму понад 100 мільйонів євро.
Міхал наголосив, що Україна сама вирішує своє майбутнє і що завжди може розраховувати на підтримку Естонії.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс наголосив в інтерв’ю виданню, що Європа стикається з «новою ерою». З наступного року і принаймні до 2030-го Литва витрачатиме на оборону 5-6% від свого ВВП.
«Звичайно, тиск є, і це хороший і конструктивний тиск з боку нашого стратегічного та найбільшого союзника в НАТО (США – ред.). Ми не можемо ігнорувати ці повідомлення. Але це не єдина причина… Для нас життєво важливо мати реальні можливості для війни», – сказав Будріс.
Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал повідомив, що його країна також має намір виділяти 5% ВВП на оборонні витрати замість нинішніх 3,7%.
«Наш ключовий безпековий партнер при новому президенті надіслав чіткий сигнал: витрати НАТО на оборону мають збільшитися. Ми знаємо нашого супротивника, і я повністю згоден — наша мета має бути 5%», – заявив він.
Будріс сказав, що Литва фінансуватиме різке збільшення оборонних витрат за рахунок державних запозичень. Міхал говорив про невизначені «скорочення державного сектора».
Інші країни НАТО також розглядають можливість збільшення своїх витрат на оборону, хоч і не до того рівня, якого вимагав Трамп.
[type] => post [excerpt] => Литва та Естонія стали першими країнами НАТО, які пообіцяли витрачати понад 5% свого ВВП на оборону. Раніше цього вимагав президент США Дональд Трамп. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1737993420 [modified] => 1737985370 ) [title] => Литва та Естонія пообіцяли витрачати понад 5% свого ВВП на оборону - FT [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=139030&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 139108 [uk] => 139030 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 139031 [image] => Array ( [id] => 139031 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-206.png [original_lng] => 879233 [original_w] => 1140 [original_h] => 739 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-206-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-206-300x194.png [width] => 300 [height] => 194 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-206-768x498.png [width] => 768 [height] => 498 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-206-1024x664.png [width] => 1024 [height] => 664 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-206.png [width] => 1140 [height] => 739 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-206.png [width] => 1140 [height] => 739 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-206.png [width] => 1140 [height] => 739 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1737978171:8 [_thumbnail_id] => 139031 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 536 [translation_required_done] => 1 [_oembed_f43164dd974769c00c66bf0b7f2ddc5c] =>
🇱🇹🇺🇦 Lithuanian military aid-filled trucks have arrived in Ukraine. Continuing to enhance Ukraine’s military capabilities, we have delivered thousands of drones from Lithuanian manufacturers, as well as thermal cameras and five-ton telescopic handlers.#StandWithUkrainepic.twitter.com/as90gILkw3
Кордон між двома країнами простягається на 338 кілометрів, найбільш критичні – місто Нарва та район навколо річки Нарва.
Нарва — третє за величиною місто Естонії, розташоване вздовж російсько-естонського кордону, на березі річки Нарва. Місто тривалий час протистояло російським провокаціям, але після початку війни в Україні в лютому 2022 року ситуація погіршується. Очільник прикордонної служби Естонії Егерт Белішев каже, що росіяни втручаються в роботу супутникової навігації, видаляють прикордонні розділові буї та відправляють у повітря дрони спостереження. «Ми не хочемо розпочинати Третю світову війну, але нас постійно провокує Росія. Ніби чекають, що ми відреагуємо», – повідомив Беліцев виданню Politicó.
Близько чверті 1,4-мільйонного населення Естонії становлять росіяни. Більшість російськомовних – громадяни Естонії і прив’язані до країни, але Кремль вміє майстерно розпалювати етнічні розбіжності. Для Москви характерно представляти себе захисником російської діаспори і таврувати країни, де живе діаспора, називаючи їх репресивними.
У Таллінні наразі побоюються, що Кремль спробує анексувати східну частину країни, де проживає значна частка росіян. Президент Росії Володимир Путін у 2022 році (незабаром після вторгнення Росії в Україну) натякнув, що Нарва історично була частиною Росії. Місто ближче до Санкт-Петербурга, ніж до Таллінна, його населення становить 53 тисячі осіб, 96 відсотків з яких розмовляють російською, а третина з них має російські паспорти.
Беліцев назвав місто «кінцем вільного світу» і вважає, що союзники Естонії по НАТО недостатньо готові до ситуації, якщо в регіоні відбуватимуться екстремальні події, а вторгнення Росії змусить НАТО діяти.
Близько 900 британських солдатів дислокується в Естонії у складі сил НАТО на авіабазі на захід від Таллінна, і британський уряд пообіцяв поставити групу в режим очікування, якщо в Естонії знадобиться швидке розгортання. Чисельність діючої армії естонців становить 7700 осіб, у разі війни її можна збільшити до 43 тисяч. Якби Росія завдала удару по регіону, Таллінн разом із силами НАТО матиме достатньо вогневої потужності, щоб відбити атаку.
Зараз Естонія витрачає на оборону 3,4 відсотка ВВП, а наступного року цю суму збільшать до 3,7 відсотка, що значно більше, ніж у інших країнах ЄС (члени Північноатлантичного договору повинні щорічно витрачати щонайменше 2 відсотки свого ВВП на військові витрати). Збільшення не є дивним у світлі того, що Таллінн побоюється – якщо війна в Україні буде закінчена, Росія вибере мішенню вразливу країну НАТО, якою може стати Естонія. Саме тому країни Балтії посилюють свою прикордонну службу. «Коли відбудеться вторгнення, буде вже надто пізно», – сказав міністр оборони Естонії Ханно Певкур.
Естонія має гіркі спогади про російське правління. Держава залишила радянську еру позаду та здобула незалежність у 1991 році, стала членом НАТО в березні 2004 року, а 1 травня одночасно з Угорщиною приєдналася до Європейського Союзу.
Небезпека з боку Москви стала очевидною в 2014 році, коли Естон Кохвер, офіцер естонської служби безпеки, був викрадений і ув’язнений Росією. Кохвер був звільнений через рік завдяки обміну полоненими.
Бєлішев не виключає, що подібний інцидент може статися і в майбутньому, тому, за його словами, кожен метр 338-кілометрового кордону Естонії з Росією має бути під контролем.
Зі згаданих 338 кілометрів 77 припадає на річку Нарва, з якої росіяни зняли багато прикордонних буїв. За попередні два роки кількість порушень кордону зросла з 18 до 96 на рік. Без буїв естонським прикордонникам важко відрізнити випадкові вторгнення від спроб вторгнення в ЄС. Крім того, росіяни часто блокують сигнали GPS, що ускладнює відстеження літаків і безпілотників.
На південь від Нарви кордон на 126 кілометрів проходить вздовж Чудського озера і далі ще на 136 кілометрів на південь. Кохвер був викрадений на цій території, де значна частина ґрунту болотиста. Влітку волога земля створює природний бар’єр, але взимку її зміцнює мороз і місцевість стає прохідною, тож, за словами Бєліцева, на ній навіть може сісти літак.
Для посилення охорони кордону започатковано програму вартістю 157 мільйонів євро, в її рамках встановлять систему блокування безпілотників, наймуть тисячу співробітників резерву, а також близько 30 тисяч волонтерів. Збільшення чисельності персоналу є складним завданням, оскільки претенденти повинні вільно володіти естонською мовою і, крім того, повинні бути громадянами Естонії, щоб служити в прикордонній поліції.
Разом із планами на майбутнє Естонія намагається не допустити погіршення відносин з місцевими росіянами та Росією. Поки Фінляндія закрила всі свої сухопутні пункти пропуску на кордоні з РФ, Естонія залишила міст у Нарві відкритим для пішохідного руху. Перевірки займають багато часу в обох напрямках, але особливо – при виїзді за межі ЄС.
За словами Бєлішева, у затримках винні росіяни. Водночас, за його словами, не варто переживати, що в державу-агресорку важко потрапити, адже це виключно відповідальність Москви.
Президент Естонії Алар Каріс висловив переконання, що війни в його країні не буде, адже “воля до оборони досить висока”. Таку думку Каріс висловив в інтерв’ю телеканалу ETV, у вівторок, 24 грудня, передає мовник ERR.
Так, лідера Естонії запитали з приводу страху у молоді щодо можливої війни й чи не їде молодь де інде побоюючись збройного конфлікту.
“Я думаю, що треба відповідати так: нікуди їхати не доведеться, бо війни не буде. Я впевнений, що наша воля до оборони є досить високою. Про це свідчать дослідження. Але ми не хочемо перевіряти це на практиці”, – сказав Каріс.
Він підкреслив, що Естонія не хоче тестувати п’яту статтю договору НАТО або перевіряти, чи втечуть люди, чи візьмуть до рук зброю і стануть на захист.
“Ми цього не хочемо, тому маємо зробити все, щоб ніхто сюди не прийшов і щоб навіть думки про це не виникло”, – наголосив Каріс.
[type] => post [excerpt] => Президент Естонії Алар Каріс висловив переконання, що війни в його країні не буде, адже "воля до оборони досить висока". Таку думку Каріс висловив в інтерв’ю телеканалу ETV, у вівторок, 24 грудня, передає мовник ERR. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1735126500 [modified] => 1735119311 ) [title] => Президент Естонії висловив впевненість, що війни в його країні не буде [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=136322&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 136322 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 136323 [image] => Array ( [id] => 136323 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/image-247.png [original_lng] => 268435 [original_w] => 672 [original_h] => 420 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/image-247-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/image-247-300x188.png [width] => 300 [height] => 188 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/image-247.png [width] => 672 [height] => 420 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/image-247.png [width] => 672 [height] => 420 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/image-247.png [width] => 672 [height] => 420 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/image-247.png [width] => 672 [height] => 420 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/image-247.png [width] => 672 [height] => 420 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1735112111:8 [_thumbnail_id] => 136323 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 385 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 10723 [1] => 566 ) [tags_name] => Array ( [0] => війна [1] => Естонія ) ) [6] => Array ( [id] => 135341 [content] =>
Міністерство закордонних справ Естонії у неділю, 15 грудня, ввело санкції проти прем’єр-міністра Грузії Іраклія Кобахідзе та ще 13 грузинських посадовців та суддів.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства закордонних справ Естонії.
15 грудня стало відомо, що міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна підписав директиву, на підставі якої країна ввела санкції проти 14 високопоставлених грузинських чиновників і суддів. Зокрема, їм заборонили в’їзд на територію Естонії.
Санкції ввели через силовий розгін протестів та насильство проти учасників акцій.
«Я закликаю всі країни Європейського Союзу відреагувати на те, що відбувається в Грузії, і вжити конкретних заходів проти тих, хто застосовує невиправдану силу і жорстоке насильство проти народу Грузії та підриває демократію», – зазначив Цахкна.
#GeorgiaProtests one year ago, Georgia received the Candidate status, today a Central Committee like « Parliament » « elects » a « one and only » candidate in a mockery of democracy. That will never prevent Georgia to pursue its european path and democratic future!
Крістен Міхал обговорить подальшу підтримку України під час зустрічей з політичним керівництвом нашої держави.
Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал прибув з візитом до столиці України. Про це він повідомив у соцмережі Х в понеділок, 9 грудня.
“Підтримка України до перемоги залишатиметься пріоритетом Естонії, ми не підемо на жодні поступки. Перемога України – це перемога Європи, США та всього демократичного світу”, – написав він.
Крістен Міхал анонсував зустріч із президентом Володимиром Зеленським, прем’єр-міністром Денисом Шмигалем та головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком.
Естонська військово-промислова компанія Frankenburg Technologies планує з наступного року випробовувати свої зенітні ракети на території України.
Про це заявив гендиректор Frankenburg Technologies Кусті Сальма, передає естонське видання ERR.ee.
За словами очільника підприємства, угоду на проведення випробувань уже досягнуто.
На початковому етапі Frankenburg Technologies планує виробляти кілька десятків ракет на тиждень, а до третього кварталу вийти на щотижневий обсяг у кілька сотень ракет.
Компанія зокрема вважає, що її зенітна ракета Mark 1 може ефективніше справлятися з іранськими дронами-камікадзе типу Shahed.
Видання зазначає, що для ураження дронів Frankenburg Technologies розробляє порівняно недорогі ракети, що використовують штучний інтелект.
Європа має бути готова спрямувати військові сили в Україну, щоб підтримати можливу мирну угоду між Києвом і Москвою, якщо її запропонує Дональд Трамп. Надійною гарантією безпеки для України залишається членство в НАТО.
Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна, повідомляє Financial Times.
„Якщо ми говоримо про реальні гарантії безпеки, це означає, що буде встановлено справедливий мир. Тоді ми говоримо про членство в НАТО. Але без США це неможливо. І тоді ми говоримо про будь-яку форму [гарантій] у сенсі „чобіт на землі”, – зазначив міністр.
Перемога Трампа на виборах у США викликала побоювання, що він може нав’язати Україні угоду, вигідну Москві, пригрозивши припинити американську військову допомогу. Це прискорило обговорення серед європейських союзників України про способи підтримки країни в умовах можливої зміни позицій Вашингтона.
Цахкна підкреслює, що Європі буде „дуже складно” надати Україні гарантії безпеки без участі США, особливо якщо це може втягнути НАТО в пряме зіткнення з росією. Однак Естонія наполягає на активізації європейських зусиль.
„У Великої Британії є можливість і вся відповідальність узяти на себе лідерство у зміцненні безпеки України, а Польща вже відіграє дуже активну роль”, – сказав міністр.
Естонія, яка витрачає на оборону 3,4% ВВП, також закликає НАТО збільшити мінімальні витрати до 2,5%.
„Що у нас є, так це гроші. У нас багато грошей. Я не вірю урядам, які кажуть, що не можуть просити більше у свого народу”, – додав Цахкна, зазначивши, що Європа повинна інвестувати в розширення оборонного потенціалу.
Міністр підкреслив, що доля України визначає архітектуру безпеки всієї Європи.
„Зараз Україна – це перша лінія оборони НАТО”, – підсумував він.
