У четвер, 24 липня, уряд Естонії прийняв рішення зробити санкції проти Білорусі безстроковими, продовживши заборону на в’їзд для ключових представників білоруського режиму, серед яких – президент Олександр Лукашенко.
Ініціативу запропонував міністр закордонних справ Маргус Цахкна, який наголосив, що ситуація з правами людини в Білорусі залишається незмінно складною, а підтримка Мінськом російської агресії проти України лише посилює необхідність тиску.
«Протягом майже п’яти років після запровадження санкцій у Білорусі не відбулося жодних позитивних змін. Ми не можемо закривати очі на продовження репресій, тому санкції мають діяти без обмеження в часі», — заявив Цахкна, слова якого наводить пресслужба МЗС Естонії.
За наказом міністра до списку санкцій увійшли 273 особи – високопосадовці, судді, силовики, пропагандисти та близькі до президента Білорусі Олександра Лукашенка. Сам Лукашенко, як і раніше, не визнається легітимним главою держави ані Естонією, ані низкою інших країн ЄС.
Санкції проти білоруських посадовців були вперше запроваджені Естонією у 2020 році на тлі масштабних протестів після президентських виборів у Білорусі. Раніше ці обмеження продовжувалися кілька разів і мали тимчасовий характер.
Естонський парламент у середу ухвалив нову редакцію поправок до закону про церкви та парафії, спрямованих проти церковних установ, що підтримують агресію проти іншої держави.
Про це повідомила пресслужба законодавчого органу Естонії.
Нові поправки для обмежень щодо церков, які підтримують збройну агресію, естонський парламент був змушений ухвалити після вето президента Алара Каріса, який назвав попередній проєкт неконституційним.
Парламент Естонії виключив із закону заборону на керівництво з боку особи, яка перебуває в іноземній державі і має істотний вплив – що, як вказував Каріс, було надто нечітким формулюванням.
Нове формулювання передбачає, що церква або парафія не можуть на підставі свого статуту бути економічно пов’язаними з релігійним центром або керівництвом, які перебувають за кордоном і становлять загрозу для Естонії.
Також законодавці уточнили, що така загроза виникає, коли релігійний центр або керівний орган підбурює, підтримує або фінансує діяльність, спрямовану на насильницьку зміну незалежності, територіальної цілісності або конституційного ладу Естонії.
Також, щоб церкви і парафії змогли змінити свої статути, їм було надано більше часу – шість місяців замість двох.
[type] => post
[excerpt] => Естонський парламент у середу ухвалив нову редакцію поправок до закону про церкви та парафії, спрямованих проти церковних установ, що підтримують агресію проти іншої держави.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1750321800
[modified] => 1750285519
)
[title] => В Естонії повторно ухвалили закон для обмеження церков, що підтримують агресію рф
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=154272&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 154466
[uk] => 154272
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 154274
[image] => Array
(
[id] => 154274
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/234512-flag-estonyy-new-960x380-0.webp
[original_lng] => 45160
[original_w] => 960
[original_h] => 500
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/234512-flag-estonyy-new-960x380-0-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/234512-flag-estonyy-new-960x380-0-300x156.webp
[width] => 300
[height] => 156
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/234512-flag-estonyy-new-960x380-0-768x400.webp
[width] => 768
[height] => 400
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/234512-flag-estonyy-new-960x380-0.webp
[width] => 960
[height] => 500
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/234512-flag-estonyy-new-960x380-0.webp
[width] => 960
[height] => 500
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/234512-flag-estonyy-new-960x380-0.webp
[width] => 960
[height] => 500
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/234512-flag-estonyy-new-960x380-0.webp
[width] => 960
[height] => 500
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1750274797:2
[_thumbnail_id] => 154274
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 1
[views_count] => 647
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 171168704000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 977086
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 566
[1] => 58180
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Естонія
[1] => Російська православна церква
)
)
[2] => Array
(
[id] => 153814
[content] =>
Естонія передала нову партію артилерійських боєприпасів Україні. Точна кількість снарядів у новій партії не називається.
Про це Міністерство оборони Естонії повідомило на платформі X у п’ятницю, 13 червня.
«Естонія доставила ще більше артилерійських боєприпасів до України. Безпека України – це європейська та трансатлантична безпека. Ми маємо продовжувати підтримувати Україну, щоб вона могла захистити себе та досягти справедливого, тривалого миру», – йдеться у повідомленні.
Парламент Естонії 4 червня ухвалив закон про вихід з Оттавської конвенції, яка забороняє застосування, накопичення, виробництво та передачу протипіхотних мін, а також вимагає їх знищення
Про це повідомило міністерство закордонних справ Естонії.
Парламент Естонії (Рійгікогу) прийняв закон про вихід країни з конвенції щодо заборони протипіхотних мін, відомої як Оттавська конвенція.
За словами глави МЗС Маргуса Цахкна, який подав законопроєкт до парламенту, вихід Естонії з конвенції чітко сигналізує, що країна готова використовувати всі необхідні засоби для захисту своєї території та свободи.
„Я вітаю рішення Рійгікогу ухвалити закон про вихід. Вихід з конвенції дає Силам оборони Естонії більшу гнучкість та свободу у виборі систем озброєння та рішень, необхідних для зміцнення національної оборони. Це значно розширює можливості для захисту безпеки Естонії. Я сподіваюся, що президент незабаром оприлюднить цей закон”, – сказав він.
Міністр зазначив, що ситуація з безпекою погіршилася за останні 20 років через повномасштабну агресію Росії проти України. Тому вихід Естонії з Оттавської конвенції є виправданим кроком.
Цахкна підкреслив, що Естонія залишається вірною міжнародному гуманітарному праву, прагнучи мінімізувати вплив війни на цивільних та підтримувати жертв, зокрема через проєкти гуманітарного розмінування.
Окрім Естонії, процес виходу з Оттавської конвенції також ініціювали Латвія, Литва, Польща та Фінляндія. Латвія та Литва вже ухвалили відповідні закони, тоді як Фінляндія та Польща ще обговорюють це питання.
„Вихід з конвенції набуде чинності через шість місяців після подання повідомлення, за умови, що країна не братиме участі у збройному конфлікті на той час”, – зазначає міністерство.
Держдепартамент США вирішив схвалити можливість продажу уряду Естонії протитанкових ракетних комплексів Javelin і супутнього обладнання на суму близько 296 мільйонів доларів.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на заяву Агентства зі співробітництва в галузі безпеки Пентагону.
До Конгресу вже направлені необхідні документи, що повідомляють про можливий продаж.
Йдеться про постачання 800 ракет FGM-148F, а також 84 командно-пускових блоків і навчальних снарядів.
Крім того, угода включає запчастини та супутнє обладнання, а також послуги з навчання експлуатації та обслуговування.
Реалізація запропонованого продажу не вимагатиме відрядження до Естонії додаткових представників уряду США або підрядника, зазначили в Агентстві.
Запропонований продаж не матиме негативного впливу на боєготовність Збройних сил США.
Нагадаємо, протитанковий ракетний комплекс Javelin призначений для ураження танків та іншої бронетехніки на відстані до 2,5 кілометрів самонавідними ракетами, які після пуску не потребують коригування курсу з боку оператора.
I recently visited Hiroshima, and stood at the epicenter of a city scarred by the unimaginable horror caused by a single nuclear bomb dropped in 1945. What I saw, the stories I heard, and the haunting sadness that remains, will stay with me forever. pic.twitter.com/TmxmxiGwnV
В рамках найбільших військових навчань Естонії «Їжак 25» близько 16 000 естонських і союзних військ із 10 країн НАТО протягом трьох тижнів відпрацьовуватимуть можливий сценарій: російські війська здійснюють напад на країну, порушуючи положення НАТО про взаємну оборону і розпочинаючи екзистенціальну боротьбу за Балтійський регіон.
Цей сценарій здається моторошно реальним у регіоні. Останніми роками зростає кількість інцидентів між Росією і країнами – членами НАТО – особливо після вступу до альянсу Швеції і Фінляндії.
Минулого тижня, просто під час навчань, російський винищувач Су-35 порушив повітряний простір Естонії, в той час як військово-морський патруль намагався перевірити корабель із так званого «тіньового флоту» Росії, який був створений для того, щоб уникнути західних санкцій. У відповідь НАТО підняла по тривозі португальські F-16 в рамках місії з протиповітряної оборони.
«Це вперше ми фактично застосовуємо нові регіональні плани НАТО зі стримування і оборони, в тому числі швидке перекидання міжнародних сил для захисту Естонії», – сказав Пітер Куймет, директор з питань міжнародного співробітництва в Міністерстві оборони Естонії.
Оновлена стратегія НАТО була прийнята лише минулого року. Раніше оборона базувалася на так званій «теорії пастки»: війська балтійських країн намагалися стримати російський наступ, поки альянс надсилав підкріплення.
«Новий план полягає в тому, щоб захищати цю територію із самого початку. Це означає, що росіяни не повинні зробити жодного кроку вперед», – пояснив Куймет.
Нинішні навчання є найсерйознішими з огляду на уроки війни в Україні.
За словами естонських лідерів, військова стратегія Росії в Україні показала: те, що вона не може втримати, вона зруйнує – і що повернення захоплених територій майже неможливе, хіба що ціною величезних жертв.
«У Бучі ми побачили, як росіяни ставляться до українців, яких вони нібито вважають своїми братами-слов’янами. Я навіть не хочу уявляти, як вони будуть ставитися до прибалтів, яких завжди вважали злісними фашистами», – сказав Куймет.
Таллінн тепер готовий захищати себе не тільки у військовому, а й у цивільному плані. Паралельно з військовими навчаннями нова національна система оповіщення про надзвичайні ситуації в країні також пройшла випробування в реальних умовах – вперше мережа зі 120 сирен запрацювала в повному обсязі, повідомляє Euractiv. Мережа, яка охоплює дві третини населення Естонії, була створена в 2022 році, після російського вторгнення.
Рішення стало реакцією на репресії грузинської влади проти протестувальників та журналістів.
Уряд Естонії ухвалив рішення запровадити візовий режим для власників дипломатичних і службових паспортів Грузії. Про це повідомила пресслужба МЗС Естонії з посиланням на міністра закордонних справ Маргуса Цахкна у четвер, 8 травня.
„Запровадження візового режиму для власників дипломатичних і службових паспортів Грузії є ще одним кроком, аби засвідчити, що міжнародна спільнота, включно з Європейським Союзом, не приймає репресій правлячої партії Грузинська мрія проти простих людей, протестувальників і журналістів, безкарності поліції та придушення громадянського суспільства”, – заявив Цахкна.
Зазначається, що це рішення ухвалене на основі постанови ЄС, яке всі держави-члени повинні окремо інтегрувати у своє законодавство.
Цахкна також повідомив, що в Євросоюзі порушено питання про подальшу дію безвізового режиму для громадян Грузії, які мають біометричні паспорти.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна підтвердив, що Естонія не збирається пропускати через свій повітряний простір літаки лідерів, які прямуватимуть на парад у Москві.
Маргус Тсахкна вдень у середу заявив, що Естонія не пропустить літаки тих лідерів, які летітимуть до Москви – у продовження повідомлень у ЗМІ, що всі балтійські країни ухвалили таке рішення.
Тсахкна зазначив, що про проліт гостей кремлівського правителя Владіміра Путіна через повітряний простір Естонії „не може бути мови”.
„Естонія не збирається у будь-який спосіб підтримувати цю подію. Ба більше, ми наголошували нашим колегам у ЄС, що оскільки Росія є країною, що розпочала і продовжує війну у Європі, участь у їхніх пропагандистських заходах має бути виключена”, – сказав очільник МЗС Естонії.
Естонсько-український оборонний форум зібрав у Києві близько 30 естонських компаній, готових поглибити співпрацю з партнерами для посилення обороноздатності обох країн.
Про це повідомив у Телеграмі міністр з питань стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін, передає Укрінформ.
«Представники близько 30 естонських компаній, а також урядів Естонії та України зібрались, щоб обговорити розвиток оборонного співробітництва між урядами та підприємствами України та Естонії. На порядку денному – потреби й можливості галузі, досвід подолання викликів воєнного часу та перспективні напрямки для співпраці», – йдеться у повідомленні.
За словами Сметаніна, форум став майданчиком для комунікації представників бізнесу й урядів обох країн та обговорення поглиблення співпраці між компаніями з метою посилення обороноздатності України та Естонії.
Очільник Мінстратегпрому подякував міністру оборони Естонії Ханно Певкуру за підтримку кооперації на рівні уряду. Сметанін також відзначив допомогу країни-партнера на суму понад 100 млн євро у 2024 році та за рішення виділяти щонайменше 0,3% ВВП щорічно впродовж 2024–2027 років для підтримки України.
Парламент Естонії (Рійгікогу) пропонує наділити Сили оборони і ВМС правом застосовувати військову силу до торговельних суден, щодо яких виникають підозри в намірі пошкодити підводні кабелі та інші інфраструктурні об’єкти.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на ERR.
Запропонований законопроєкт вносить зміни до двох законів – про Сили оборони і про економічну зону.
Мета поправок – дати право Військово-морським силам запобігати таким інцидентам, що почастішали останнім часом, як свідомий обрив іноземними торговими суднами морських кабелів і пошкодження інших об’єктів інфраструктури.
Для цього військовим пропонується дати право застосовувати до підозрілого судна військову силу. У крайньому разі військові матимуть право потопити судно, яке не підкоряється їхнім наказам.
Перше читання законопроєкту має відбутися в середу, 9 квітня.