Звіт Моніторингової місії ООН підтверджує вчинення росією масових воєнних злочинів в Україні, порушення прав людини та ігнорування норм міжнародного гуманітарного права.
Про це заявив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець у своєму дописі в Telegram-каналі.
За його словами, розповіді 60 нещодавно звільнених українських військовополонених, на яких зокрема базується звіт, підтвердили раніше зафіксовані факти широко поширених тортур та нелюдського поводження, а також умови тримання, які не відповідають нормам міжнародного права.
Лубінець окремо звернув увагу на такі моменти у звіті:
від початку грудня 2023 року до кінця лютого 2024 року зафіксовано позасудові страти щонайменше 32 українських військовополонених у 12 окремих випадках, що значно більше, ніж за будь-який попередній період. Щодо трьох із цих випадків спостерігачі отримали незалежні підтвердження, зокрема свідчення очевидців;
українських військових катують як одразу після захоплення в полон, так і в місцях постійного утримання. Йдеться про жорстокі побиття, застосування електроструму, психологічне насильство, погрози розстрілом або його імітацію, сексуальне насильство;
більшість військовополонених розповіли, що їм не дозволяли спілкуватися зі своїми рідними, обмежували в харчуванні, позбавляли сну, не надавали медичної допомоги.
спостерігачі зафіксували один випадок смерті військовополоненого від перенесених тортур.
Омбудсмен також зазначив, що спостерігачі ООН підтвердили практики застосування насильства російськими військами до жителів тимчасово окупованих територій, серед яких убивства, довільні затримання, постійний тиск.
„Це має стати доказовою базою для розгляду міжнародними судами та трибуналами та притягнення рф до відповідальності. Завдання всієї світової спільноти зробити цю відповідальність неминучою”, — написав він.
У четвер, 9 березня, у великій залі Ужгородської міської ради, відбувся публічний звіт міського голови Богдана Андріїва про роботу в 2022 році.
Основний меседж звітування: Ужгород – надійний тил.
Міський голова наголосив, що минулий рік став роком викликів, оскільки 24 лютого розпочалася війна. Тож основні зусилля були направлені на прийом біженців, а також допомогу ЗСУ.
– У перші тижні війни ми прийняли понад 80 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Надали допомогу – харчування, проживання, транспортування до країн, які приймали українців. Зробили все можливе, щоб наші співвітчизники почували себе в Ужгороді, які вдома. За це дякую всім небайдужим ужгородцям, волонтерам, підприємцям, медикам, які згуртувалися. Другий напрямок – це підтримка наших військових. Загалом у нас близько шести цільових програм, на які вже виділено близько 40 млн грн. Ще один напрямок – забезпечення закладів охорони здоров’я міста медичним обладнанням, яке буде спрямоване на реабілітацію та лікування військових, – розповів Богдан Андріїв.
Також міський голова зазначив, що у 2022 році у керівництва міста було багато планів, щодо продовження капітальних ремонтів, утім війна змінила пріоритети.
Загалом під час свого звіту Богдан Андріїв розповів про зроблене у соціальній сфері (особливо що стосується розгортання пунктів допомоги для впо); релокування бізнесу (наразі 189 підприємств перереєстрували свій бізнес в Ужгороді); допомогу Херсонській області (7,5 млн виділили з бюджету міста, а також відправили 18 тонн гуманітарної допомоги); галузі культури та спорту, комунальному господарстві, підтримку обдарованої молоді, міжнародній співпраці – особливо підтримці міст-побратимів Ужгорода; діяльність ЦНАПу тощо.
Після звітування міський голова поспілкувався з ужгородцями та представниками ЗМІ. З-поміж іншого, запитували про видачу містобудівних умов та обмежень з порушеннями містобудівного законодавства; про те, чому міська влада не дотримується стратегії розвитку міста, а також не паспортизує об’єкти культурної спадщини. Утім більшість із цих запитань так і залишилися без відповіді.
29 листопада у приміщенні Ужгородського замку провели прес-конференцію голова Закарпатської обласної ради Володимир Чубірко і його заступники Андрій Шекета, Василь Дем’янчук та Адріана Сушко.
Як відомо, 25 листопада минулого року депутати Закарпатської обласної ради переобрали новий керівний склад ради. Отож днями виповнився рік, як голова обласної ради та його заступники перебувають на посадах.
З цього приводу вони, зокрема, розповіли про діяльність облради у міжсесійний період, досягнення у своїй роботі, нові міжнародні контакти, допомогу військовослужбовцям, тимчасовим переселенцям та відповіли на питання журналістів.
На початку присутнім представили презентацію, у якій окреслили основні аспекти діяльності депутатів облради. Зокрема, за останній рік роботи обласною радою ухвалено 262 рішення, проведено 8 пленарних засідань ради, серед яких – 3 позачергові сесії. Також відбулося п’ять засідань Президії обласної ради та 74 засідання профільних комісій.
«Моїм головним завданням було об’єднати обласну раду і зробити так, щоб всі депутати, котрі мене підтримували і не підтримували, працювали як одна єдина команда і це була напевно найскладніша річ… За рішеннями сесії ви можете побачити, що мені це вдалося. І я працюю далі…» – наголосив голова облради.
Володимир Чубірко подякував колегам-депутатам за консолідацію, за те, що підтримали його звернення у перші дні війни, забули про політичні амбіції і зосередилися на перемозі.
«Головний виклик цього року – війна. Усі зусилля спрямували на підтримку фронту, прийом вимушених переселенців, уникнення дестабілізації в області, міжнародне партнерство та гуманітарні місії. Дякую колегам за роботу і за те, що підтримали мій заклик: поки триває війна, в обласній раді є одна політична партія – Україна і один керівник у державі – Президент», – сказав він.
Також він розповів, що із вимушеними переселенцями багато в чому допомогли закордонні партнери. За його словами почали залучати кошти із-за кордону для ремонту будівель для цих людей. Зокрема на баланс обласної ради держава передала 7 будівель, котрі були не в кращому стані і відремонтовані коштом обласної ради. «А це дало можливість з 1 вересня повноцінно запустити навчання в середніх школах, що є дуже важливим для Закарпаття» – підкреслив Володимир Чубірко.
Також голова облради повідомив, що на високому рівні була налагоджена співпраця із обласною військовою адміністрацією, завдяки чому було досягнуто хорошого результату. «І це попри те. що постійно відбуваються якісь виклики, роздмухування проблем… Наприклад із національними меншинами, які проживають в нашій області. Постійно хочеться комусь стабільність в області зламати… А ми хочемо щоб область була тихим спокійними тилом для наших співгромадян» – підкреслив Володимир Чубірко.
Заступник голови Закарпатської обласної ради Василь Дем’янчук розповів, що у Закарпатті збудують 33 модульні будиночки для потреб вимушених переселенців. За його словами побудова будинків є результатом співпраці з благодійною організацією «Карітас Чеської Республіки», які фінансують цей та інші схожі проєкти у області.
У свою чергу перший заступник голови Закарпатської обласної ради Андрій Шекета зауважив, що ситуація з енергетикою в Україні вкрай погана. У відповідь на питання, щодо відключень він пояснив, що обласна рада не регулює графіки відключень і не може наказувати ПРАТ «Закарпаттяобленерго» де включати, а де відключати. «Ніхто не зацікавлений спеціально не продавати електроенергію. Навпаки. Але відключення потрібні, щоб збалансувати енергосистему, щоб не трапилося енергетичного колапсу. У мене річна дитина і я теж часом півдоби сиджу без світла. Але це не найстрашніше, бо ми з вами маємо будинки, квартири, тобто дах над головою і маємо де переночувати, на відміну від багатьох українців. Порадив би скористуватися Пунктами Незламності, які є майже у кожному селі області і де можна обігрітися, зарядити телефон тощо», – розповів Андрій Шекета.
Міністерство оборони Японії та Центральне розвідувальне управління переконані, що загроза нападу Китаю на Тайвань надзвичайно висока. Раніше про це натякали в Китаї, бо вони за будь-яку ціну хотіли повернути Тайвань.
Про це йдеться в річному звіті Міністерства оборони Японії.
Так як Японія активно підтримує Україну у війні з росією, то це не до вподоби представникам кремля. Через це у водах біля Японії активізувались російські військові судна. Це особливо тривожить представників країни, адже вони пам’ятають про ядерний потенціал країни-агресорки. І саме на цьому робиться не менший акцент у річному звіті міністерства оборони Японії.
У документі згадується Тайвань. Зокрема там підкреслюють, що Китай без жодних вагань захоче силою захопити його. Це означає, що напруга в регіоні лише зросте. Водночас у Тайвані можливі загрози розуміють. Згідно зі звітом, “після вторгнення росії в Україну Тайвань працює над подальшим зміцненням своїх зусиль з самооборони”.
Директор ЦРУ поділяє думку Міноборони Японії. Вілл Бернс переконаний, що досвід росії негативно вплине на Китай. Бо, ця величезна країна також захоче відібрати собі те, що, на її думку, їй належить. Причому з кожним роком відповідний ризик лише зростатиме.
“Я би не став недооцінювати рішучість Сі Цзіньпін затвердити контроль Китаю”, – підкреслив він.
Він водночас зауважив, що у Китаї уважно стежать за перебігом війни в Україні. Влада країни висловила своє “занепокоєння” щодо того, що Київ захопити не вдалось навіть за понад 4 місяці. Тож відповідне бажання отримало чітку характеристику: провал стратегії Володимиром Путіним.
The Israel Ministry of Defense recently received a cargo plane from the United States, carrying the initial shipment of armored vehicles designated for use by the Israel Defense Forces (IDF). They are being transferred to the IDF to replace vehicles damaged during the war. pic.twitter.com/4mweS5dQpz
Україна отримала від Ірану проєкт технічного звіту щодо обставин катастрофи літака Boeing 737 авіакомпанії „Міжнародні авіалінії України”, що сталася під Тегераном 8 січня 2020 року.
Про це в інтерв’ю OBOZREVATEL сказав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. За його словами, це сталося ще минулого четверга, 31 грудня, і тепер в України є 2 місяці на власні коментарі та зауваження до тексту звіту.
„Проєкт звіту ми отримали 31 грудня, як то кажуть, під ялинку. Маємо 2 місяці на коментарі та зауваження. Це досить важливий етап для подальшого руху вперед, без якого було б неможливо домогтися виплати компенсації та загальної справедливості. Тепер слово підтверджується ділом”, – наголосив міністр.
За його словами, що стосується суми компенсації, яка нещодавно потрапила в інформаційний простір (ідеться про ймовірність виплати Іраном $150 тисяч на кожну жертву. – Ред), то наразі її оприлюднено тільки через медіа. Жодних офіційних повідомлень з цього приводу Україна від Ірану не отримувала.
„Досвід останнього року навчив нас вкрай обережно ставитися до інформації іранських медіа і, що називається, фільтрувати кожне повідомлення. Поки я не отримаю офіційну пропозицію від іранського уряду, ми не зважатимемо на жодні повідомлення в новинах щодо цифр. Закликаю українців робити так само. Навколо цього питання забагато інформаційного шуму”, – підкреслив Кулеба.
На уточнення, чому ж переговорний процес між Україною та Іраном, який визнав свою провину в авіакатастрофі, триває вже цілий рік, міністр вказав на внутрішньополітичні проблеми країни.
„Затягування можу пояснити суто внутрішньо-політичними розкладами Ірану. Там не всі позитивно оцінили той факт, що держава взяла на себе відповідальність (за збитий літак. – Ред). Ми в жодний спосіб не втручаємось у внутрішні справи Ірану, ми налаштовані на врегулювання цього питання. Бо це не політика, не право і не фінанси. Це питання моралі перед близькими й родичами жертв загиблих”, – підсумував Кулеба.
