Штрафи накладатимуть впродовж трьох місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з моменту його вчинення.
Президент Володимир Зеленський 17 травня підписав закон про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за військові правопорушення.
Документом передбачено збільшення штрафів за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
За порушення правил військового обліку штраф становитиме від 3400 до 5100 грн, повторно впродовж року – від 5100 до 8500 гривень, а в особливий період – від 17 тисяч до 25 500 грн.
За порушення законодавства про оборону та мобілізацію у мирний час передбачається штраф від 5100 до 8500 гривень для громадян, від 17 000 до 25 500 гривень – для посадових і юридичних осіб. Штраф за повторне правопорушення впродовж року – від 8500 до 11 900 гривень для громадян, від 25 500 до 34 000 гривень – для посадових і юридичних осіб.
За правопорушення в особливий період передбачено штраф від 17 000 до 25 500 гривень для громадян, від 34 000 до 59 500 гривень – для посадових і юридичних осіб.
Штрафи накладатимуть впродовж трьох місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з моменту його вчинення.
Президент росії володимир путін 15 травня підписав закон, який забороняє так званим іноземним агентам балотуватися на виборах будь-якого рівня. Також вони не зможуть виступати спостерігачами на виборах та довіреними особами кандидатів.
Це практично відрізає російських громадян, внесених Міністерством юстиції країн до реєстру «іноагентів», від усієї виборчої активності, окрім можливості голосувати на виборах. Раніше їм уже було заборонено бути членами виборчих комісій, спостерігачами на виборах та брати участь у виборчих кампаніях у будь-якій ролі.
Законопроєкт, який пропонував заборонити «іноагентам» обиратися, внесла до Держдуми фракція «Справедливої росії» навесні 2024 року – невдовзі після того, як група «іноагентів» заявила, що має намір висувати свої кандидатури у всіх округах на виборах до міської думи Москви, які мають відбутися у вересні.
Російська влада може оголосити іноагентом будь-кого, хто перебуває під «іноземним впливом», визначення якого в законі прописано дуже розпливчасто. Зараз у реєстрі понад 570 «іноземних агентів»: фізичних осіб, медіа, неурядових організацій і рухів.
Статус іноагента зобов’язує, серед іншого, кожен квартал звітувати про рух коштів на особистих рахунках та маркувати всі публічні повідомлення. За помилки у звіті чи відсутність маркування загрожує покарання до позбавлення волі.
З кінця 2022 року «іноагентам» заборонено викладати у держустановах, організовувати публічні заходи, служити в армії за контрактом, бути членами виборчих комісій та спостерігачами.
[type] => post
[excerpt] => Президент росії володимир путін 15 травня підписав закон, який забороняє так званим іноземним агентам балотуватися на виборах будь-якого рівня. Також вони не зможуть виступати спостерігачами на виборах та довіреними особами кандидатів.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1715882040
[modified] => 1715874494
)
[title] => У рф «іноагенти» не зможуть балотуватися на виборах: путін підписав закон
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=113217&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 113151
[uk] => 113217
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 113152
[image] => Array
(
[id] => 113152
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/putyin-1.jpg
[original_lng] => 220385
[original_w] => 2560
[original_h] => 1438
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/putyin-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/putyin-1-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/putyin-1-768x431.jpg
[width] => 768
[height] => 431
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/putyin-1-1024x575.jpg
[width] => 1024
[height] => 575
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/putyin-1-1536x863.jpg
[width] => 1536
[height] => 863
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/putyin-1-2048x1150.jpg
[width] => 2048
[height] => 1150
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/putyin-1.jpg
[width] => 2560
[height] => 1438
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 231
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 113152
[_edit_lock] => 1715863694:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_1f4b86bcec93ea0f187ca5d21a5601df] =>
Ukraine and Russia were close to a peace deal in spring 2022 but Ukraine rejected it?
This is one of the favorite lies promoted by Russia and its sympathisers to shift the focus… and blame.
However, a closer look at the facts reveals that the whole story does not hold water. pic.twitter.com/uaWh8pTdIS
Парламент Польщі в середу ухвалив поправки до закону про допомогу громадянам України, які, зокрема, передбачають продовження легальності перебування українців у країні, повідомляють на сайті польського каналу RFT24.
„Ухвалення цих поправок рекомендував парламентський комітет з адміністрації та внутрішніх справ. Відповідно до рекомендації комітету депутати відхилили низку поправок Конфедерації та поправку ПіС. Ухвалені поправки стосуються продовження на чотири місяці терміну подання заяв на право займатися професією лікаря, стоматолога, медсестри та акушерки, а також визнання сертифікатів у громадян країни, яка припинила дію міжнародної угоди про їх взаємне визнання”, – ідеться в повідомленні.
Поправка до закону про допомогу громадянам України передбачає, серед іншого, продовження до 30 вересня 2025 року легальності перебування для українців, яким присвоєно номер Ukr Pesel, збереження виплат наступного року та обов’язкову шкільну освіту для українських дітей. Закон також передбачає запровадження нових правил підтвердження особи громадянина України, який претендує на отримання номера Pesel. Єдиний спосіб підтвердити свою особу – пред’явити дійсний проїзний документ.
Поправка також визначає максимальний 36-місячний період, протягом якого студенти можуть відвідувати додаткові безоплатні уроки польської мови. Рішення поширюватиметься на учнів, які почали відвідувати заняття у 2022/23 та 2023/24 роках. Постанова також розширює доступ до медичних, сімейних і соціальних допомог та можливість проживання в колективних місцях розміщення.
„Постанова також передбачає, що з 1 липня фінансування проживання та харчування для біженців з України, які перебувають в особливо складній ситуації, буде можливе тільки на підставі підписаного договору з місцевим воєводою або органом місцевого самоврядування, що діє на підставі наказу воєводи. Зміняться і правила участі у витратах на проживання та харчування в центрах колективного розміщення, завдяки чому виплати належних субсидій стануть ефективнішими, ніж зараз”, – ідеться в повідомленні.
Закон також передбачає скасування пільг, пов’язаних із компенсацією витрат на проживання та харчування біженців, понесених власниками приватних приміщень. З 1 липня також припиняється виплата одноразових грошових допомог у розмірі 300 злотих.
Під час засідання комітету заступниця міністра освіти Йоанна Муха зазначила, що поправка пов’язана з нещодавнім припиненням у Білорусі видачі документів, що підтверджують складання випускного іспиту, своїм громадянам, які перебувають за кордоном. Вона розповіла, що біженці з Білорусі не можуть навчатися в Польщі без підтвердження про закінчення середньої школи. Вона додала, що в такій ситуації перебувають майже п’ять тисяч громадян Білорусі, але це може стосуватися і громадян інших країн.
Закон, за винятком деяких положень, набуде чинності 1 липня. Тепер його обговорюватиме Сенат (верхня палата польського парламенту).
[type] => post
[excerpt] => Парламент Польщі в середу ухвалив поправки до закону про допомогу громадянам України, які, зокрема, передбачають продовження легальності перебування українців у країні, повідомляють на сайті польського каналу RFT24.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1715862900
[modified] => 1715855818
)
[title] => Сейм Польщі вніс зміни до закону про допомогу громадянам України
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=113188&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 113260
[uk] => 113188
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 113189
[image] => Array
(
[id] => 113189
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/novyj-proekt-2-640x360-1.png
[original_lng] => 86113
[original_w] => 640
[original_h] => 360
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/novyj-proekt-2-640x360-1-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/novyj-proekt-2-640x360-1-300x169.png
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/novyj-proekt-2-640x360-1.png
[width] => 640
[height] => 360
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/novyj-proekt-2-640x360-1.png
[width] => 640
[height] => 360
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/novyj-proekt-2-640x360-1.png
[width] => 640
[height] => 360
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/novyj-proekt-2-640x360-1.png
[width] => 640
[height] => 360
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/novyj-proekt-2-640x360-1.png
[width] => 640
[height] => 360
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1715845094:3
[_thumbnail_id] => 113189
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 295
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 59
[1] => 223
)
[tags_name] => Array
(
[0] => закон
[1] => Польща
)
)
[3] => Array
(
[id] => 111649
[content] =>
Парламент Грузії 1 травня ухвалив у другому читанні законопроєкт “Про прозорість іноземного впливу”, або закон про “іноагентів”, який спровокував масові протести й наразився на критику Заходу.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на “Эхо Кавказа”.
За законопроєкт у другому читанні, як і в першому, проголосували 83 депутати, переважно з провладної “Грузинської мрії”, проти були 23 парламентарі.
Перше читання документ пройшов 17 квітня.
Раніше прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що голосування щодо законопроєкту в третьому, остаточному читанні відбудеться “через два тижні”. Президентка країни Саломе Зурабішвілі пообіцяла накласти на документ вето, але в партії влади є достатньо голосів, щоб його подолати.
Багатотисячні протести проти законопроєкту, розгляд якого ініціювала “Грузинська мрія”, тривають уже кілька тижнів. Під час останнього, в ніч проти 1 травня, поліція використала проти демонстрантів перцевий спрей, сльозогінний газ, водомети, до затриманих застосовували насильство.
Після цих подій Спеціальна слідча служба Грузії почала розслідування за фактом застосування надмірної сили щодо учасників мирного протесту.
У Європарламенті вже закликають забрати у Грузії статус кандидата на членство у ЄС у зв’язку з діями грузинської влади.
Президент Володимир Зеленський підписав закон Про доброчесне лобіювання (№ 10337). Відповідна інформація розміщена на сайті Верховної Ради у вівторок, 12 березня.
У картці документа зазначається, сьогодні його було повернуто з підписом глави держави.
У свою чергу народний депутат Ярослав Железняк у Telegram повідомив, що “закон набуває чинності тільки через два місяці після початку функціонування Реєстру прозорості від НАЗК, але не пізніше, ніж 1 січня 2025”.
“Це було дуже важливе зобовʼязання по нашій євроінтеграції”, – зазначив він.
Як відомо, 23 лютого Верховна Рада ухвалила в цілому закон про доброчесне лобіювання. Він спрямований на реалізацію рекомендацій Єврокомісії, які зафіксовано в пакеті розширення, та є частиною урядового антиолігархічного плану дій.
Документом визначається термінологія у сфері лобіювання, права та обов’язки суб’єктів лобіювання, методи впливу, правила етичної поведінки суб’єктів лобіювання.
Водночас передбачено створення Реєстру прозорості, держателем та адміністратором якого є Національне агентство з питань запобігання корупції.
Лобіювання визначається як діяльність, що здійснюється з метою впливу або спроби впливу на об’єкт лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара (тобто за винагороду, що отримується прямо або опосередковано, та/або з оплатою фактичних витрат, необхідних для її здійснення), або у власних комерційних інтересах особи та стосується предмета лобіювання.
Документом також уточнюються принципи лобіювання, правовий статус суб’єкта лобіювання, вимоги до договору лобіювання, питання щодо створення Реєстру прозорості як інформаційно-комунікаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання інформації про суб’єктів лобіювання та їх звітність.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон “Про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових цілях, науковій і науково-технічній діяльності для створення умов щодо розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування онкологічних захворювань і посттравматичних стресових розладів, отриманих унаслідок війни”.
Як повідомлялося, у грудні 2023 року Верховна Рада проголосувала за відповідний законопроєкт.
Закон створює нормативні умови для законного обмеженого обігу та використання канабісу, його смоли, екстрактів і настоянок у медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності.
Закон набуває чинності через пів року після його оприлюднення.
Zelenskyy will arrive today on an official visit to Turkey
The presidential office said that Zelenskyy is scheduled to meet Erdogan to discuss the peace formula, the organization of the Peace Summit, the safety of navigation in the Black Sea, global food stability and the… pic.twitter.com/rcmP31YCw6
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про розширення переліку осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Як зазначено в картці законопроєкту №9226, розміщеній на сайті Верховної Ради, документ було повернуто до парламенту з підписом глави держави 28 грудня.
Згідно з законопроєктом, право на отримання одноразової грошової допомоги тепер мають діти загиблого (померлого), зокрема усиновлені, зачаті за життя загиблого (померлого) і народжені після його смерті; діти, щодо яких загиблого (померлого) було позбавлено батьківських прав.
На отримання одноразової допомоги також мають право батьки (усиновлювачі), онуки, жінка або чоловік, з яким загиблий (померлий) проживали разом, але не перебували у шлюбі, якщо спільне проживання встановлено рішенням суду, що набрало законної сили, а також утриманці загиблого (померлого).
Законопроєкт передбачає право військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу служб цивільного захисту, працівників об’єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування та поліцейських складати заповіт щодо виплати одноразової грошової допомоги в разі його загибелі (смерті).
Документ вносить відповідні зміни до Кодексу цивільного захисту України, до законів про Національну поліцію, про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, заподіяну працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їхніх сімей.
Рада 9 грудня ухвалила в цілому законопроєкт №9226.
Розблокувати підписання законопроєкту парламент зможе тільки в середині січня наступного року.
До Верховної Ради народні депутати з партії Батьківщина весли постанову про скасування рішення про прийняття в цілому законопроєкту про легалізацію медичного канабісу. Про це 22 грудня повідомив нардеп Ярослав Железняк.
“Фракція Батьківщина весь час виступала проти ухвалення цього законопроєкту. Тепер, щоб голові Ради його підписати, потрібно, щоб парламент перед цим провів голосування щодо постанови Батьківщини”, – заявив він.
За його словами, розблокувати підписання законопроєкту парламент зможе тільки в середині січня наступного року.
“Ще потім час на підпис президента. А враховуючи, що закон вступає в силу лише через півроку, то десь запрацює він тоді десь у липні 2024-го”, – зазначив Железняк.
У Франції парламент схвалив новий жорсткий імміграційний закон, пише The Guardian.
Закон містить стільки жорстких заходів, що ультраправа Марін Ле Пен заявила назвала його схвалення “ідеологічною перемогою” її власних антиімміграційних платформ.
Міністр охорони здоров’я Орельєн Руссо подав у відставку на знак протесту проти нового законодавства, однак прем’єр-міністерка Елізабет Борне ще не прийняла її.
Минулого тижня опозиційні партії відмовилися навіть обговорювати законопроєкт у парламенті. Компромісний текст закону швидко підготував спеціальний парламентський комітет.
Центристський уряд висунув набагато жорсткіший, правий законопроєкт, який зменшив доступ до соціальних виплат для іноземців, посилив правила для іноземних студентів, запровадив міграційні квоти, ускладнив можливість для дітей негромадян, народжених у Франції, стати французом, і постановив, що особи з подвійним громадянством, засуджені за серйозні злочини проти поліції, можуть втратити французьке громадянство.
Ключова частина законопроєкту полягала в тому, що деякі виплати соціального забезпечення для іноземців повинні надаватися за умови перебування у Франції п’ять років або 30 місяців для тих, хто має роботу.
Комуністична депутатка Ельза Фаукільон сказала, що уряд використовує ті ж слова та ідеї, що й ультраправі, і йде далі, ніж Джорджа Мелоні в Італії. Це “найбільш регресивний законопроект за останні 40 років щодо прав і умов життя іноземців, зокрема тих, хто тривалий час перебуває у Франції”, − йдеться у спільній заяві близько 50 груп, включно з Французькою лігою прав людини.
Уряд натомість стверджує, що законопроєкт також містить ліберальні заходи, такі як легалізація нелегальних працівників у секторах з дефіцитом робочої сили, зокрема в будівельній індустрії, секторах охорони здоров’я та догляду, а також у готелях і ресторанах.
Прем’єрка Борн написала у соцплатформі “X”, що це був „необхідний, корисний законопроєкт”, якого хотіли французи. Законопроєкт підтримали депутати від партії Макрона, які проголосували разом із правими республіканцями.
Ліві опозиційні політики зазначили, що, коли Макрона переобрали на другий термін у 2022 році, він визнав, що багато виборців обрали його не через його власні ідеї, а для того, щоб не допустити ультраправих ідей його опонентки Марін Ле Пен. Сиріель Шатлен, член парламенту від “зелених”, заявила парламенту про почуття “сорома та зради” через те, що Макрон натомість привніс ці ідеї до законопроєкту.
Madame la Première ministre, chère @Elisabeth_Borne, votre travail au service de notre Nation a été chaque jour exemplaire. Vous avez mis en œuvre notre projet avec le courage, l’engagement et la détermination des femmes d’État. De tout cœur, merci. pic.twitter.com/G26ifKfKzj
#Ukraine | @steph_sejourne est arrivé à Kyiv pour son premier déplacement sur le terrain, afin d’y poursuivre l’action diplomatique française et de réitérer l’engagement de la France auprès de ses alliés et aux côtés des populations civiles. pic.twitter.com/HRBfxRpJUK
8 грудня, президент Володимир Зеленський підписав чотири важливі євроінтеграційні закони. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк в Telegram.
За даними Железняка, президент підписав кілька важливих законів, що допоможуть Україні під час вступу в Європейський союз. Зокрема це закони:
10203-1 – збільшення на 300 людей склад НАБУ;
10262 – можливість НАЗК перевіряти майна набуте до публічної служби;
10288-1 – щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах;
10060 – про незалежність САП.
За словами нардепа, за збільшення штату НАБУ на 300 осіб у другому читанні проголосувало 332 нардепи, за можливість перевірки Національним агентством із запобігання корупції майна чиновників, придбаного до служби – 308 депутатів, а 317 нардепів підтримали документ про нацменшини.
