Журналістам повернуть доступ до Верховної ради для висвітлення роботи парламенту під час пленарних засідань у такому ж режимі, як і під час пандемії коронавірусу.
Про це під час круглого столу “Про доступ журналістів до кулуарів Верховної ради та відновлення онлайн-трансляцій засідань парламенту” повідомив керівник апарату Верховної ради В’ячеслав Штучний, передає кореспондент Укрінформу.
“Ми повертаємося до тієї практики, яка була під час пандемії ковіду. Під час засідання Верховної ради у будівлі зможуть перебувати 20-30 представників ЗМІ. Журналісти вже подали заяви на акредитацію. Ми готові до проведення додаткової акредитації. Після Великодня зберемо журналістів для інструктажу під час перебування у парламенті”, — розповів Штучний.
Як нагадав під час обговорення голова Верховної ради Руслан Стефанчук, що парламент може вважатися росіянами одним із центрів прийняття рішень.
“Маємо ризики, які щомісяця підтверджуються відповідними листами від спецслужб”, — сказав Стефанчук.
Тому, за словами представниці Управління державної охорони Валентини Савіцької, необхідно буде належним чином верифікувати тих представників ЗМІ, яких допустять до будівлі парламенту. За її словами, раніше акредитацію у Верховній раді мали понад 4 тисячі журналістів.
“Нам потрібно сформувати пул журналістів, які ставлять до себе високі репутаційні вимоги”, — додав Стефанчук.
Керівник пресслужби Верховної ради Тарас Пастушенко додав, що “протягом останніх двох років діє тимчасовий пресцентр, де постійно надається можливість народним депутатам спілкуватися з журналістами”.
25 квітня 2024 року Верховна Рада України прийняла Закон України „Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань” (законопроєкт за реєстр. №7731), який розширює можливості звільнення працівників роботодавцем, за невиконання правил дій на підприємстві, зокрема за неінформування про родичів в Росії.
Закон передбачає можливість створення „правил поведінки на підприємстві, в установі, організації”.
Відповідні правила поведінки мають містити положення, зокрема, про:
– надання працівниками інформації щодо родичів, які перебувають на території держави-агресора або тимчасово окупованій території України;
– зобов’язання працівників про нерозголошення інформації, що становить державну чи комерційну таємницю.
Встановлення таких правил поведінки є обов’язковим на підприємствах, в установах, організаціях, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та/або об’єктах чи операторах критичної інфраструктури.
Своїм рішенням Верховна Рада України також надала відповідним роботодавцям право розірвати трудовий договір з особою, у разі якщо:
законної сили набрав вирок суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України;
працівник не виконує правил поведінки на підприємстві, в установі, організації.
З метою недопущення роботодавцем безпідставного звільнення працівника в обох випадках, Комітетом розширено положення статті 43 КЗпП, відповідно до яких, розірвання трудового договору з вищезазначених підстав може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства (якщо, звісно, працівник є членом профспілки).
Водночас Законом унормовано можливість відсторонення працівника від роботи у випадку проведення службової перевірки роботодавцем, який віднесений до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та/або об’єктів чи операторів критичної інфраструктури.
Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом повинен:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативноправових актів у відповідність із цим Законом
Нагадаємо, що 14 лютого 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендував Верховній Раді України прийняти законопроєкт за реєстр. №7731 в другому читанні та в цілому.
[type] => post [excerpt] => 25 квітня 2024 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань" ( [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1714153980 [modified] => 1714150652 ) [title] => Рада дозволила звільнення за неінформування про родичів у рф та окупованих територіях [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=111128&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 111128 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 111129 [image] => Array ( [id] => 111129 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/original-2024-04-26t165546388.jpg [original_lng] => 347609 [original_w] => 1476 [original_h] => 841 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/original-2024-04-26t165546388-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/original-2024-04-26t165546388-300x171.jpg [width] => 300 [height] => 171 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/original-2024-04-26t165546388-768x438.jpg [width] => 768 [height] => 438 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/original-2024-04-26t165546388-1024x583.jpg [width] => 1024 [height] => 583 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/original-2024-04-26t165546388.jpg [width] => 1476 [height] => 841 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/original-2024-04-26t165546388.jpg [width] => 1476 [height] => 841 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/original-2024-04-26t165546388.jpg [width] => 1476 [height] => 841 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1714139853:8 [_thumbnail_id] => 111129 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 1220 [translation_required_done] => 1 [_oembed_f162502deed2d3ebe6bcd51c522537da] =>
Верховна Рада проголосувала у першому читанні за урядовий законопроєкт №10379 про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення по мобілізації.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram в середу, 10 квітня.
„Парламент проголосував за основу (перше читання) №10379 законопроект про внесення змін в Кримінальний кодекс та кодекс про адміністративне правопорушення за порушення по мобілізації”, – йдеться у повідомленні.
Железняк зазначив, що за законопроєкт проголосували 254 депутатів.
„Увага, так як питання пройшло тільки в першому (а не в цілому), то по факту схвалена зараз Урядова версія з усіма нормами. Вона має багато проблем. І жорстких норм. Тому всі обіцяні зміни мають тоді зайти правками до другого читання на Комітеті”, – пояснив нардеп.
Нагадаємо, у початковій версії законопроєкту за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, у тому числі відмову від проходження медичного огляду, передбачалася кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. Також планувалося встановити значно вищі штрафи. Зокрема, порушення законодавства про оборону і мобілізацію в мирний час передбачало накладення штрафу на громадян та посадових осіб у розмірі 34 000 – 85 000 гривень, а в умовах особливого періоду – 153 000 – 204 000 гривень.
Верховна Рада сьогодні, 10 квітня почала розгляд законопроекту про мобілізацію №10449. Йдеться про друге читання.
Що відомо про розгляд „мобілізаційного” проекту в сесійній залі парламенту, пише РБК-Україна.
Основні положення законопроекту
Зазначимо, що перед другим читанням в парламенті Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки підготував остаточний варіант законопроєкту про мобілізацію до другого читання. Основні положення в ньому наступні:
залишається норма про право на демобілізацію людей з інвалідністю,
демобілізація у зв’язку зі звільненням з полону (якщо військовослужбовець не висловлює бажання продовжити службу),
визнані обмежено придатними мають повторно прийти ВЛК протягом 12 місяців,
військовослужбовці у разі укладення першого контракту мають право на компенсацію 50% від першого внеску за кредитом, забезпеченим предметом іпотеки,
ті, хто отримав II – III групу інвалідності після 24 лютого 2022 року (окрім військовослужбовців), мають пройти повторний медогляд для визначення придатності до служби,
обмеження консульських послуг для чоловіків від 18 до 60 років, які не мають військово-облікових документів,
вводиться обмеження на керування транспортними засобами чоловікам відповідного віку за вимогою ТЦК. Вийнятки – якщо встановлення цього обмеження позбавляє особу основного джерела засобів для існування або використання ТЗ є у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на його утриманні особи з інвалідністю I, II групи,
можливість для чоловіків, які перебувають за кордоном, дистанційно оновити дані в ТЦК (через електронну адресу, телефонний дзвінок або електронний кабінет),
пропонується зобов’язати співробітників ТЦК вести відеофіксацію та показувати документи.
Верховна рада сьогодні почне розглядати законопроект про мобілізацію, а вже в четвер за нього проголосує.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на джерела.
Зазначається, що профільний комітет близько 22 тільки закінчив засідання і ухвалив висновок щодо законопроєкту більшістю голосів. На засіданні також були присутні заступник міністра оборони Катерина Черногоренко і двоє представників Генштабу.
За словами співрозмовників, найбільше дискусій викликало вилучення норм про звільнення з військової служби та ротацію військовослужбовців. Проти виступили представники ЄС, „Батьківщини” та „Голосу”.
Джерела видання прогнозують, що Рада планує почати розгляд документа вже завтра і, ймовірно, проголосує вже в четвер.
„Ми зараз просто не можемо дозволити собі проводити демобілізацію в той час, як Росія мобілізує сотні тисяч людей на рік. Це буквально шлях до капітуляції в нинішніх умовах. Цю ідею першою принесла Мар’яна Безугла, і вона знайшла підтримку. Головком, очевидно, розуміє, що це зараз неможливо зробити. Проблема в тому, як це все комунікувалося: спочатку робимо, в останній момент – не робимо. І сьогодні Кабмін десь о 13-й тільки зміг зібратися і підтримати звернення до Ради, щоб урегулювати це питання окремо”, – сказав один зі співрозмовників у Раді.
У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який стосується месенджера Telegram. У пояснювальній записці йдеться про те, що платформа може бути причетною до країни-агресора, тому необхідно її додатково контролювати.
Про це інформує сайт Верховної Ради.
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №11115, яким пропонується відрегулювати діяльність платформ спільного доступу до інформації, зокрема і месенджера Telegram. Про це стало відомо у понеділок, 25 березня.
Авторами такої пропозиції і законопроєкту є одразу 12 депутатів, зокрема, і від „Слуги народу”.
„В умовах повномасштабної агресії проти України ці проблеми створюють очевидні загрози національній безпеці. Цей законопроєкт покликаний надати державним органам відповідний інструментарій”, – йдеться в пояснювальній записці.
Законопроєкт встановлює вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до інформації на вимогу розкривати структуру своєї власності та джерела фінансування. Якщо законопроєкт приймуть і він стане законом, то деякі канали, котрі фінансуються резидентами із країни-агресора, не зможуть функціонувати в Україні.
Законопроєкт також пропонує встановити законодавчу презумпцію, згідно з якою неможливість здійснити перевірку через відсутність комунікації з провайдером (і через відсутність представництва, і через ненадання витребуваних документів та інформації) є підставою для визнання структури власності такого провайдера непрозорою.
„Додатковим аргументом для запровадження регулювання є те, що, наприклад, платформа Telegram може бути пов’язана з державою-агресором, про що відкрито заявлялось і президентом рф, російським регулятором Інтернету Роскомнадзором та іншими офіційними особами”, – йдеться у пояснювальній записці.
Під час свого візиту до Києва 18 березня член Республіканської партії та Сенату США Ліндсі Грем закликав українських парламентарів якнайшвидше ухвалити новий закон про мобілізацію, який дозволить більшій кількості громадян бути призваними до армії. Також він різко поставив під сумнів звільнення від призову чоловіків віком до 27 років.
Грем закликав українських депутатів до „швидких законодавчих дій” у той час, коли американські законодавці все ще не можуть ухвалити закон про допомогу Україні на 60 млрд доларів.
При цьому сенатор закликав українців не засновувати свої рішення про вступ до армії на тому, чи продовжують їх підтримувати Сполучені Штати.
„Що б ми не робили, ви повинні боротися. Незалежно від того, що ми робимо, ви воюєте за себе”, – передає слова Грема Washington Post.
Крім того, сенатор наголосив на необхідності знизити мобілізаційний вік.
„Я сподіваюся, що ті, хто має право служити в українській армії, приєднаються до неї. Ви боретеся за своє життя, тому ви повинні служити – не у 25 чи 27 років. Потрібно більше людей в строю”, – зауважив він.
Стосовно ухвалення Конгресом США законопроєкту про допомогу Україні Грем не зміг надати будь-яких гарантів і лише додав, що „він більш оптимістично налаштований ніж коли-небудь був”.
У парламентському комітеті з питань нацбезпеки продовжують розглядати законопроект про мобілізацію. Зокрема, планують перекрити лазівку для ухилянтів, коли доглядачами людини з інвалідністю оформляють відразу кількох осіб.
Про це заявив заступник голови комітету Єгор Чернєв, повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Верховної ради.
„Ми почули проблему людей з інвалідністю і тих, хто їх доглядає. Зараз шукаємо формулу, при якій люди з інвалідністю не будуть позбавлені необхідного догляду. З іншого боку, ми маємо перекрити лазівку, якою користуються деякі ухилянти. Вони знаходять людей з інвалідністю, і в однієї такої людини може бути, умовно кажучи, дев’ять доглядачів. Цього не має бути. Повинен бути тільки один доглядач”, – сказав він.
За його словами, комітет поставив перед собою мету: з одного боку, виконати запит Генштабу та Міністерства оборони, з іншого – втримати баланс прав, свобод та справедливості для людей.
Як тільки законопроект буде збалансовано, він потрапить у сесійний зал Верховної ради, повідомив депутат.
До Верховної ради України внесли законопроект, яким пропонується дозволити звільняти ув’язнених від відбування покарання у разі проходження військової служби.
Відповідно до назви законопроекту, умовно-достроково звільняти від відбування покарання хочуть тих ув’язнених, які погодяться проходити військову службу за контрактом.
Станом на зараз тексту законопроекту поки немає.
Нагадаємо, раніше до Ради внесли законопроект про мобілізацію. Документом пропонується дозволити добровільну мобілізацію українців з погашеною судимістю, але за винятком низки статей.
Міністр юстиції України Денис Малюська виступив з більш радикальним підходом. Він заявив, що мобілізувати таких громадян потрібно у примусовому порядку.
Також він допустив мобілізацію ув’язнених. За словами міністра, давати їм зброю буде ризиковано, але можна „дати лопату”.
У Верховній раді зареєстрований законопроект щодо забезпечення єдності норм в реалізації права на самозахист та декриміналізації виробництва зброї.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на проект №11073.
Законопроектом передбачено декриміналізацію виробництва та мирного володіння зброї з метою самозахисту шляхом виключення статей 263 та 263-1 з Кримінального кодексу України.
Зараз стаття 263 передбачає позбавлення волі на строк від трьох до семи років за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Стаття 263-1 передбачає позбавлення волі на строк від трьох до семи років з незаконне виготовлення зброї.
„Метою законопроекту є відновлення конституційного правопорядку в Україні в умовах воєнного стану… Також метою законопроекту є стимулювання зброярського підприємництва та налагодження українського виробництва зброї та озброєння”, – йдеться в пояснювальній записці до проекту.
Як зазначають автори проекту, виробництво зброї завжди вважалося рушієм людського прогресу, а володіння зброєю в більшості випадків переслідує законну ціль – самозахист, полювання, спорт, колекціонування тощо.
У випадку зі статтями 263 та 263-1 Кримінального кодексу України, навіть формального кримінального правопорушення не відбувається, оскільки виробництво військової зброї в Україні з 2015 року взагалі не ліцензується, тому немає і формального порушення. Крім того, після втрати чинності закону України „Про власність” в 2007 році, зникли законні обмеження на володіння іншою зброєю для законних цілей, оскільки автоматично почали діяти норми Цивільного кодексу України.
„Варто зауважити, що обмеження та заборони на носіння чи володіння зброєю встановлюються не Кримінальним кодексом України, а відповідними законами, зокрема „Про правовий режим воєнного стану”, згідно з яким військові адміністрації відповідно до потреб можуть встановлювати певні обмеження”, – йдеться в документі.
