Парламент Грузії 14 травня ухвалив у третьому читанні скандальний закон про «іноагентів» («Про прозорість іноземного впливу»), який спровокував масштабні акції протестів на вулицях Тбілісі.
За прийняття закону проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували проти.
Скандальний закон «Про прозорість іноземного впливу» ухвалили, незважаючи на протести десятків тисяч громадян та критику міжнародних партнерів Грузії.
Документ передбачає створення реєстру «агентів іноземного впливу», якими стануть некомерційні організації та ЗМІ, понад 20 відсотків річного прибутку яких складає закордонне фінансування.
У зв’язку з розглядом законопроєкту у Тбілісі вже кілька тижнів продовжуються акції протесту.
Зазначимо, президент Саломі Зурабішвілі раніше пообіцяла, що накладе вето на законопроєкт. Згідно з Конституцією Грузії, президент протягом 10 днів підписує та публікує закон, або з мотивованими зауваженнями повертає до парламенту.
Терміни, протягом яких парламент має подолати вето президента, у Конституції не вказані.
Польські фермери використовують медійну увагу до їх протестів на кордоні з Україною для того, щоб збільшити дотації для своїх бізнесів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву радника керівника Офісу президента України Михайла Подоляка в ефірі телемарафону.
За його словами, через Польщу транзитом проходить невеликий відсоток українського зерна.
„Блокада фермерів кордону з Україною – це не про конкуренцію зерна українського з польським. Це не про економіку. Це політична складова”, – сказав Подоляк.
Нагадаємо, вчора, 20 лютого, польські фермери посилили блокаду кордону з Україною. Зокрема, вони перекрили не лише траси, а й залізницю.
Також фермери вкотре влаштували провокації – цього разу вони висипали українське зерно з потягу.
Уряд Польщі анонсував переговори з протестувальниками 26 лютого, щоб виправити ситуацію.
Prezydent @AndrzejDuda: Wspieraliśmy, wspieramy i będziemy wspierać Ukrainę w jej walce o wolność! Dzisiaj to wsparcie jest nadal niezwykle potrzebne. Niezależnie od zmęczenia wojną. Wolny świat nie może dopuścić do tego, żeby Putin i Rosja zatriumfowali. pic.twitter.com/VDSHEkBZMy
Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков провів термінові переговори з головою Бюро нацбезпеки Польщі Яцеком Сєвєрой через повідомлення про те, що польські фермери на кордоні почали блокувати ще й пасажирський транспорт.
Про це повідомляє пресслужба міністерства.
«Блокування кордону – це пряма загроза безпеці країни, що обороняється. Подібні дії негативно впливають на наше протистояння спільному ворогу на ім’я росія. Жінки та діти, що шукали прихистку від війни і в силу різних причин повертаються додому не можуть ставати заручниками бізнес-інтересів. Подібні акції та приклади негуманного ставлення до українців на кордоні ЄС можуть бути використані російськими спецслужбами для розбурювання штучного конфлікту між нашими країнами», – сказав Кубраков, додавши, що Україна чекає від Польщі дій щодо недопущення таких ситуацій та вирішення проблеми загалом.
Загалом ситуація на кордоні стає ще критичнішою: зараз заблоковано рух вантажівок на пунктах пропуску «Ягодин – Дорогуськ», «Угринів – Долгобичів», «Устилуг – Зосин», «Шегині – Медика», «Рава-Руська – Гребінне» та « Краківець – Корчова».
Найскладніша ситуація, за словами заступника міністра Сергія Деркача, на пункті пропуску «Ягодин – Дорогуськ», де взагалі припинився рух вантажного транспорту.
«Там не пропускаються гуманітарні, швидкопсувні вантажі та паливо. Це прямий вплив на нашу обороноздатність. Також через цей пункт пропуску з України не можуть виїхати порожні вантажівки, що їдуть за критично необхідними товарами», – розповів Деркач.
Україна вважає неприйнятними антиукраїнські акції в Польщі, що включають в себе псування українського зерна на кордоні та демонстрація фермерів у Вроцлаві з антиукраїнськими гаслами.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву речника Міністерства закордонних справ України Олега Ніколенка.
„Ці акції, на додаток до блокування польсько-українського кордону, не лише завдають численних збитків українській економіці, яка і так потерпає від російської агресії, але і порушують принципи українсько-польської солідарності”, – заявив Ніколенко.
Він наголосив, що українці платять своїми життями, аби польські та інші європейські міста жили в мирі, а це не має забуватися або сприйматися як належне.
„Будь-які намагання радикальними або антиринковими заходами послабити економіку України лише підважуватимуть здатність стримувати агресію Росії, створюватимуть додаткові загрози безпеці Польщі та її добробуту”, – підкреслив речник МЗС.
Ніколенко заявив, що українська сторона завжди виступала за конструктивний підхід вирішення питань, пов’язаних із транзитом українських зернових та торгівлею.
„Очікуємо, що аналогічного підходу дотримуватиметься і влада Польщі, зокрема і в питаннях ефективного запобігання протиправним діям проти українських вантажів, належного реагування на риторику, яка завдає шкоди двостороннім відносинам”, – сказав він.
Україна, за даними речника, рішуче налаштована зміцнювати відносини дружби та взаємної поваги із Польщею, з якою має спільне європейське майбутнє.
Уряд Франції у результаті протестів вводить контроль над імпортом продуктів харчування.
Кілька автомагістралей напередодні залишалися заблокованими у Франції через протести фермерів. У результаті демонстрації уряд країни запроваджує контроль над імпортом іноземних продуктів харчування з метою забезпечення «чесної конкуренції».
В Іспанії три головні сільськогосподарські профспілки напередодні заявили, що долучаться до руху протесту.
Блокування шляхів у Франції завдають перешкод іспанським і португальським перевізникам, які не можуть доставити свої вантажі до місця призначення. За даними асоціації перевізників, загальні збитки щодоби становлять понад 12 мільйонів євро.
Акції протесту фермерів напередодні проводили і фермери в Бельгії. Кільцеву дорогу Антверпена перекрили десятки тракторів. Згодом блокаду зняли, але обмеження руху все одно залишилися. Бельгійські сільгоспвиробники протестують проти екологічної політики Євросоюзу, дешевого імпорту продуктів харчування та збільшення видатків.
Понад 1000 італійських фермерів і тваринників вирушили до Брюсселя на акцію протесту проти аграрної політики Європейського Союзу і готові привезти свої трактори до Риму, повідомили в середу організатори.
Позачерговий саміт глав держав та урядів ЄС, який розпочинається у четвер, збігається з початком демонстрації „Це не та Європа, яку ми хочемо”, що зібрала понад тисячу людей з різних сільськогосподарських районів Італії.
Про демонстрацію оголосив Етторе Прандіні, президент асоціації фермерів Coldiretti.
„Ми протестуємо проти божевілля Європейського Союзу, яке загрожує сільськогосподарському сектору”, – заявив Прандіні. Він додав, що не лише війна в Україні, але й спільна європейська аграрна політика створює для працівників сектору кризові умови. Він згадав, серед іншого, про пункт, який вимагає, щоб чотири відсотки орних земель залишалися під паром.
„Це недосконале рішення було результатом Європейського зеленого курсу за часів колишнього прем’єр-міністра Франса Тіммерманса і тепер має бути скасоване раз і назавжди. Немає жодного виправдання його збереженню, поки ми змушені імпортувати”, – заявив президент Coldiretti, найбільшої італійської фермерської організації, що налічує 1,6 мільйона членів.
Етторе Прандіні заявив, що ЄС повинен зосередити ресурси на питаннях суверенітету національного сільського господарства та продовольчої безпеки після пандемії, а згодом війни, які висвітлили загальну слабкість європейської аграрної політики.
Бруно Мекка Чічі, лідер туринських фермерів, які поїхали на демонстрацію до Брюсселя, заявив, що участь у мобілізації до протестів була вкрай необхідною, оскільки на карту поставлено життя села: працівники сільського господарства відчувають на собі наслідки непродуманої європейської політики.
Демонстрації фермерів, які із 19 січня стали щоденними, тривають вздовж автострад і доріг, що ведуть до італійських міст. Найбільша демонстрація з вівторка відбулася в Меланьяно, на в’їзді до Мілану, де вишикувалися сотні тракторів. „Ми вирощуємо майбутнє без надії”, – можна побачити написи на тракторах. Фермери також виступають проти штучних м’ясних продуктів і наголошують на пріоритеті національних продуктів.
Лідер руху „Аграрне визволення” Філіппо Ґольйо заявив, що вони протестують не проти уряду, а за Італію, і якщо не отримають задовільної відповіді з Брюсселя, то готові поїхати на тракторах до Риму. Досі влада не дозволяла тракторам в’їжджати в міста.
Демонстрації фермерів обрали символом трактор під італійським прапором, але протестувальників у Мілані також супроводжує п’ятимегаватна корова на ім’я Ерколіна 2. Її попередниця, Ерколіна 1, стала символом хвилі протестів 2009 року, коли італійські фермери, виступаючи проти європейських молочних квот, вилили мільйони літрів молока на дороги, які також були вкриті гноєм.
„16 січня 2024 року місто Кельн (Німеччина) стало місцем зібрання великої демонстрації проти ультраправого екстремізму та політики партії „Альтернатива для Німеччини” (AfD)”, – йдеться у повідомленні.
Демонстрація, що була організована групою Spontanes Bündnis gegen Rassismus, зібрала надзвичайну явку.
Поліція виправила початкову оцінку в 1000 учасників до «декількох десятків тисяч», що відображає глибину занепокоєння населення Німеччини зростанням ультраправих настроїв у суспільстві.
Як зазначається, подібні демонстрації заплановані на наступну неділю.
Як повідомляє DW, акції протесту проти правих екстремістів відбулися останніми днями і в інших містах Німеччини, зокрема у Берліні. У Потсдамі, столиці землі Бранденбург, у неділю в такій акції взяли участь канцлер Німеччини Олаф Шольц та міністр закордонних справ ФРН Анналена Бербок.
Приводом для демонстрацій став скандал навколо правопопулістської партії „Альтернатива для Німеччини”. Журналісти дізналися, що представники цієї партії на таємній зустрічі з неонацистами та правими радикалами обговорювали питання виселення біженців та іноземців з території ФРН.
На тлі цього в Німеччині розгорілися дебати про можливу заборону партії, якій на федеральному рівні висунуто підозру в екстремізмі. Проти висловився лідер опозиційного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Фрідріх Мерц – він вважає, що заборона „Альтернативи для Німеччини” створить довкола цієї партії ореол мучеництва. Тому Мерц закликав боротися з цією партією політичними методами.
Kurz vor dem Jahreswechsel bringt Russland erneut Terror über die ganze #Ukraine. Mehr als 100 Raketen & Drohnen haben u.a. eine Geburtsklinik zerstört, Menschen aus dem Alltag in den Tod gerissen. Auch 2024 rücken wir keinen Zentimeter von der Seite der 🇺🇦. #StandWithUkraine
Міністерство закордонних справ Ірану викликало на розмову тимчасового повіреного у справах росії та висловило протест. Причиною такого кроку стала підтримка росією заяви з антиіранською риторикою.
Про це повідомляє іранське державне видання IRNA.
Тегеран образився на росію через зміст спільної заяви за підсумками шостої сесії російсько-арабського форуму співробітництва на рівні міністрів закордонних справ. В цій заяві містився заклик до мирного вирішення конфлікту між Іраном та Об’єднаними Арабськими Еміратами щодо трьох островів у Перській затоці.
У розмові з російським дипломатом представники іранського МЗС наголосили на „територіальній цілісності країни”, підкресливши необхідність поваги до суверенітету й територіальної цілісності, а також наголосили, що три острови в Перській затоці назавжди належать Ірану.
„Уряд Ісламської Республіки Іран вважає будь-які претензії будь-якої сторони щодо цього неприйнятними”, – заявили в МЗС Ірану.
Десятки тисяч людей вийшли в неділю в центрі Варшави на акцію протесту проти правлячої коаліційної партії „Право і справедливість” (PiS) на заклик Дональда Туска, президента головної опозиційної партії „Громадянська платформа”.
Учасники демонстрації тримали плакати з гаслами на кшталт „Європо, ми вибачаємося за ПіС”.
Колишній президент Польщі та колишній лідер профспілки „Солідарність Лех Валенса, також узяв участь у демонстрації.
Його заклик щодо „високих цін, розкрадання коштів і брехні, вільних виборів і демократичної, європейської Польщі” був підтриманий кількома опозиційними партіями в річницю перших частково вільних виборів 4 червня 1989 року, які розглядалися як перемога над комуністичним правлінням.
„Ми зібралися тут сьогодні, щоб Польща і Європа загалом побачили, наскільки ми сильні й багато хто з нас готовий боротися за свободу і демократію, як і 30 або 40 років тому”, – заявив Туск, звертаючись до натовпу.
„Нас тисячі, тисячі людей з Польщею в серці, десятки тисяч, навіть мільйони поляків перед телевізорами, які не дозволили себе зламати і залякати”, – підкреслив опозиційний політик.
А опозиційний мер Варшави Рафал Тшасковський заявив, що вони повинні відновити „спільноту вільних і сміливих людей”. „Ми хочемо демократичної, відкритої та європейської Польщі”, – додав він.
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький підкреслив, що це була не спонтанна громадянська демонстрація, вона організована „старими кадрами” польського політичного життя. У своїй промові, розміщеній у соціальних мережах, польський прем’єр підкреслив, що немає жодних протиріч у свободі висловлення поглядів, незалежно від того, від кого вони виходять.
„У цьому краса демократії, що кожен має цю свободу, і навіть більш жорсткі форми висловлення цих думок, які спрямовані проти уряду і того, що ми робимо як команда „Права і справедливості”, все це не викликає у мене великого обурення”, – зазначив Моравецький.
„Мене трохи смішить, коли старі кадри з багаторічним політичним досвідом організовують антиурядовий марш і намагаються видати його за спонтанну громадянську демонстрацію”, – додав він.
Речник польського уряду Пьотр Мюллер прокоментував акцію опозиції у Твіттері. „Сьогодні голова „Громадянської платформи” і колишній президент Польщі намагаються повалити уряд, який порвав з політикою відновлення відносин із Росією, викладеною Дональдом Туском і Радославом Сікорським (колишнім міністром закордонних справ) „, – написав він у своєму мікроблозі.
Восени в Польщі мають відбутися парламентські вибори.
Конституційна рада Франції 14 квітня схвалила підвищення пенсійного віку. Ще із січня французи протестували проти ухвалення цієї реформи.
Про це пише Associated Press.
Рішення Конституційної ради розлютило критиків пенсійної реформи, включно з протестувальниками, які зібралися біля паризької мерії 14 квітня ввечері, коли рішення було ухвалене. Більшість мирно скандували, а деякі підпалили смітник.
Профспілки та політичні опоненти президента Франції Емманюеля Макрона пообіцяли продовжувати тиск на уряд, щоб той відкликав законопроєкт, а активісти погрожували новими акціями протесту в суботу, 15 квітня.
В Офісі Макрона заявили, що президент підпише закон найближчими днями.
Вітаю історичне рішення ?? Сенату щодо визнання Голодомору 1932-1933 рр. геноцидом ?? народу. Вдячний усім сенаторам, які ініціювали й підтримали резолюцію. Черговий важливий крок на шляху до відновлення історичної справедливості та увічнення пам‘яті мільйонів закатованих голодом… pic.twitter.com/R2ww1Yqv1Z
— Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) May 17, 2023
Quel cynisme et manque de tact non représentatif du peuple ami??.Sans empathie, sans responsabilité. J'exige des excuses envers mon Président et mon peuple??qui souffre et se bat pour sa liberté mais aussi pour la vôtre et pour la possibilité de profiter de la légèreté de la vie. https://t.co/V8C1RUXfLk
— Vadym Omelchenko (@OmelchenkoVadym) May 16, 2023
Conflit Hamas-Israël : ce matin devant le juge des référés du tribunal administratif de Paris pour contester la suspension de l'interdiction d'une manifestation propalestinienne à Paris.
Le Hamas, « un mouvement de résistance » ? Non ! c’est un mouvement terroriste. Je saisis le procureur de la République pour apologie du terrorisme. https://t.co/Z9jmpDnNmi
