Мер Києва Віталій Кличко заявив, що президент України має виконувати свої функції до завершення війни.
Про це заявив Кличко в ефірі телеканалу “Київ”.
“Багато маніпуляцій зараз щодо цього питання (легітимності президента Володимира Зеленського після 20 травня 2024 року, – ред.), але вважаю їх небезпечними, коли в країні війна. Бо президент як Верховний головнокомандувач ухвалює рішення, несе відповідальність за управління державою й її захист та оборону. Тому, на мою думку, має виконувати ці функції до завершення війни. Але я не юрист. Це – моя думка”, – заявив Віталій Кличко.
Мер Києва також скептично оцінив можливість проведення демократичних виборів під час війни.
“Під час війни як ви уявляєте проведення демократичних виборів на всій території України?” – наголосив Віталій Кличко.
Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що подасть заявку на посаду Генерального секретаря НАТО.
Він повідомив, що подає заявку на посаду Генерального секретаря Альянсу від імені Румунії, яка є членом НАТО протягом двох десятиліть, на основі результатів своєї країни та досвіду власних десяти років на посаді глави держави.
У своїй заяві він посилається, зокрема, на прагнення Румунії – «передбачуваного та надійного союзника, який пройшов через радикальні зміни», – узяти на себе більшу роль в управлінні євроатлантичними структурами.
Свою заяву, розміщену на сайті президента, Клаус Йоганніс розпочав з ювілейного огляду. Він зазначив, що 20 років тому перед штаб-квартирою НАТО в Брюсселі було піднято прапор Румунії, а також додав, що відтоді основні цінності Альянсу, створеного 75 років тому, – верховенство права та повага до основних свобод – були компасом, який вів Румунію до зміцнення справжньої демократії.
Хоча, за його словами, членство в НАТО означає для румунів відчуття безпеки, посилення східного крила Альянсу стало життєво важливим, оскільки доведено, що росія становить серйозну й довгострокову загрозу для Румунії та безпеки євроатлантичного регіону.
Йоганніс пригадав, що вперше очоливши державу, він узяв зобов’язання збільшити витрати на оборону до 2% ВВП, а з початку війни в Україні Румунія вже витратила суму, яка дорівнює 2,5% ВВП на зміцнення своєї обороноздатності. На його думку, у цій складній ситуації Румунія виявилась опорою стабільності та безпеки на східному фланзі.
За словами президента, НАТО також потрібні оновлення та переоцінка своєї місії, і в цьому може бути корисним краще розуміння регіону на основі історичних знань, безпека якого зараз порушена війною росії проти України.
Другий президентський термін Йоганніса закінчується наприкінці грудня. У румунських ЗМІ тривалий час висловлювалися припущення про те, яку важливу посаду в Євросоюзі чи НАТО йому вдасться посісти.
Президент Румунії змагатиметься за посаду Генерального секретаря НАТО з прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте, який іде у відставку. Наприкінці лютого координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі заявив, що Сполучені Штати підтримують Марка Рютте, котрий замінить Єнса Столтенберга. Колишній прем’єр-міністр Норвегії, який очолював Альянс протягом десяти років, обійматиме посаду до жовтня 2024-го.
У НАТО і зараз є румунський співробітник – заступник Генерального секретаря Мірча Джоане, який обіймає цю посаду з 2019 року.
Президентка Словаччини Зузана Чапутова розкритикувала прем’єр-міністра Роберта Фіцо за його спроби послабити судову систему, співпрацювати з росією та підірвати підтримку України в російсько-українській війні.
Президент Словаччини Зузана Чапутова розкритикувала прем’єр-міністра Роберта Фіцо через його намагання послабити судову систему та готовність до контактів з росією.
Про це вона сказала в інтерв’ю Financial Times.
За словами Чапутової, Фіцо випробовує межі демократії судовою реформою, а також нападками на Конституційний суд.
Стубб офіційно обійняв посаду. Він склав присягу перед парламентом і став 13 президентом республіки.
“Я, Кай-Йоран Александер Стубб, обраний народом Фінляндії президентом республіки, заявляю, що у ролі президента я буду щиро і сумлінно дотримуватися конституції та законів республіки, і я всіма силами буду сприяти успіху фінського народу”, – заявив Стубб під час присяги.
Попередній президент Фінляндії Саулі Ніїністе у своїй промові наголосив на важливості співпраці.
“Я беруся за це завдання скромно і з вдячністю”, – сказав Стубб у своїй першій промові, інформує Helsingin Sanomat.
За його словами, головне завдання президента – забезпечити збереження миру у Фінляндії за будь-яких обставин. Він пообіцяв зробити це, але коли ситуація стане складною, він наголосив, що також готовий прийняти важкі рішення, щоб гарантувати безпеку країни.
Він заявив, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну завершило епоху після холодної війни.
“Ми переживаємо моменти 1918, 1945 і 1989 років нашого покоління. Період, коли ми розуміємо, що світ перебуває в перехідному стані, але ще не знаємо, куди він приведе. Відбувається перерозподіл влади, за який борються і на глобальному Заході, і на Сході, і на Півдні”, – сказав він.
Парламент обрав президентом Угорщини Томаша Шуйока. Голова Конституційного суду був єдиним кандидатом на посаду й отримав 134 голоси «за». Він вступить на посаду з п’ятого березня.
У голосуванні взяли участь 147 депутатів. Зі 139 дійсних голосів Томаш Шуйок отримав 134, п’ятеро проголосували проти, сім голосів були недійсними.
Після оголошення спікера про обрання Томаш Шуйок склав присягу глави держави.
Томаш Шуйок вступить на посаду 5 березня. Він стане сьомим президентом Угорщини після зміни режиму.
Томаш Шуйок народився 24 березня 1956 року. У 1980 році він отримав диплом юриста на факультеті держави і права Сегедського університету. З 1982 по 1991 рік працював юрисконсультом, з 1991 року – адвокатом до обрання конституційним суддею. З 2000 по 2014 роки був почесним консулом в Австрії. З вересня 2005 року викладає конституційне право на юридичному факультеті Сегедського університету як запрошений лектор. У 2013 році здобув ступінь кандидата наук, тема дослідження – конституційне становище адвокатури.
Парламент обрав його членом Конституційного суду у вересні 2014 року. З 1 квітня 2015 року він був заступником голови Конституційного суду, а з 22 квітня 2016 року виконував повноваження голови. 22 листопада 2016 року парламент обрав його головою Конституційного Суду, йдеться у біографії Томаша Шуйока на сайті Конституційного Суду.
Мате Кочіш, лідер фракції «Фідес», раніше в ефірі Радіо «Кошут» зазначив, що Томаш Шуйок – це юрист із бездоганним минулим і чудовою підготовкою. Правлячі партії бачать у ньому особу, яка зможе допомогти об’єднати націю.
«Він – конституційний суддя з бездоганним минулим, відмінною підготовкою та великим авторитетом. Саме його кандидатуру ми визначили найбільш прийнятною на посаду президента. В його особі бачимо шанс, що він допоможе втілити ідею єдності нації, що посада президента буде безсумнівною найближчими роками», – сказав очільник фракції.
Томаш Шуйок обійме посаду глави держави з 5 березня. Він – 7-й обраний президент після зміни режиму в Угорщині.
Парламент обирає президента таємним голосуванням двома третинами голосів депутатів. Обраний глава держави вступає на посаду на восьмий день після оголошення результатів виборів. Після обрання новий глава держави складає присягу та виголошує промову. До вступу на посаду нового президента обов’язки та повноваження глави держави виконуватиме спікер парламенту Ласло Кевер.
Перед голосуванням представники опозиційної коаліції (Демократична коаліція, Йоббік, Моментум, Угорська соціалістична партія, Діалог) покинули зал засідань.
Нагадаємо, президентка Угорщини Каталін Новак 10 лютого оголосила про свою відставку із займаної нею посади. Таке рішення вона схвалила на тлі обурення громадськості її рішенням помилувати чоловіка, засудженого у справі про сексуальне насильство над дітьми.
Президент Чехії Петер Павел стверджує, що його країна знайшла креативний спосіб дістати снаряди для України, але потребує фінансування для цього.
Про це він заявив у Мюнхені на “Українському ланчі”.
Павел виступав на панельній дискусії за участі керівників 5 держав-членів ЄС і прокоментував проблеми з постачанням зброї та боєприпасів для ЗСУ. Він заявив, що Прага знайшла спосіб для організації таких постачань.
“Нам треба підтримувати Україну у постачанні боєприпасів з усіх можливих джерел. Нам треба бути такими ж інновативними і гнучкими, як українські солдати, і шукати військове обладнання усюди”, – пояснив він.
Павел заявив, що Чехія “шукає військове постачання по світу, а потім працює з нашими партнерами по НАТО”, та окремо відзначив Данію, Нідерланди, Канаду, які забезпечили ресурси для того, щоби постачати військове обладнання до Чехії. “А потім ми швидко переправляємо його в Україну”, – пояснив він.
Петер Павел заявив, що Чехія досягла успіху в пошуку.
“Наразі ми знайшли півмільйона снарядів калібру 155 мм, і ще 300 тисяч снарядів калібру 122 мм, які ми зможемо переправити (в Україну) за кілька тижнів, якщо знайдемо фінансування на це. Ми звернемося за цією допомогою до партнерів в США, Німеччині, Швеції тощо”, – заявив він.
[type] => post
[excerpt] => Президент Чехії Петер Павел стверджує, що його країна знайшла креативний спосіб дістати снаряди для України, але потребує фінансування для цього.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1708195440
[modified] => 1708191307
)
[title] => Президент Чехії каже, що знайшов 800 тисяч снарядів для постачання в Україну
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=104018&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 104034
[uk] => 104018
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 104019
[image] => Array
(
[id] => 104019
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/287164-gettyimages-1252281345-new-960x500-0.webp
[original_lng] => 61720
[original_w] => 960
[original_h] => 640
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/287164-gettyimages-1252281345-new-960x500-0-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/287164-gettyimages-1252281345-new-960x500-0-300x200.webp
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/287164-gettyimages-1252281345-new-960x500-0-768x512.webp
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/287164-gettyimages-1252281345-new-960x500-0.webp
[width] => 960
[height] => 640
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/287164-gettyimages-1252281345-new-960x500-0.webp
[width] => 960
[height] => 640
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/287164-gettyimages-1252281345-new-960x500-0.webp
[width] => 960
[height] => 640
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/287164-gettyimages-1252281345-new-960x500-0.webp
[width] => 960
[height] => 640
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1708184108:2
[_thumbnail_id] => 104019
[_edit_last] => 2
[views_count] => 456
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 53447
[1] => 51
[2] => 37
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 226
[1] => 229398
[2] => 1124
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Президент
[1] => снаряди
[2] => Чехія
)
)
[6] => Array
(
[id] => 103692
[content] =>
Колишній прем’єр-міністр Олександр Стубб оголосив про свою перемогу в другому турі президентських виборів у Фінляндії, що відбувся в неділю.
Згідно з прогнозом фінської громадської телерадіокомпанії YLE, який опублікований на її сайті і базується на підрахунку 99,3% голосів, Стубб, кандидат від правоцентристської Національної коаліційної партії (KOK), отримав 51,7% голосів, тоді як колишній міністр закордонних справ Пекка Хаавісто, кандидат від ліберальної Партії зелених, посів друге місце із 48,3% голосів виборців.
Стубб сказав, що вважає свою перемогу найбільшою честю у своєму житті. Він зазначив, що відчуває себе спокійним і смиренним, але водночас безмежно щасливим і вдячним. Хаавісто ще раніше заявив, що вважає себе переможеним і привітав Стубба з перемогою.
“Я думаю, що Фінляндія матиме хорошого президента. Олександр Стубб досвідчений і готовий до роботи”, – сказав Хаавісто. За даними Міністерства юстиції Фінляндії, на виборчі дільниці прийшли 67,6% із більш ніж 4,5 мільйона виборців, тобто понад 3 мільйони осіб.
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон у мережі X зазначив: “Щиро вітаю Александра Стубба. Фінляндія – близький друг і партнер”.
Новий президент Фінляндії стане виконувати обов’язки на цій посаді 1 березня, замінивши президента Саулі Нііністьо.
У зв’язку з допомогою, наданою Україні для захисту від російської агресії, Європа також має підготуватися до можливої перемоги Дональда Трампа на виборах президента США, заявив президент Чехії Петр Павел в інтерв’ю суспільному радіо.
Колишній президент США Дональд Трамп і нинішній Джо Байден планують балотуватися на виборах президента восени. Дональд Трамп у своїй передвиборчій компанії стверджує, що в разі обрання він зможе швидко покласти край російсько-українському конфлікту.
Тому, на думку Петра Павла, в Європі цілком правомірно розмірковувати про те, що станеться, якщо Дональд Трамп дійсно виграє вибори і дуже швидко укладе угоду з президентом Росії Володимиром Путіним, яка буде зовсім не вигідна ані Україні, ані Європі. «У цьому випадку нас поставлять перед фактом, з яким ми будемо мати справу», – зазначив президент Чехії.
На відміну від Росії, Україна має межі на полі бою, насамперед, у кадровому плані, пояснив Петро Павел. «Це той фактор, про який Україна повинна думати», – додав він. Тому союзники, зазначив Петро Павел, рекомендують Україні обмежити наступальні дії та посилити оборону.
Для цього Україні потрібна не лише оборонна зброя, а й зброя, яка може, наприклад, атакувати російські транспортні шляхи. Як приклад, Петро Павел навів американські винищувачі F-16.
«Тільки баланс сил може привести сторони до розуміння того, що вони не можуть досягти успіху на полі бою, і тому настав час для переговорів», – наголосив президент Чехії в радіоінтерв’ю.
[type] => post
[excerpt] => У зв’язку з допомогою, наданою Україні для захисту від російської агресії, Європа також має підготуватися до можливої перемоги Дональда Трампа на виборах президента США, заявив президент Чехії Петр Павел в інтерв’ю суспільному радіо.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1706630100
[modified] => 1706622474
)
[title] => Європа має підготуватися до можливого переобрання Дональда Трампа – Президент Чехії
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=102166&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 102128
[uk] => 102166
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 102129
[image] => Array
(
[id] => 102129
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/trump.jpg
[original_lng] => 457458
[original_w] => 2560
[original_h] => 1439
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/trump-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/trump-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/trump-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/trump-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/trump-1536x863.jpg
[width] => 1536
[height] => 863
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/trump-2048x1151.jpg
[width] => 2048
[height] => 1151
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/trump.jpg
[width] => 2560
[height] => 1439
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 1301
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 102129
[_edit_lock] => 1706615275:3
[_edit_last] => 3
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 1762
[1] => 226
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Дональд Трамп
[1] => Президент
)
)
[8] => Array
(
[id] => 102058
[content] =>
У Фінляндії в неділю завершилося голосування на виборах президента, явка виборців склала 74,9%. Оскільки жоден із кандидатів не набрав більше половини голосів виборців, 11 лютого відбудеться другий тур голосування за участю Александра Стубба і Пекки Гаавісто, повідомляє в неділю фінське видання Yle.
Після підрахунку 100% голосів, колишній прем’єр-міністр Александр Стубб набрав 27,2% голосів виборців, ексміністр закордонних справ Пекка Гаавісто 25,8%.
Згідно із законодавством країни, президент обирається на 6 років не більше ніж на два терміни поспіль, тому президент Фінляндії Саулі Нііністьо претендувати на третій посадовий термін уже не зможе, і до влади прийде новий, за рахунком тринадцятий глава держави, термін повноважень якого розпочнеться 1 березня 2024 року.
[type] => post
[excerpt] => У Фінляндії в неділю завершилося голосування на виборах президента, явка виборців склала 74,9%. Оскільки жоден із кандидатів не набрав більше половини голосів виборців, 11 лютого відбудеться другий тур голосування за участю Александра Стубба і Пек...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1706547540
[modified] => 1706539205
)
[title] => У Фінляндії відбудеться другий тур президентських виборів
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=102058&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 101973
[uk] => 102058
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 102059
[image] => Array
(
[id] => 102059
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/01003po3-87fa-1280x720-1.jpeg
[original_lng] => 70490
[original_w] => 1280
[original_h] => 719
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/01003po3-87fa-1280x720-1-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/01003po3-87fa-1280x720-1-300x169.jpeg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/01003po3-87fa-1280x720-1-768x431.jpeg
[width] => 768
[height] => 431
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/01003po3-87fa-1280x720-1-1024x575.jpeg
[width] => 1024
[height] => 575
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/01003po3-87fa-1280x720-1.jpeg
[width] => 1280
[height] => 719
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/01003po3-87fa-1280x720-1.jpeg
[width] => 1280
[height] => 719
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/01003po3-87fa-1280x720-1.jpeg
[width] => 1280
[height] => 719
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1706532014:2
[_thumbnail_id] => 102059
[_edit_last] => 2
[views_count] => 986
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 224
[1] => 226
[2] => 3880
)
[tags_name] => Array
(
[0] => вибори
[1] => Президент
[2] => Фінляндія
)
)
[9] => Array
(
[id] => 101642
[content] =>
Латвія хоче ввести односторонню заборону на імпорт російського зерна. Це необхідно з політичної та економічної точок зору.
Про це заявив президент Латвії Едгар Рінкевичс, повідомляє Delfi.
Також президент вказав на те, що великою проблемою є те, що треті країни дають росії можливість обходити санкції.
По-перше, як вважає президент, імпорт зерна є підтримкою „російської військової машини”, по-друге, впливає на латвійське сільське господарство.
За словами Рінкевичса, зерно, яке називається російським, може бути вкрадене з окупованих українських територій. До того ж зерно використовується і як зброя в гібридній війні.
Президент зазначив, що в курсі не нових дискусій про те, яким чином заборонити торгівлю з росією як мінеральними добривами, так і різними продуктами харчування, включно із зерном. Досі більшість країн ЄС відповідні рішення не ухвалювали і включити ці товари до санкційних списків було важко.
Президент заявив, що підтримує кроки з розв’язання цієї ситуації, що здійснюються як на національному, так і на міжнародному рівнях урядом.
Раніше прем’єр Евіка Сіліня заявила, що Латвії немає сенсу поодинці запроваджувати заходи проти імпорту зерна з росії, оскільки обмеження, ухвалені в односторонньому порядку, не досягнуть мети.
За словами прем’єра, рішення про заборону імпорту російського зерна, ухвалене самою тільки Латвією, стане „забороною на папері”, а не в реальності, тому так важливо переконувати в необхідності вжиття заходів інші країни Балтії та ЄС.
Президент наголосив, що якщо активно працювати, то просування буде.
„Я відкритий для ідей, які нарешті знизять залежність будь-якої нашої торгівлі від росії та Білорусі”, – сказав президент.
Рінкевичс наголосив, що знає про дискусії в Сеймі щодо введення додаткових мит для компаній, які торгують із росією та Білоруссю, а також про те, що відповідальні міністерства проводять аналіз ситуації.
