Уряд Норвегії схвалив план, який передбачає майже подвоєння витрат на оборону до 2036 року. Про це йдеться в урядовому пресрелізі, оприлюдненому в п’ятницю, 5 квітня.
План передбачає збільшення витрат на оборону на 600 мільярдів норвезьких крон (56 мільярдів доларів) до 2036 року.
„Нам потрібен захист, адаптований до поточної ситуації та картини загроз. Цей план є історичним стимулом для норвезьких збройних сил і передбачає значне посилення всіх видів оборони”, – заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре.
Загалом уряд Норвегії витратить 1,624 мільярда норвезьких крон на оборону Норвегії протягом наступних 12 років. На той час оборонний бюджет буде майже вдвічі більшим, ніж зараз.
Відбулася інавгураційна конференція щодо заснування Стратегічного огляду оборонних закупівель України.
Про це повідомляє пресслужба віцепрем’єрки з європейської та євроатлантичної інтеграції.
„18-19 березня відбулась інавгураційна конференція у Люксембурзі із започаткування Стратегічного огляду оборонних закупівель, одного із флагманських проєктів Комплексного пакету допомоги альянсу. Мета огляду – допомога Україні в реформуванні системи оборонних закупівель з метою її узгодження з практиками і стандартами НАТО”, – ідеться у повідомленні.
Зазначається, що це перша зустріч робочих груп, у яких експерти з України та держав-членів НАТО працюватимуть спільно для напрацювання рекомендацій, які мають затвердити на Вашингтонському саміті в липні 2024 року.
„Дані рекомендації стануть основою подальших кроків для забезпечення більшої підзвітності, прозорості й оперативної сумісності, що є частиною підготовки України до майбутнього членства України в альянсі”, – йдеться в повідомленні.
Огляд здійснюється за запитом Міністерства оборони України, а реалізацію проєкту очолюють фахівці з цих питань із країн НАТО та України в тісній співпраці з Агентством НАТО із закупівель за підтримки Норвегії.
Три країни Євросоюзу, – Естонія, Франція та Польща, закликали терміново підвищувати обороноспроможність Європи та зміцнювати співпрацю із Україною. Зокрема, на думку цих країн, необхідно підвищити здатність швидко нарощувати виробництво та збільшувати запаси боєприпасів.
Про це йдеться у документі, з яким ознайомилось видання The Guardian.
У документі три країни окреслили свої пріоритети для нової Європейської оборонно-промислової стратегії.
„Ми повинні забезпечити, щоб амбіції стратегії були пропорційними та підкріпленими конкретними діями, що підтримують нашу боєздатність. Ми перебуваємо у гонці з часом”, – йдеться у тексті.
Також Естонія, Франція і Польща зазначили, що оборонна стратегія має бути спрямована на:
покращення довгострокової спроможності оборонної промисловості ЄС забезпечувати потреби збройних сил, зменшення стратегічної залежності і підвищення здатності швидко нарощувати виробництво
підтримку суттєвого збільшення в державах-членах запасів боєприпасів, наявності ключових систем зброї та інших можливостей у різних сферах
підвищення конкурентоспроможності ЄС та його держав-членів у технологіях (військових і подвійного призначення) та інноваціях, забезпечення безпеки ланцюгів постачання та покращення доступу до фінансування
Зміцнення співпраці та заохочення участі України в оборонно-промислових ініціативах.
Крім того, звернули увагу на потребу достатнього фінансування для досягнення цілей.
„Ми закликаємо Комісію представити конкретні варіанти фінансування, особливо на період до наступного (довгострокового бюджету ЄС – ред.). Недостатнє фінансування зараз означатиме лише більші витрати пізніше”, – зазначено у документі.
Президент Чехії Петро Павло заявив, що союзники рекомендують Україні обмежити наступи та посилити оборону, оскільки Київ, на відміну від країни-агресора росії, зараз має обмежені можливості на полі бою.
Про це Павло заявив в інтерв’ю TVN24 у вівторок, 30 січня.
Крім озброєння для посилення оборони, Україні також потрібні ресурси для ліквідації маршрутів постачання російської армії. Це артилерія, далекобійні ракети та винищувачі F-16, сказав чеський президент.
Він заявив, що «баланс сил» на фронті може дати зрозуміти Україні та Росії, що «далі успіхів їм не досягти, і що настав час переговорів».
[type] => post
[excerpt] => Президент Чехії Петро Павло заявив, що союзники рекомендують Україні обмежити наступи та посилити оборону, оскільки Київ, на відміну від країни-агресора росії, зараз має обмежені можливості на полі бою.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1706643480
[modified] => 1706638839
)
[title] => Союзники рекомендують Україні обмежити наступ та перейти до оборони, – президент Чехії
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=102184&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 102314
[uk] => 102184
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 102185
[image] => Array
(
[id] => 102185
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/818109.jpg
[original_lng] => 243843
[original_w] => 860
[original_h] => 573
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/818109-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/818109-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/818109-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/818109.jpg
[width] => 860
[height] => 573
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/818109.jpg
[width] => 860
[height] => 573
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/818109.jpg
[width] => 860
[height] => 573
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/818109.jpg
[width] => 860
[height] => 573
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1706631781:2
[_thumbnail_id] => 102185
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 1
[views_count] => 781
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 53447
[1] => 51
[2] => 43
[3] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Статті
[3] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 24277
[1] => 10573
[2] => 1124
)
[tags_name] => Array
(
[0] => наступ
[1] => оборона
[2] => Чехія
)
)
[4] => Array
(
[id] => 92913
[content] =>
Україна та Румунія підписали меморандум про взаєморозуміння та співробітництво, що передбачає збільшення оборонних виробничих потужностей та розширення виробництва боєприпасів.
Про це повідомляє прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Такі домовленості були укладені після проведення спільного засідання урядів України та Румунії, що відбулося сьогодні, 18 жовтня, у Києві.
Шмигаль розповів, що меморандум про взаєморозуміння та співробітництво був погоджений між Міністерством стратегічної промисловості України та Міністерством економіки Румунії.
„Ідеться про нарощення оборонних можливостей: збільшення виробничих потужностей та розширення виробництва боєприпасів”, – пояснив прем’єр.
Про що ще домовилися з Румунією
Загалом за підсумками спільного засідання урядів двох країн було укладено сім документів. Окрім вищезгаданого Меморандуму, серед них також:
Міжурядова угода про будівництво автодорожнього прикордонного мосту через річку Тиса між н.п. Біла Церква та Сігету Мармацієй
Там відкриється один із запланованих нових пунктів пропуску, зазначив Шмигаль.
Меморандум щодо посилення співпраці із забезпечення надійного транзиту продукції українського виробництва.
„Плануємо комплексно розвивати пункти пропуску для автомобільного, залізничного, морського та річкового сполучення”, – зазначив прем’єр.
Міжурядовий Імплементаційний протокол до Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб.
Як пояснив глава Кабміну, це дозволить підвищити ефективність спільної боротьби із незаконною міграцією.
Декларацію про наміри між українськими та румунськими Міністерствами охорони здоров’я.
Йдеться про протидію викликам війни та „горизонтальній” співпраці між закладами охорони здоров’я, пояснив український прем’єр.
Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво у фармацевтичній сфері між профільними службами України та Румунії.
„Посилюємо співпрацю шляхом запровадження спільних програм і проєктів”, – розповів Шмигаль.
Volodymyr Zelenskyy will visit #Romania next week for the first time since the beginning of the war and meet with the country's president, Klaus Iohannis. pic.twitter.com/vVEnkt5SFv
Відкриття в Румунії центру підготовки пілотів F-16, на базі якого проходитимуть навчання наші льотчики, – це важливий практичний внесок у авіаційну коаліцію. Наші домовленості з Президентом ?? Клаусом Йоханнісом та Премʼєр-міністром ?? Марком Рютте втілюються в життя. Дякую…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 13, 2023
„Парламент призначив Рустема Умєрова Міністром оборони України. ЗА – 338”, – йдеться в повідомленні.
Рустем Умєров щ 7 вересня 2022 очолював Фонд держмайна України. У 2019 його було обрано до ВР від партії „Голос”.
У парламенті він був секретарем комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин, а також заступником члена постійної делегації в Раді Європи та співголовою депутатського міжфракційного об’єднання „Кримська платформа”.
У вересні 2020 року Умєров він також увійшов до групи з розроблення державної стратегії деокупації Криму та Севастополя при РНБО.
As I get to work at @DefenceHQ I am looking forward to working with the brave men and women of our Armed Forces who defend our nation’s security. And continuing the UK’s support for Ukraine in their fight against Putin’s barbaric invasion.
Рада міністрів закордонних справ країн ЄС схвалила рішення надати Молдові фінансову допомогу на розвиток оборонного потенціалу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву міністра закордонних справ та європейської інтеграції Молдови Миколи Попеску, яку приводить NewsMaker.
„Я висловив подяку за постійну підтримку ЄС і наголосив, що ми продовжимо працювати з тією самою рішучістю, щоб привести Молдову до Європейського союзу”, – сказав міністр.
Фінансову допомогу нададуть із Європейського фонду миру. Йдеться про 40 млн євро.
Також Попеску привітав рішення ЄС направити до Молдови громадянську місію, яка займатиметься зміцненням кібербезпеки та боротьбою з дезінформацією.
Про необхідність зміцнення Збройних сил Молдови говорять з початку війни РФ проти України. У червні минулого року Рада ЄС схвалила допомогу збройним силам Молдови на 40 млн євро.
У Раді зазначали, що ця сума доповнить схвалену у грудні 2021 року допомогу на 7 млн євро, виділену на розвиток військової медичної служби та інженерного батальйону.
9 more citizens of Moldova have been successfully evacuated from Gaza and arrived today in Chișinău.
Many thanks to Ukraine and my friend @DmytroKuleba for helping to bring our citizens home from Cairo. A new joint diplomatic success. pic.twitter.com/NOAEbbFkPO
Конгрес США схвалив передачу Сполученими Штатами Польщі 288,6 млн доларів у рамках програми розвитку оборони України та сусідніх країн, повідомило в четвер посольство США у Варшаві.
Підтримка, надана в рамках проєкту «Іноземне військове фінансування» (FMF), може бути використана для закупівлі американської військової техніки та навчання в Польщі під американським керівництвом.
Згідно із заявою американського посольства, допомога, яка буде надана у вигляді безповоротних позик, пов’язана з тим, що Польща передала військову техніку Україні, на яку напала Росія. У випадку Польщі метою FMF є поповнення запасів озброєнь, у тому числі бронетехніки.
Держсекретар США Ентоні Блінкен оголосив про надання Україні та 18 сусіднім країнам допомоги у розмірі 2,2 мільярда доларів у Києві 8 вересня. Пристрої, задіяні в поточному оголошенні, є частиною цієї підтримки.
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький написав у соцмережі Facebook: рішення Америки та „зміцнення східного крила НАТО” є доказом того, що оборонна організація „ніколи не була такою сильною та єдиною як зараз”.
«Грант є «великим поштовхом для польських військових» на додаток до 137 мільярдів злотих (27,7 мільярдів доларів), які Польща виділяє наступного року на свій оборонний бюджет, закупівлю озброєнь та інвестиції у польську військову промисловість», – йдеться у дописі Моравецького.
Як повідомляв наш портал, Чехія отримує від США 106 мільйонів доларів на розвиток своєї армії.
Джерело:MTI
[type] => post
[excerpt] => Конгрес США схвалив передачу Сполученими Штатами Польщі 288,6 млн доларів у рамках програми розвитку оборони України та сусідніх країн, повідомило в четвер посольство США у Варшаві.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1664578740
[modified] => 1664574743
)
[title] => Польща отримує від США майже 290 мільйонів доларів на розвиток оборони
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=58867&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 58710
[uk] => 58867
)
[trid] => kri2709
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 58711
[image] => Array
(
[id] => 58711
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/usa-lengyelorszag.jpg
[original_lng] => 236978
[original_w] => 1200
[original_h] => 660
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/usa-lengyelorszag-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/usa-lengyelorszag-300x165.jpg
[width] => 300
[height] => 165
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/usa-lengyelorszag-768x422.jpg
[width] => 768
[height] => 422
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/usa-lengyelorszag-1024x563.jpg
[width] => 1024
[height] => 563
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/usa-lengyelorszag.jpg
[width] => 1200
[height] => 660
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/usa-lengyelorszag.jpg
[width] => 1200
[height] => 660
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/usa-lengyelorszag.jpg
[width] => 1200
[height] => 660
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1398
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 58711
[_edit_lock] => 1664564171:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_7c4b03554c9d426dca834d2d5e6fe939] =>
We will not stand by as Putin fraudulently attempts to annex parts of Ukraine. The U.S. is taking sweeping action today to further weaken Russia’s already degraded military industrial complex and undermine its ability to wage its illegal war. https://t.co/m5MYw7uhqq
Ukraine's Baltic friends fully support welcoming Ukraine into NATO as soon as possible. Ukraine's inspirational bravery can only strengthen our alliance. ?? ?? ?? ❤️???
Ukraine's Baltic friends fully support welcoming Ukraine into NATO as soon as possible. Ukraine's inspirational bravery can only strengthen our alliance. ?????? ❤️???
Do Polski?? dostarczone zostały drony MQ-9A Reaper klasy MALE (Medium Altitude Long Endurance), wyleasingowane od USA?? w ramach pilnej potrzeby operacyjnej. Będą one służyć w ??Siłach Powietrznych, prowadząc rozpoznanie m. in. na naszej wschodniej granicy. pic.twitter.com/eWunUzxhmG
?This week marks 100 days that press freedom supporters & colleagues have pushed for the release of @WSJ reporter Evan Gershkovich, unjustly imprisoned in Russia.
Після того як у неділю урядова коаліція отримала більшість місць у сенаті Японії, прем’єр-міністр Кісіда Фуміо заявив про різке посилення оборони країни на найближчі роки.
Голова уряду зазначив, що хоче продовжити політичний напрям, визначений його попередником Абе Сіндзо. Зокрема реформу японської конституції, створеної після Другої світової війни, що було однією з головних цілей Абе, наголосив він.
Покійний прем’єр-міністр раніше багато разів наголошував, що конституція, написана під диктовку Сполучених Штатів, не підходить для незалежної нації. Після виборів прихильники змін мають більшість у сенаті у дві третини.
Як повідомив прем’єр-міністр, через вторгнення росії в Україну, зростання впливу Китаю та ядерну загрозу Північної Кореї уряд Японії збільшить витрати на оборону до 2% валового внутрішнього продукту (ВВП). Кісіда Фуміо закликав свою партію зберігати єдність та політичну стабільність.
«Наша партія повинна демонструвати єдність у складних ситуаціях», – зазначив прем’єр-міністр.
Кісіда Фуміо обійняв посаду в жовтні минулого року як протеже Абе Сіндзо. Перші місяці його роботи минули під знаком боротьби з пандемією коронавірусу.
Президент Володимир Зеленський підписав указ «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України».
Відповідний указ № 392/2020 глава держави підписав у понеділок, повідомляє пресслужба Президента.
„Документ вводить у дію рішення РНБО від 14 вересня 2020 року „Про Стратегію національної безпеки України” та затверджує відповідну Стратегію”, – ідеться в повідомленні.
Зазначається, що Стратегія національної безпеки визначає основні напрями державної політики у сфері нацбезпеки, зокрема: пріоритети національних інтересів України та забезпечення національної безпеки, цілі та основні напрями державної політики у сфері національної безпеки; поточні та прогнозовані загрози національній безпеці та національним інтересам України з урахуванням зовнішньополітичних та внутрішніх умов; основні напрями зовнішньополітичної діяльності держави для забезпечення її національних інтересів і безпеки; напрями та завдання реформування й розвитку сектору безпеки і оборони; ресурси, необхідні для її реалізації.
У Стратегії визначено, що Україна прагне миру, який є запорукою розвитку держави, а людина, її життя та здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека – найвища соціальна цінність.
Кінцевою метою реалізації Стратегії є утвердження вільної, заможної, безпечної України, в якій панує право, де кожен може реалізувати свої таланти та здібності, де люди дихають чистим повітрям, п’ють чисту воду та з якою пов’яжуть долю їхні діти й онуки.
Стратегія ґрунтується на трьох основних засадах державної політики у сфері національної безпеки:
стримування – розвиток оборонних і безпекових спроможностей для унеможливлення збройної агресії проти України;
стійкість – здатність суспільства та держави швидко адаптуватися до змін безпекового середовища й підтримувати стале функціонування, зокрема шляхом мінімізації зовнішніх і внутрішніх уразливостей;
взаємодія – розвиток стратегічних відносин із ключовими іноземними партнерами, насамперед з Європейським Союзом і НАТО та їхніми державами-членами, США, прагматичне співробітництво з іншими державами та міжнародними організаціями на основі національних інтересів України.
Пріоритетами національних інтересів визначаються:
відстоювання незалежності й державного суверенітету;
відновлення територіальної цілісності у межах міжнародно визнаного державного кордону України;
суспільний розвиток, насамперед розвиток людського капіталу;
захист прав, свобод і законних інтересів громадян України; європейська та євроатлантична інтеграція.
В Офісі президента проінформували, що у Стратегії враховані останні зміни ситуації у сфері національної безпеки та оборони, які пов’язані з кризовими явищами у світовій економіці, появою нових чинників, які впливають на стан міжнародного безпекового середовища, поширенням коронавірус, а також посиленням небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру.
25 жовтня на виборчій дільниці я поставлю тобі 5 важливих питань.5 питань, які нам раніше ніхто ніколи не ставив. 5 питань, щоб дізнатися саме твою думку!
Україна – це Європа. І ми – європейці. Ми – центр і серце Європи. За географією, духом, цінностями й прагненнями. Ми довели це на Майдані й доводимо щодня, змінюючи нашу державу, будуючи незалежність і наше майбутнє, захищаючи східний кордон Європи. ?? обов’язково буде в #EU ?? pic.twitter.com/U2xxWKj9bx
— Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) May 15, 2021
30-річчя визнання Угорщиною незалежності України та встановлення дипвідносин стало гарною нагодою вперше поговорити з #Орбан. Поки що телефоном, але впевнений, що особиста зустріч стане новим поштовхом в ??-?? взаєминах. Запросив Прем'єр-міністра відвідати Україну у 2022 році.
Today Prime Minister @BorisJohnson presented President @ZelenskyyUa with the Sir Winston Churchill Leadership Award for incredible courage, defiance and dignity in the face of Putin’s barbaric invasion.
Вітаю історичне рішення ?? Сенату щодо визнання Голодомору 1932-1933 рр. геноцидом ?? народу. Вдячний усім сенаторам, які ініціювали й підтримали резолюцію. Черговий важливий крок на шляху до відновлення історичної справедливості та увічнення пам‘яті мільйонів закатованих голодом… pic.twitter.com/R2ww1Yqv1Z
— Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) May 17, 2023
