Після міста Мукачева угорські національні прапори також були зняті і з державних установ угорських сіл Мукачівського району, причому в с.Форнош для цього довелося задіяти міську поліцію. Із будівлі «Мункач футбольна академія» у с. Дерцен зняли угорськомовні таблички. Крім того, кілька поважних керівників установ угорської національності, близьких до ТУКЗ-КМКС, були звільнені в Мукачеві та довколишніх селах.
У с.Форнош та с.Дерцен керівники місцевих установ (шкіл, дитсадків) отримали вказівку від свого начальства в Мукачеві зняти з будівель своїх установ угорський національний прапор. За їхніми словами, є указ, що відтепер у державних установах не можна використовувати інший прапор, лише український державний. Відтак, наприклад, у с. Форнош 13 січня серед білого дня зі стін дитсадка та школи демонтували угорські прапори. Проте на будівлі сільської ради с. Форнош все ще майорів угорський триколор, який, за словами очевидців, зняли лише опівночі четверо співробітників муніципальної поліції. Свідки також повідомили, що його не викинули, а акуратно згорнули та поставили біля входу. Наступного дня опівдні вони з’явилися і перевірили, чи не повернув хтось угорський прапор на місце. У сусідньому Дерцені з державних установ також прибрали угорські прапори, куди теж приїздить поліція міста, щоб перевірити дотримання нібито указу.
Угорські прапори вже зняли з угорських установ міста Мукачева, єдиним винятком є недержавна установа – Угорський дім ім. Мігая Мункачі (Munkácsy Mihály Magyar Ház), з якого триколор ще не зняли.
Якщо таке регулювання справді є, то воно може бути лише на місцевому рівні, тому що, наприклад, у громадських установах угорських сіл сусідньої Великолучківської ОТГ угорський прапор майорить дотепер, незважаючи на той факт, що ці населені пункти також належать до Мукачівського району.
За нашою інформацією, Мукачівська районна рада не ухвалювала такого розпорядження. За словами одного з членів виконкому, питанням угорських прапорів також не займалися.
Якби така норма була, вона б суперечила законодавству вищого рівня.
Законодавством України досі не заборонено використання символіки національностей, особливо з огляду на те, що в населених пунктах Закарпаття, де проживають угорці, використовується неофіційний геральдичний прапор Угорської держави, а угорський національний триколор та червоно-біло-зелено-смугасті прапори, які були там присутні протягом останніх 33 років і які дотепер не заважали мешканцям, а також не порушували чинних законів, поряд із державним прапором України вони символізували мирне співіснування народів у нашому краї.
Тим часом ми дізналися, що в Мукачівському районі кількох високоповажних, професійно визнаних керівників установ угорської національності, близьких до ТУКЗ-КМКС, звільнили.
Сьогодні на позачерговій сесії депутати припинили повноваження секретаря Мукачівської міської ради від забороненої партії.
У ході таємного голосування дострокове припинення повноважень Яни Чубирко – представниці забороненої в країні партії ОПЗЖ, підтримали 31 депутат міської ради.
Також депутати Мукачівської міської ради зробили заяву щодо війни в країні.
Біля Мукачева вчора, 3 червня, у селі Жнятино, більше сотні місцевих мешканців перекрили дорогу Мукачево – Берегово.
Жителі села не погоджуються із рішенням приєднання їх до Горондівської об’єднаної територіальної громади. Протестувальники тримали в руках плакати: «Жнятино проти примусового приєднання до Горондівської ОТГ» та переконували журналістів, що протягом тривалого часу вони всіма законними методами відстоювали свою позицію. Однак влада їх «не чує, і не хоче чути». Саме тому. Нині вони вдалися до таких радикальних дій.
Нагадаємо, нещодавно на сайті уряду було опубліковано розпорядження Кабміну про затвердження Перспективного плану формування територій громад Закарпатської області. Однак прийнятий урядом план у деяких випадках не враховує волі місцевих громад. Зокрема, згідно документу Жнятино має увійти до складу Горондівської ОТГ. Отже у Кабміні проігнорували той факт, що місцеве населення неодноразово, під час загальних зборів та шляхом прийняття рішень сільської ради, заявляло про бажання приєднатися до Мукачівської ОТГ. Цей намір був підтверджений і понад тисячею підписів жителів Жнятина.
Відтак, рух на дорозі Мукачево – Берегово був перекритий більше години. Протягом цього часу накопичилась величезна черга автомобілів, котра тільки з одного боку сягала сусіднього села Дерцен. Люди повиходили з автівок не розуміючи у чому справа.
Водії лютували, однак жителі села нікого пропускати не збиралися. Щоправда, у тих випадках, коли у когось була дійсно термінова причина, то поодиноким авто все ж давали проїхати.
Треба сказати, що на місці були присутні численні правоохоронці та представники РДА.
«У фейсбуці виклали інформацію, що наш губернатор послухавши двох депутатів прийняв рішення приєднати нас до Горондівської ОТГ. А чому губернатор не хоче вислухати громаду? Один з цих депутатів уже 20 років не проживає в Жнятині, а лише здає будинок… У нас уже були збори, де тільки 16 чоловік захотіли приєднання до Горондівської ОТГ. Інші всі за Мукачево. І так нас не слухають! Чому? Де справедливість, і коли вона вже буде?!» – обурюється місцева мешканка. Інші люди пояснюють, що усвідомлюють всі переваги приєднання до Мукачева, і не розуміють чому їх ніхто не хоче чути.
На місці блокування траси перебував і голова села Жнятино Іван Орос, котрий наголошує, що рішення віднести Жнятинську громаду до Горондівської ОТГ не відповідає ні інтересам ні бажанню громади. Також він запевнив, що уже обговорював це питання із новим головою Закарпатською ОДА Олексієм Петровим і показував всі відповідні документи.
Зі свого боку, присутній тут голова Мукачівської райдержадміністрації Олександр Радиш намагався умовити людей розблокувати рух на дорозі, й запрошував ініціативну групу зібратись у сільраді, аби там, у спокійній обстановці, детально обговорити вимоги людей. На це жнятинці відповідали, що їхні вимоги влада добре знає, і вже багато разів ігнорувала, а «переливання с пустого у порожнє нічого не дасть».
Також чиновник переконував, що окрім бажаючих приєднатися до Мукачева у селі є й такі, хто навпаки виступає за приєднання до Горондівської ОТГ. «А де вони? Покажіть їх нам…» – питали люди. На що чиновник відповідав: «Вони просто сьогодні не вийшли на вулицю, а вийшли тільки ті, хто проти. Завтра вийдуть, ті хто проти приєднання до Мукачева, і що будемо робити… Треба вислухати й іншу сторону! Рішення має бути спільним!» – наголошував голова РДА Олександр Радиш. Та на вмовляння чиновника ніхто з протестуючих не піддавався. Натомість люди почали вимагати аби до них приїхав губернатор області – голова Закарпатської ОДА Олексій Петров.
Тут треба нагадати, як повідомляв «Карпатський об’єктив» ще 9 лютого на загальних зборах села, котрі були врегульовані загальним голосуванням: із понад 400 чоловік приблизно 20 виявилися прихильниками об’єднання з Горондою, інші кілька сотень жнятинців (разом українці, угорці, роми) – підтримали приєднання до Мукачева.
Також треба нагадати, що з 2017 року шляхом загальних зборів мешканці села вже двічі ухвалювали рішення про приєднання до Мукачівської об’єднаної територіальної громади. Однак троє депутатів сільради намагалися через суд анулювати попередні рішення Жнятинської сільради про приєднання до Мукачівської ОТГ.
Врешті голова Мукачівської РДА Олександр Радиш після години блокування траси почав запевняти людей, що «вже досить», «вас почули», і позиція мешканців села «обов’язково буде врахована». І хоча губернатор до людей так і не приїхав, деякі з протестувальників погодились розблокувати дорогу, після чого мешканці села почали потроху розходитись.
До речі свою позицію щодо ситуації в Жнятино голова Закарпатської ОДА Олексій Петров висловив на брифінгу 27 травня. На його думку Жнятино повинно бути частиною Горондівської ОТГ. Зокрема, він дійсно посилається на «неоднозначну позицію депутатів». Але, як зауважують експерти закон про добровільне об’єднання посилається виключно на рішення ради, а зовсім не на позицію окремих депутатів. При цьому сільська рада Жнятина вже неоднаразово приймала рішення на користь приєднання до Мукачева.
На брифінгу голова ОДА також згадав про рішення суду. Однак суд цього року визнав законність підстав та дій Жнятинської сільської ради про приєднанню до Мукачівської ОТГ, та не скасовував її рішення.
Також Олексій Петров заявив, що «депутати прийняли первинне рішення і голова ОДА його захистив». Виникають питання про яке рішення >іде мова? Окрім того, у багатьох експертів викликає подив, що голова Закарпатської ОДА вважає об’єднання Жнятина з Горондівською ОТГ «з точки зору фінансової спроможності більш доцільним». При цьому очевидним є факт, що для самих жнятинців більш доцільно саме з фінансової точки зору приєднання до міста Мукачева, яке має набагато більший бюджет, потужніші ресурси, розвинену інфраструктуру, тощо, і знаходиться поряд.
Нагадаємо, днями щодо ситуації у Жнятино до Кабінету Міністрів із відкритою заявою звернулась ГО «Товариство угорської культури Закарпаття» (ТУКЗ-КМКС). У тексті звернення йдеться, що треба «відповідно до закону, врахувати бажання місцевого населення на добровільне об’єднання, адже, створені всупереч волі громад, ОТГ можуть стати джерелом напруги, що не сприятиме розвитку місцевої громади».
Мукачівська міська рада та
очільник міста із радістю приймуть в ОТГ село Жнятино. Таке приєднання мешканці
села, котре має значний земельний потенціал, уже кілька разів позитивно схвалювали.
Проте сусіднє село Горонда створило свою громаду, до котрої всіма способами намагається
приєднатися Жнятино. Відмовитися від цього наміру вони не бажають навіть з огляду
на те, що принаймні 90% жнятинців не прагнуть приєднання до Горонди. Збір підписів,
проведений нечесно, маніпулятивний телевізійний сюжет, кампанія проти голови села
та скасування в суді рішення сільської ради – такі засоби використовують представники
с. Горонда.
Ми звернулися до голови села
Яноша Ороса, аби він розповів із самого початку, що призвело до нинішнього стану.
«Ще у 2017 році до мене звернувся голова села Горонда Іван Туряниця із пропозицією
створити ОТГ. Я пояснив, що це рішення має ухвалюватися на зборах мешканців села.
13 серпня 2017 року ми провели відповідні збори, де мешканці одноголосно висловили
своє небажання приєднуватися до Горондівської ОТГ. 28 серпня депутати сільради також
схвалили рішення, що не будемо приєднуватися до Горондівської ОТГ. Мешканці села
– як угорці, так й українці – одностайні в бажанні приєднатися до Мукачівської ОТГ,
адже це вигідніше з точки зору охорони здоров’я тощо. Відтак я звернувся до Мукачівського
міського голови Андрія Балоги, депутатів міськради, усі запевнили, що підтримують
наше рішення», – розповідає сільський голова.
Жнятино історично завжди населяли
представники різних національностей. Нині з 2000 мешканців 70% – угорці, решта –
українці. Анна Богуш, землемір сільської ради, живе в тій частині села, де мешкають
здебільшого українці. Вона доповнює розповідь голови села: «Наше село та Горонда
колись належали до одного колгоспу. Маючи такий досвід, мешканці Жнятина – ані угорці,
ані українці – не бажають більше такої спільноти. Щоправда, у нас уже живуть молоді
люди, котрі переселилися сюди з Горонди, одружилися. Мабуть, лише вони за таке об’єднання.
Але їх дуже мало. Також мешканцям Горонди вдалося чимось «переманити» трьох депутатів
сільради на свій бік. До того ж, один із них мешкає в Горонді, лише прописаний у
Жнятині». Пані Богуш додає, що згодом у селі з’явилися чутки, ніби голова села –
угорець – прагне приєднати населений пункт до Берегова, де незабаром не буде навіть
лікарні, адже її перенесуть до Виноградова. І що старшим людям доведеться їздити
аж у Виноградів до лікарні. Через це 135 мешканців підписали петицію проти приєднання
до Берегова, тепер їх використовують на користь Горонди. Це махінації, адже і ті,
хто там підписався, бажають приєднання до Мукачева.
«Незважаючи на рішення селян,
при розробці перспективного плану області на початку 2019 року Жнятино «прималювали»
до Горонди, – веде далі розповідь сільський голова Янош Орос. – Нас навіть не спитали.
Дехто, особливо спритний, почав розпускати чутки, що я підписав договір про приєднання
села до Берегова. Всередині літа двоє депутатів розпочали збір підписів проти приєднання
до Берегова. 8 вересня 2019 року я знову зібрав мешканців села, де 203 присутніх
проголосувало за приєднання до Мукачева. Можливість приєднання до Горонди навіть
не розглядалася. Після зборів мешканців, під час засідання, депутати прийняли рішення,
що Жнятино приєднається до Мукачівської ОТГ. Опісля і Мукачівська міська рада схвалила
позитивне рішення про наше приєднання. Згідно із законами депутати сільради знову
проголосували щодо цього питання – так само, як і Мукачівська міська рада. Ми розпочали
підготовку необхідних документів, котрі відвезли на схвалення до голови ОДА. Ми
були здивовані, що керівник області не підписав документи, надіслав їх на доопрацювання.
Проте, що саме потрібно доопрацьовувати, не зазначив. Думаю, хотів затягувати час.
Тоді ми розпочали збір підписів. Так, 1040 підписів були за приєднання до Мукачева.
Проте і цього було недостатньо для схвалення головою ОДА. Ми надіслали у зв’язку
з цим листа і до Києва.
Тим
часом двоє депутатів сільради, котрі підтримують інтереси Горонди, через Адміністративний
суд намагаються скасувати рішення Жнятинської сільської ради про бажання приєднатися
до Мукачівської ОТГ. Я досі систематично відвідую судові засідання. На засіданні
сільради для ухвалення рішення повинні бути присутніми восьмеро депутатів, проте
хтось з обранців працює за кордоном. Порахувати – якщо троє не прийдуть на засідання,
то будуть присутні лише семеро. Проте, на щастя, якраз приїхали додому двоє депутатів
із заробітків із Німеччини та Угорщини, тож вони голосували. Ми навіть завантажили
фото про це на сторінку сільської ради у соцмережі. Опоненти посилалися на те, що
на засіданні депутатів сільради не було достатньо присутніх для ухвалення рішення,
проте я все міг підтвердити документами та фотографіями. Упевнений, що після цього
судове рішення буде винесено на нашу користь. Якщо ж ні, то я продовжуватиму боротьбу,
адже правда та мешканці села – на нашому боці. Не можна нас змусити приєднатися
до Горонди, адже згідно із законом рішення про це ухвалюють мешканці», – наголошує
Янош Орос.
Місцевих обурило і те, що
журналісти телеканалу «М-студіо» випустили неправдивий сюжет про цю справу. У машині
знімальної групи сидів один із працівників Горондівської сільради, котрий показував,
кому ставити запитання у Жнятині. Попри це опитані журналістами люди говорили про
бажання приєднуватися до Мукачева, проте їхні відповіді не ввійшли до сюжету. Натомість
дали більше синхронів мешканців Горонди.
А про поштаря села збрехали, ніби він за приєднання до Мукачева тому, що працює у місті, хоча працює він у Жнятині, не в Мукачеві. Це настільки обурило місцевих мешканців, що вони, у восьми автомобілях, поїхали в Ужгород – до голови ОДА. Жителі села не можуть повірити, що в обласному центрі беруть до уваги лише 135 підписів, котрі були зібрані шахрайським методом, а 1040 підписів – ні. Тепер думають, хто може стояти за мешканцями Горонди. Проте вирішили, що обстоюватимуть свою позицію до кінця. Якщо буде необхідно, вийдуть на протест, адже їхнє право вирішувати – з ким жити у рамках місцевого самоврядування. В якості першого кроку сільський голова скликав збори мешканців села на неділю, 9 лютого, на 14 годину за київським часом, щоб повідомити про ситуацію, що склалася.
