Уповноважений Верховної Ради України з прав людини розкритикував урядовий законопроєкт про мобілізацію, заявивши, що він містить суперечливі положення і не відповідає Конституції.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець розкритикував урядовий законопроєкт №10449 щодо правил мобілізації.
Він наголосив, що Україні дійсно слід нормативно вдосконалити питання, які стосуються мобілізаційної підготовки та самої мобілізації. Проте, за словами омбудсмена, законопроєкт №10449 не може розв’язати це питання, оскільки має низку суперечливих норм.
Лубінець розповів, що частину зауважень до законопроєкту на Комітеті ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів вже озвучила його представниця з соціальних та економічних прав Олена Колобродова.
Також відповідний лист вже відправили до профільного Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Загалом зауваження до нового законопроєкту про мобілізацію зайняли аж 9 сторінок
– заявив омбудсмен.
Зокрема, омбудсмен вказав на нормативний казус у питанні порядку виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього в установленому порядку.
Тут питання у відмітках: формулювання „зняти” та „виключити” з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) на практиці стає проблемою, яка потребує урегулювання
– йдеться у пояснені Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Окрім того, омбудсмен звернув увагу на те, що згідно з законопроєктом військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з країни
Однак, згідно з вимогами статті 17 Конституції України, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян. Тож ці пропоновані зміни суперечать Конституції України
– підкреслив Дмитро Лубінець.
Він також розкритикував норму, щодо обов’язку реєструвати електронний кабінет призовника, за невиконання якого передбачена юридична відповідальність.
Омбудсмен наголошує, що це не відповідає положенням Конституції України, Закону України „Про захист персональних даних”, правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя.
Разом з тим Лубінець нагадав, що згідно з Конституцією представники ТЦК та СП не можуть здійснювати перевірку військово-облікових документів громадян. За його словами, це дозволено виключно працівникам Національної поліції, а також персоналу Державної прикордонної служби України.
Відповідно до ст. 17 Конституції України Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян
– підкреслює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
Омбудсмен зауважив, що позбавлення права на звільнення від призову аспірантів, які навчаються на контакті, теж суперечить Конституції України.
Окремо Лубінець вказав на норму, що передбачає призов на військову службу під час мобілізації здійснюється незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Тобто, особу можуть призвати на військову службу під час її перебування у службовому відрядженні, під час виїзду на вихідні до батьків, перебування в санаторії чи лікувальному закладі поза межами місця проживання.
Як показує аналіз звернень до нашого Офісу, при такому підході до мобілізації часто порушується право громадян на звільнення від призову, оскільки медичні документи, а також документи, які дають право військовозобов’язаному на звільнення від призову (свідоцтва про народження дітей, довідки про інвалідність батьків тощо), громадяни з собою не носять, оскільки їх за законом мають надати до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку. Тож закріплення у Законі цієї норми є недоцільним
– впевнений Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
Лубінець також розкритикував чинну редакцію Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу”, яка не передбачає можливості та порядку направлення на альтернативну службу громадян, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
За його словами, є непоодинокі випадки направлення громадян на військову службу, релігійні переконання яких не допускають виконання військового обов’язку, що суперечить гарантованому їм ст. 35 Конституції України праву на свободу совісті.
Напередодні мав зустріч із Міністром оборони України Рустемом Умєровим і позитивно хочу відмітити, що він готовий реагувати на зауваження
За словами омбудсмена Дмитра Лубінця, список українських військовополонених, які за даними росЗМІ нібито перебували на борту літака Іл-76, містить „розбіжності”.
Деяких українських військовополонених із заявленого рф списку осіб, які начебто були на борту літака ІЛ-76, що вчора розбився в бєлгородській області, вже обмінювали. Про це повідомили Sky News з посиланням на омбудсмана Дмитра Лубінця.
„Так, ми знайшли в списку громадян України, яких раніше вже обмінювали”, – сказав Дмитро Лубінець.
Омбудсмен Дмитро Лубінець у вівторок, 9 січня, обговорив із послом Катару Гаді Аль-Гаджрі повернення примусово переміщених і депортованих росією дітей, мирних жителів і військовополонених.
«Сьогодні пан посол відвідав наш Офіс — нещодавно він повернувся до Києва і тепер ми посилимо нашу подальшу співпрацю», — пише Лубінець у Telegram.
Омбудсмен додав, що під час розмови він подякував Катару за сприяння в поверненні українських дітей і конкретні результати, які вже є.
Також сторони обговорили пункт четвертий «формули миру» Зеленського, зокрема:
повернення примусово переміщених і депортованих росією дітей;
повернення і захист прав цивільних громадян, незаконно викрадених і утримуваних рф;
повернення військовополонених.
«Катар – єдина країна, яка публічно допомагає повертати наших дітей. Сподіваюся, за сприяння цієї держави в нас будуть нові результати в поверненні українців додому! Адже завдання, яке стоїть перед нами – повернути всіх», – додав він.
Переведення дітей з однієї національної групи в іншу, якої є надання примусового громадянства дітям, є однією з ознак геноциду. Після отримання дітьми „громадянства” рф буде усиновлення дітей вже як росіян, а за цим – зміна їхніх персональних даних.
„Вчора, 4 січня, президент рф Володимир Путін підписав Наказ №11 „Про визначення окремих категорій іноземних громадян та осіб без громадянства, які мають право звернутися із заявою про прийом до громадянства російської федерації””, – написав він.
В указі зазначається, що діти сироти та діти, які залишилися без батьківського піклування, які є громадянами України, можуть отримати громадянство рф за особистим рішенням Путіна без врахування всіх або окремих вимог федерального законодавства.
Заяву про вступ у таке громадянство можуть подати керівники російських організацій, в яку влаштовано під нагляд дитину.
Водночас, при заповненні анкети, навіть не зазначається інформація про місце проживання заявника, його контактні дані, а лише адреса та контакти за місцем роботи такого заявника, який може зникнути в будь-який момент.
„Вважаю, що присвоєння дітям громадянства рф робиться для того, щоб депортованих українських дітей „юридично” не залишилось на їхній території. Тобто виходить, що за депортованих українських дітей, які наразі перебувають у російських закладах чи в російських сім’ях під опікою, можуть подати заяви про вступ до громадянства російські громадяни, які Путін буде задовольняти без будь-яких вимог”, – зауважує Лубінець.
Омбудсмен зазначив, що розуміє страшні наслідки таких дій, адже наступним кроком після отримання ними „громадянства” рф буде усиновлення дітей вже як росіян, а за цим – зміна їхніх персональних даних.
„В один момент може так статися, що жодної української дитини в рф не залишиться, адже всі вони упродовж наступних 3 місяців можуть стати росіянами. Як Уповноважений ВРУ з прав людини, буду вживати всіх необхідних заходів для реагування як всередині країни, так і на міжнародній арені. Адже переведення дітей з однієї національної групи в іншу, безумовно, якою є надання примусового громадянства дітям, є однією з ознак геноциду”, – резюмував Уповноважений ВР з прав людини.
