Більшість сербів на півночі Косова в неділю бойкотували референдум про відставку обраних минулого року мерів, повідомила виборча комісія країни.
За даними комісії, станом на 15:00 були подані лише 203 голоси. Виборчі дільниці закриваються о 19:00, і до цього часу виборча комісія не оприлюднить нові дані про явку.
Референдуми відбулися в неділю в чотирьох муніципалітетах із сербською більшістю на півночі Косова: у населеній сербами північній частині Косовської Митровиці, у Зубін-Потоку, Звечані та Лепосавиці. Проведення референдуму стало можливим завдяки косовському уряду на прохання сербів.
У квітні минулого року місцеві серби бойкотували муніципальні вибори на півночі Косова, тож албанські мери були обрані на основі голосів албанців. Явка тоді становила лише 3,5%. Невдовзі після цього, коли мери спробували обійняти свої посади, у муніципалітетах спалахнули заворушення. Місцеві серби напали на косовських поліцейських і солдатів миротворчих сил KFOR, очолюваних НАТО, 27 з яких були угорськими солдатами. Багато з них зазнали серйозних поранень.
Референдум вважався б успішним, якби за заміну мерів проголосувало 50% плюс один виборець, внесений до виборчих списків. Після цього у згаданих місцях мали би призначити нові муніципальні вибори. Однак підтримуваний Белградом «Сербський список» та менші партії закликали до бойкоту виборів, оскільки вважають, що умови для чесного голосування не були дотримані й дані виборчої комісії є неточними. На думку сербів, кількість виборців у виборчих списках значно перевищує реальну цифру. За даними виборчої комісії Косова, право голосу в неділю мають трохи більше 45 000 осіб. Однак серби кажуть, що в цих муніципалітетах проживає менше людей, оскільки багато хто виїхав з північного Косова через утиски з боку уряду в Приштині. Утім, якщо цифри в реєстрі не точні, референдум не може показати реальної ситуації.
Косово проголосило свою незалежність від Сербії у 2008 році, але Белград відмовився її визнати і продовжує вважати переважно албанську територію своєю південною провінцією. КФОР були створені в 1999-му після закінчення сербсько-косовського конфлікту для підтримки миру в Косові. Урегулювання відносин між Сербією і Косовом є ключем до європейської інтеграції обох країн, проте ні Белград, ні Приштина не прагнуть до справжнього примирення.
[type] => post [excerpt] => Вісім днів тому на півночі Косова сталася перестрілка між сербськими бойовиками і поліцією. В результаті зіткнення загинули один поліцейський і четверо сербів. За словами міністра внутрішніх справ Косова Шелала Свеци, нападники користувалися підтр... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1696410540 [modified] => 1696404040 ) [title] => Міністр оборони Сербії: сербські війська увійдуть до Косова, якщо їм буде віддано відповідний наказ [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=91637&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 91536 [uk] => 91637 ) [trid] => kri2709 [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 91537 [image] => Array ( [id] => 91537 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/szerbia-koszovo-konfliktus-598424.jpg [original_lng] => 385657 [original_w] => 1125 [original_h] => 633 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/szerbia-koszovo-konfliktus-598424-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/szerbia-koszovo-konfliktus-598424-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/szerbia-koszovo-konfliktus-598424-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/szerbia-koszovo-konfliktus-598424-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/szerbia-koszovo-konfliktus-598424.jpg [width] => 1125 [height] => 633 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/szerbia-koszovo-konfliktus-598424.jpg [width] => 1125 [height] => 633 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/szerbia-koszovo-konfliktus-598424.jpg [width] => 1125 [height] => 633 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [translation_required] => 1 [views_count] => 1210 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 91537 [_edit_lock] => 1696393241:3 [_edit_last] => 3 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 5351 [1] => 2950 ) [tags_name] => Array ( [0] => Косово [1] => Сербія ) ) [4] => Array ( [id] => 91490 [content] =>
Президент Сербії Александар Вучич оголосив, що Сербія відкликає частину військ від кордону з частково визнаним Косово.
Про це пише Financial Times з посиланням на отриману заяву від сербського президента.
Сербія відвела частину своїх військ від кордону з Косово після попереджень США про те, що вона може зіткнутися з покараннями за те, що Білий дім назвав „безпрецедентним” нарощуванням сербських військ і озброєння.
Президент Сербії Александар Вучич оголосив, що наказав відвести війська. У заяві для Financial Times він сказав, що будь-які військові дії будуть контрпродуктивними, додавши, що „Сербія не хоче війни”.
Представник косовського уряду підтвердив частковий вихід сербів у суботу з виведенням військ і обладнання, які були переміщені на позиції навколо кордону за останні п’ять днів, залишивши все ще значні сили, які постійно базуються в цьому районі.
Відхід відбувся після публічної заяви Білого дому про занепокоєння, суворого заклику до Вучича від держсекретаря США Ентоні Блінкена та посилення миротворчих сил НАТО в Косово KFOR.
У вечірній заяві 30 вересня уряд частково визнаного Косова заявив, що сербська армія розмістила додаткові війська та обладнання на 48 військових і поліцейських базах у межах кількох кілометрів від кордону Косова.
Косово приєдналося до декларації „Великої сімки” (G7) про підтримку України.
Про це повідомив прем’єр-міністр Косова Альбін Курті.
„Забезпечення перемоги України та притягнення російських лідерів до відповідальності за їхні злочини є важливими для збереження миру та демократії. Косово готове сприяти цим зусиллям”, — зазначив Курті.
У заяві уряду Косова, яку опублікував Курті, зазначається, що частково визнана республіка „з першого дня однозначно підтримує Україну та її народ”; засудила вторгнення та приєдналася до санкцій США та ЄС проти росії; запропонувала прийняти до 5 тисяч біженців та прийняла 18 українських журналістів.
Косово заявило, що готове сприяти зусиллям, зазначеним у спільній декларації G7, і повністю підтримує цілі та цінності, викладені в ній.
„Наслідки конфлікту поширилися далеко за межі України. У прагненні відвернути увагу від своєї незаконної війни росія намагається дестабілізувати Західні Балкани за допомогою своїх головних автократичних союзників у регіоні. Косово приєднується до Спільної декларації G7 про підтримку України. Зараз, як ніколи, демократичний світ має говорити одним голосом”, — йдеться в документі.
Лист, який підписали голови десяти парламентських комітетів із закордонних справ і понад півсотні депутатів різних парламентів, закликає посилити тиск на Сербію та відійти від спроб балансу у ставленні до неї та Косова.
Сербський президент Александар Вучич різко відреагував на перспективи визнання Україною Косова. Це пов’язано із зверненням до урядів західних держав із закликом переглянути політику щодо Белграда й Приштини, яке підписав український депутат Олександр Мережко.
Про це йдеться у матеріалі телеканалу RTRS, який цитує слова Вучича під час його пресконференції.
Як зазначається, лист, який підписали керівники десяти парламентських комітетів із закордонних справ і понад півсотні депутатів різних парламентів, закликає посилити тиск на Сербію та відійти від спроб балансу у ставленні до неї та Косова.
Ініціатором листа стала британська депутатка Алісія Кернс, долучився до нього й голови комітету Верховної ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
При цьому, коментуючи листа Вучич заявив, що він спрямований проти Сербії і нібито робить його «винним за допомогу людям у Республіці Сербській», а ще – спрямований на «провокування конфлікту».
«Україна – дружня нам країна. Гадаю, Зеленський розумніший за Мережка. Бо уявіть: якщо Україна визнає незалежність Косова, то втратить усе в один день», – наголосив президент Сербії.
Вучич додав, що завжди буде обстоювати «лібертаріанський підхід» і право Сербії ухвалювати власні рішення.
Як відомо, наразі Україна офіційно не визнає Косова.
Уряд Косова в середу підтримав приєднання країни до одинадцятого пакета санкцій Європейського Союзу, запровадженого у зв’язку з повномасштабною агресією Росії проти України.
Про це пише „Європейська правда” з посиланням на місцевий телеканал Klan Kosova.
Пропозицію долучитись до останніх санкцій ЄС внесла міністерка закордонних справ Косова Доніка Гервалла-Шварц.
„Погоджений пакет санкцій містить такі заходи: посилення дво- й багатосторонньої співпраці з третіми країнами для запобігання ухилянню від санкцій, заборона транзиту товарів через Росію, посилення експортних обмежень, запровадження додаткових санкцій проти 71 фізичної та 33 юридичних осіб, а також групи Вагнера”, – зазначила вона.
Зазначається, що косовський уряд проголосував за схвалення цієї пропозиції.
Косово й раніше послідовно підтримувало всі санкції Євросоюзу проти Росії, узгоджуючи свою зовнішню політику з політикою ЄС як передумову майбутньої євроінтеграції.
Ukraine: ?? started early voting in its illegal so called “elections” in temporarily occupied ?? territories ?further massive violation of international law & Ukraine's sovereignty. Crimea,Kherson, Zaporizhzhia,Donetsk,Luhansk are all ??! Those involved will be held to account.
Good and candid exchange with President Xi on the main challenges in a world with increasing geopolitical frictions. Managing our relations is a priority.
We agreed that we have a joint interest in balanced trade relations.
We also agreed to increase people2people exchanges.
Чехія вперше призначила посла країни у частково визнаному Косові: ним став Богуміл Мазанек.
Про це йдеться у повідомленні Міністерства закордонних справ Чехії, пише „Європейська правда”.
„Богуміл Мазанек – перший надзвичайний і повноважний посол у Косові”, – зазначили у чеському МЗС.
Мазанек раніше обіймав посаду посла у Литві, а також був генеральним консулом у Шанхаї та Катовіце.
Загалом президент Чехії Петр Павел схвалив кандидатури 26 послів в іноземних країнах за пропозицією міністра закордонних справ Яна Ліпавського. Посли змінюються в рамках планової літньої ротації.
Косово проголосило свою незалежність 2008 року. Того ж року її визнала Чехія.
Хоча у Приштині є посольство Чехії, чеського посла у Косові досі не було.
У МЗС Чехії раніше заявили про необхідність відправити посла у Косово, щоб „виправити абсурдну ситуацію, коли Чеська Республіка визнає незалежність Косова, має посольство в країні, але не має там посла”.
ЄС призупинив візити високого рівня і фінансову підтримку Косова через неспроможність Приштини досягти деескалації на півночі країни.
Про це, як повідомляє „Європейська правда”, заявив представник Єврокомісії Петер Стано.
Він пояснив, що йдеться не про санкції, оскільки ЄС ухвалює обмежувальні заходи на основі чітких законодавчих рамок, визначених державами членами після тривалого процесу обговорення.
„З огляду на останню ескалацію, яку ми спостерігаємо з початку цього місяця, 27 держав-членів ЄС заявили, що вони очікують від Косова і Сербії деескалації напруженості, особливо на півночі Косова, спричиненої виборами та імплементацією їхніх результатів у чотирьох муніципалітетах” – сказав він.
За його словами, ЄС попередив, що у разі відсутності негайної деескалації будуть наслідки. Однак останні дні доводять, що деескалації не відбулося, зазначив Стано.
„Незважаючи на наші заклики, прем’єр-міністр Курті поки не спромігся вжити рішучих кроків до деескалації. Його план з п’яти пунктів не здатний врегулювати ключові моменти, які викликали останню кризу. Ми очікуємо від нього термінових і вирішальних кроків” – заявив представник Єврокомісії.
Саме тому, відповідно до рішення держав-членів, Єврокомісія підготувала список пропозицій з негайним ефектом, які не є санкціями.
„У зв’язку з цим ми ухвалили рішення вжити низку заходів, які набули чинності негайно, включно з призупиненням візитів високого рівня і фінансової взаємодії з Косовом” – пояснив Стано, наголосивши, що ці заходи є тимчасовими і зворотними залежно від розвитку ситуації.
#COREPERII | EU Ambassadors just approved the mandate for negotiations with @Europarl_EN on the ASAP Regulation.
It will facilitate the ramp-up of the EU’s ammunition production capacity, allowing its defence industry to better support Ukrainian and Member States’ armed forces.
— Swedish Presidency of the Council of the EU (@sweden2023eu) June 23, 2023
Ukraine: ?? started early voting in its illegal so called “elections” in temporarily occupied ?? territories ?further massive violation of international law & Ukraine's sovereignty. Crimea,Kherson, Zaporizhzhia,Donetsk,Luhansk are all ??! Those involved will be held to account.
