На території Виноградівського району створені дві угорські об’єднані територіальні громади: із центром у селищі Вилок, а також у селі Пийтерфолво, де головою на місцевих виборах обрали Йосипа Оросі. Він відповів на кілька питань для нашого видання.
– Який склад у новообраної ради Пийтерфолвівської ОТГ?
– Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) висунуло загалом 26 кандидатів у депутати ради ОТГ на місцевих виборах наприкінці жовтня, з яких 17 були обрані. Новостворена адміністративна одиниця об’єднує 16 населених пунктів: Пийтерфолво, Тисабикень, Форголян, Велика Паладь, Фертешолмаш, Неветленфолу, Ботар, Оклі Гедь, Оклі, Нове Клинове, Дюла, Холмовець, Чорнотисів, Чепа, Гетен та Чома. ОТГ створено із попередніх 6 сільських рад. До ради ОТГ увійшли також троє депутатів Демократичної партії угорців України, шестеро від партії «Рідне Закарпаття». Більшість цих депутатів також угорськомовні. Сподіваюся, що у майбутньому зможемо плідно співпрацювати, хоча дуже радіємо, що наша абсолютна більшість (фракція КМКС створює більшість у раді ОТГ – ред.) існуватиме і без коаліції з іншими партіями.
– Багато людей побоюються, що для вирішення адміністративних та інших питань, що виникатимуть, доведеться їхати аж до Пийтерфолво.
– Ми хочемо уникнути цього, оскільки усвідомлюємо, що інфраструктура створеної ОТГ ще не на такому рівні, як мала би бути, тому ми хочемо, аби в колишніх сільських радах (Чорнотисів, Чепа, Неветленфолу, Дюла, Велика Паладь) були старости та інші представники, які своєю роботою допоможуть уникнути необхідності їхати до центру з усіма дрібницями.
– Чи є якась особлива причина, чому саме ці села складають ОТГ?
– Таке об’єднання було у планах фракції КМКС в обласній раді, хоча село Неветленфолу хотіло створити окрему, трохи меншу територіальну громаду. З цим не було б жодних проблем, але, на жаль, таким чином, угорська більшість в ній не була б збережена, тому ця ідея була відхилена. Зараз частка угорців у нашій ОТГ становить 73 відсотки. Слід зазначити, що за кандидатів від КМКС чимало людей проголосували і в селах, де частка угорців менша.
– Чи є якісь конкретні плани розвитку ОТГ?
– На жаль, питання фінансування ще не закрите і нам невідомо досі, звідки і який тип фінансових ресурсів буде доступним для розвитку. Ми неодмінно хочемо продовжити вже розпочате оновлення доріг, ремонту потребують і деякі дитячі садочки, школи та інші заклади, хоча завдяки допомозі КМКС, ситуація, безумовно, краща, ніж 5 років тому. Крім того, якщо дозволять наші сили та, звичайно, ресурси, ми також хочемо створити каналізаційну та водопровідну мережу, що є основною необхідністю у 21 столітті. Але найголовніша наша мета – зробити ОТГ спроможною та процвітаючою.
– В чому бачите перспективу?
– Головне, що маємо сильну, цілеспрямовану та рішучу раду, з якою, вважаю, зможемо продуктивно працювати для розвитку сіл. Слід згадати про сільськогосподарське виробництво, оскільки багато фермерів обробляють землю в нашому регіоні. Ми – велика територія з хорошими землями, і у нас достатньо техніки, щоб підтримувати і навіть розвивати сільгоспвиробництво. Ми були б раді, якби змогли відновити роботу консервного заводу, також маємо план побудови сушарки для врожаю зернових.
Надзвичайно важливим для розвитку сіл стало би відкриття пункту пропуску Велика Паладь – Надьгодош, оскільки це не лише розвантажило б пункт пропуску у Вилоку, але й надало багато нових можливостей для розвитку нашої громади.
З іншого боку, нашим недоліком, порівняно з іншими ОТГ, є те, що через велику кількість об’єднаних сіл маємо набагато більше закладів та установ, ніж інші, але намагатимемося використовувати наші можливості та та розвивати всі населені пункти однаково.
