Цей документ передбачає виділення данським урядом близько 40 млн євро на підтримку приватного сектору, який бере участь у відбудові України, а також 380 млн євро для підтримки критичної інфраструктури, що використовує відновлювальну енергетику.
«Ми бачимо необхідність подальшого зміцнення комерційних зв’язків між данським та українським бізнесом для підтримки української економіки та бізнес-спільноти. Підписаний нами меморандум передбачає співпрацю з приватним сектором через створений механізм Ukraine Facility з системою позик і гарантій у рамках Експортно-інвестиційного фонду Данії (EIFO), який є частиною Дансько-українського фонду, спрямованого на зниження фінансових ризиків, з якими стикаються компанії, що беруть участь у відбудові України», – пояснила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко.
Згідно з досягнутими домовленостями, уряд Данії спрямує нове фінансування до EIFO, сприяючи новим інвестиційним можливостям у розмірі щонайменше 300 мільйонів данських крон (приблизно 40 мільйонів євро).Таким чином загальний пакет фонду сягне 1,3 млрд данських крон, або 170 мільйонів євро.
Крім того, сторони сприятимуть діалогу між данськими фондами та відповідними українськими партнерами для підтримки подальшої співпраці щодо відбудови України. Представники урядів також домовились про сприяння зустрічам між данським та українським бізнесом, зокрема через Український інвестиційний форум, а також сприяння створенню та впровадженню механізмів позик і гарантій, спрямованих на підтримку України.
Окрема увага приділятиметься зеленій трансформації економіки та впровадженню інноваційних рішень у сфері критичної інфраструктури, де Данія має провідні позиції на світовому ринку. Зокрема для підтримки критичної інфраструктури, що використовує відновлювальну енергетику, данський уряд виділить додаткове фінансування до Українського механізму EIFO на суму 2,85 мільярда данських крон (приблизно 380 мільйонів євро).
Україна і Данія також посилять співробітництво у сфері суднобудування, розвитку та реконструкції морської портової інфраструктури.
Як повідомлялось, уряд Данії виділяє щонайменше 300 млн крон або приблизно 43 млн дол. США для данських компаній, які інвестують та реалізують бізнес-проєкти в Україні.
Йдеться про десятки човнів, морські гармати, велику партію ракет, зокрема Storm Shadow, сотні одиниць техніки та мільйони набоїв.
Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак у вівторок, 23 квітня, оголосить про збільшення військової підтримки Україні на 500 млн фунтів стерлінгів (617 млн доларів). Таким чином у цьому фінансовому році військова допомога Британії для України становитиме три мільярди фунтів стерлінгів. На сайті уряду Британії назвали це найбільшим в історії пакетом обладнання з Великої Британії.
Зазначається, що з заявою про надання допомоги Сунак виступить під час візиту до Польщі у вівторок. Він зустрінеться з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском, після чого лідери проведуть переговори з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом у Варшаві щодо європейської безпеки та підтримки України. Потім Сунак вирушить до Німеччини, щоб зустрітися з канцлером Олафом Шольцем у Берліні.
„Україна стоїть перед екзистенційною загрозою, оскільки Росія продовжує своє варварське вторгнення, ризикуючи безпекою та стабільністю всієї Європи”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що додаткове фінансування у розмірі 500 мільйонів фунтів стерлінгів буде використано для швидкої доставки необхідних боєприпасів, засобів протиповітряної оборони, безпілотників та інженерної підтримки.
Найбільший в історії пакет обладнання з Великої Британії включає:
60 човнів, зокрема, рейдові та водолазні катери, а також морські гармати;
понад 1600 ударних і протиповітряних ракет, а також додаткові ракети великої дальності Storm Shadow;
понад 400 одиниць техніки, з них 160 захищених транспортних засобів „Хаскі”, 162 бронемашини та 78 всюдиходів;
близько 4 мільйонів набоїв до стрілецької зброї.
„Захист України від жорстоких амбіцій Росії життєво важливий для нашої безпеки та для всієї Європи. Якщо Путіну дозволять досягти успіху в цій загарбницькій війні, він не зупиниться на польському кордоні” – підкреслив Сунак.
Схвалення Палатою представників Конгресу США допомоги у розмірі понад 60 млрд доларів дає рятувальний круг для України. У Європі готуються зробити свій внесок.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
Для Європи, яка надала допомогу у розмірі 150 млрд євро, наступним кроком буде задоволення вимог щодо посилення протиповітряного захисту та вироблення рішень щодо використання заморожених російських активів.
Європа “близька до політичної угоди” щодо використання зборів на непередбачені доходи від цих активів, перший збір буде зроблено 1 липня, повідомив міністр фінансів Бельгії Вінсент Ван Петегем.
Міністри закордонних справ країн блоку обговорюватимуть Україну на зустрічі 22 квітня. До міністрів приєднаються їхні колеги з міністерств оборони на переговорах, а також міністри закордонних справ та оборони України.
Глава зовнішньої політики ЄС Жозеп Боррель та глава НАТО Єнс Столтенберг закликають європейські країни активізувати зусилля щодо постачання зброї Україні, особливо засобів протиповітряної оборони.
Після відеоконференції міністрів оборони країн НАТО з президентом України Володимиром Зеленським 19 квітня Столтенберг заявив, що очікує на подібні заяви найближчим часом.
“НАТО намітила існуючі можливості альянсу, і є системи, які можуть бути надані Україні. Крім союзників Patriot можуть надати й іншу зброю, у тому числі SAMP/T”, – сказав він.
Наразі Німеччина є єдиним членом ЄС, який заявив, що відправить додаткову систему Patriot у відповідь на останні заклики України.
Комітет із регламенту Палати представників США пізно ввечері у четвер схвалив 4 пакети законопроєктів, запропонованих раніше спікером Майком Джонсоном, про допомогу західним державам, зокрема й Україні.
Як передає The Hill, за відповідне рішення проголосували 9 конгресменів.
Видання зазначає, що зазвичай під час голосувань як у комітеті, так і в залі члени партії більшості підтримують запропоновані ініціативи, а законодавці партії меншості голосують проти неї. Однак у цьому випадку рішення підтримали як республіканці, так і демократи. Троє республіканців-консерваторів проголосували проти.
Це рішення дає змогу повному складу Палати представників проголосувати за початок дебатів щодо трьох законопроєктів про допомогу західним державам (Ізраїлю, Україні та союзникам в Індо-Тихоокеанському регіоні) та четвертого документа, який включає інші пріоритети національної безпеки США, такі як потенційна заборона соцмережі TikTok.
Голосування щодо відповідних законопроєктів у залі очікується ввечері у суботу, 20 квітня.
Зазначимо, що Комітет з питань асигнувань Палати представників Конгресу США представив законопроєкт, що передбачає “надзвичайні додаткові асигнування у зв’язку з ситуацією в Україні та на покриття відповідних витрат протягом фінансового року, що закінчується 30 вересня 2024 року, а також на інші цілі”.
Відповідно до документа, на ці потреби буде виділено 60,84 млрд доларів, з яких 23,2 млрд доларів буде використано на поповнення американських озброєнь, запасів і засобів захисту.
Демократи у конгресі пообіцяли підтримати законопроєкт про допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню, голосування за які має відбутися 20 квітня.
Про це заявив лідер демократів у Палаті представників Хакім Джеффріс, повідомляє Bloomberg.
Як пише видання, в суботу палата проведе серію голосувань щодо пакета допомоги, а сенат прийме його на розгляд наступного тижня.
“Ми зробимо все необхідне, щоб переконатися, що законопроєкт про національну безпеку вийде на фінішну пряму. Це не пакет зовнішньої допомоги Джонсона. Це американський пакет зовнішньої допомоги з точки зору задоволення наших потреб у сфері національної безпеки”, – заявив лідер демократів у палаті представників Хакім Джеффріс.
Варто зауважити, що спікеру Джонсону для схвалення плану допомоги знадобляться голоси демократів. Це пов’язано з тим, що ультраконсерватори в палаті представників раніше заявили, що голосуватимуть проти процедурного заходу, щоб почати його обговорення.
Уряд Великої Британії передав Міністерству оборони України комп’ютерну техніку для роботи з Єдиним державним реєстром військовозобов’язаних, призовників і резервістів “Оберіг”.
В межах проєкту SDA Україна отримала 187 ноутбуків, 187 сканерів та 187 принтерів для використання у ТЦК та СП.
“Уряд Великої Британії підтримує Україну у її цілях цифрової трансформації. Велика Британія рада бути учасником багатьох реформаторських ініціатив, у тому числі ІТ-коаліції та Коаліції дронів. Надання обладнання для роботи з реєстром “Оберіг” – один з напрямків, у якому ми можемо допомогати, – зазначив спеціальний радник з питань оборони Посольства Великої Британії в Україні Мартін Моллой.
Україна отримала від Німецького федерального агентства з технічної допомоги спеціальні рефрижератори для потреб судово-медичної експертизи.
Про це в четвер, 18 квітня, повідомило посольство Німеччини в Україні.
“Німецьке федеральне агентство з технічної допомоги THW передало 8 контейнерів-рефрижераторів і 6 вантажівок-рефрижераторів Міністерству охорони здоров’я України для потреб судово-медичної експертизи. Волонтери THW відвезли вантажівки до угорсько-українського кордону і передали їх українським партнерам”, – йдеться у повідомленні.
Спікер Палати представників США Майк Джонсон зробив заяву щодо надання Україні летальної допомоги. Він назвав її “критично важливою”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву Джонсона.
Спікер заявив, що зараз “критичний час на світовій арені”.
“Я думаю, що надання летальної допомоги Україні прямо зараз є критично важливим. Це та річ, яку слід зробити”, – сказав він.
При цьому, на думку Джонсона, краще “послати кулі в Україну, ніж американських чоловіків”. Він зазначив, що вірить у можливість нападу Росії на країни НАТО, зокрема, на Польщу.
“Я дійсно вірю даним розвідки та брифінгам, які ми отримували, що, я вважаю, Сі Цзіньпін, Володимир Путін та Іран – це вісь зла”, – заявив спікер Палати представників.
Джонсон додав, що Росія, Китай та Іран координують свої дії, а російський диктатор Путін може “маршувати Європою”, якщо йому дозволять.
Країни НАТО ще не прийняли рішення щодо структури майбутньої допомоги Україні, але погодилися в середу продовжити планування цього питання.
Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг журналістам після зустрічі міністрів закордонних справ Альянсу.
Сьогодні ми не прийняли жодних остаточних рішень щодо того, який формат ми створимо, але ми погодилися розпочати планування.- сказав Столтенберг.
Міністри клаїн-членів НАТО погодилися в середу розпочати планування довгострокової військової підтримки України, але пропозиція генерального секретаря НАТО Йенса Столтенберга зробити це через п’ятирічний фонд обсягом 100 мільярдів євро (107 мільярдів доларів) викликала неоднозначну реакцію держав-членів Альянсу.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг підтвердив, що Альянс обговорюватиме багаторічний пакет допомоги для України, щоб підтримка була більш передбачуваною.
Таку заяву він зробив перед зустріччю міністрів країн НАТО.
«Я вітаю, що союзники продовжують здійснювати великі поставки зброї, боєприпасів та техніки. Але Україна має нагальні потреби. Будь-яка затримка у наданні підтримки має наслідки на полі бою. Тому нам необхідно змінити динаміку нашої підтримки. Ми маємо забезпечити надійну та передбачувану допомогу Україні в галузі безпеки на довгострокову перспективу. Щоб ми менше покладалися на добровільні внески та більше на зобов’язання НАТО. Менше короткострокових пропозицій та більше багаторічних зобов’язань», – сказав генсек.
Столтенберг повідомив, що міністр обговорять, як НАТО може взяти на себе більше відповідальності за координацію надання військової техніки та проведення навчання для ЗСУ. Також обговорюватимуться багаторічні фінансові зобов’язання.
Завтра, 4 квітня, відбудеться засідання Ради НАТО – Україна. «Разом із міністром Кулебою ми обговоримо поточну ситуацію та потреби України як зараз, так і на майбутнє. Ми трансформуємо комплексний пакет допомоги НАТО на багаторічну програму допомоги», – додав він.
