Україна вимагає негайно припинити військові напади Росії проти цивільних об’єктів.
Україна звернулася до Європейського суду з прав людини із заявою про запровадження попередніх заходів для зупинення військового нападу Росії на цивільні об’єкти. Про це у понеділок, 28 лютого, повідомив міністр юстиції Денис Малюська.
„Негайно зупинити військові напади проти цивільних об’єктів, включаючи житлові будинки, приватні автомобілі, швидку допомогу та інші спеціально захищені цивільні об’єкти, такі як школи та лікарні на території України”, – озвучив вимоги міністр.
Він уточнив, що таке звернення зроблено відповідно до Правил 39 Регламенту ЄСПЛ
Європейський суд з прав людини постановив, що уряд Росії повинен виплатити російському опозиційному політику Олексію Навальному 8,5 тис. євро за порушення його прав.
Відповідне рішення ЄСПЛ ухвалив 10 листопада.
Йдеться про справу «Навальний і Гунько проти Росії», яка стосується придушення політичних протестних акцій російської опозиції на Болотній площі у Москві у травні 2012 року.
Олексій Навальний і Вадим Гунько оскаржили свої затримання під час демонстрації, тримання у поліцейському відділку та подальше адміністративне покарання. Навальний при цьому заявив у ЄСПЛ про вжиття до нього надмірної фізичної сили з боку співробітника поліції.
Європейський суд, розглянувши справу, виявив порушення російською владою Європейської конвенції з прав людини, зокрема: ст. 3 (заборона нелюдського і такого, що принижує гідність особи, поводження); ст. 5 (право на безпеку і свободу); ст. 6 (право на справедливе слідство); а також ст. 11 (свобода зібрань).
ЄСПЛ постановив російському уряду виплатити Навальному 8,5 тис. євро та Гуньку 7,5 тис. євро компенсації за завдану нематеріальну шкоду.
Постанова Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), яка стверджує, що звільнення за «люстраційним» Законом України «Про очищення влади» порушило права українських чиновників, позавчора вступила в силу, інформує Главком.
Повідомляється, що ЄСПЛ визнав вимоги заявників прийнятними і відхилив заперечення уряду України. Протягом трьох місяців уряд повинен виплатити п’яти заявникам по 5 тис. євро і будь-які виплати, які можуть бути стягнуті в якості компенсації моральної шкоди. Крім того, Україна повинна компенсувати заявникам витрати на суд (всього близько 3 тис. євро). Інші вимоги про компенсацію відхилені.
Велика палата ЄСПЛ не стала задовольняти запит української сторони на розгляд справи, тому рішення вступило в силу. Як відзначили в суді, рішення є остаточним.
Нагадуємо, 17 жовтня 2019 року Європейський суд з прав людини опублікував рішення по закону про люстрацію. У ньому йшлося про те, що український закон «Про очищення влади» порушив права українських чиновників.
Суд вирішив, що закон застосовується до дуже широкого кола осіб і призвів до звільнення заявників тільки на тій підставі, що вони займали посади на державній службі протягом більш ніж року за часів президентства Віктора Януковича, або на підставі того, що складалися в партії до 1991 року.
На думку суду, зазначений закон не враховував особисту роль, яку грали заявники, а також на те, чи були вони особисто пов’язані з будь-недемократичною діяльністю в період правління колишнього президента.
Як відомо, в середині січня цього року Україна оскаржила рішення Європейського суду з прав людини, який визнав норми закону «Про очищення влади» порушенням Конвенції про захист прав людини.
Про це тоді повідомив міністр юстиції України Денис Малюська. За словами пана міністра, українська сторона подала скаргу на рішення Європейського суду увечері 16 січня. «Подано заяву (у Велику палату ЄСПЛ – авт.) 16 січня ввечері», – повідомив він. Скарга була подана українським урядом у Велику палату ЄСПЛ. Термін оскарження рішення ЄСПЛ закінчувався 17 січня.
Нагадаємо, раніше пан Малюська заявляв, що Україна має намір оскаржити рішення ЄСПЛ щодо люстрації. Він додав, що в рішенні ЄСПЛ до кінця не зрозуміло, яким чином треба змінити закон, щоб він відповідав Конвенції про захист прав людини.
