Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила про плани обмежити дію спрощених правил прийому українських біженців до Європейського Союзу. Йдеться, зокрема, про можливе ускладнення в’їзду для чоловіків призовного віку.
Про це стало відомо з листа фон дер Ляєн до лідерів країн ЄС напередодні саміту Євросоюзу, передає Spiegel.
Згідно з листом, Єврокомісія запропонує продовжити тимчасовий захист для українців, які виїхали через російську агресію, однак обмежити його дію так, щоб це «не підривало здатність України до самозахисту».
У виданні зазначають, що така заява може свідчити про намір обмежити прийом саме військовозобов’язаних чоловіків з України. Водночас фон дер Ляєн не повідомила деталей майбутньої пропозиції.
Як відомо, наразі українці в ЄС перебувають під дією так званої Директиви про тимчасовий захист, яка дозволяє отримувати прихисток без індивідуального розгляду заяв. Цей механізм діє до 4 березня 2027 року. За даними ЄС, ним скористалися вже понад 4,3 мільйона українців.
Раніше на зустрічі міністрів внутрішніх справ країн ЄС у червні Німеччина та низка інших держав підтримали ідею ускладнити прийом українських чоловіків призовного віку. Зокрема, обговорювалася можливість виключити чоловіків віком від 23 до 60 років із дії спрощених правил.
Окремі країни ЄС також уже почали скорочувати соціальні виплати для українських біженців. У Польщі з березня зменшили частину виплат, а в Німеччині новоприбулі українці з квітня 2025 року отримують допомогу за нижчими ставками відповідно до законодавства про допомогу шукачам притулку.
Європейський Союз розглядає можливість виключення українських чоловіків призовного віку з розширеної схеми тимчасового захисту, яку запровадили після повномасштабного вторгнення Росії в Україну і яка наразі діє до березня 2027 року.
Пише “Європейська правда” з посиланням на Euractiv
Така пропозиція з’явилася під час обговорення майбутнього продовження Директиви ЄС про тимчасовий захист (TPD), яка дозволяє українцям жити та працювати по всій Європі, не звертаючись до національних систем надання притулку.
За даними Euractiv, нині обговорюють варіант продовження тимчасового захисту зі звуженням його сфери застосування шляхом виключення чоловіків призовного віку або осіб, які виїхали з України нелегально.
Зазначається, що будь-яке таке обмеження застосовуватимуть до нових шукачів тимчасового захисту.
Минулого року Єврокомісія закликала європейські столиці підготуватися до поступового припинення дії програми. У 2024 році вона ухвалила рекомендації щодо “скоординованого переходу” до більш стабільних правових статусів, але прогрес поки що нерівномірний.
Деякі національні уряди висловили стурбованість через те, що серед нещодавно прибулих зростає частка “чоловіків призовного віку”. При цьому низка кілька країн стверджують, що цю систему слід переглянути “також в інтересах України” – як для підтримки опору країни російській агресії, так і для майбутньої відбудови.
Міністри з питань міграції розглянуть це питання на засіданні Ради юстиції та внутрішніх справ цього тижня. Будь-які зміни до Директиви має ініціювати Єврокомісія.
Комісія поки що не повідомила, чи офіційно запропонує ще одне продовження дії схеми.
[type] => post [excerpt] => Європейський Союз розглядає можливість виключення українських чоловіків призовного віку з розширеної схеми тимчасового захисту, яку запровадили після повномасштабного вторгнення Росії в Україну і яка наразі діє до березня 2027 року. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1780314423 [modified] => 1780314426 ) [title] => ЄС думає про виключення українських чоловіків призовного віку зі схеми захисту [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=187915&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 187900 [uk] => 187915 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 187901 [image] => Array ( [id] => 187901 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/ukran-menekult-ferfiak.jpg [original_lng] => 71383 [original_w] => 650 [original_h] => 420 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/ukran-menekult-ferfiak-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/ukran-menekult-ferfiak-300x194.jpg [width] => 300 [height] => 194 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/ukran-menekult-ferfiak.jpg [width] => 650 [height] => 420 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/ukran-menekult-ferfiak.jpg [width] => 650 [height] => 420 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/ukran-menekult-ferfiak.jpg [width] => 650 [height] => 420 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/ukran-menekult-ferfiak.jpg [width] => 650 [height] => 420 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/ukran-menekult-ferfiak.jpg [width] => 650 [height] => 420 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 591 [_thumbnail_id] => 187901 [_edit_lock] => 1780303627:3 [_algolia_sync] => 923321505002 [_edit_last] => 3 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 9 [2] => 43 [3] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Спецтема [2] => Статті [3] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 11035 ) [tags_name] => Array ( [0] => призов ) ) [2] => Array ( [id] => 183819 [content] =>
Олександр Лукашенко перейшов від риторики про «підготовку до війни» до конкретних мобілізаційних дій. Увечері 17 квітня самопроголошений президент Білорусі підписав указ про призов офіцерів запасу на військову службу.
Про це повідомляють білоруські медіа.
Згідно з документом, мобілізації підлягають офіцери запасу, які не проходили строкову службу, але мають відповідну військову підготовку на кафедрах цивільних вишів. Такий крок спрямований на доукомплектування бойових частин досвідченими кадрами середньої ланки.
«У 2026 році передбачається призвати до Збройних Сил та органів прикордонної служби громадян Білорусі чоловічої статі віком до 27 років з числа офіцерів запасу, які не пройшли строкової військової служби, служби в резерві Збройних Сил і не мають права на відстрочку від призову», – йдеться в документі.
Глава росії Володимир Путін підписав закон про запровадження цілорічного призову до армії.
Згідно з документом, який 28 жовтня схвалила російська Держдума, а 29 жовтня — Рада Федерації рф, з 2026 року заходи з відбору до армії відбуватимуться з 1 січня по 31 грудня, а не лише під час сезонних кампаній.
Відправляти новобранців до військ, як і раніше, будуть у періоди весняного та осіннього призову — з 1 квітня по 15 липня і з 1 жовтня по 31 грудня. Проте призовні комісії та медичні комісії у військкоматах працюватимуть протягом усього року.
Також закон установлює граничний термін явки до військкомату після розміщення електронної повістки в реєстрі — 30 діб. Крім того, якщо призовник втратив право на відстрочку або не отримав повістку до початку сезонного відправлення у війська, він зобов’язаний самостійно з’явитися до військкомату протягом двох тижнів від початку цього періоду для звірки даних. Водночас призовні комісії зможуть ухвалювати рішення про відстрочку або звільнення від служби заочно.
Закон також визначає нові терміни подання заяв про заміну військової служби альтернативною цивільною.
Автори поправок — голова комітету Держдуми з оборони Андрій Картаполов та його перший заступник Андрій Красов — стверджують, що нові заходи дадуть змогу “рівномірно розподілити навантаження” на військкомати й “підвищити якість призову”.
Насправді ж, зазначають аналітики, новий формат “означає постійну активність військкоматів, що створює умови для безперервних облав, вручення повісток і тиску на призовників упродовж усього року”.
Раніше Путін підписав указ про осінній призов з 1 жовтня. Згідно з документом, до армії призвуть 135 тисяч осіб.
Документ опублікували на офіційному порталі правової інформації.
Згідно з указом, заклик пройде з 1 жовтня до 31 грудня 2025 року. В армію призвуть 135 тисяч осіб віком від 18 до 30 років.
22 вересня заступник начальника Головного організаційно-мобілізаційного управління Генерального штабу ЗС росії віцеадмірал Володимир Цимлянський заявив, що призовники в межах осіннього призову направлятимуться до пунктів дислокації для проходження служби нібито на території росії і не будуть задіяні у війні.
Він також додав, що осіння кампанія проводитиметься з використанням Єдиного реєстру військового обліку. Паперові повістки також будуть застосовуватися для оповіщення громадян під час призову.
Навесні 2024 року Міноборони Німеччини анонсувало розробку найрадикальнішої реформи бундесверу з часів холодної війни, взявши за зразок так звану скандинавську модель, де військова служба є добровільною.
Німеччині слід повернути обов’язковий призов до армії. Про це у неділю, 13 липня, заявив президент країни Франк-Вальтер Штайнмаєр в інтерв’ю ZDF.
Він зазначив, що у зв’язку з російською агресією в Україні в Європі зруйнована архітектура безпеки і на цьому фоні європейські країни, зокрема Німеччина, повинні захищати себе інакше і краще.
“Через війну, яку розпочала Росія, через висновки, які ми з цього зробили, щоб краще захистити себе, бундесвер має бути укомплектований особовим складом”, – сказав Штайнмайєр.
На його думку, це може бути досягнуто лише у тому випадку, якщо більше молодих людей знову залучатимуть на військову службу. Для цього сама служба також має стати привабливою для молоді, зазначив німецький президент.
Загальний військовий обов’язок було скасовано у ФРН у 2011 році.
Відомо, що річний оборонний бюджет Німеччини у 2025 році та наступних роках має збільшитися більш ніж до 60 млрд євро порівняно з 52 млрд євро у 2024-му.
Pistorius: decision on two patriots for Ukraine will be taken within days or weeks, but actual delivery of first system will take months. https://t.co/qDG9gMwS3h
Українських чоловіків призовного віку силою з Польщі не повертатимуть, однак Варшава ще не вирішила, що з ними робити.
Про це розповів посол Польщі в Україні Ярослав Ґузи.
“Досить важко уявити, що польська влада повертатиме чоловіків призовного віку в Україну силою. Такого не станеться”, – сказав Ґузи.
Він пояснив, що Варшава перебуває в “іншому становищі”, ніж деякі країни, адже на її території проживають мільйони українців
На думку посла, між країнами Євросоюзу триватиме дискусія щодо питання перебування українців після того, як Міністерство закордонних справ ухвалило рішення припинити надання консульських послуг чоловікам призовного віку за кордоном.
Водночас, як зауважив польський дипломат, в уряді його країни лунають різні думки щодо цього. Наразі Варшава не має конкретної відповіді на те, що робити з українськими чоловіками в державі.
“Ми дуже добре розуміємо ситуацію, в якій опинився український уряд. Взагалі у нас схожий історичний досвід: якщо триває війна, треба захищатися. Але на практиці не всі люди готові це робити. Пам’ятаю, як на початку повномасштабної війни багато українських чоловіків поверталися в Україну. Але я розумію, що всі добровольці вже це зробили. Можливо, допоможуть якісь стимули ” – відзначив Ґузи.
МЗС Ізраїлю попередило ізраїльтян, які мають російське громадянство, що на території рф їх можуть відправити на війну проти України.
Про це йдеться на сайті МЗС країни.
В ізраїльському дипломатичному відомстві зазначають, що ізраїльтяни, які мають російське громадянство, “підпадають під дію законів і нормативних актів росії, включно з рішенням щодо призову до російської армії”.
“Громадянин Ізраїлю, який має російське громадянство (навіть якщо він ніколи не мав російського паспорта), повинен буде залишити росію лише за дійсним російським проїзним документом і не зможе виїхати з росії до отримання російського проїзного документа (внутрішнього та закордонного паспорта), процес може зайняти тривалий час. Громадян Ізраїлю, які мають російське громадянство, просять враховувати цю інформацію при плануванні поїздок і перебування на території росії”, – йдеться у повідомленні.
Russia continues to escalate its terror, launching another barrage of hundreds of drones and missiles, damaging residential areas, killing and injuring civilians.
Western cities of Chernivtsi, Lviv, and Lutsk suffered a particularly horrible attack, other regions were also hit.… pic.twitter.com/hLJFe03xqL
The Defence Secretary @JohnHealey_MP this morning confirmed that a Russian spy ship – the Yantar – is on the edge of UK waters, north of Scotland, having entered the UK’s wider waters over the last few weeks.
Уряд Хорватії звернувся до міністра оборони Івана Анушича з проханням вивчити можливість відновлення призову на строкову військову службу, заявив у понеділок прем’єр-міністр Андрій Пленкович після засідання виконавчої ради правлячої партії Хорватська демократична громада (ХДГ).
“Ми повинні діяти відповідально і не впадати в сплячку, поки скрізь існують кризові ніші”, – підкреслив Пленкович.
“Ми повинні підвести голову і подивитися на світ навколо Хорватії”, – зазначив він, маючи на увазі агресію росії проти України, ізраїльсько-палестинський конфлікт і той факт, що напруга в Косово, яка виникла нещодавно, ледь не призвела до війни.
“І якщо ми подумаємо про загрозу нелегальної міграції та тероризму, ми також побачимо, що ХДС приховує одне слово, і це – безпека”, – зазначив він.
Обов’язкова військова служба була скасована в Хорватії у 2008 році.
Міністр оборони повідомив пресі після церемонії у військовій академії на вихідних, що незабаром будуть представлені три пропозиції щодо тривалості обов’язкової військової служби. Вони будуть надіслані прем’єр-міністру і президенту для коментарів, а потім будуть обговорені з прем’єр-міністром, йдеться про форми і терміни призову. Лише після ухвалення політичного рішення плани будуть оприлюднені”, – додав міністр.
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Верховна рада ухвалила закон про зниження граничного віку перебування громадян на військовому обліку призовників з 27 до 25 років. Документ в цілому підтримали 304 депутатів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на народного депутата Ярослава Железняка в Telegram.
Урядовий законопроект №9281 ініціювало Міністерство оборони спільно зі Збройними силами України. Вони пояснили, що під час дії правового режиму воєнного стану потреба в перебуванні громадян на військовому обліку призовників до 27 років відсутня.
Ця ініціатива погоджена з іншими урядовими й безпековими структурами.
Обґрунтування зменшення віку
Як зазначається в пояснювальній записці до проекту, на сьогодні на строкову військову службу призиваються громадяни України чоловічої статі з 18 років.
Водночас переважна кількість громадян отримує відстрочку від призову на строкову військову службу при досягненні ними 18-річного віку. Більшість із них мають відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти. Їх навчання, як правило, триває протягом 4-6 років, яке закінчується під час досягнення ними 22-24 річного віку.
“У разі зменшення граничного призовного віку до 25 років призовні комісії матимуть достатньо часу (1-3 роки) на реалізацію виконання громадянами України військового обов’язку та призову їх на строкову військову службу”, – йдеться в документі.
Водночас, перебування громадян на військовому обліку призовників до 27-років та необхідність щорічного прибуття їх до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з метою підтвердження права на відстрочку від призову, а також проходження медичних оглядів (обстежень) призводить до значних фінансово-матеріальних витрат.
“Крім цього, тривале перебування громадян на військовому обліку призовників під час дії воєнного стану вважається недоцільним, враховуючи те, що значна чисельність придатних до військової служби громадян, які не мають статусу військовозобов’язаних, не може бути залучена до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період”, – пояснили в уряді.
Скасування призову на строкову службу
Під час дії воєнного стану загальна мобілізація стосується чоловіків від 18 до 60 років. Тому з весни 2022 року призов на строкову військову службу не проводився. Під час проведення в Україні загальної мобілізації, комплектування вакантних посад у Збройних силах України та інших військових формуваннях здійснюється за рахунок військовозобов’язаних та резервістів.
[type] => post [excerpt] => Верховна рада ухвалила закон про зниження граничного віку перебування громадян на військовому обліку призовників з 27 до 25 років. Документ в цілому підтримали 304 депутатів. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1685474220 [modified] => 1685465360 ) [title] => В Україні знизили вік призову на строкову військову службу [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=80282&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 80277 [uk] => 80282 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 80279 [image] => Array ( [id] => 80279 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/sor-katonak-scaled.jpg [original_lng] => 618964 [original_w] => 2560 [original_h] => 1707 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/sor-katonak-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/sor-katonak-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/sor-katonak-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/sor-katonak-1024x683.jpg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/sor-katonak-1536x1024.jpg [width] => 1536 [height] => 1024 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/sor-katonak-2048x1365.jpg [width] => 2048 [height] => 1365 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/sor-katonak-scaled.jpg [width] => 2560 [height] => 1707 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 2902 [_thumbnail_id] => 80279 [_edit_lock] => 1685454561:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_e78dcacd73a67bdd95cd1b403c4d3117] =>
Кабінет Міністрів України підтримав зниження призовного віку з 27 до 25 років.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram представника уряду у Верховній Раді Тараса Мельничука.
Кабмін схвалив проект закону про внесення змін до Закону України “Про військовий обовʼязок і військову службу”. Законопроект передбачає зменшення граничного віку перебування громадян на військовому обліку призовників з 27 до 25-річного віку.
Внесення поправок ініціювало Міністерство оборони спільно зі Збройними силами України. У відомстві зазначили, що такі зміни продиктовані тим, що під час дії правового режиму воєнного стану відсутня потреба в перебуванні громадян на військовому обліку призовників до 27 років.
[ARRIVAL]: His Excellency President @CyrilRamaphosa has arrived at Nemishaeve Railway Station in Ukraine and is received by Ukraine's Special Envoy for Africa & the Middle East Ambassador Maksym Subhk and South African Ambassador to Ukraine Mr Andre Groenewald.… pic.twitter.com/Jk8V8n2v9O
— Presidency | South Africa ?? (@PresidencyZA) June 16, 2023
Grateful to @jensstoltenberg and @Mircea_Geoana for holding this crucial meeting of #Ukraine-#NATO Council. We welcome сlear and unequivocal condemnation by the Alliance of Russia's withdrawal from the grain deal.
Established only 2 weeks ago in Vilnius, the Council has already…
Am heutigen orthodoxen Osterfest denken wir besonders an die vielen orthodoxen Christinnen und Christen in der Ukraine, die dieses Fest nicht im Kreis ihrer Familie, nicht in Frieden feiern können. Klar ist: Wir unterstützen die Ukraine – so lange wie nötig.
— Bundeskanzler Olaf Scholz (@Bundeskanzler) May 5, 2024
Russia's aggression started in Crimea more than 10 years ago. This is where its reign of terror must also end.
At the 4th Summit of @crimeaplatform, I stressed that we cannot allow massive human rights violations to become a "new normal". Only 🇺🇦 victory will restore justice! pic.twitter.com/Wo1T01m0dd
