Верховна Рада ухвалила закон щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану.
Про це повідомляє народний депутат Олексій Гончаренко в Telegram.
„Якщо підозрюваний у самовільному залишенні частини висловив бажання продовжити службу, його можуть звільнити від кримінальної відповідальності. При чому можна повернутись не тільки до своєї частини, але й до іншої. Звичайно, це за згодою командира”, – написав депутат.
Згідно з законом, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407 (Самовільне залишення військової частини або місця служби), 408 (Дезертирство), може бути звільнена від кримінальної відповідальності.
Для цього потрібно, щоб військовий до закінчення досудового розслідування добровільно заявив слідчому чи прокурору про намір повернутися до військової частини або місця служби для продовження служби.
Механізм звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовців можливий лише за умови надання командиром (начальником) військової частини (установи) письмової згоди на продовження проходження військової служби таким військовослужбовцем.
Верховна Рада ухвалила закон про підвищення суми крадіжок, за які передбачена кримінальна відповідальність та строки у в’язниці.
Про це повідомляє народний депутат Ярослав Железняк в Telegram.
За його інформацією, проект закону №11068 підтримали 243 депутати.
Законом передбачено, що сума крадіжки, за яку передбачена кримінальна відповідальність, зросте до 3000 гривень (зараз – лише 300 гривень).
Водночас закон посилює штрафи адміністративну відповідальність за дрібну крадіжку.
За крадіжку до 757 гривень – штраф від 850 до 1700 гривень
За крадіжку від 758 до 3028 грн – штраф 1700 – 5100 гривень.
За повторну – від 8500 до 17000 гривень.
Обґрунтування проекту закону
Як зазначається в пояснювальній записці, крадіжка, учинена в умовах воєнного або надзвичайного стану – є особливо кваліфікованим складом злочину. Вчинення крадіжки в умовах воєнного стану одразу кваліфікується за частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років.
З 1 січня 2024 року викрадення чужого майна є кримінально караним діянням, якщо його вартість становить більше 302 гривень 80 копійок.
Статистичні дані вказують, що у 2023 році зареєстровано 82 123 кримінальних проваджень за фактами вчинення злочинів, передбачених статтею 185 КК України, з яких у 48 921 повідомлено про підозру, до суду скеровано 44 924 кримінальних проваджень та 30 155 кримінальних проваджень закрито.
Автори наводять дані судових рішень, коли засуджували за крадіжку пляшки віскі з магазину вартістю 596 гривень.
Після закінчення Рамадану в Ірані буде посилено покарання тих, хто порушує ісламський дрес-код.
Починаючи із суботи, у країні діятимуть суворіші покарання за такі «злочини», як, наприклад, порушення правил носіння жінками хіджабу, повідомили в поліції.
«Відповідно до службових обов’язків, правоохоронці будуть застосовувати більш жорсткі заходи проти правопорушників і закликають громадян, особливо дівчат і жінок, дотримуватися «моральних цінностей» та «релігійних правил суспільства», – заявили в поліції.
Після масових протестів у 2022 році уряд Ірану більш «м’яко» ставився до порушників дрес-коду, частково через зростання опору поліції.
Поштовхом до масових демонстрацій, які тривали кілька місяців, стала смерть 22-річної іранської курдки Махси Аміні. У вересні 2022-го поліція моралі затримала її за порушення суворого дрес-коду. Аміні померла під вартою, імовірно, унаслідок жорстокого поводження.
Однак після протестів влада Ірану посилила фіксацію порушень. На основі зроблених кадрів у жінок, які керували автівками без хіджабу, вилучали транспортні засоби, а також закривали магазини та ресторани через допуск відвідувачів без відповідного ісламського дрес-коду.
Після протестів дедалі більше іранських жінок не дотримуються обов’язкового дрес-коду, але релігійні прихильники жорсткої лінії поведінки налаштовані проти такої ситуації в країні. Для більш суворого покарання за порушення правил було подано новий законопроєкт. Парламент уже схвалив цей документ, але він ще не набув чинності.
Верховній раді пропонують ухвалити зміни до Кримінального кодексу України із посиленням покарання для військовозобов’язаних, які нелегально покидають державу з метою ухилитися від мобілізації.
Про це йдеться у відповідному законопроєкті.
Йдеться про проект закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України з метою ухилення від призову на військову службу.
В ініціативі вказується про внесення норми до КК про те, що за нелегальне перетинання кордону „з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період…” загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.
За повторне подібне правопорушення або вчинене групою осіб вже йдеться про позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Разом з тим зазначається, що особа може звільнитися від відповідальності у разі добровільного повернення в України впродовж 6 місяців з моменту перетину кордону та яка добровільно заявила про факт скоєння злочину працівникам Державної прикордонної служби України.
В Україні пропонують ввести покарання за проявлення неповаги до військовослужбовців. З порушників хочуть стягувати штраф чи навіть арештовувати.
Про це йдеться у картці законопроєкту.
Метою законопроєкту є посилення правового захисту військових.
Таким чином, в Україні хочуть ввести покарання за неповагу до військових ЗСУ та інших військових формувань, ГУР, Служби зовнішньої розвідки, СБУ, УДО, Державної спеціальної служби транспорту, Держспецзв’язку, Нацгвардії, ДПСУ.
Карати пропонують за неповагу, яка проявилася в публічно виявленій образі, в образливому чіплянні до військових чи у перешкоджанні реалізації ними своїх прав і свобод.
За неповагу до військових пропонується накладати на людину штраф від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів (3400-5100 гривень), адміністративний арешт на строк до 15 діб, притягувати до громадських робіт на строк від 50 до 60 годин, виправних робіт на строк від 1 до 2 місяців з відрахуванням 20% заробітку або суспільно-корисних робіт на строк від 240 до 360 днів.
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний підтримав закон про посилення покарань для військовослужбовців.
Про це повідомляється в Telegram головнокомандувача ЗСУ.
„Я підтримую відповідні зміни у законодавстві, ухвалені Верховною Радою України, і прошу президента підписати закон. Моя думка чітко відображає позицію командирів угруповань та військових частин, які вимагали системного вирішення цього комплексу питань”, – зазначив Залужний.
З його слів, армія тримається на дисципліні. І якщо прогалини у законодавстві не забезпечують його дотримання, а „відмовники” можуть сплатити штраф, це несправедливо. Більше того, і це ключове, оголені ділянки фронту змушені закривати собою інші військовослужбовці, що призводить до збільшення втрат особового складу, територій та мирних людей на них. Часто втрачені позиції доводиться відновлювати штурмовими діями дуже дорогою ціною. Так не має бути.
Він також наголосив, що загрози посилення безкарності командирів не існує, тому що вони також несуть повну юридичну відповідальність за свої дії чи бездіяльність.
„Чи визнаю я наявність проблем, які призводять до мимовільного відходу? Так, і працюю над їх усуненням. І проведені успішні операції зі звільнення територій нашої держави тому підтвердження. Я закликаю всіх поставити крапку в цій дискусії. І разом наближати перемогу”, – наголосив головнокомандувач ЗСУ.
В Афганістані знову вводять закони Ісламу, зокрема, і такі види покарання, як відрізання рук злодіям, – повідомив агентству AP міністр нового уряду Афганістану Нуруддін Турабі. Водночас, він не впевнений, що виконання цих покарань будуть публічними.
Турабі в інтерв’ю закликав світ не втручатися у справи нового уряду Афганістану. За його словами, ніхто не може вказувати талібам, якими мають бути їх закони, оскільки всі вони ґрунтуються на Корані.
Після приходу до влади талібів досі в Афганістані ще нікому не відрізали руку, але один із їхніх популярних методів, публічне приниження, повернулося. Відео про це вже з’явилося у мережі: крадія намазали смолою і возили на платформі фургона на вулицях Кабула.
Водночас, за словами Турабі, таліби також змінилися: вони вже дозволяють телевізор, користуватися мобільними телефонами, фотографування і розглядають засоби масової інформації як інструмент, який допомагає поширювати їхнє послання.
