З території колишньої невизнаної республіки Нагірний Карабах, яку Азербайджан повернув під свій контроль, остаточно вийшли російські «миротворці».
Про це заявили в Міністерстві оборони Азербайджану.
За даними Міноборони, особовий склад, озброєння і техніка російської миротворчої місії повністю покинули територію Азербайджану.
Російські «миротворці» перебували на території невизнаного Карабаху з 10 листопада 2020 року. Згідно з умовами угоди між Вірменією, Росією та Азербайджаном про припинення Другої Карабаської війни, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі та уздовж Лачинського коридору розгортався «миротворчий контингент» Росії в кількості майже 2 тисячі військових з бронетехнікою на пʼять років. Під час місії загинули сім російських військових.
Вихід російських «миротворців» розпочався в середині квітня 2024 року — тоді вони покинули територію храму Худаванг у Кельбаджарському районі та вийшли з бази в Ходжали. Премʼєр-міністр Вірменії Нікол Пашинян неодноразово заявляв, що російська миротворча місія не виконує своїх зобовʼязань у Нагірному Карабасі. У Росії відповідали, що «миротворці ефективно виконують свої завдання і є гарантом стабільності в регіоні».
Росія почала виведення російських „миротворчих сил” із території колишньої невизнаної республіки Нагірний Карабах, що внаслідок бойових дій повернулася під контроль Азербайджану.
Пєскова попросили прокоментувати інформацію азербайджанських ЗМІ про початок виведення російського контингенту із Карабаху.
„Так, це справді так”, – зазначив речник Кремля.
Інших деталей виведення російських військ у повідомленні росЗМІ „Интерфакс” немає.
Раніше повідомлялося, що російські військові виводять своїх „миротворців” з території колишньої невизнаної республіки Нагірний Карабах, яку зараз внаслідок бойових дій контролює Азербайджан.
Міжнародний суд ООН, що базується в Гаазі, у своєму рішенні, опублікованому в п’ятницю, зобов’язав Азербайджан забезпечити вільне, безперешкодне, швидке і безпечне повернення вірмен, які втекли з Нагірного Карабаху у вересні, і гарантувати безпеку тих, хто там залишився.
Згідно із заявою Гаазького суду, рішення було ухвалене на підставі запиту Вірменії до Азербайджану, поданого в середині вересня. Єреван звинуватив Баку в порушенні Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
У своєму рішенні суд ООН задовольнив скаргу Вірменії і закликав Азербайджан забезпечити тим вірменам, які залишаються в Нагірному Карабасі і бажають залишити цю територію, можливість безпечно виїхати з неї, гарантуючи при цьому можливість їхнього повернення.
Баку також повинен гарантувати, що ті, хто залишиться або повернеться, не зіткнуться з насильством або залякуванням, що може змусити їх до втечі. Азербайджан також повинен зберегти реєстраційні та посвідчувальні документи вірменського населення Нагірного Карабаху, а також записи про їхню приватну власність.
Уряд у Баку також має подати звіт щодо виконання цих заходів.
Статус Нагірного Карабаху є темою для суперечки між Баку і Єреваном із лютого 1988 року.
Територія відокремилася від Азербайджану в результаті війни 1992-1994 років, що велася за підтримки Вірменії, в якій загинуло 30 000 людей, а сотні тисяч були вимушені тікати.
Парламент провінції проголосив незалежність Нагірного Карабаху в 1996 році, але це не було визнано жодною країною, навіть Вірменією. Азербайджан завжди вважав анклав Нагірного Карабаху власною територією.
Уряд Баку оголосив 19 вересня, що розпочав „контртерористичну” операцію в цьому районі. Вірменія натомість заявила, що це була етнічна чистка і що вірменська армія не брала участі в бойових діях. Після військової операції Азербайджану 100 417 осіб із Нагірного Карабаху з населенням близько 120 000 осіб залишили цей район, за даними вірменського уряду.
Міжнародний суд ООН, що базується в Гаазі, був створений для вирішення суперечок між країнами. Його рішення є обов’язковими до виконання, але він не має прямих засобів для їх примусового виконання.
Президент Азербайджану Ільгам Алієв у неділю, 15 жовтня, підняв прапор країни у місті Ханкенді (Степанакерті – колишній столиці сепаратистського регіону Нагірного Карабаху).
Крім того, Алієв підняв азербайджанські прапори у Ходжали, Агдері та інших населених пунктах Карабаху, які повернулися під контроль Баку після проведення у регіоні військової операції.
Таким чином Азербайджан відновив повний суверенітет над Карабахом.
Баку та Єреван роками перебувають у конфлікті через сепаратистський регіон Нагірний Карабах.
Підтримувані Вірменією сепаратисти захопили регіон Азербайджану, населений переважно етнічними вірменами, під час війни на початку 1990-х років, у якій загинули близько 30 000 людей.
Затримали колишніх президентів невизнаного Нагірного Карабаху – Аркадія Гукасяна, Бако Саакяна, Араїка Арутюняна, а також ексголову карабаського парламенту Давида Ішханяна.
Про це повідомляє Ехо Кавказу.
За даними ЗМІ, колишніх посадовців затримали у місті Ханкенді (Степанакерт). Гукасяна, Саакяна та Ішханяна доставили до Баку. Офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.
Як пише видання, карабаський парламентарій, який побажав залишитися анонімним, повідомив, що зв’язатися з затриманими більш як добу не вдається.
Цей ексдепутат Нагірного Карабаху також заявив, що 3 жовтня через азербайджанський КПП до Вірменії прибули директор Служби національної безпеки Нагірного Карабаху Арарат Мелкумян, міністр внутрішніх справ Карен Саргсян, міністр Артур Арутюнян та керівник адміністрації президента Карабаху Карен Шахраманян. Вони не мають жодної інформації про затримання колишніх президентів та спікера парламенту.
У карабаському інфоцентрі заявляли, що чинний президент Самвел Шахраманян, який підписав указ про припинення існування карабаської республіки, залишиться з групою відповідальних осіб у Степанакерті до завершення робіт з пошуку останків загиблих і зниклих безвісти внаслідок бойових дій 19-20 вересня та вибуху.
Голова сепаратистів Нагірного Карабаху Самвел Шахраманян оголосив, що з 1 січня 2024 „Республіка Арцах” припинить своє існування. Про це повідомляє Associated Press, пише LB.ua.
Очільник невизнаної республіки оголосив, що будуть розпущені всі „урядові” установи та організації. Він уже підписав відповідний документ.
Шахрманян був поставлений на чолі невизнаної республіки росіянами.
Вірменське „Радіо Свобода” зазначило, що в указі йдеться про „складну військово-політичну ситуацію” і що з міркувань інтересів народу Арцаху та враховуючи домовленість, досягнуту за посередництва російського „миротворчого” контингенту з представниками Азербайджанської Республіки, вирішили до 1 січня 2024 розпустити всі установи, що перебувають у відомстві.
Населення має ознайомитися з умовами реінтеграції, які надала Азербайджанська Республіка.
Нагадаємо, що Нагірний Карабах – регіон на Південному Кавказі. Міжнародно визнаний як територія Азербайджану, але там переважає вірменське населення. Територіальні суперечки між країнами тривають після розпаду СРСР, за часів якого регіон був автономною областю Азербайджану.
Напередодні розпаду СРСР область прагнула стати частиною Вірменії, а в 1991 навіть проголосила незалежність, щоправда, майже ніхто її не визнав. Після цього почалася карабаська війна (1992-1994), під час якої Вірменія завдяки більшим силам встановила контроль над регіоном і окупувала ще й іншу частину Азербайджану. Відтоді між сторонами періодично виникали збройні сутички.
В 2020 градус напруги доріс до масштабного протистояння. Унаслідок бойових дій Азербайджан відвоював собі всі раніше окуповані вірменами території та частину Нагірного Карабаху. В непідконтрольній Азербайджану частині регіону розгорнули росіян-„миротворців”.
У середині вересня 2023 Азербайджан оголосив у Нагірному Карабасі „антитерористичну операцію”, що завершилася згодою Нагірного Карабаху роззброїти свою армію, вивести важку техніку та почати перемовини про інтеграцію із Азербайджаном.
У ході цього загострення в регіоні вбили декількох російських військових, зокрема високопоставлених, а у Вірменії спалахнули антиурядові протести.
Уряд Вірменії стверджує, що станом на вчора з Нагірного Карабаху на вірменську територію евакуювалися близько 53 000 людей. За офіційними даними, загалом там жили 120 000 вірмен.
Європейський Союз збільшив гуманітарну допомогу для подолання наслідків військової операції Азербайджану в Нагірному Карабаху. Загалом Брюссель виділив 5 мільйонів євро.
Очікується, що ескалація конфлікту та подальше припинення вогню спровокують масовий відтік людей з Нагірного Карабаху до Вірменії. Приблизно 13 500 біженців уже перетнули кордон, зазначили в Єврокомісії.
Водночас у Нагірнокарабаському анклаві спостерігається серйозний дефіцит продовольства й відсутність доступу до електроенергії та води.
Гуманітарне фінансування розміром 5 млн євро містить також 500 тисяч євро екстреної допомоги, про яку оголосили 21 вересня, і 4,5 мільйона євро нових коштів.
Вони підуть на:
допомогу біженцям з Нагірного Карабаху, які втекли до Вірменії. Цю допомогу доставлять різні гуманітарні партнери ЄС, які працюють у Вірменії, щоб охопити близько 25 тисяч людей. Пріоритетом є надання грошової допомоги, житла, продовольства тощо;
допомогу людям, які залишаться у Нагірному Карабасі. Ця допомога надаватиметься через Міжнародний комітет Червоного Хреста й буде спрямована на підтримку приблизно 60 тисяч людей продуктами, медичним обслуговуванням, житлом і матеріально-технічним забезпеченням.
ЄС також відправить гуманітарного експерта в регіон, який працюватиме спільно з гуманітарними партнерами на місцях.
Загалом Європейська комісія надала понад 25,8 млн євро гуманітарної допомоги з початку ескалації конфлікту в Нагірному Карабасі у 2020 році.
Угода про припинення вогню була досягнута в спірному південнокавказькому регіоні Нагірний Карабах у середу, наступного дня після того, як Азербайджан розпочав там «антитерористичну операцію», підтвердило міністерство оборони Азербайджану.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що його країна не брала участі в підготовці угоди про припинення вогню. Він додав, що його офіс узяв до відома рішення влади Нагірного Карабаху прийняти домовленість про припинення вогню, і повторив, що Вірменія не розгортає війська в Нагірному Карабаху з серпня 2021 року.
Міністерство оборони рф підтвердило інформацію про припинення вогню за пропозицією росії і заявило, що російські миротворці братимуть участь у його виконанні.
Інформаційне агентство «Інтерфакс» повідомляє, що перемир’я набуло чинності об 11-й ранку за центральноєвропейським часом.
Вірменія та Азербайджан домовилися про взаємне визнання територіальної цілісності. Про це заявив прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян під час засідання Вищої Євразійської економічної ради у Москві.
За його словами, лідери домовились про вирішення територіальної суперечки між двома країнами. Обидва вони повідомили про домовленості про взаємне визнання кордонів.
Водночас Єреван звинувачує Баку у блокуванні Лачинського коридору. За спільною заявою з Азербайджаном та росією цей коридор має контролюватись російськими військовими, але „незаконно заблокований з боку Азербайджану”.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що Баку не має територіальних претензій до Вірменії. За його словами, країни мають можливість виходу на мирну угоду, „враховуючи, що Вірменія визнала Карабах частиною Азербайджану”.
Раніше на пресконференції в Єревані Пашинян заявив, що визнає територіальну цілісність Азербайджану, куди входить і Нагірний Карабах, але за умови безпеки вірменського населення.
Алієв також додав, що є серйозні передумови для нормалізації відносин на основі того, що країни визнали територіальну цілісність одна одної.
22 травня прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян повідомив про готовність визнати частиною Азербайджану Нагірний Карабах, який перебуває у центрі багаторічного конфлікту між країнами. Він зауважив, що це станеться, якщо Баку забезпечить безпеку вірменської частини населення.
During our first-ever meeting, Armenian Prime Minister @NikolPashinyan and I focused on the security situation in the South Caucasus. Ukraine is interested in the region’s stability and friendly relations with its nations. We also discussed our bilateral cooperation and… pic.twitter.com/xtOB2XvXsl
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) October 5, 2023
Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) проводить інтенсивну дипломатичну роботу для стабілізації ситуації в Нагірному Карабасі.
За повідомленням Секретаріату ОБСЄ у Відні, організація намагалася здобути інформацію на місцях, але змушена відкласти це через напружену ситуацію в регіоні.
Тим часом Вірменія звернулася до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), аби змусити Азербайджан припинити напади на цивільне населення та об’єкти.
Нагірний Карабах – одна з відокремлених держав регіону з часу проголошення в 1991 році незалежності. Її не визнала навіть Вірменія, хоча мешканці цього регіону площею 11 500 квадратних кілометрів та з населенням 146 600 осіб є вірменами. У світовій політиці Вірменію підтримує Росія, тоді як Азербайджан – Туреччина.
Особливих прихильників прагнення регіону до незалежності немає, оскільки як Азербайджан, так і Вірменія вважають Нагірний Карабах своєю територією.
Russia’s unjustified aggression and atrocities shattered the very basics of the Helsinki final act. Russia’s participation in the @OSCE is a threat to security and cooperation in Europe. If OSCE lacks appropriate suspension mechanisms, then set up a procedure and get them out.
After a nine hour long trip by train, we arrived in Kyiv. Looking forward to productive meetings with Ukrainian leaders to discuss ways to strengthen security and stability in the region and helping people on the ground. #ItsAboutPeople#OSCE2023pic.twitter.com/bpUw5lCZ5s
Witnessing the impact on children's & education in a school in #Kyiv targeted by RF attacks.
It’s a stark reminder of urgent need for peace. Every child deserves safety, education & bright future.@OSCE#SPU provides psycho-social help to affected children. #ItsAboutPeoplepic.twitter.com/Fle8sxeZUI
