Сьогодні прав людини недостатньо для захисту меншин, тому необхідно також сформулювати право на ідентичність, заявила Каталін Сілі, головна радниця прем’єр-міністра Угорщини з питань прагнення автономій в Карпатському басейні, в рамках вільного університету в місті Беїле-Тушнад, Трансильванія. Політикиня наголосила, що це не суто угорська проблема. Ференц Калмар, уповноважений міністра зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини з питань розвитку політики сусідства, у свою чергу, зазначив, що використання мови – це свобода, яку повинен мати кожен.
На презентації книги під назвою „Захист національних меншин у Європейському Союзі” Каталін Сілі наголосила, що сьогодні в ЄС проживає приблизно 50 мільйонів людей, які належать до корінних національних меншин.
Це не суто угорська проблема, а проблема громади розміром з Іспанію, це загальноєвропейська проблема, наголосила вона, визначивши визнання колективних прав невідкладним завданням.
Каталін Сілі нагадала про створення Рамкової конвенції захисту меншин та Мовної хартії тридцять років тому, і зазначила, що, коли Угорщина вступила до ЄС, вважалося, що європейські принципи нададуть гарні можливості для вирішення проблем захисту меншин, але цього не було реалізовано.
«Знадобилося понад три десятиліття, щоб усвідомити, що у 21 столітті борються з тими ж проблемами. Були сформовані пропозиції з п’яти пунктів, які є необхідними, але виявились недостатніми для руху вперед”, – зазначила вона, наголосивши, що мають на меті не критикувати, а вносити пропозиції.
Ференц Калмар, уповноважений міністра зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини з питань розвитку політики сусідства, у свою чергу, зазначив: очікувалося, що Європейський Союз належним чином врегулює питання захисту меншин. Однак, усе не так, – підсумував він. Саме тому було сформовано власну ініціативу, щоб ЄС створив рамковий регламент щодо становища національних меншин. Це не означає, що кожна країна повинна мати право голосу в конкретних питаннях, але якщо запропоновані принципи будуть прийняті, то до нього мають бути включені правила захисту меншин кожної країни.
Представляючи свою пропозицію з п’яти пунктів, Калмар зазначив – вони мають на меті закріпити тезу, що питання національних меншин не внутрішня, а європейська справа, що ідентичність – частина людської гідності, приналежності до нації. Для збереження ідентичності потрібні як колективні, так і індивідуальні права, але багато країн не хоче визнавати колективні права.
Четвертий пункт полягає в тому, що такі поняття як національна ідентичність та громадянство не обов’язково збігаються, а п’ятий – що національну громаду слід вважати складовим елементом певної держави.
Дьордь Андраші, професор Печського університету, розповів про те, як можна визначити наріжний камінь питань меншин у міжнародному праві прав людини.
Використання мови – це право свободи, яке кожен повинен мати, – наголосив він.
(hirado.hu)
[type] => post [excerpt] => Сьогодні прав людини недостатньо для захисту меншин, тому необхідно також сформулювати право на ідентичність, заявила Каталін Сілі, головна радниця прем'єр-міністра Угорщини з питань прагнення автономій в Карпатському басейні, в рамках вільного ун... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1753626360 [modified] => 1753624025 ) [title] => Сьогодні прав людини вже недостатньо для захисту меншин – Каталін Сілі [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=157870&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 157762 [uk] => 157870 ) [trid] => din4423 [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 157763 [image] => Array ( [id] => 157763 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/szili-katalin.png [original_lng] => 1023138 [original_w] => 1631 [original_h] => 785 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/szili-katalin-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/szili-katalin-300x144.png [width] => 300 [height] => 144 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/szili-katalin-768x370.png [width] => 768 [height] => 370 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/szili-katalin-1024x493.png [width] => 1024 [height] => 493 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/szili-katalin-1536x739.png [width] => 1536 [height] => 739 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/szili-katalin.png [width] => 1631 [height] => 785 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/szili-katalin.png [width] => 1631 [height] => 785 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [translation_required] => 2 [views_count] => 1292 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 157763 [_edit_lock] => 1753613403:3 [_edit_last] => 3 [_oembed_520abeb413eda3240667114ac97332c7] =>
Українсько-угорські консультації щодо нацменшин, заплановані на 12 травня, з ініціативи угорської сторони були перенесені на невизначений термін. Ця зустріч мала відбутися в Ужгороді й стати першим раундом обговорення 11 пунктів вимог Угорщини, раніше узгоджених у Будапешті.
Українська делегація розраховувала на досягнення проміжних результатів уже 12 травня. Під час підготовчих переговорів у Будапешті сторони попередньо домовилися про створення експертних робочих груп для детального вивчення питань щодо нацменшини.
Поки що угорський уряд не надав офіційних пояснень причини перенесення зустрічі.
Протягом останніх років українсько-угорські відносини загострилися насамперед через суперечки щодо мови та освітніх прав угорської національної меншини на Закарпатті. Серія консультацій мала на меті послабити цю напруженість, повідомляє «Інтерфакс-Україна».
Міністерство закордонних справ Румунії запросило в України інформацію про обмеження освіти рідною мовою для румунської нацменшини та заборону використання румунської мови в школах, повідомляє румунський освітній портал Edupedu.ro.
Портал звернувся до міністерства закордонних справ Румунії з проханням висловити позицію щодо документа Ванчиковецької громади Чернівецької області, поширеного у Facebook учителями з України та Румунії. За інформацією видання, документ містить заходи з витіснення румунської мови в школах румунської національної меншини під приводом виконання державної мовної політики.
Громада, посилаючись на вказівки профільного комітету Верховної Ради України, прописала реалізацію трьох «методичних рекомендацій» для сільської школи. Відповідно до однієї з них, «необхідно та важливо» використовувати державну мову не лише на уроках, а й на перервах, гурткових заняттях та екскурсіях.
У відповідь на запит Edupedu.ro міністерство закордонних справ Румунії відповіло, що звернулося до української сторони за інформацією та з вимогою визнати документ недійсним, оскільки його зміст суперечить нормам українського законодавства й обмежує права національних меншин, які проживають у країні.
Згідно з даними, оприлюдненими у 2019 році міністерством освіти Румунії, у Чернівецькій області діють 63 румунськомовні школи, а на Закарпатті – 12.
За інформацією із сайту МЗС Румунії, у Чернівецькій області проживають 181 780 румуномовних мешканців, у Закарпатській – 32 152. Під час останнього перепису населення 724 жителі Одеської області визнали себе румунами, а 123 751 – молдованами.
Усі відповідальні за злочини, скоєні в Сирії під час режиму Башара Асада, який був скинутий у минулі вихідні, повинні бути засуджені, а права меншин – захищені в процесі демократичних перетворень, заявив Верховний комісар ООН з прав людини на пресконференції, що відбуласяв понеділок у Женеві.
Реагуючи на недільну ранкову заяву опозиційних сил про захоплення Дамаска та повалення 24-річного режиму президента Асада, Фолькер Тюрк сказав, що одним з ключових завдань перехідного періоду буде притягнення до відповідальності не лише тих, хто десятиліттями перебував при владі, але й усіх політичних гравців, які вчиняли правопорушення. Однак важливою передумовою для цього є ретельне збереження всіх доказів проти цих осіб, підкреслив він.
Верховний комісар зазначив, що потрібно реформувати правоохоронний сектор та «розкрити трагічну долю зниклих безвісти».
Фолькер Тюрк також наголосив на необхідності вжити всіх заходів для захисту меншин та уникнення репресій. А відтак додав: «Прогрес може бути досягнутий лише шляхом проведення національної політики, яка не тільки покладе край стражданням сирійського народу, але й відповідатиме його прагненням до справедливості, відновлення, примирення та зцілення». Важливо, щоб це відбувалося з дотриманням прав людини щодо всіх, хто там проживає, зокрема жінок та дітей, зазначив він і підкреслив, що його офіс підтримуватиме перехідний процес у Сирії.
Наприкінці вересня в німецькому місті Гузум відбулася цьогорічна конференція правозахисної організації «Федеральний союз європейських національних меншин» (FUEN). На засіданні робочої групи угорських громад організації учасники заходу обговорили становище національних меншин у Карпатському басейні, а також процеси вступу України та Сербії до Європейського Союзу.
Політика України щодо нацменшин у світлі вступу до ЄС
Голова ТУКЗ-КМКС Василь Брензович наголосив, що наразі в Україні не помітно видимого наміру належним чином урегулювати права національних меншин. На його думку, цьому питанню недостатньо уваги приділяють також лідери Євросоюзу. Такий стан справ становить серйозну небезпеку, адже якщо Україну приймуть до ЄС без забезпечення прав нацменшин, це може стати поганим прикладом для інших країн, які теж готуються до вступу. На зустрічі зазначалося, що під час переговорів з Євросоюзом має суворо дотримуватися система Копенгагенських критеріїв, яка вимагає від країн-кандидаток поважати права нацменшин.
Угорські громади в Румунії та результати виборів
Представник Демократичного союзу угорців Румунії, депутат Європарламенту, голова FUEN Лорант Вінце поінформував про останні успіхи організації. Він детально розповів про досягнення на червневих виборах та подальші виклики, зокрема майбутні президентські й парламентські вибори. Лорант Вінце підкреслив, що рішучі об’єднані дії в питанні захисту інтересів нацменшин є надзвичайно важливими і на європейській арені.
Становище угорських громад у Словаччині та Сербії
Як зазначив мер словацького міста Штврток-на-Острові Пейтер Йоврі, організація угорців Словаччини готується до переобрання голови. За його словами, їм вдалося отримати посаду уповноваженого з питань нацменшин у словацькому уряді, її обійняв Акош Горонь. Представниця Товариства угорців сербського Воєводина, депутатка Європарламенту Аннамарія Вічек та членкиня Парламентської асамблеї Ради Європи Ельвіра Ковач повідомили, що незважаючи на нестабільність політичної ситуації в Сербії, угорській громаді вдалося зберегти свій вплив на регіональному, місцевому та парламентському рівнях.
Проблеми нацменшин у Хорватії та Словенії
Янош Андочі, заступник голови Демократичної спілки угорців Хорватії зазначив, що на сьогодні організація перебуває у фазі розбудови. Маючи свого представника в парламенті, вона може відігравати ключову роль у хорватському законодавчому органі, особливо після розпаду ультраправої коаліційної партії. У свою чергу, представник угорської громади Словенії Душан Орбан повідомив про доволі тривожну ситуацію, адже уряд країни скасував важливий для угорської громади проєкт.
Вирішення проблем нацменшин під час вступу до ЄС
Головною темою на заході стали угорські аспекти під час процесу приєднання Сербії та України до Європейського Союзу. Василь Брензович висловив тверду позицію стосовно того, що на переговорах про вступ до ЄС слід приділяти особливу увагу правам нацменшин. За його словами, ігнорування цього питання може створити небезпечний прецедент, який негативно вплине на становище національних меншин, що проживають у країнах Євросоюзу.
Пропозиція щодо конференції в Брюсселі
Голова FUEN Лорант Вінце, який вважає виправданим занепокоєння Василя Брензовича, запевнив, що підтримує ідею розгляду питання щодо становища нацменшин у країнах, дотичних до розширення ЄС, на конференції в Брюсселі. Це стало б важливим кроком для привернення уваги до проблем національних меншин у процесі розширення Європейського Союзу.
Наступна зустріч робочої групи угорських громад FUEN відбудеться в Хорватії в першій половині 2025 року. Цей захід дасть можливість представникам нацменшин обговорити виклики та подальші кроки для захисту прав своїх громад.
My sincere congratulations to @vonderleyen on the approval of the new College of Commissioners.
I wish the new European Commission success in strengthening a united Europe and enhancing the EU’s role as a global leader. We look forward to continuing our productive cooperation on…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 27, 2024
Угорщина надіслала лист країнам – членам Європейського союзу, в якому йдеться про те, що вимоги, котрі були сформульовані у зв’язку зі становищем угорської меншини в Україні, так і не були виконані.
Міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто під час візиту на Закарпаття в січні наголосив: «Ми просимо для закарпатських угорців не нових прав, а повернення тих, які були до 2015 року». Пізніше міністр повідомив, що українська сторона надіслала відповідь щодо цього питання, але в ньому не вбачається ніякого прогресу.
Ймовірно, тому уряд Угорщини тепер надіслав листа до країн – членів ЄС, у якому йдеться про це. Документ є у розпорядженні Радіо Свобода. У ньому зазначено, що захист національних меншин є одним із пріоритетів, зазначених у переговорній рамці щодо вступ України до Європейського союзу, а тому Угорщина вимагає відновлення прав національних меншин угорської громади в Україні на той самий рівень, який був до 2015 року.
Як повідомляє Radio Szvoboda, Угорщина зокрема вимагає відновити права, які гарантують вільне використання угорської мови в Україні, та відновити право на політичне представництво на регіональному й національному рівнях.
Зазначається, що наразі в українських школах перебуває 20 000 учнів з угорською мовою навчання. «Всупереч попереднім обіцянкам, потреби представників угорської громади в Україні були проігноровані, наприклад, у випадку визначення предметів, які мають викладатися українською мовою в школах угорської меншини», – йдеться у заяві.
Також у листі наголошується, що після переформатування адміністративних районів в Україні змінилося співвідношення населення в регіоні.
«Обов’язкове 10-відсоткове співвідношення, яке національні меншини повинні досягти серед місцевого населення, щоб мати можливість претендувати на мовні права, не є виправданим у випадку з національними меншинами», – зазначається у документі.
Також Угорщину не влаштовує, що угорська громада не має свого делегата у Верховній Раді.
«Угорщина просить, щоб угорській громаді було надано право на політичне представництво, і в цьому контексті було дозволено використання національної мови під час виборчих кампаній, референдумів та загалом у суспільному житті, як це було раніше», – зазначено у листі.
Україна не коментувала цю заяву Угорщини, інформує Radio Szvoboda.
Це питання, можливо, порушуватимуть і на відеоконференції між робочими групами двох урядів, проведення якої планується найближчим часом.
Відповідно до статті 92 Конституції України, права національних меншин визначаються виключно правовими документами. Таким чином, регламентація цих повноважень документами нижчого рівня (наприклад, постановами, наказами) не відповідає Конституції.
Постанова ставить у залежність реалізацію мовних та інших прав національних меншин в окремих населених пунктах від рішення відповідної ради територіальної громади, що практично унеможливлює гарантування цих прав.
Документ пов’язує забезпечення зазначених прав зі спроможністю певної територіальної громади фінансувати витрати на реалізацію мовних прав нацменшин. Усе це може призвести до довільного тлумачення та саботажу прав національних меншин з боку певних органів місцевого самоврядування.
Постанова пов’язує забезпечення мовних прав нацменшин із кодифікацією певної мови, визначення якої не входить до компетенції місцевих рад.
У цілому документ принципово не відповідає вимогам Конституції України, робить право на використання мов нацменшин умовним і довільним, через що окремі громади національних меншин мають різний ступінь прав.
Кабінет міністрів України затвердив методологію використання мов нацменшин у тих населених пунктах, де вони традиційно мешкають. Це необхідно для вступу нашої країни до Європейського союзу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Кабміну.
За інформацією відомства, документ розробили як частину реформи щодо захисту прав нацменшин в Україні на шляху до початку переговорів щодо членства у ЄС.
„Сьогоднішнє затвердження методології, розробленої після раунду консультацій, зокрема з колегами з Ради Європи, Єврокомісії та представниками громадських організацій національних спільнот України, є ще одним кроком для належного забезпечення прав нацменшин України”, – заявила віце-прем’єр, міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
Така методологія встановлює єдині умови та порядок використання мов нацменшин у тих населених пунктах, де вони традиційно проживають, або в яких становлять понад 15% загальної чисельності населення.
„Прийняття цієї постанови необхідне для забезпечення реалізації закону та виконання рекомендацій Європейської комісії з метою започаткування переговорного процесу щодо вступу України до Європейського союзу”, – зазначив міністр Кабінету міністрів України Олег Немчінов.
Документ, зокрема, визначає сфери суспільного життя, в яких мови національних меншин України можуть використовуватися поряд з державною мовою за рішенням сільської, селищної або міської ради. Це стосується надання топографічної інформації, медичної допомоги, обслуговування у магазинах і не тільки.
[type] => post [excerpt] => Кабінет міністрів України затвердив методологію використання мов нацменшин у тих населених пунктах, де вони традиційно мешкають. Це необхідно для вступу нашої країни до Європейського союзу. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1707572580 [modified] => 1707570754 ) [title] => Потрібно для вступу до ЄС. Кабмін ухвалив рішення про мови нацменшин [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=103389&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 103382 [uk] => 103389 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 103383 [image] => Array ( [id] => 103383 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/parlament-torvenyhozas.jpg [original_lng] => 58487 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/parlament-torvenyhozas-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/parlament-torvenyhozas-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/parlament-torvenyhozas.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/parlament-torvenyhozas.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/parlament-torvenyhozas.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/parlament-torvenyhozas.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/parlament-torvenyhozas.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 3190 [_thumbnail_id] => 103383 [_edit_lock] => 1707563594:3 [_edit_last] => 3 [_oembed_c511dc899c47e0c8be09c6a2e820beaf] =>
The intention of several European countries to recognize a Palestinian state is a reward for terrorism.
80% of the Palestinians in Judea and Samaria support the terrible massacre of October 7.
This evil cannot be given a state.
This would be a terrorist state. It will try to…
— Benjamin Netanyahu - בנימין נתניהו (@netanyahu) May 22, 2024
Разом з керівниками дипломатичних місій країн-членів Європейського Союзу прибули до Берегова, де провели брифінг та ознайомили гостей з етнічним складом Закарпатської області, забезпеченням освітніх, релігійних, культурних потреб, участю національних спільнот у життєдіяльності краю, доступу до засобів масової інформації і взаємодією з місцевими органами влади й самоврядуванням.
До зустрічі долучилася голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, народна депутатка Юлія Гришина.
Під час брифінгу ознайомив дипломатів з безпековою ситуацією на Закарпатті та зазначив, що рівень підтримки і взаємодії національних спільнот є безпрецедентно високим по всій території краю.
Водночас зауважив, що Верховна Рада України нещодавно ухвалила історичне рішення про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних спільнот в окремих сферах.
Зараз права національних спільнот в усіх сферах життєдіяльності захищені Законом, який відповідає всім європейським стандартам.
Ми демонструємо, що національні спільноти – це невідʼємна частина нашого суспільства, щоденно разом працюємо для перемоги, боронимо країну на фронті, поважаємо одне одного, захищаємо від маніпуляцій і тиску, разом дивимося у майбутнє.
Важливо, щоб країни ЄС були поінформовані в деталях про умови життєдіяльності національних спільнот краю та високий рівень дотримання їхніх прав.
Президент Володимир Зеленський підписав закон про „Про національні меншини (спільноти) України”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на вечірнє звернення Зеленського.
„Підписав сьогодні важливий закон щодо національних спільнот. Реалізували ще один критерій для нашої євроінтеграції. Додаткові гарантії для національних спільнот в Україні, додаткові гарантії для нашого руху в Євросоюз. Продовжуємо роботу далі у виконанні рекомендацій Єврокомісії”, – сказав він.
Варто зауважити що даний закон дозволить пришвидшити європейську інтеграцію України.
Закон дає оновлене визначення терміну національні меншини (спільноти), що базується на основі інклюзивного підходу та відповідає Рамковій конвенції про захист національних меншин 1995 року.
Згідно з законом:
„Національна меншина (спільнота) України – це стала група громадян України, які не є етнічними українцями, проживають на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, об’єднані спільними етнічними, культурними, історичними, мовними та/або релігійними ознаками, усвідомлюють свою приналежність до неї, виявляють прагнення зберегти і розвивати свою мовну, культурну, релігійну самобутність”.
За законом, публічні заходи (збори, конференції, мітинги, виставки, навчальні курси, семінари, тренінги, дискусії, форуми, інші публічні заходи), організовані для осіб, які належать до національних меншин (спільнот), можуть проводитися мовами відповідних національних меншин (спільнот).
Культурно-мистецький, розважальний або видовищний захід, що організовується та проводиться особами, які належать до національної меншини (спільноти), може проводитися мовою відповідної національної меншини (спільноти).
Крім того, населених пунктах, в яких традиційно проживають особи, які належать до національних меншин допускається поширення внутрішньої та зовнішньої реклами, а також реклами у відповідних аудіальних та аудіовізуальних медіа місцевої категорії, виконаної державною мовою та дубльованих мовами відповідних національних меншин.
Ці положення не застосовуються до державної (офіційної) мови держави, визнаної Верховною радою України державою-агресором або державою-окупантом, тобто російської мови.
