Уряд Великої Британії та ЄС вперше запровадили спільний пакет санкцій проти російських кібермереж. Під санкції потрапили 24 особи та організації, пов’язані з російськими спецслужбами.
Про це повідомляє Центр протидії дезінформації.
Під санкції потрапили високопоставлені керівники ГРУ В’ячеслав Стафеєв, Іван Сенін та Іван Касьяненко, які причетні до кібер- та гібридних операцій проти західних країн.
Медіапроєкт «Рибарь», його керівник Михайло Звінчук та ще 9 учасників проєкту потрапили під санкції за втручання у вибори в різних країнах та поширення антиукраїнських наративів.
Також накладено санкції проти осіб, які стоять за програмним забезпеченням Lumma Stealer, що дозволяло кіберзлочинцям збирати конфіденційну інформацію зі скомпрометованих пристроїв та передавати її до рф.
Окремо Велика Британія та країни ЄС офіційно поклали відповідальність на 16 центр ФСБ рф за спробу диверсії проти енергомереж Польщі. Ця масштабна кібератака взимку мала на меті залишити без електроенергії понад 500 000 громадян, щоб посіяти хаос у країні, яка є ключовим логістичним хабом для допомоги Україні.
«На сьогодні Велика Британія запровадила санкції проти понад 3400 суб’єктів, пов’язаних із воєнними діями росії, і надалі співпрацюватиме із союзниками для тиску на тих, хто здійснює ворожу діяльність в інтересах кремля, поширює небезпечну брехню та підриває демократичні цінності», – зазначили у британському уряді.
Як повідомлялося, Євросоюз запровадив санкції проти дев’яти осіб та чотирьох організацій через російське кібершпигунство та саботаж. Ця діяльність включала проникнення в урядові мережі та саботаж критичної інфраструктури. Серед інших, мішенями стали Франція, Німеччина, Польща, Кіпр, Нідерланди, Австрія, Словаччина, Румунія та Фінляндія.
[type] => post [excerpt] => Уряд Великої Британії та ЄС вперше запровадили спільний пакет санкцій проти російських кібермереж. Під санкції потрапили 24 особи та організації, пов'язані з російськими спецслужбами. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1783957440 [modified] => 1783954090 ) [title] => Велика Британія та ЄС запровадили санкції проти російських кібермереж [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=191921&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 191921 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 191922 [image] => Array ( [id] => 191922 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/6a54c1b1bc4dd.jpg [original_lng] => 46906 [original_w] => 720 [original_h] => 450 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/6a54c1b1bc4dd-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/6a54c1b1bc4dd-300x188.jpg [width] => 300 [height] => 188 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/6a54c1b1bc4dd.jpg [width] => 720 [height] => 450 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/6a54c1b1bc4dd.jpg [width] => 720 [height] => 450 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/6a54c1b1bc4dd.jpg [width] => 720 [height] => 450 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/6a54c1b1bc4dd.jpg [width] => 720 [height] => 450 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/6a54c1b1bc4dd.jpg [width] => 720 [height] => 450 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1783943290:8 [_karpat_ai_import_snapshot] => a:11:{s:10:"source_url";s:70:"https://lb.ua/world/2026/07/13/751552_velikobritaniya_ies_vpershe.html";s:12:"source_plain";s:4865:"Головна — Світ — 13 липня 2026, 13:47 Великобританія та ЄС вперше запровадили спільний пакет санкцій проти російських кібермереж Під санкції потрапили високопоставлені керівники ГРУ В'ячеслав Стафеєв, Іван Сенін та Іван Касьяненко, які причетні до кібер- та гібридних операцій проти західних країн. Наталка Лотоцька, редакторка новин Додати LB.ua як бажане джерело в Google Фото: rada.gov.ua Уряд Великої Британії спільно з Європейським Союзом вперше запровадили спільний пакет санкцій проти російських кібермереж. Лондон, зокрема, запровадив нові санкції проти 24 фізичних осіб та організацій, які є проксі-мережами російських спецслужб і відповідальні за кібератаки, втручання у вибори та поширення антиукраїнських наративів в Європі. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації. Під санкції потрапили високопоставлені керівники ГРУ В'ячеслав Стафеєв, Іван Сенін та Іван Касьяненко, які причетні до кібер- та гібридних операцій проти західних країн. Реклама Медіапроєкт “Рибарь”, його керівник Михайло Звінчук та ще 9 учасників проєкту потрапили під санкції за втручання у вибори в різних країнах та поширення антиукраїнських наративів. Також накладено санкції проти осіб, які стоять за програмним забезпеченням Lumma Stealer, що дозволяло кіберзлочинцям збирати конфіденційну інформацію зі скомпрометованих пристроїв та передавати її до РФ. Окремо Велика Британія та країни ЄС офіційно поклали відповідальність на 16 центр ФСБ РФ за спробу диверсії проти енергомереж Польщі. Ця масштабна кібератака взимку мала на меті залишити без електроенергії понад 500 000 громадян, щоб посіяти хаос у країні, яка є ключовим логістичним хабом для допомоги Україні. “На сьогодні Велика Британія запровадила санкції проти понад 3400 суб'єктів, пов'язаних із воєнними діями Росії, і надалі співпрацюватиме із союзниками для тиску на тих, хто здійснює ворожу діяльність в інтересах Кремля, поширює небезпечну брехню та підриває демократичні цінності”, – зазначили у британському уряді. Раніше повідомлялося, що Євросоюз запровадив санкції проти дев'яти осіб та чотирьох організацій через російське кібершпигунство та саботаж. Ця діяльність включала проникнення в урядові мережі та саботаж критичної інфраструктури. Серед інших, мішенями стали Франція, Німеччина, Польща, Кіпр, Нідерланди, Австрія, Словаччина, Румунія та Фінляндія. Сьогодні, 13:27 Сибіга: у Польщі затримали чоловіка, який ображав українців у автобусі Сьогодні, 12:58 ЄС запропонує обмежити доступ дітей до соціальних мереж Сьогодні, 12:33 Андрій Сибіга на засіданні Ради ЄС закликав партнерів до активної участі в антибалістичній коаліції Росія Польща Великобританія санкції Євросоюз кібербезпека";s:8:"ai_title";s:130:"Велика Британія та ЄС запровадили санкції проти російських кібермереж";s:10:"ai_excerpt";s:337:"Уряд Великої Британії та ЄС вперше запровадили спільний пакет санкцій проти російських кібермереж. Під санкції потрапили 24 особи та організації, пов'язані з російськими спецслужбами.";s:16:"ai_content_plain";s:3240:"Уряд Великої Британії та ЄС вперше запровадили спільний пакет санкцій проти російських кібермереж. Під санкції потрапили 24 особи та організації, пов'язані з російськими спецслужбами. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації. Під санкції потрапили високопоставлені керівники ГРУ В'ячеслав Стафеєв, Іван Сенін та Іван Касьяненко, які причетні до кібер- та гібридних операцій проти західних країн. Медіапроєкт «Рибарь», його керівник Михайло Звінчук та ще 9 учасників проєкту потрапили під санкції за втручання у вибори в різних країнах та поширення антиукраїнських наративів. Також накладено санкції проти осіб, які стоять за програмним забезпеченням Lumma Stealer, що дозволяло кіберзлочинцям збирати конфіденційну інформацію зі скомпрометованих пристроїв та передавати її до рф. Окремо Велика Британія та країни ЄС офіційно поклали відповідальність на 16 центр ФСБ рф за спробу диверсії проти енергомереж Польщі. Ця масштабна кібератака взимку мала на меті залишити без електроенергії понад 500 000 громадян, щоб посіяти хаос у країні, яка є ключовим логістичним хабом для допомоги Україні. «На сьогодні Велика Британія запровадила санкції проти понад 3400 суб'єктів, пов'язаних із воєнними діями росії, і надалі співпрацюватиме із союзниками для тиску на тих, хто здійснює ворожу діяльність в інтересах кремля, поширює небезпечну брехню та підриває демократичні цінності», – зазначили у британському уряді. Раніше повідомлялося, що Євросоюз запровадив санкції проти дев'яти осіб та чотирьох організацій через російське кібершпигунство та саботаж. Ця діяльність включала проникнення в урядові мережі та саботаж критичної інфраструктури. Серед інших, мішенями стали Франція, Німеччина, Польща, Кіпр, Нідерланди, Австрія, Словаччина, Румунія та Фінляндія.";s:10:"applied_at";s:25:"2026-07-13T11:43:37+00:00";s:6:"status";s:8:"analyzed";s:7:"user_id";i:8;s:11:"compared_at";s:25:"2026-07-13T11:48:09+00:00";s:12:"diff_summary";a:3:{s:13:"title_changed";b:0;s:15:"excerpt_changed";b:0;s:15:"content_changed";b:1;}s:11:"analyzed_at";s:25:"2026-07-13T11:49:09+00:00";} [views_count] => 362 [_thumbnail_id] => 191922 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [_karpat_ai_import_feedback] => a:8:{s:7:"summary";s:346:"ШІ майже повністю відтворив фінал, але не вніс одну редакторську стилістичну правку в підводку до блоку «Раніше повідомлялося»: залишив «Раніше повідомлялося» замість «Як повідомлялося».";s:5:"title";a:2:{s:7:"changed";b:0;s:5:"notes";s:197:"Заголовок збігається з фінальною редакторською версією. Фактичних або стилістичних відхилень не виявлено.";}s:7:"excerpt";a:2:{s:7:"changed";b:0;s:5:"notes";s:122:"Врізка збігається з фіналом. Жодних пропусків чи спотворень немає.";}s:7:"content";a:7:{s:11:"added_facts";a:0:{}s:15:"removed_or_lost";a:0:{}s:11:"style_fixes";a:1:{i:0;s:191:"У фіналі змінено «Раніше повідомлялося» на «Як повідомлялося»; ШІ цю редакторську заміну не застосував.";}s:5:"notes";s:278:"Факти, атрибуція та порядок абзаців збережені. Єдина різниця між ШІ-виходом і фіналом — початок останнього абзацу, де редактор прибрав повтор «Раніше».";s:2:"},";a:0:{}s:11:"ai_mistakes";a:1:{i:0;s:239:"Не застосував стилістичну правку в останньому абзаці: залишив «Раніше повідомлялося» замість редакторського «Як повідомлялося».";}s:14:"prompt_lessons";a:5:{i:0;s:156:"Застосовуй усі редакторські стилістичні заміни, навіть якщо вони не змінюють фактів.";i:1;s:222:"У фінальному абзаці прибирай повтори на кшталт «Раніше повідомлялося», якщо редактор замінив їх на нейтральний зв’язок.";i:2;s:154:"Порівнюй не лише факти, а й точні формулювання між джерелом, ШІ-чернеткою та фіналом.";i:3;s:155:"Не змінюй зміст без потреби, але відтворюй кожну помітну редакторську правку тексту.";i:4;s:113:"Якщо фінал має інший вступ до абзацу, відтворюй його дослівно.";}}s:11:"]} }]}]}},{";s:0:"";s:11:"analyzed_at";s:25:"2026-07-13T11:49:09+00:00";s:7:"post_id";i:191921;s:10:"source_url";s:70:"https://lb.ua/world/2026/07/13/751552_velikobritaniya_ies_vpershe.html";} [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 190560378000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 977086 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 811 [1] => 1147 [2] => 284948 [3] => 223 [4] => 276 [5] => 277 ) [tags_name] => Array ( [0] => Великобританія [1] => Євросоюз [2] => кібербезпека [3] => Польща [4] => росія [5] => санкції ) ) [1] => Array ( [id] => 177892 [content] =>
Україна та Швеція підписали меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці в галузі кібербезпеки на полях Мюнхенської конференції з безпеки.
Про це повідомив уряд Швеції.
Як повідомляється, угода посилить стійкість України у кіберпросторі та водночас підвищить здатність Швеції протидіяти сучасним кіберзагрозам.
Співпраця передбачає участь Швеції у нарощуванні потенціалу – шляхом навчань, методологічній підтримці, обміну досвідом та безпечному обміну інформацією з метою зміцнення здатності України протистояти російським кібератакам.
Водночас створюються умови, щоб Україна могла поділитися досвідом протидії сучасним російським кібератакам.
Меморандум про співпрацю укладено між шведським Національним центром кібербезпеки при Радіостанції оборони та Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України (ДССЗЗІУ) терміном на п’ять років.
Україна приєднається до Резерву кібербезпеки Європейського Союзу, однієї з ключових ініціатив ЄС, спрямованих на посилення цифрового захисту держав.
Про це повiдомили у Мiнцифрi.
Відповідну домовленість досягнуто 3 липня: віцепрем’єр-міністр Михайло Федоров та генеральний директор директорату Єврокомісії «Коннект» Роберто Віола підписали зміни до Угоди про участь України в програмі «Цифрова Європа».
У межах нової угоди Україна отримає допомогу сертифікованих європейських фахівців у разі масштабних кібератак на державні інформаційні системи, електромережі, критичну інфраструктуру чи урядові ресурси. Підтримка включатиме не лише технічний захист, а й оперативне стримування атак і швидке відновлення систем.
У Мінцифри наголошують, що це важливий крок до зміцнення кіберстійкості України та ще один прояв підтримки з боку ЄС у цифровій війні проти агресора
У НАТО обговорюють включення кібербезпеки та діяльності, пов’язаної з безпекою кордонів та узбережжя, до нового цільового показника витрат на оборону.
Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела.
Згідно з документом, який є у розпорядженні журналістів, Альянс розпочав переговори з країнами про те, що входитиме до нового цільового показника витрат на оборону. Планується, що загальна мета витрат становитиме 5% від ВВП: 3,5% на жорсткі оборонні витрати та ще 1,5% – на інші, у тому числі на кібербезпеку.
Агентство зазначає, що ширше визначення того, що вважається витратами, пов’язаними з обороною, полегшило б досягнення мети.
За інформацією джерел, південні країни НАТО наполягають на включенні витрат, пов’язаних із боротьбою з тероризмом.
Напередодні виборів до Європарламенту Польща виділить понад 3 мільярди злотих на підсилення кібербезпеки після атаки на державне медіа РАР, у якій уряд підозрює росію.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на міністра цифровізації Кшиштофа Гавковського.
У Польщі вибори до Європарламенту відбудуться 9 червня, тож влада пильнує за можливими спробами росії втрутитися в голосування.
“Побоювання посилилися в п’ятницю, коли на сайті РАР з’явилася фейкова новина про мобілізацію”, – зазначили в агентстві.
Варшава неодноразово звинувачувала Москву в спробах дестабілізувати Польщу через роль країни в постачанні військової допомоги Україні. Росія відкидає ці звинувачення.
“Ми хочемо виділити понад 3 мільярди злотих на “Кіберщит”. Сьогодні Польща – на передовій у кіберборотьбі з росією. На Польщу націлено більшість атак”, – заявив на пресконференції Кшиштоф Гавковський.
За його словами, за неділю-понеділок Польща відбила кілька кібератак на критичну інфраструктуру.
“Російська Федерація має одну мету – дестабілізувати ситуацію й забезпечити вигоду силам, що підтримують розкол ЄС”, – сказав Гавковський.
31 травня посольство рф у Варшаві заявило, що не знало про атаку на РАР, і відкинуло звинувачення в спробах дестабілізувати Польщу.
Польська влада також вважає, що Росія пов’язана з підривними акціями й підпалами на території країни, й заявляє, що таємні служби рф активно намагаються збирати інформацію про постачання зброї до України.
Уряд Польщі оголосив про поновлення роботи комісії для розслідування російського впливу.
W związku z dowodami, że to rosyjskie służby specjalne dokonały karygodnego aktu dywersji wobec centrum handlowego przy Marywilskiej, podjąłem decyzję o wycofaniu zgody na działanie konsulatu Federacji Rosyjskiej w Krakowie.
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) May 12, 2025
Wojna w tej chwili jest w impasie. Rosja przegrała na Morzu Czarnym. Putin nadal walczy w Donbasie, a powietrzu jest wet za wet - Rosjanie bombardują przy użyciu bomb szybujących, Ukraińcy natomiast dokonują uderzeń dronami w rosyjskie rafinerie, fabryki broni. Na lądzie Putin… pic.twitter.com/wcHe64Kd1M
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) May 14, 2025
Polacy chcą mieć pewność, że przyszły Prezydent jest w pełni zdrowy. Dlatego zrobiłem test na obecność narkotyków. Wynik oczywiście negatywny. Teraz kolej na Pana Rafała! Odwagi! Jak jest Pan czysty, to nie ma się czego bać! pic.twitter.com/m8lJeSMeoL
Відповідно до Закону про національні надзвичайні ситуації може бути автоматично припинене надзвичайного стану в країні, якщо тільки протягом 90 днів до річниці його оголошення президент не опублікує у Федеральному реєстрі і не передасть Конгресу повідомлення про продовження НС.
Річниця припадає на 1 квітня 2024 року. Тож Байден повідомив, що він продовжує дію надзвичайного стану після цієї дати.
“Значна шкідлива кібердіяльність, що походить або спрямовується від осіб, які перебувають повністю або частково за межами Сполучених Штатів, продовжує становити незвичайну і надзвичайну загрозу національній безпеці, зовнішній політиці та економіці Сполучених Штатів. Тому я вирішив, що необхідно продовжувати надзвичайний стан у країні”, – йдеться у заяві Байдена.
Відповідно до законодавства США, влада країни може на цій підставі запроваджувати санкції проти всіх організаторів кібератак на Сполучені Штати, а Мінфін – блокувати рахунки порушників.
США і Данія оголосили про партнерство з метою зменшення вразливості та зміцнення стійкості критичної інфраструктури України до кіберзагроз, що реалізується через проєкт USAID.
Як повідомляє посольство США в Україні, Данія інвестує в проєкт 2,8 млн доларів США (20 мільйонів данських крон).
“В Україні існує величезна потреба в побудові стійкішої цифрової інфраструктури. Росія використовує кібератаки, щоб порушити роботу критичної інфраструктури і тим самим підривати довіру до влади. Ось чому в тісній співпраці зі США ми виділяємо 20 мільйонів крон (2,8 млн дол.) на кібербезпеку України”, – заявив міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен.
Посол США в Україні Бріджит Брінк наголосила, що розширення можливостей України у сфері кібербезпеки критично необхідне для забезпечення захисту органів влади та об’єктів критичної інфраструктури від численних кібератак, які Росія спрямовує проти України.
“Вітаю рішення Данії інвестувати 2,8 млн дол. у проєкт USAID “Кібербезпека критично важливої інфраструктури України” та сподіваюся на нашу плідну співпрацю, щоб допомогти Україні протистояти російській агресії в кіберпросторі”, – зазначила вона.
Проєкт USAID “Кібербезпека критично важливої інфраструктури України” відіграє важливу роль від початку повномасштабного вторгнення, забезпечуючи державні установи та об’єкти критичної інфраструктури інструментами та експертними знаннями, необхідними для безперебійної діяльності та задоволення потреб українців. За його сприяння було започатковано співпрацю між Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України та Агентством США з кібербезпеки та безпеки інфраструктури (CISA).
Сполучені Штати пишаються партнерством із Данією та Новою Зеландією в рамках проєкту USAID “Кібербезпека критично важливої інфраструктури України” та сподіваються на продовження тісної співпраці. Приєднавшись до цього проєкту, Данія висловлює свою підтримку українському народу, допомагаючи захищати Україну від кібератак.
На початку 2023 року свій внесок у програми зробила Нова Зеландія, інвестувавши в 0,49 млн доларів США.
??FM @larsloekke: “The rebuilding of Ukraine can’t wait till the war is over. Happy to announce that Denmark will open embassy office in #Mykolaiv this week. We’ve been given a special responsibility for the city and region – and we take it upon us.” #StandWithUkraine ?? pic.twitter.com/5I8WYlHQln
The US Congress has approved a bill to extend the funding of the country's government for 45 days (until November 17) without providing aid to Ukraine, according to the vote broadcast on the website of the upper house of the Congress:https://t.co/KxqKAGmlCdpic.twitter.com/7q38pU3TMi
Японія та Асоціація держав Південно-Східної Азії планують посилити співпрацю у сфері кібербезпеки на тлі зростання регіонального впливу Китаю. Про це повідомляє KYODO, посилаючись на джерела в японському уряді.
Зацікавлені сторони, в тому числі неурядові організації, підпишуть угоду в Токіо на цьому тижні напередодні саміту в японській столиці в грудні, присвяченого 50-річчю дружби і співробітництва між Японією та АСЕАН.
За їхніми словами, угода, яка передбачає посилення співпраці між Японією і країнами АСЕАН у сфері кібербезпеки, буде включена до спільної заяви на грудневому саміті.
Уряд Японії надає підтримку в підготовці фахівців з урядів країн-членів АСЕАН через навчальні програми в Азійсько-Японському центрі розвитку потенціалу кібербезпеки у Бангкоку, який працює під керівництвом Міністерства внутрішніх справ і комунікацій Японії.
Останніми роками кібератаки, спрямовані на компанії і приватні організації, привертають увагу в усьому світі: Китай підозрюють у причетності до деяких із них.
Японія та АСЕАН прагнуть посилити можливості як державного, так і приватного секторів протидіяти таким кібератакам.
На зустрічах, запланованих у Токіо, фірми АСЕАН, що займаються кібербезпекою, розкажуть японським компаніям про свій бізнес із метою налагодження нових партнерських відносин.
Міністр цифрових технологій Японії Таро Коно планує взяти участь у зустрічі, в той час як урядовці, які займаються питаннями кібербезпеки, також проведуть політичні зустрічі.
Прем’єр-міністр Фуміо Кішіда представив комплексну ініціативу Японії та АСЕАН з розвитку зв’язків минулого місяця в Індонезії, де він взяв участь у саміті АСЕАН. Програма включає зобов’язання Японії допомогти членам АСЕАН “оцифрувати” їхню інфраструктуру та посилити кібербезпеку, серед інших заходів.
До складу АСЕАН входять Бруней, Камбоджа, Індонезія, Лаос, Малайзія, М’янма, Філіппіни, Сінгапур, Таїланд і В’єтнам.
BREAKING: Sanae Takaichi becomes Japan’s first female leader, a historic event made possible by a coalition between the LDP and the Japan Innovation Party. 👉 https://t.co/br2yILvjb5pic.twitter.com/PLYIZPZKZk
