Речник уряду Афганістану Забіулла Муджахід звинуватив Пакистан у провалі переговорів. Він заявив, що вимоги були необґрунтованими, тому переговори зайшли в глухий кут.
«Афганістан не хоче нестабільності в регіоні, і вступ у війну не є нашим першочерговим вибором, але якщо спалахне війна, ми маємо право захищатися», – заявив він.
Міністр оборони Пакистану Хаваджа Асіф наголосив, що пакистанська делегація повертається зі Стамбула без плану будь-яких майбутніх зустрічей. Він додав, що Пакистан дотримуватиметься режиму припинення вогню доти, доки Афганістан не порушить його.
Угоду підписали міністри оборони Афганістану й Пакистану Мохаммад Якуб Муджахид та Хаваджа Асіф.
Представники урядів Афганістану й Пакистану в ході чергового раунду переговорів, що відбулися 18 жовтня за посередництва Катару та Туреччини, домовилися про негайне припинення вогнюі.
Про це повідомила пресслужба МЗС Катару в соцмережі Х.
“Під час чергового раунду переговорів сторони домовилися про негайне припинення вогню та створення механізмів для встановлення миру і зміцнення стабільності між двома країнами”, – йдеться в заяві.
Угоду підписали міністри оборони Афганістану й Пакистану Мохаммад Якуб Муджахид та Хаваджа Асіф, а також представники Катару та Туреччини.
Сторони домовилися провести наступні зустрічі в найближчі дні для збереження та повного дотримання режиму припинення вогню.
Президент США пригрозив Афганістану тяжкими наслідками, якщо контроль над базою не буде повернуто Сполученим Штатам. У соціальних мережах він наголосив, що „дуже погані речі” можуть трапитися, якщо база, побудована американцями, не повернеться під їхнє управління.
„Якщо Афганістан не поверне авіабазу Баграм тим, хто її збудував – Сполученим Штатам Америки, трапляться ДУЖЕ ПОГАНІ РЕЧІ!!!, – написав президент США Дональд Трамп.
Як наголошував глава Білого дому, це місце розташоване «всього за годину їзди від місця, де Китай виробляє ядерну зброю». Окрім цього, Трамп скаржився, що цю авіабазу США «віддали задарма».
Таліби проти військової присутності американців. Вони не дозволять США відновити контроль над ключовою авіабазою в Афганістані.
Як повідомляє BBC, про це заявив співробітник МЗС „Талібану” Заккір Джалал.
Заккір Джалал зазначив, що під час переговорів, які відбулися до повернення „Талібану” до влади, таліби повністю відхилили ідею щодо збереження американської присутності в Афганістані.
„Упродовж усієї історії афганці не приймали військової присутності. Цю можливість повністю відкинули під час переговорів у Досі та укладеної угоди, але двері відчинені для інших форм взаємодії”, — наголосив представник МЗС.
Що Трамп казав про повернення авіабази
Під час пресконференції із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером 18 вересня президент США Дональд Трамп заявив, що американці збиралися покинути Афганістан, аби зберегти одну з найбільших у світі авіабаз Баграм.
„Ми віддали її (авіабазу. — Ред.) їм просто так…. До речі, намагаємося повернутися туди. Це може бути невеликою сенсаційною новиною… ” — заявив американський лідер.
Також він додав, що від авіабази до місця, де виробляє ядерну зброю Китай, лише година їзди.
росія офіційно визнала владу Ісламського Емірату Афганістан, який таліби знову проголосили після повернення до влади у 2021 році.
Про це повідомили міністерства закордонних справ росії й «Талібану».
В обох відомствах сподіваються, що це сприятиме розвитку двосторонньої співпраці в різних галузях.
Окрім роботи в торговельно-економічному напрямі, москва обіцяє допомагати талібам зі «зміцненням регіональної безпеки» та «боротьбою із загрозами тероризму й наркозлочинності».
Як вказує Reuters, росія стала першою країною, яка визнала владу «Талібану».
Міністр закордонних справ Афганістану Амір Хан Муттакі заявив: «Ми цінуємо цей сміливий крок, зроблений росією, і, якщо Бог дасть, він послужить прикладом і для інших».
москва поступово налагоджувала відносини з талібами. Зокрема, із 2022 року Афганістан імпортує газ, нафту та пшеницю з росії.
У росії «Талібан» з 2003 року був визнаний терористичним рухом, однак заборону на нього зняли у квітні цього року.
Жодна інша країна офіційно не визнала уряд «Талібану», який захопив владу в серпні 2021 року. Однак Китай, Об’єднані Арабські Емірати, Узбекистан і Пакистан призначили послів у Кабулі, що є кроком до визнання.
Західні дипломати стверджують, що шлях «Талібану» до ширшого міжнародного визнання заблокований, доки він не змінить курсу щодо прав жінок, зокрема йдеться про чинну заборону на навчання та пересування без супроводу чоловіка.
Афганістан багатий на мінеральні ресурси, але через конфлікти останніх чотирьох десятиліть їх було неможливо видобувати. Після приходу до влади Талібану афганська гірничодобувна промисловість пішла вгору.
Міністерство гірничної промисловості Афганістану регулярно оголошує тендери на проєкти з розвідки та видобутку і запрошує іноземні компанії подавати заявки. За даними Світового банку, результати вже помітні: у 2023 фінансовому році розширення гірничодобувної промисловості на 6,9 відсотка підтримало зростання промислового сектора на 2,6 відсотка.
Хоча азійська країна перебуває під санкціями, держави, які мають дипломатичні та економічні зв’язки з Кабулом, зокрема Іран, Туреччина, Китай, Узбекистан і Катар, скористалися цією можливістю. Пекін особливо активний: китайська державна компанія China Metallurgical Group веде видобуток у Мес-Айнаку за 40 кілометрів від Кабула, де розташоване одне з найбільших у світі родовищ міді.
Компанія в 2007 році підписала контракт із тодішнім керівництвом Афганістану, але бойові дії в країні затримали реалізацію проєкту. Однак таліби продовжили угоду, тому видобуток триває з минулого літа. Китайські компанії розпочали реалізацію щонайменше трьох інших великих інвестиційних проєктів.
Іноді в сектор заходять і афганські бізнесмени: місцеві підприємці експлуатують шахту в схилі гори Гошта, де добувають дорогоцінні камені (наприклад, нефрит). Велика частина видобутого матеріалу закуповується Китаєм і використовується для виготовлення ювелірних виробів. Міністерство гірничої промисловості Афганістану повідомило, що з 2021 року в секторі було створено 150 тисяч робочих місць.
Афганістан багатий на мінеральні ресурси, загальна вартість яких оцінюється від одного до трьох трільйонів доларів. У країні можна знайти нафту, золото, залізо, мідь, рідкоземельні метали, дорогоцінне каміння та літій, але через конфлікти останніх чотирьох десятиліть їх було неможливо видобувати.
Наразі видобутку сприяє дешева робоча сила та відносно слабке регулювання, а також постійне покращення громадської безпеки. З моменту приходу до влади у 2021 році таліби завдали сильного удару по «Ісламській державі», послабивши терористичну організацію. Це дозволило іноземним компаніям активізувати свою діяльність у країні.
Незважаючи на це, напади на іноземців періодично відбуваються, відповідальність за які взяло на себе угруповання «Ісламська держава». Востаннє терористи вбили китайського шахтаря в січні. Хоча кілька країн зацікавлені в природніх ресурсах, існують певні перешкоди: наприклад, бракує інфраструктури, необхідної для великомасштабного видобутку, доріг, залізничної мережі та відповідного електропостачання.
Ускладнюють видобуток також рельєф Афганістану та відсутність виходу до моря.
Незважаючи на це, Кабул налаштований оптимістично, керівництво держави продовжує розширення виробництва. Водночас аналітики попереджають, що слабке регулювання може залишити екологічні шрами, які в довгостроковій перспективі можуть коштувати країні значних коштів.
Однак міністерство гірничодобувної промисловості стверджує, що дотримується чинного законодавства з усіма компаніями. І це навряд чи турбує країни, які прагнуть мінеральних ресурсів, тому афганська гірничодобувна промисловість і надалі приноситиме великі суми талібам.
“We will fight, we will die, we will get our rights” chanted a group of brave Afghan women during a protest against Taliban regime in Kabul.
Among other restrictions, Taliban have banned female education almost altogether & placed severe restrictions on female employment. pic.twitter.com/jtTN6cTM9s
#Afghanwomen took to the street in Kabul today afternoon and asked the world not to recognize the Taliban while they were violently dispersed. The protesters chanted “recognition of the Taliban is a disgrace to the world”, and “Afghan people are hostages of the Taliban”. pic.twitter.com/5dvmMiC2dB
За попередніми оцінками агентства, минулого року Афганістан придбав російське борошно на майже 80 мільйонів доларів, що вдвічі перевищує показники 2023 року. Серед найбільших покупців російського борошна також опинилися Китай і Туркменістан.
Загальний обсяг експорту пшениці та пшенично-житнього борошна з росії у 2024 році досяг 300 мільйонів доларів.
Зростання імпорту борошна Афганістаном пов’язане з нестачею власних виробничих потужностей, необхідних для задоволення внутрішнього попиту. Збільшення закупівель збіглося зі зусиллями росії щодо зміцнення зв’язків із урядом Афганістану, контрольованим терористичним рухом „Талібан”.
Russia continues to escalate its terror, launching another barrage of hundreds of drones and missiles, damaging residential areas, killing and injuring civilians.
Western cities of Chernivtsi, Lviv, and Lutsk suffered a particularly horrible attack, other regions were also hit.… pic.twitter.com/hLJFe03xqL
The Defence Secretary @JohnHealey_MP this morning confirmed that a Russian spy ship – the Yantar – is on the edge of UK waters, north of Scotland, having entered the UK’s wider waters over the last few weeks.
Верховний лідер «Талібану наказав заборонити будівництво вікон, які виходять на місця, де часто бувають жінки — подвір’я, кухня, колодязь тощо. Бо якщо чоловіки побачать їх там, це «може призвести до непристойних дій»» наказав заборонити будівництво вікон, які виходять на місця, де часто бувають жінки — подвір’я, кухня, колодязь тощо. Бо якщо чоловіки побачать їх там, це «може призвести до непристойних дій».
Про це йдеться в указі, опублікованому речником уряду Забіхуллахом Муджахідом, передає France 24.
Відтепер нові будівлі повинні зводити без вікон, через які можна було б побачити «подвір’я, кухню, колодязь сусіда та інші місця, якими зазвичай користуються жінки». Будівельні майданчики контролюватимуть місцеві чиновники й відповідні департаменти, щоб «переконатися, що не вдасться зазирнути в будинки сусідів».
У старих будинках власникам запропонують побудувати стіну або забити вікно, «щоб уникнути незручностей для сусідів».
Сили Росії настільки зайняті війною в Україні, що її інтереси звужуються практично скрізь у світі.
Потужна пропагандистська машина Москви на континенті зображує Росію як велику державу, що бореться за визволення африканців і суверенітет їхніх народів. Для підтримки свого наративу вона може експлуатувати пам’ять про підтримку Радянським Союзом антиколоніальних повстань, які боролися за витіснення західного впливу.
Реальність менш райдужна. Москва є не більше ніж опортуністичним прихильником чинних режимів, що займається хижацькою економічною діяльністю в обмін на угоди з видобутку корисних копалин, які допомагають фінансувати її війну в Україні. З цією метою вона пропонує найманців, котрі, як з’ясувалося, перенапружені та вкрай погано екіпіровані для виконання завдань, до яких вони залучені. І, оскільки в Росії й без того відчувається напруга – її сили настільки перевантажені Україною, що вона більше не може навіть захищати свою дорогоцінну сирійську клієнтську систему – влада Кремля в Африці починає руйнуватися, пише Foreign Policy.
У всіх країнах Африки, де Росія має інтереси, – Малі, Буркіна-Фасо, Нігер, Судан і Центральноафриканська Республіка – ситуація для цивільного населення радикально погіршилася, а кількість жертв насильства різко зросла. Після останніх кількох років активності рука Москви слабшає, і уряди багатьох країн починають відчувати наслідки цього процесу. Тепер, коли російські війська починають евакуацію своєї сирійської авіабази і центру військової логістики в Латакії, рука Росії в Африці виглядає ще слабшою.
Візьмемо Малі, наріжний камінь західноафриканської стратегії Кремля. Москва діяла шокуюче, коли спочатку втрутилася в Малі. У 2020 році Москва підтримала переворот, здійснений групою малійських офіцерів. Коли подібні військові перевороти за підтримки Росії відбулися в Буркина-Фасо в 2021 році і в Нігері в 2023 році, вони зрештою спровокували масштабну контртерористичну кампанію під проводом Заходу і перевернули всю структуру безпеки в регіоні, гарантовану Францією.
Євген Пригожин, лідер російського воєнізованого угруповання «Група Вагнера», відправив до Малі близько 1 500 російських найманців. Ці війська, як стверджується, були причетні до найжахливіших масових вбивств на континенті, вчинені за останні роки, в тому числі в селі Мура в 2022 році, де, за оцінками ООН, було страчено 500 чоловіків, жінок і дітей.
Беннетт був призначений Радою ООН з прав людини у 2022 році для моніторингу ситуації з правами людини в Афганістані після приходу до влади талібів роком раніше.
Беннетт раніше заявляв, що поводження талібів з жінками і дівчатами може бути прирівняне до злочину проти людяності. Наразі він перебуває за межами Афганістану, але кілька разів відвідував країну для вивчення ситуації.
Речник Міністерства закордонних справ адміністрації Талібану Абдул Кахар Балхі повідомив агентству Reuters, що Беннетт «не зміг отримати туристичну візу до Афганістану», тому що після «неодноразових прохань» до правозахисника «дотримуватися професіоналізму під час роботи», талібами було вирішено, що його звіти «ґрунтуються на упередженнях, і шкодять інтересам Афганістану і афганського народу».
Речник адміністрації Талібану Забіхулла Муджахід раніше заявляв, що Талібан поважає права жінок відповідно до своєї інтерпретації ісламського права і місцевих звичаїв. Він заявив, що Беннетту не буде дозволено приїхати до Афганістану, що є рідкісним випадком публічної заборони на в’їзд іноземного посадовця.
ООН намагається знайти єдиний міжнародний підхід до боротьби з талібами. У червні високопосадовці ООН і посланці з 25 країн зустрілися з талібами в Катарі, але були розкритиковані правозахисними організаціями за те, що на зустрічі не були присутні афганські жінки і представники громадянського суспільства.
Місія ООН в Афганістані також працює з Кабула і займається моніторингом та звітуванням з питань прав людини.
“We will fight, we will die, we will get our rights” chanted a group of brave Afghan women during a protest against Taliban regime in Kabul.
Among other restrictions, Taliban have banned female education almost altogether & placed severe restrictions on female employment. pic.twitter.com/jtTN6cTM9s
#Afghanwomen took to the street in Kabul today afternoon and asked the world not to recognize the Taliban while they were violently dispersed. The protesters chanted “recognition of the Taliban is a disgrace to the world”, and “Afghan people are hostages of the Taliban”. pic.twitter.com/5dvmMiC2dB
