Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес заявив у середу, що його країна може стати центром експорту природного газу до європейських країн, які прагнуть знизити свою залежність від російської енергії.
Spanish Prime Minister Pedro Sanchez speaks to media during a press conference after meeting with Polish Prime Minister Mateusz Morawiecki in Warsaw, Poland, Wednesday, July 27, 2022. The two leaders led intergovernmental consultations focused on bilateral relations, including economic and security issues, the situation in Ukraine and the EU’s southern neighborhood. (AP Photo/Michal Dyjuk)
„Іспанія – солідарна країна, це відповідальна країна. І ми зробимо все можливе, це те, що я сказав польському прем’єр-міністру Моравецькому, а також Комісії ЄС та державам-членам, щоб Європа не стала енергетичною заручницею путіна”, – сказав Санчес на пресконференції зі своїм польським колегою.
Санчес додав, що 30 відсотків усіх потужностей з регазифікації Європи наразі перебуває в Іспанії, додавши, що країна вже збільшила свої потужності з експорту газу та готова збільшити їх ще більше.
„У червні минулого року 20 відсотків імпорту зрідженого природного газу, що надійшов до Іспанії, були експортовані в інші країни Європейського Союзу”, – сказав Санчес, додавши, що Іспанія звернулася до Комісії ЄС та сусідніх країн з проханням збільшити пропускну спроможність для міжмережевої взаємодії, щоб мати можливість краще інтегруватися та експортувати більше газу на енергетичний ринок ЄС.
Санчес також сказав, що невизначеності та загрозі війни росії в Україні слід протиставити зміцнення Європейського Союзу.
„Сьогодні як ніколи важливо зберігати єдність навколо спільних цінностей, які становлять сутність Європи і які путін ставить під сумнів своїм незаконним, нелегітимним та несправедливим вторгненням в Україну”, – додав прем’єр.
Acabo de llegar a Ucrania. 3 años ya de guerra injusta e injustificable.
Tenemos que conseguir que éste sea el año de la paz. Una paz justa que garantice la soberanía y la libertad de los ucranianos. España les apoya en ello. pic.twitter.com/2lwcQQwD7F
Підписана між Єврокомісією та Азербайджаном попередня угода передбачає збільшення обсягів поставок азербайджанського газу до 20 мільярдів кубометрів на рік.
Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) підписала в Баку з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим попередню угоду про збільшення обсягів поставок природного газу до Європи. Про це у понеділок, 18 липня, повідомляє агенція Reuters.
Йдеться про плани збільшити обсяги поставок до 20 мільярдів кубометрів газу до 2027 року, а відтоді щороку забезпечити поставки у такому обсязі.
„Сьогоднішньою угодою ми зобов’язуємося розширити південний газовий коридор та подвоїти поставки газу з Азербайджану до ЄС. Це хороші новини щодо наших поставок газу на цю зиму і надалі”, – написала президентка Єврокомісії у Twitter.
За словами фон дер Ляєн, підписана угода відкриває нову главу у галузі енергетичної співпраці з Азербайджаном, який стане „ключовим партнером” Брюсселя в зусиллях позбавитися залежності від російських енергоносіїв, пише Reuters.
Нагадаємо, Азербайджан почав постачати свій газ споживачам в Італії, Греції та Болгарії 31 грудня 2020 року. У 2021 році країна експортувала до Європи 8,2 мільярда кубометрів газу. Очікується, що за підсумками 2022 року ця цифра перевищить 10 мільярдів кубометрів.
Максимальна пропускна спроможність газогону ТАР, що транспортує азербайджанський газ до Європи, становить 20 мільярдів кубометрів на рік.
I call on all EU and G7 states to stop issuing visas to Russians. President @ZelenskyyUa is absolutely right to insist on this. Russians overwhelmingly support the war on Ukraine. They must be deprived of the right to cross international borders until they learn to respect them.
We must pay heed and take action when human rights are violated. We are witnessing the Iranians’ brave fight for greater freedom and justice, and the brutal violence against them. Sanctions are one way in which we are stepping up the pressure on the regime. #Kanzlerkompakt#Iranpic.twitter.com/jhtXm9JA05
Great news from the Ukrainian Congress of Judges. 8 new members of the High Council of Justice have just been appointed. Key judicial governing bodies can thus restart work. Looking forward to the reformed HCJ showcasing rule of law and integrity in practice.
#COREPERII | EU Ambassadors just approved the mandate for negotiations with @Europarl_EN on the ASAP Regulation.
It will facilitate the ramp-up of the EU’s ammunition production capacity, allowing its defence industry to better support Ukrainian and Member States’ armed forces.
— Swedish Presidency of the Council of the EU (@sweden2023eu) June 23, 2023
Сейм Латвії в остаточному читанні затвердив поправки до закону „Про енергетику”, які передбачають, що з 1 січня 2023 року постачання природного газу з росії до Латвії буде заборонено.
Про це повідомляє портал Delfi.
Раніше про відмову від газу концептуально домовився латвійський уряд.
Спочатку поправку про заборону на постачання природного газу з росії подали депутати від коаліційної партії „Консервативні” – Рейніс Знотиньш та Яніс Цієленс.
Також затверджено регулювання для конкретних випадків за погодженням із регулюючими установами іншої держави-члена ЄС способів забезпечення заборони постачання природного газу з росії.
Це регулювання щодо угод з регулюючими установами іншої держави-члена ЄС застосовуватиметься у випадках, коли латвійський оператор єдиної системи транспортування та зберігання природного газу – АТ Conexus Baltic Grid – домовився з відповідним оператором іншої держави-члена ЄС про створення єдиної системи транспортування природного газу.
Відмова від російського газу стала реакцією на війну росії проти України. Першою від російського газу повністю відмовилася Литва.
[type] => post
[excerpt] => Сейм Латвії в остаточному читанні затвердив поправки до закону "Про енергетику", які передбачають, що з 1 січня 2023 року постачання природного газу з росії до Латвії буде заборонено.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1657875600
[modified] => 1657844462
)
[title] => Латвія заборонила постачання російського газу з 2023 року
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=53347&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 53340
[uk] => 53347
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 53341
[image] => Array
(
[id] => 53341
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/20220420164124-5278.jpg
[original_lng] => 60532
[original_w] => 1000
[original_h] => 625
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/20220420164124-5278-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/20220420164124-5278-300x188.jpg
[width] => 300
[height] => 188
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/20220420164124-5278-768x480.jpg
[width] => 768
[height] => 480
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/20220420164124-5278.jpg
[width] => 1000
[height] => 625
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/20220420164124-5278.jpg
[width] => 1000
[height] => 625
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/20220420164124-5278.jpg
[width] => 1000
[height] => 625
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/20220420164124-5278.jpg
[width] => 1000
[height] => 625
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 3087
[_thumbnail_id] => 53341
[_edit_lock] => 1657833662:2
[_edit_last] => 2
[_oembed_b306d78e41287edb1eb67b5915499d54] =>
[_oembed_time_b306d78e41287edb1eb67b5915499d54] => 1663172089
[_oembed_832f01256bcfcbf61fc1a1a24e19dee8] =>
Slēpjoties aiz konvencijas, Krievijas vēstniecība ignorēja prasību nomainīt plāksni, kas vēstī par ielas jauno nosaukumu. @RigasDome sadarbībā ar @Arlietas atrada risinājumu, plāksne nomainīta.
As of 18 October 2023, in accordance with UNSCR 2231, all restrictions unjustly imposed on ballistic missile-related activities and transfers to/from the Islamic Republic of Iran terminate; and Iran is no longer subject to any restriction in the context of the #SecurityCouncil.
Conflit Hamas-Israël : ce matin devant le juge des référés du tribunal administratif de Paris pour contester la suspension de l'interdiction d'une manifestation propalestinienne à Paris.
Le Hamas, « un mouvement de résistance » ? Non ! c’est un mouvement terroriste. Je saisis le procureur de la République pour apologie du terrorisme. https://t.co/Z9jmpDnNmi
Росія використовує енергоносії як зброю і Франція має бути готова до сценарію, коли постачання російського газу припиниться повністю.
Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон, повідомляє Le Figaro.
„Росія використовує енергію як зброю”, зокрема, перерізавши газопровід „Північний потік-2. Ми перебуваємо в гібридній війні, і ми повинні готуватися до сценарію, за якого нам доведеться повністю обходитися без російського газу”, — сказав він.
Макрон зазначив, що Франція завдяки своїй енергетичній моделі не дуже залежить від російського газу.
„Але ми диверсифікуємо, щоби шукати газ в іншому місці. Ми отримуємо внески, зокрема, від Норвегії, Катару, Алжиру та США. Ми перебуваємо в процесі поповнення наших запасів”, — сказав французький президент.
Він також наголосив, що Франція допоможе своїм європейським сусідам подолати енергетичну кризу.
„Ми також маємо допомогти більш залежним країнам, таким як Німеччина. Але ми маємо увійти в логіку тверезості. Зараз я попрошу адміністрацію, великі групи підготувати план зменшення споживання. Нам потрібно буде виявити солідарність із нашими європейськими сусідами”, — заявив Макрон.
Ніхто не зупинятиметься… поки росіяни не втечуть з України, не повернуть українцям вкрадені в них будинки та квартири в Криму, не видадуть авторів «СВО»/воєнних злочинців, не вивчать сенсу поняття «міжнародне право».
Russia will come back to full compliance with the New START treaty if Washington abandons its"hostile stance" toward Moscow – Deputy FM Sergei Ryabkov pic.twitter.com/fjkxNfRP6S
Russia announced that its warships have reached Iran to participate in joint exercises with Iran and China in the Gulf of Oman. pic.twitter.com/FWXfW9Y7t4
Russia continues to escalate its terror, launching another barrage of hundreds of drones and missiles, damaging residential areas, killing and injuring civilians.
Western cities of Chernivtsi, Lviv, and Lutsk suffered a particularly horrible attack, other regions were also hit.… pic.twitter.com/hLJFe03xqL
Польща розриває міжурядову угоду з Росією від 1993 року щодо постачання газу.
Про це повідомила в Twitter міністр клімату і навколишнього середовища Польщі Анна Москва, передає УНІАН.
За її словами, цей крок підтверджує прагнення Варшави стати незалежною від газу з Росії.
„Польща денонсує „Ямальську” міжурядову газову угоду від 1993 року. Агресія Росії проти України підтвердила правильність намірів польського уряду стати повністю незалежним від російського газу. Ми завжди знали, що „Газпром” не є надійним партнером”, – зазначила Анна Москва.
Як зазначила вона польському виданню PAP, уряд 13 травня ухвалив постанову про припинення дії угоди з РФ щодо будівництва газопроводів для транзиту газу через територію Польщі та постачання російського газу. Угода була підписана у Варшаві 25 серпня 1993 року.
„Протягом багатьох років уряд послідовно реалізує стратегію диверсифікації джерел і напрямків постачання газу до Польщі, і ми готуємося закрити контракт з „Газпромом” до кінця 2022 року й не купувати більше газу в РФ”, – сказала Москва.
Вона додала, що це рішення було природним кроком після того, як росіяни вирішили зупинити постачання газу Польщі. „Коли Росія відрізала нас від поставок, де-факто порушивши положення угоди, польський уряд вирішив, що через порушення її істотних умов вона припиняє свою дію”, – наголосила Москва.
Уповноважений уряду з питань стратегічної енергетичної інфраструктури Петро Наїмський наголосив, що після 30 років газові відносини між Польщею і Росією перестануть існувати, пише PAP. За його словами, саме стільки часу знадобилося Польщі, щоб дійти до того, аби позбутися залежності від російського газу й російського шантажу.
„Ми в реальній війні, яку Росія веде за допомогою постачання енергоносіїв, газу. І це цілком актуальні питання. Виведення Польщі з-під російської монополії „Газпрому””, – сказав Наїмський.
Він додав, що рішення уряду Моравецького від 13 травня припинити дію так званих „Ямальських угод” є переломним моментом.
Не пропонуйте нам припинення вогню — це неможливо без тотального виведення військ РФ. Українське суспільство не цікавить новий «Мінськ» і повернення війни через кілька років. Поки ?? не готова повністю звільнити наші землі, наша переговорна платформа — зброя, санкції та гроші.
Prezydent @AndrzejDuda: Wspieraliśmy, wspieramy i będziemy wspierać Ukrainę w jej walce o wolność! Dzisiaj to wsparcie jest nadal niezwykle potrzebne. Niezależnie od zmęczenia wojną. Wolny świat nie może dopuścić do tego, żeby Putin i Rosja zatriumfowali. pic.twitter.com/VDSHEkBZMy
За кілька останніх днів різка ескалація напруженості між Грецією і Туреччиною через територіальні розбіжності в східній частині Середземного моря не на жарт схвилювала провідними столицями Євросоюзу. Поки офіційні Афіни і Анкара обмінюються погрозами, проводять військові навчання та нарощують військові угруповання в спірному регіоні, Німеччина у вівторок, 25 серпня, екстрено делегувала в обидві конфліктуючих столиці міністра закордонних справ Хайко Маасу для врегулювання кризи, що загрожує у будь-яку хвилину вийти з-під контролю.
Напередодні зустрічі з грецьким прем’єром Кіріакосом Міцотакісом глава МЗС Німеччини заявив про те, що «вікно діалогу між Грецією і Туреччиною має розширитися, а не закриватися». Правда, у Туреччині, де також чекають на німецького посередника, тут же категорично заявили: саме Греція «підриває» мету відновлення контактів на високому рівні між двома сусідніми країнами, поставивши таким чином німецьку дипломатію перед надзвичайно складним завданням.
В Анкарі мають на увазі рішення Греції оголосити ділянку на південь від крихітного острова Кастелорізо районом проведення військово-морських навчань. Спірна територія, де у даний час веде розвідку вуглеводнів турецьке дослідницьке судно «Oruç Rei»s під охороною військових кораблів закривається для мореплавання з вечора 25 по 27 серпня.
Однак, Туреччина «не зробить ні найменшого кроку назад», цитує турецька газета Daily Sabah слова президента республіки Реджепа Таійпа Ердогана. «Греція посіє хаос, якого не зможе уникнути. Тепер тільки Греція несе відповідальність за всі конфлікти в регіоні і тільки вона від цього постраждає», – у властивій йому манері грізно попередив турецький лідер. На підтвердження цих слів Анкара оголосила про негайний старт військових навчань у районі на південь від грецького острова Крит, ще більш загостривши ситуацію.
Нагадаємо, що привид греко-турецького конфлікту в Егейському морі, що витав у повітрі ще з середини 1990-х років (у 1996 році сторони вже були на межі війни через суперечку навколо острівця Імія), на цей раз стає практично неминучим.
І виною потенційного конфлікту стали не тільки різке зростання територіальні амбіції Туреччини, але і знайдені тут багаті нафтогазові ресурси. У сутичці за контроль над ними ніхто не хоче відступати. Прагнучи «застовпити» свої права на багаті газом морські шельфи, Туреччина раніше підписала угоду про розмежування морських кордонів з урядом національної злагоди Лівії. А Греція, у свою чергу, 6 серпня уклала угоду про демаркацію морських зон з Єгиптом. Як Афіни, так і Анкара не визнають ці договори легітимними і вважають, що вони ущемляють права однієї зі сторін.
Для Греції компроміс неприйнятний: поступившись туркам шматочок шельфу навіть у одного острівця Кастелорізо, що знаходиться в 580 кілометрах від материкової Греції і всього в 2 кілометрах від Туреччини, греки ризикують зіткнутися з ще більш збільшеними територіальними і енергетичними апетитами Анкари. Не особливо сподіваючись на власні сили, Афіни всіляко прагнуть інтернаціоналізувати конфлікт, представляючи його як атаку Анкари на принципи міжнародного права і зовнішні кордони Євросоюзу.
За відсутності підтримки від НАТО, яке традиційно не горить бажанням втягувати альянс у застарілі греко-турецькі «розбірки», греки роблять ставку на загрозу антитурецьких санкцій із боку Євросоюзу, а також ситуаційні союзи з Єгиптом, Ізраїлем, ОАЕ і Кіпром. Правда, яку практичну допомогу ці країни зможуть, а головне захочуть надати грекам у разі реального військового конфлікту останніх із Туреччиною залишається під великим питанням.
