Кароль Навроцький заявив, що підписав закон про допомогу українським біженцям востаннє.
Президент Польщі Кароль Навроцький повідомив, що погодився підписати оновлену версію закону про виплат для українців лише після внесення змін, які, за його словами, «усувають несправедливі положення», пише gazeta.pl.
Перша редакція документа передбачала можливість отримання виплати 800+ навіть тими громадянами України, які не працюють у Польщі. Навроцький назвав таке рішення «нечесним щодо поляків» і відмовився ставити свій підпис.
Другий варіант, що частково врахував його зауваження, президент зрештою схвалив. При цьому він наголосив, що» це останній випадок, коли він підтримує подібні законодавчі ініціативи».
«Уже вдруге я підписую такий закон, бо не хочу бути президентом хаосу. Але наголошую – це останній раз. Якщо нас дивляться прем’єр і парламентська більшість, то хочу нагадати: закон про допомогу українцям я підписав востаннє», – заявив Навроцький.
Глава Польщі додав, що після трьох років війни українці мають отримувати підтримку на тих самих умовах, що й інші національні меншини у Польщі. За його словами, він очікує, що всі наступні рішення будуть «реалістичними та справедливими», а не створюватимуть додаткової напруги.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який запроваджує заходи безпеки в закладах загальної середньої освіти. Зокрема, він дозволяє перебування поліції охорони у школах.
Про це повідомляє у Telegram Верховна Рада України.
„До цього часу в законодавстві не було чітко визначених заборон та обмежень щодо перебування сторонніх осіб на території чи в приміщеннях шкіл”, – йдеться у повідомленні ВР.
Повідомляється, що відтепер чинне законодавство, зокрема, передбачає залучення підрозділів поліції охорони для проведення, у межах їхньої компетенції, превентивних заходів на території та в приміщеннях таких закладів.
На думку авторів, реалізація підписаного закону сприятиме зменшенню ризиків, створенню безпечного освітнього середовища та збереженню матеріальної бази шкіл.
Школи та поліція
Нагадаємо, що в українських школах з минулого року працюють правоохоронці. Зокрема, у шкільних закладах освіти, які знаходяться у прифронтових населених пунктах.
Так, правоохоронці займаються пропускним режимом (в багатьох школах встановлюватимуть спецрамки та металошукачі), комунікаціями з екстреними службами, викликом поліції та особистим реагуванням на правопорушення, їхнім припиненням, затриманням правопорушників.
Також раніше повідомлялось, що у разі виявлення ознак насильства, булінгу чи жорстокого поводження з дітьми, директори шкіл зобов’язані письмово повідомляти Національну поліцію України та службу у справах дітей.
[type] => post
[excerpt] => Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який запроваджує заходи безпеки в закладах загальної середньої освіти. Зокрема, він дозволяє перебування поліції охорони у школах.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1760541840
[modified] => 1760540159
)
[title] => У школах може з'явитись поліція охорони: Зеленський підписав закон
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=165715&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 165712
[uk] => 165715
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 143568
[image] => Array
(
[id] => 143568
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4300343-1.jpg
[original_lng] => 69092
[original_w] => 610
[original_h] => 385
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4300343-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4300343-1-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4300343-1.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4300343-1.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4300343-1.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4300343-1.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4300343-1.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1565
[_thumbnail_id] => 143568
[_edit_lock] => 1760529439:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 447359766001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 43
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Статті
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 59
[1] => 1275277
[2] => 18409
)
[tags_name] => Array
(
[0] => закон
[1] => поліція охорони
[2] => школи
)
)
[2] => Array
(
[id] => 163155
[content] =>
Тепер українські військовослужбовці зможуть скаржитися на порушення своїх прав для омбудсмена.
Верховна Рада прийняла у другому читанні закон про військового омбудсмена. Документ №13266 підтримали 283 нардепи.
Законодавча ініціатива передбачає, що тепер військовослужбовці, чиї права були порушені, можуть подати офіційну скаргу безпосередньо військовому омбудсмену. Після цього у його підрозділі проведуть перевірку.
Загалом, документ визначає правовий статус, завдання та основи діяльності військового омбудсмана – нової інституції, яка має на меті захист прав і свобод військовослужбовців.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який відновлює незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву глави держави.
Перед цим документ підписав і голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Таким чином, закон набуде чинності наступного дня після його публікації у парламентській газеті „Голос України”.
„Хочу подякувати всім парламентарям за ухвалення мого законопроєкту – тепер уже закону. Щойно підписав документ, текст буде негайно опублікований. Це гарантії нормальної, незалежної роботи антикорупційних органів, усіх органів правопорядку нашої держави. Рішення правильне”, – сказав Зеленський від час відеозвернення.
Як зазначив президент, „дуже важливо, що держава дослухається до суспільної думки”.
Україна є демократією – точно жодних сумнівів. Урядовці невідкладно також проінформують партнерів України про цей закон”, – додав президент.
Члени сімей військовослужбовців, які загинули в російському полоні в період дії воєнного стану, отримуватимуть одноразову грошову допомогу у розмірі 15 млн гривень.
Відповідні зміни до Закону „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (№ 13168) підписав президент Володимир Зеленський, йдеться у картці документа на сайті ВР.
Закон уточнює деякі норми, пов’язаних з регламентуванням виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям на пероід воєнного стану у разі їх загибелі (смерті) під час перебування у полоні, а також в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності.
Відповідно до нових змін, члени сімей військовослужбовців, які загинули в полоні в період дії воєнного стану, отримуватимуть одноразову грошову допомогу у розмірі 15 млн грн. Однак допомогу не виплачуватимуть, якщо військовий добровільно здався в полон.
Окрім цього, закон збільшив від трьох місяців до одного року термін, впродовж якого можуть бути здійснені виплати в разі поранення чи захворювання військовослужбовця під час служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин.
Документ також змінив порядок визначення розміру виплат військовим при зміні групи інвалідності.
Відповідний закон також передбачає для СБУ підстави і порядок застосування зброї та спеціальних засобів.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає збільшення кількості працівників Служби безпеки України, а також закріплює 10 тисяч осіб за Центром спеціальних операцій А. Про це свідчить картка законопроєкту 13353 на сайті Верховної Ради.
Верховна Рада раніше ухвалила цей законопроєкт. В тексті законопроєкту було зазначено, що передбачається збільшити загальну чисельність СБУ:
у мирний час – із 27 тис. до 37 тис. осіб, з яких чисельність підрозділу СБУ, що здійснює оперативну-бойову діяльність та спеціальні заходи (ЦСО А) становить 10 тис. осіб;
в особливий період (крім періоду воєнного стану) – із 31 тис. до 41 тис. осіб, з яких чисельність підрозділу ЦСО А становить 10 тис. осіб;
на період дії воєнного стану – у кількості згідно з мобілізаційним планом на особливий період, при цьому чисельність ЦСО А у період дії воєнного стану повинна становити не менше 10 тис. осіб.
Також для СБУ передбачені підстави і порядок застосування зброї та спеціальних засобів. Військовослужбовці СБУ мають право використовувати і застосовувати зброю та бойову техніку під час:
проведення антитерористичних операцій,
здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони,
відсічі і стримування збройної агресії проти України,
при виконанні завдань щодо участі в обороні держави в установлених для з’єднань,
військових частин та підрозділів Збройних Сил України порядку та випадках.
Законопроєкт № 12414, що розширює повноваження Генерального прокурора щодо антикорупційних органів, офіційно набув чинності. Відповідна публікація з’явилася в офіційному парламентському виданні Голос України, що є передумовою для вступу закону в дію.
Після підпису президента Володимира Зеленського 22 липня, згідно з чинним законодавством, документ набирає чинності з моменту офіційного оприлюднення у державному виданні, яке відбулося 23 липня.
Публікація в Голосі України засвідчує, що:
закон офіційно набрав юридичної сили;
всі положення щодо взаємодії між Генпрокурором, НАБУ і САП вступили в дію;
механізми впровадження можуть тепер застосовуватись на практиці.
22 липня Верховна Рада проголосувала в цілому за законопроєкт № 12414, який раніше розкритикували в Transparency International як спробу позбавити НАБУ і САП незалежності.
Законопроєкт, текст якого ексклюзивно отримало Radio NV, вносить додаткові правки до проєкту змін до Кримінального кодексу України. Новації стосуються діяльності НАБУ і САП і, як заявили раніше критики документа, обмежують незалежність роботи цих органів. Правки запропонував депутат Максим Бужанський (Слуга народу).
Transparency International Ukraine заявила, що законопроєкт може зруйнувати ключові гарантії незалежності НАБУ і САП.
Зокрема, правками до законопроєкту генпрокурор наділяється повноваженнями:
забирати справи у НАБУ і доручати розслідування іншим органам;
бути фактичним керівником САП і передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам;
самостійно закривати справи за підозрою топчиновників.
Процесуальна автономія САП також суттєво обмежується, адже:
прокурори САП будуть позбавлені можливості визначати підслідність НАБУ у виняткових випадках;
керівник САП не зможе вирішувати спори про підслідність у справах, які може розслідувати НАБУ;
керівник САП не матиме повноважень щодо зміни апеляційних та касаційних скарг, внесених прокурорами САП.
Там стверджують, що законопроєктом депутати «серйозно порушують» ст. 116 Регламенту ВРУ, адже кардинально змінюють предмет регулювання проєкту закону 12414.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який врегулював страхування журналістів, що працюють у зоні бойових дій.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, передає Укрінформ.
Раніше закон вимагав обовʼязкове страхування журналістів, які працюють у гарячих точках, але на практиці, як зауважив Юрчишин, це не діяло.
«Уряд не затвердив необхідні правила, а страхові компанії не отримали відповідні ліцензії на здійснення такої діяльності. Тобто, на папері страхування обовʼязкове, а фактично його нема», – зазначив парламентарій.
Він нагадав, що після впровадження торік положень директиви Європейського парламенту правила у сфері страхування змінилися, і це ще більше ускладнило всі процедури.
Закон №11153, за словами Юрчишина, узгоджує старі вимоги з новими правилами страхування. Тепер медіа можуть офіційно страхувати своїх працівників під час роботи в зоні бойових дій чи в окупації за рахунок власних чи інших коштів, зокрема грантових.
Міністерство культури та стратегічних комунікацій разом із Національним банком протягом 30 днів мають розробити детальні умови страхування – покроковий план того, як усе це буде працювати.
«Вітаю всіх, хто чекав цього моменту та брав участь у розробці законопроєкту. Ця ініціатива – на 100% про медіа (ініціатори Суспільне Мовлення) для медіа та з залученням самих медійників», – додав Юрчишин.
На сайті Верховної Ради повідомляється, що закон повернуто в парламент з підписом президента 12 червня 2025 року.
Верховна Рада України ухвалила закон про продовження терміну для спрощеного повернення на службу після першого самовільного залишення військової частини (СЗЧ) до 30 серпня.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу з посиланням на трансляцію засідання народного депутата від фракції «Європейська соліданість» Олексія Гончаренко у YouTube, передає Укрінформ.
Законодавча ініціатива ініціатива №13177 була підтримана 284 голосами народних депутатів.
Конституційний суд Румунії одноголосно відхилив як необґрунтовані скарги трьох ультраправих партій на закон, що дозволяє армії збивати безпілотники, які входять в румунський повітряний простір в мирний час.
Про це йдеться в рішенні суду від 27 березня, яке є в розпорядженні.
У своєму рішенні румунський Конституційний суд констатував, що заходи щодо захисту повітряного простору повинні розглядатись у контексті зобовʼязань країни в НАТО.
„Вступ до НАТО передбачає як передання певних повноважень, так і спільне здійснення певних повноважень з державами-членами, що не впливає на суверенітет країни”, – заявили в суді.
Там також встановили, що закон „не регулює жодного законодавчого рішення щодо організації військової або воєнізованої діяльності, відмінних від регулярних збройних сил”.
