У Страсбурзі на конференції обговорили ситуацію національних меншин в Україні

Угорщина стоїть на боці України, поважає цілісність країни, вважає важливим збереження її незалежності, але водночас війна не може бути приводом для обмеження прав людини та нацменшин, – заявив голова парламентського комітету з питань закордонних справ Угорщини Жолт Неймет на конференції щодо становища нацменшин в Україні, організованій під час літньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).

У своєму виступі Жолт Неймет назвав відрадним і важливою віхою висновок Венеціанської комісії щодо закону України про національні меншини. Оприлюднений 13 червня висновок – це  прорив, що «наказує Україні зупинитися» у сфері прав людини та меншин, підкреслив він.

«Набуті права не можуть бути відібрані. Набуті права необхідно відновити. Процес євроінтеграції України може значною мірою сприяти цьому в найближчий період», – додав голова парламентського комітету.

«Слід наголосити, що ми засуджуємо війну Росії. Ми також засуджуємо те, що агресія відбувається з аргументацією на питання меншин, що надзвичайно ускладнює презентацію справ щодо наценшин. Ми стоїмо на боці України, але війна не може служити приводом для обмеження прав людини та меншин», – сказав він.

«У міжнародному співтоваристві назріла рішучість захищати права меншин», – підкреслив Жолт Неймет, висловивши сподівання, що думка Венеціанської комісії та міжнародної спільноти буде почута і в Україні. Депутат Європарламенту від «Фідес» Андрея Бочкор підкреслила, що Венеціанська комісія констатувала: в Україні є проблема у сфері захисту прав меншин.

Вона наголосила, що звуження прав меншин в Україні триває роками, водночас, унаслідок  висновку Венеціанської комісії та через тиск Європейської комісії, є надія, що Київ змінить пункти закону про національні меншини, які «радикально позбавляють прав» порівняно з попередніми положеннями 1992 року.

На думку Венеціанської комісії, є непропорційним те, як українську мову хочуть нав’язати нацменшинам, і  це спричиняє особливо негативний ефект у сфері освіти. Євродепутат назвала важливим: експерти наголосили на тому, що необхідно виправити пункти й щодо ЗМІ, оскільки, за її словами, запровадження закону призведе до явної дискримінації та ускладнить доступ до інформації.

«Відтермінування імплементації статті 7 закону про освіту до 1 вересня 2024 року дозволяє  закарпатській угорській громаді видихнути, адже не потрібно одразу переходити на двомовне навчання. Водночас цей захід лише відтерміновує проблему, яка, сподіваємося, буде вирішена після початку переговорів про вступ України до ЄС», – додала Андрея Бочкор.

Голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович зазначив: крім війни в Україні, найбільшою проблемою є те, що останнім часом у цій державі були прийняті закони, які суттєво обмежили права закарпатських угорців та інших меншин в Україні.

За його словами, закарпатські угорці перебувають під подвійним тиском, частково через воєнні умови, частково через заходи щодо обмеження прав меншин. Україна має повернутися до європейських стандартів, які раніше були частиною правової практики в Україні, підкреслив він.

Якби відтермінування імплементації зазначеної статті закону про освіту до вересня 2024 року не було, це призвело б до того, що «угорськомовна освіта фактично була б припинена». Все це спричинило б хаос і занепад у сфері угорськомовної освіти, що є неприпустимим, заявив голова ТУКЗ-КМКС. 

«Сподіваємося, що періоду до вересня наступного року буде достатньо для досягнення компромісу з державними органами України, який задовольнить освітні потреби закарпатських угорців», – додав Василь Брензович.

(MTI)