Угорщина надіслала лист країнам – членам Європейського союзу, в якому йдеться про те, що вимоги, котрі були сформульовані у зв’язку зі становищем угорської меншини в Україні, так і не були виконані.
Міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто під час візиту на Закарпаття в січні наголосив: «Ми просимо для закарпатських угорців не нових прав, а повернення тих, які були до 2015 року». Пізніше міністр повідомив, що українська сторона надіслала відповідь щодо цього питання, але в ньому не вбачається ніякого прогресу.
Ймовірно, тому уряд Угорщини тепер надіслав листа до країн – членів ЄС, у якому йдеться про це. Документ є у розпорядженні Радіо Свобода. У ньому зазначено, що захист національних меншин є одним із пріоритетів, зазначених у переговорній рамці щодо вступ України до Європейського союзу, а тому Угорщина вимагає відновлення прав національних меншин угорської громади в Україні на той самий рівень, який був до 2015 року.
Як повідомляє Radio Szvoboda, Угорщина зокрема вимагає відновити права, які гарантують вільне використання угорської мови в Україні, та відновити право на політичне представництво на регіональному й національному рівнях.
Зазначається, що наразі в українських школах перебуває 20 000 учнів з угорською мовою навчання. «Всупереч попереднім обіцянкам, потреби представників угорської громади в Україні були проігноровані, наприклад, у випадку визначення предметів, які мають викладатися українською мовою в школах угорської меншини», – йдеться у заяві.
Також у листі наголошується, що після переформатування адміністративних районів в Україні змінилося співвідношення населення в регіоні.
«Обов’язкове 10-відсоткове співвідношення, яке національні меншини повинні досягти серед місцевого населення, щоб мати можливість претендувати на мовні права, не є виправданим у випадку з національними меншинами», – зазначається у документі.
Також Угорщину не влаштовує, що угорська громада не має свого делегата у Верховній Раді.
«Угорщина просить, щоб угорській громаді було надано право на політичне представництво, і в цьому контексті було дозволено використання національної мови під час виборчих кампаній, референдумів та загалом у суспільному житті, як це було раніше», – зазначено у листі.
Україна не коментувала цю заяву Угорщини, інформує Radio Szvoboda.
Це питання, можливо, порушуватимуть і на відеоконференції між робочими групами двох урядів, проведення якої планується найближчим часом.
Відповідно до статті 92 Конституції України, права національних меншин визначаються виключно правовими документами. Таким чином, регламентація цих повноважень документами нижчого рівня (наприклад, постановами, наказами) не відповідає Конституції.
Постанова ставить у залежність реалізацію мовних та інших прав національних меншин в окремих населених пунктах від рішення відповідної ради територіальної громади, що практично унеможливлює гарантування цих прав.
Документ пов’язує забезпечення зазначених прав зі спроможністю певної територіальної громади фінансувати витрати на реалізацію мовних прав нацменшин. Усе це може призвести до довільного тлумачення та саботажу прав національних меншин з боку певних органів місцевого самоврядування.
Постанова пов’язує забезпечення мовних прав нацменшин із кодифікацією певної мови, визначення якої не входить до компетенції місцевих рад.
У цілому документ принципово не відповідає вимогам Конституції України, робить право на використання мов нацменшин умовним і довільним, через що окремі громади національних меншин мають різний ступінь прав.
Кабінет міністрів України затвердив методологію використання мов нацменшин у тих населених пунктах, де вони традиційно мешкають. Це необхідно для вступу нашої країни до Європейського союзу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Кабміну.
За інформацією відомства, документ розробили як частину реформи щодо захисту прав нацменшин в Україні на шляху до початку переговорів щодо членства у ЄС.
„Сьогоднішнє затвердження методології, розробленої після раунду консультацій, зокрема з колегами з Ради Європи, Єврокомісії та представниками громадських організацій національних спільнот України, є ще одним кроком для належного забезпечення прав нацменшин України”, – заявила віце-прем’єр, міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
Така методологія встановлює єдині умови та порядок використання мов нацменшин у тих населених пунктах, де вони традиційно проживають, або в яких становлять понад 15% загальної чисельності населення.
„Прийняття цієї постанови необхідне для забезпечення реалізації закону та виконання рекомендацій Європейської комісії з метою започаткування переговорного процесу щодо вступу України до Європейського союзу”, – зазначив міністр Кабінету міністрів України Олег Немчінов.
Документ, зокрема, визначає сфери суспільного життя, в яких мови національних меншин України можуть використовуватися поряд з державною мовою за рішенням сільської, селищної або міської ради. Це стосується надання топографічної інформації, медичної допомоги, обслуговування у магазинах і не тільки.
Разом з керівниками дипломатичних місій країн-членів Європейського Союзу прибули до Берегова, де провели брифінг та ознайомили гостей з етнічним складом Закарпатської області, забезпеченням освітніх, релігійних, культурних потреб, участю національних спільнот у життєдіяльності краю, доступу до засобів масової інформації і взаємодією з місцевими органами влади й самоврядуванням.
До зустрічі долучилася голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, народна депутатка Юлія Гришина.
Під час брифінгу ознайомив дипломатів з безпековою ситуацією на Закарпатті та зазначив, що рівень підтримки і взаємодії національних спільнот є безпрецедентно високим по всій території краю.
Водночас зауважив, що Верховна Рада України нещодавно ухвалила історичне рішення про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних спільнот в окремих сферах.
Зараз права національних спільнот в усіх сферах життєдіяльності захищені Законом, який відповідає всім європейським стандартам.
Ми демонструємо, що національні спільноти – це невідʼємна частина нашого суспільства, щоденно разом працюємо для перемоги, боронимо країну на фронті, поважаємо одне одного, захищаємо від маніпуляцій і тиску, разом дивимося у майбутнє.
Важливо, щоб країни ЄС були поінформовані в деталях про умови життєдіяльності національних спільнот краю та високий рівень дотримання їхніх прав.
Президент Володимир Зеленський підписав закон про „Про національні меншини (спільноти) України”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на вечірнє звернення Зеленського.
„Підписав сьогодні важливий закон щодо національних спільнот. Реалізували ще один критерій для нашої євроінтеграції. Додаткові гарантії для національних спільнот в Україні, додаткові гарантії для нашого руху в Євросоюз. Продовжуємо роботу далі у виконанні рекомендацій Єврокомісії”, – сказав він.
Варто зауважити що даний закон дозволить пришвидшити європейську інтеграцію України.
Закон дає оновлене визначення терміну національні меншини (спільноти), що базується на основі інклюзивного підходу та відповідає Рамковій конвенції про захист національних меншин 1995 року.
Згідно з законом:
„Національна меншина (спільнота) України – це стала група громадян України, які не є етнічними українцями, проживають на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, об’єднані спільними етнічними, культурними, історичними, мовними та/або релігійними ознаками, усвідомлюють свою приналежність до неї, виявляють прагнення зберегти і розвивати свою мовну, культурну, релігійну самобутність”.
За законом, публічні заходи (збори, конференції, мітинги, виставки, навчальні курси, семінари, тренінги, дискусії, форуми, інші публічні заходи), організовані для осіб, які належать до національних меншин (спільнот), можуть проводитися мовами відповідних національних меншин (спільнот).
Культурно-мистецький, розважальний або видовищний захід, що організовується та проводиться особами, які належать до національної меншини (спільноти), може проводитися мовою відповідної національної меншини (спільноти).
Крім того, населених пунктах, в яких традиційно проживають особи, які належать до національних меншин допускається поширення внутрішньої та зовнішньої реклами, а також реклами у відповідних аудіальних та аудіовізуальних медіа місцевої категорії, виконаної державною мовою та дубльованих мовами відповідних національних меншин.
Ці положення не застосовуються до державної (офіційної) мови держави, визнаної Верховною радою України державою-агресором або державою-окупантом, тобто російської мови.
Згідно з останнім висновком Венеціанської комісії, Зміни до закону України про нацменшини залишаються невідповідними. Про зауваження та пропозиції дорадчого органу розповів керівник Інституту стратегічних досліджень Угорського національного університету державної служби Балаж Тарнок.
Після червневого висновку Венеціанської комісії Верховна рада України у вересні внесла зміни до закону України про нацменшини, які також розглянув дорадчий орган. Після вивчення документу Венеціанська комісія заявила, що в кількох пунктах її рекомендації були виконані, але в багатьох інших були виконані лише частково або не виконані зовсім. Зокрема для меншин і надалі не гарантований вільний доступ до засобів масової інформації. Щодо деяких зауважень Венеціанської комісії влада України заявила, що для їхнього вирішення необхідні зміни до закону про державну мову чи закону про освіту, повідомив Балаж Тарнок в ефірі радіостанції InfoRádió. Він також зазначив, що, на думку Товариства угорської культури Закарпаття, у законі вихолощено поняття національної меншини, що фактично виключає дотримання колективних прав.
На думку експерта, основною проблемою залишається те, як із конституційної точки зору в Україні підходять до незахищеності національних меншин.
«Згідно з частиною нещодавно ухвалених поправок, мовні послаблення, сформульовані щодо національних меншин, не поширюються на мову держави-агресора – російську і це обмеження триватиме щонайменше протягом п’яти років після закінчення війни. На думку Венеціанської комісії, обмеження є законним через російську агресію, хоча в українській Конституції є пункт, у якому йдеться про захист російської мови. Проблема полягає в тому, що обмеження стосується лише мовних прав і довільного визначення періоду їхньої дії. Венеціанська комісія, по суті, запропонувала Україні вихід, побачивши можливість розмежувати національні меншини, які розмовляють офіційними мовами Європейського Союзу, й інші. Таким чином, меншинам, які розмовляють румунською, угорською, польською, болгарською та іншими мовами Європейського Союзу, можуть бути повернуті раніше відібрані права, тоді як проти росіян, проти яких були спрямовані зміни 2017, 2019 і 2022 років, обмеження залишилося б», – пояснив Балаж Тарнок.
Хоча висновки Венеціанської комісії не є юридично обов’язковими за міжнародним правом, вони враховуються державами. На думку експерта, реальний політичний тиск також може спонукати Україну закріпити рекомендації в законі, оскільки країна хоче приєднатися до Європейського Союзу, а відповідний захист меншин є умовою вступу. Крім того, для приєднання потрібна згода країни-членів, тому рішення Угорщини чи Румунії, які ініціювали передачу закону на розгляд Венеціанської комісії, також матиме значення, зазначив Балаж Тарнок.
Справа стосується й інших країн, адже в Україні у значній кількості проживає, зокрема, болгарська, польська та грецька меншини. На думку експерта, це питання не варто розглядати на двосторонній основі, оскільки ЄС має чіткі вимоги щодо того, що має робити країна – претендент на вступ, і в разі їхнього невиконання це стосуватиметься не лише певних країн, а Євросоюзу загалом.
Проблему потрібно вирішувати довгостроковими гарантіями, в ідеалі такими, які діятимуть довгостроково і після приєднання до ЄС, підкреслив експерт.
На його думку, з точки зору правового порядку найсильнішою була б конституційна гарантія. Не менш важливо, щоб Україна виконувала свої міжнародні зобов’язання, зокрема положення договору про основи добросусідства та співробітництва між Україною та Угорщиною, які включають повагу до прав меншин.
Верховна рада ухвалила зміни до закону „Про національні меншини (спільноти) України”. У місцях компактного проживання нацменшин дозволені публічні заходи реклама та мовами цих меншин (окрім російської).
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на депутата Ярослава Железняка в Telegram.
Як зазначається в пояснювальній записці до проекту №9610, у червні Венеційська Комісія) оприлюднила висновок до закону, ухваленому в грудні 2022 року, в якому містяться зауваження, здебільшого спрямовані на приведення деяких норм у відповідність до положень Європейської конвенції з прав людини 1950 року, Рамкової конвенції про захист національних меншин 1995 року, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин 1992 року.
„Внесення відповідних змін до законодавства також дозволить державі виконати важливу рекомендацію Європейської комісії у контексті набуття Україною статусу повноправного члена Європейського Союзу”, – йдеться в пояснювальній записці.
Закон дає оновлене визначення терміну національні меншини (спільноти), що базується на основі інклюзивного підходу та відповідає Рамковій конвенції про захист національних меншин 1995 року.
Згідно з законом:
„Національна меншина (спільнота) України – це стала група громадян України, які не є етнічними українцями, проживають на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, об’єднані спільними етнічними, культурними, історичними, мовними та/або релігійними ознаками, усвідомлюють свою приналежність до неї, виявляють прагнення зберегти і розвивати свою мовну, культурну, релігійну самобутність”.
За законом, публічні заходи (збори, конференції, мітинги, виставки, навчальні курси, семінари, тренінги, дискусії, форуми, інші публічні заходи), організовані для осіб, які належать до національних меншин (спільнот), можуть проводитися мовами відповідних національних меншин (спільнот).
Культурно-мистецький, розважальний або видовищний захід, що організовується та проводиться особами, які належать до національної меншини (спільноти), може проводитися мовою відповідної національної меншини (спільноти).
Крім того, населених пунктах, в яких традиційно проживають особи, які належать до національних меншин допускається поширення внутрішньої та зовнішньої реклами, а також реклами у відповідних аудіальних та аудіовізуальних медіа місцевої категорії, виконаної державною мовою та дубльованих мовами відповідних національних меншин.
Ці положення не застосовуються до державної (офіційної) мови держави, визнаної Верховною радою України державою-агресором або державою-окупантом, тобто російської мови.
Думка з приводу Проєкту Закону про внесення змін до Закону України “Про національні меншини (спільноти) України” щодо деяких питань реалізації прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України, прийнятого Верховною Радою України в першому читанні (проєкт закону та пов’язані з ним документи доступні за посиланням https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42516)
За словами ініціаторів закону, метою проєкту змін є вдосконалення правового регулювання захисту свобод і прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) відповідно до Європейської конвенції з прав людини, Рамкової конвенції із захисту національних меншин, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин та відповідних пропозицій Венеціанської комісії. За їхніми словами, введення положень цього документа в закон також дозволить Україні виконати відповідну рекомендацію Єврокомісії щодо досягнення повноправного членства в Європейському Союзі.
Законопроєкт пропонує зміни в кількох пунктах, які в багатьох випадках можна тлумачити як крок назад з юридичної точки зору, але вони жодним чином не є вирішенням ситуації з меншинами.
Однією з цих поправок законодавець прагне надати правовий статус національної меншини (громади) практично кожній групі громадян, які заявляють, що вони не є українцями. Щодо угорської громади, ця поправка вважається недоліком, оскільки з точки зору правового статусу вона ставить фактично корінну угорську меншину на один рівень із щонайменше 100 іншими національностями, переважно діаспорними меншинами у великих містах, що значною мірою ускладнює практичний правовий захист і правозастосування.
Згідно з іншою поправкою, «права і свободи осіб, які належать до національних меншин (спільнот), можуть бути обмежені відповідно до закону в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності та громадського порядку, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, захисту прав і свобод інших осіб, якщо таке обмеження є необхідним в демократичному суспільстві».
Ця поправка є дискримінаційною щодо меншин, повністю суперечить декларації про фактичну юридичну рівність меншин і викликає багато запитань. На думку ініціаторів, держава розглядає осіб, які належать до меншин, як загрозу громадському порядку та територіальній цілісності держави? Невже ці люди хоча б формально не мають рівних прав із більшістю? Яким чином держава збирається ідентифікувати осіб, на яких поширюється це обмеження?
Ініціатори законопроєкту пропонують внести чимало змін і до Статті «Право на використання мови національної меншини (спільнот) », котрі підсилюють обмеження щодо використання мов меншин, передбачені Законом про державну мову та Законом про медіа, щодо норм яких Венеціанська комісія висловила критику в своєму висновку CDL-AD (2023) 021.
Не буде суттєвих змін і для існуючих обмежень щодо видання та розповсюдження друкованої продукції мовами нацменшин. Отже, вчергове підтверджується дискримінаційна норма, передбачена попередніми законами.
На нашу думку, якщо запропоновані зміни будуть схвалені, то збережеться антиконституційна ситуація, коли правила використання мови регулюватимуться не законом, а правопорядком нижчого рівня. А в українській правовій системі й надалі без тлумачення залишаться такі базові поняття та критерії, як «населені пункти, в яких традиційно, проживають особи, котрі належать до національних меншин», «населений пункт, у якому представники національних менших становлять значну частину населення», «на прохання меншини», «реальна потреба».
Ініціатори законопроєкту пропонують доповнити Статтю 11 «Право на освіту» Закону про нацменшини ще однією частиною такого змісту: «Держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками (у тому числі електронними) здобувачів повної загальної середньої освіти, які належать до національних меншин, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
У світлі принципу недискримінації ця пропозиція є незрозумілою, оскільки в українській правовій системі, відповідно до пункту 2 частини третьої Статті 4 Закону про освіту 2017 року, держава забезпечує безкоштовними підручниками всіх учнів, які здобувають загальну середню освіту.
Тому ця пропозиція викликає низку питань. Серед іншого: без такого положення ці особи не мали б права на безкоштовні підручники? Як ідентифікуватимуть цих осіб? Чому привілей мають не здобувачі освіти мовами нацменшин, чому не підручники, видані мовами меншин, безкоштовні? Чи мають право на безкоштовні підручники ті, хто здобуває освіту в приватних навчальних закладах?
Підсумовуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що законопроєкт не досягає мети, яку поставили ініціатори в обґрунтуванні, а також взагалі не вдосконалює правового регулювання реалізації свобод і прав осіб, які належать до національних меншин.
На нашу думку, це невдала законодавча спроба виконати одну з умов членства в ЄС, яка свідчить про те, що керівництво країни щодо нацменшин продовжує політику, закладену в законах про освіту, про медіа та про державну мову, котра ігнорує текст та духовну суть Конституції, а також зобов’язання, обумовлені численними міжнародними конвенціями.
2023. 09. 18.
tm/dk
[type] => post
[excerpt] => Думка з приводу Проєкту Закону про внесення змін до Закону України “Про національні меншини (спільноти) України” щодо деяких питань реалізації прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України, прийнятого Верховною Радою У...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1695302220
[modified] => 1695303149
)
[title] => Думка з приводу змін до Закону про нацменшини
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=90373&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 90294
[uk] => 90373
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 70257
[image] => Array
(
[id] => 70257
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/parlament-legfelso-tanacs-rada.jpg
[original_lng] => 25975
[original_w] => 690
[original_h] => 387
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/parlament-legfelso-tanacs-rada-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/parlament-legfelso-tanacs-rada-300x168.jpg
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/parlament-legfelso-tanacs-rada.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/parlament-legfelso-tanacs-rada.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/parlament-legfelso-tanacs-rada.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/parlament-legfelso-tanacs-rada.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/parlament-legfelso-tanacs-rada.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 2169
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 70257
[_edit_lock] => 1695293624:2
[_edit_last] => 2
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 45
[1] => 51
[2] => 43
[3] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Думки
[1] => Новини
[2] => Статті
[3] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 15444
)
[tags_name] => Array
(
[0] => нацменшини
)
)
[8] => Array
(
[id] => 82442
[content] =>
Уряд Угорщини закликає Верховну Раду, уряд та президента України припинити позбавляти прав угорську нацменшину і, згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії, повернути угорській громаді права, які вона мала раніше, заявив у четвер на пресконференції в Будапешті Томаш Менцер, державний секретар міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини, відповідальний за двосторонні зв’язки.
Високопосадовець наголосив, що водночас уряд закликає Брюссель нарешті внести до порядку денного питання щодо позбавлення прав угорської нацменшини та вжити суттєвих кроків, щоб угорцям повернули права, набуті ними раніше.
«Брюсселю важливі мігранти та різні сексуальні меншини, але настав час зайнятися і проблемою захисту національних, яка є надзвичайно серйозною та реальною», – сказав Менцер.
Посилаючись на нещодавно прийняті в Україні зміни до законів про освіту, мову та національні меншини, держсекретар зазначив, що це явно добре продумані, взаємозв’язані заходи, які повністю суперечать двостороннім договорам, міжнародним угодам і європейським цінностям.
За його словами, закон про освіту позбавляє угорців навчатися рідною мовою. У ньому йдеться про те, що учні, які досі мали змогу вчитися рідною мовою, з 5-го класу зобов’язані вивчати державною мовою, тобто українською, не менше 20% навчальної програми, з 9-го – не менше 40%, з 10-го – не менше 60%. Верхньої межі немає, це залежить від школи та директора, зазначив держсекретар.
Він додав, що політична мета української сторони, щоб усі вивчили українську, цим законом точно не буде досягнута, адже мови можна навчати в рамках уроків мови.
Менцер наголосив, що мета полягає в тому, аби повністю придушити навчання угорською мовою, і це ще один крок до асиміляції закарпатської угорської громади. Якщо немає навчання рідною мовою, то не потрібні угорські філологи, і батьки також задумаються, чи варто віддавати дітей до угорськомовної школи, зазначив посадовець.
Крім того, вирішили змінити назви шкіл, а з їхніх стін прибрати угорськомовні таблички. Ці школи будуть не закладами нацменшини, а українськими, де учні вивчають окремі предмети угорською мовою, пояснив держсекретар.
Він зазначив, що Венеціанська комісія перевірила закон і чітко заявила, що він невідповідний.
Щодо мовного закону Менцер зазначив, що, крім галузі освіти, він обмежить використання рідної мови в інших сферах життя, зокрема культури, адміністрування та ЗМІ, вимагаючи використання в них виключно державної мови.
Під регулювання не підпадають лише приватні розмови та релігійні обряди, тобто розмовляти угорською можна вдома, між чотирма стінами, додав він.
Менцер зазначив, що Венеціанська комісія перевірила й цей закон і також встановила, що він суперечить європейським цінностям та правилам.
(MTI)
[type] => post
[excerpt] => Уряд Угорщини закликає Верховну Раду, уряд та президента України припинити позбавляти прав угорську нацменшину і, згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії, повернути угорській громаді права, які вона мала раніше, заявив у четвер на пресконфер...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1687537800
[modified] => 1687525801
)
[title] => Уряд Угорщини закликав Україну припинити позбавляти нацменшини їхніх прав
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=82442&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 82368
[uk] => 82442
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 49795
[image] => Array
(
[id] => 49795
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/menczer-tamas.jpg
[original_lng] => 137279
[original_w] => 1200
[original_h] => 675
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/menczer-tamas-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/menczer-tamas-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/menczer-tamas-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/menczer-tamas-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/menczer-tamas.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/menczer-tamas.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/menczer-tamas.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 1671
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 49795
[_edit_lock] => 1687515006:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_7f0a6a45c30419bcceb2fb40f6bc338c] =>
[_oembed_time_7f0a6a45c30419bcceb2fb40f6bc338c] => 1692176515
[_oembed_9b53914b544c13d97cdb102507fcb934] =>
Угорщина стоїть на боці України, поважає цілісність країни, вважає важливим збереження її незалежності, але водночас війна не може бути приводом для обмеження прав людини та нацменшин, – заявив голова парламентського комітету з питань закордонних справ Угорщини Жолт Неймет на конференції щодо становища нацменшин в Україні, організованій під час літньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).
У своєму виступі Жолт Неймет назвав відрадним і важливою віхою висновок Венеціанської комісії щодо закону України про національні меншини. Оприлюднений 13 червня висновок – це прорив, що «наказує Україні зупинитися» у сфері прав людини та меншин, підкреслив він.
«Набуті права не можуть бути відібрані. Набуті права необхідно відновити. Процес євроінтеграції України може значною мірою сприяти цьому в найближчий період», – додав голова парламентського комітету.
«Слід наголосити, що ми засуджуємо війну Росії. Ми також засуджуємо те, що агресія відбувається з аргументацією на питання меншин, що надзвичайно ускладнює презентацію справ щодо наценшин. Ми стоїмо на боці України, але війна не може служити приводом для обмеження прав людини та меншин», – сказав він.
«У міжнародному співтоваристві назріла рішучість захищати права меншин», – підкреслив Жолт Неймет, висловивши сподівання, що думка Венеціанської комісії та міжнародної спільноти буде почута і в Україні. Депутат Європарламенту від «Фідес» Андрея Бочкор підкреслила, що Венеціанська комісія констатувала: в Україні є проблема у сфері захисту прав меншин.
Вона наголосила, що звуження прав меншин в Україні триває роками, водночас, унаслідок висновку Венеціанської комісії та через тиск Європейської комісії, є надія, що Київ змінить пункти закону про національні меншини, які «радикально позбавляють прав» порівняно з попередніми положеннями 1992 року.
На думку Венеціанської комісії, є непропорційним те, як українську мову хочуть нав’язати нацменшинам, і це спричиняє особливо негативний ефект у сфері освіти. Євродепутат назвала важливим: експерти наголосили на тому, що необхідно виправити пункти й щодо ЗМІ, оскільки, за її словами, запровадження закону призведе до явної дискримінації та ускладнить доступ до інформації.
«Відтермінування імплементації статті 7 закону про освіту до 1 вересня 2024 року дозволяє закарпатській угорській громаді видихнути, адже не потрібно одразу переходити на двомовне навчання. Водночас цей захід лише відтерміновує проблему, яка, сподіваємося, буде вирішена після початку переговорів про вступ України до ЄС», – додала Андрея Бочкор.
Голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович зазначив: крім війни в Україні, найбільшою проблемою є те, що останнім часом у цій державі були прийняті закони, які суттєво обмежили права закарпатських угорців та інших меншин в Україні.
За його словами, закарпатські угорці перебувають під подвійним тиском, частково через воєнні умови, частково через заходи щодо обмеження прав меншин. Україна має повернутися до європейських стандартів, які раніше були частиною правової практики в Україні, підкреслив він.
Якби відтермінування імплементації зазначеної статті закону про освіту до вересня 2024 року не було, це призвело б до того, що «угорськомовна освіта фактично була б припинена». Все це спричинило б хаос і занепад у сфері угорськомовної освіти, що є неприпустимим, заявив голова ТУКЗ-КМКС.
«Сподіваємося, що періоду до вересня наступного року буде достатньо для досягнення компромісу з державними органами України, який задовольнить освітні потреби закарпатських угорців», – додав Василь Брензович.
